Київської області
01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81
"31" жовтня 2013 р. Справа № 14/071-12
Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.
при секретарі судового засідання Щур О. Д.
за участю представників учасників процесу:
від позивача: не з'явились;
від відповідача: Нікітіна-Дубікова Г. Ю. (довіреність б/н від 24.09.2013 р.);
від органів Державної виконавчої служби: не з'явились;
розглянувши матеріали справи
за скаргою Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку „Чабанець", смт Чабани, Києво-Святошинський район
на дії та постанови Відділу Державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції, м. Вишневе
у справі № 14/071-12
за позовом Публічного акціонерного товариства „АЕС Київобленерго", м. Вишневе
до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку „Чабанець", смт Чабани, Києво-Святошинський район
про стягнення 187 017, 96 грн.
29.08.2013 р. до канцелярії суду від відповідача надійшла скарга б/н від 28.08.2013 р. на дії Відділу Державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції, у якій він просить суд визнати неправомірними дії Відділу державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції в особі головного державного виконавця Данилишина П. Б. щодо винесення постанови про стягнення виконавчого збору від 08.07.2013 р., постанови про стягнення витрат на проведення виконавчих дій від 08.07.2013 р.; визнати незаконною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Києво-Святошииського районного управління юстиції Данилишина П. Б. від 08.07.2013 р. ВП № 38000086 про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 18 911, 52 грн.; визнати незаконною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції Данилишина П. Б. від 08.07.2013 р. ВП № 38000086 про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій у розмірі 200, 00 грн.; визнати незаконною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Кисво-Святошинського районного управління юстиції Данилишина П. Б. від 08.07.2013 р. ВП № 38000086 про накладення арешту на рахунки боржника в частині накладення арешту на рахунок № 26001001000047, який використовується для сплати податків, обов'язкових платежів до Пенсійного фонду та заробітної плати.
В обґрунтування своєї скарги відповідач зазначає, що дії Відділу Державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції щодо винесення постанови про стягнення виконавчого збору від 08.07.2013 р. та постанови про стягнення витрат на проведення виконавчих дій від 08.07.2013 р. є неправомірними, а самі постанова головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Києво-Святошииського районного управління юстиції Данилишина П. Б. від 08.07.2013 р. ВП № 38000086 про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 18 911, 52 грн., постанова головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції Данилишина П. Б. від 08.07.2013 р. ВП № 38000086 про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій у розмірі 200, 00 грн., постанова головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Кисво-Святошинського районного управління юстиції Данилишина П. Б. від 08.07.2013 р. ВП № 38000086 про накладення арешту на рахунки боржника в частині накладення арешту на рахунок № 26001001000047, який використовується для сплати податків, обов'язкових платежів до Пенсійного фонду та заробітної плати, є незаконними, так як державним виконавцем було винесено вищевказані постанови всупереч положенням ст. ст. 25, 28, 31, 41 Закону України „Про виконавче провадження", Наказу Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012 р. „Про затвердження Інструкції з організації примусового виконання рішень", інших нормативно-правових актів, оскільки державним виконавцем не було направлено відповідачу постанову про відкриття виконавчого провадження, чим позбавлено можливості виконати рішення суду у добровільному порядку.
Ухвалою господарського суду Київської області від 02.09.2013 р. (суддя Наріжний С. Ю. у порядку взаємозаміни) прийнято до розгляду скаргу ОСББ „Чабанець" на дії та постанови Відділу Державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції у справі № 14/071-12 за позовом ПАТ „АЕС Київобленерго" до ОСББ „Чабанець" про стягнення 187 017, 96 грн. і призначено її розгляд у судовому засіданні за участю представників учасників процесу на 25.09.2013 р.
25.09.2013 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 16.10.2013 р.
14.10.2013 р. до канцелярії суду від Відділу Державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції надійшов лист № 7248 від 11.10.2013 р. із доданими до нього документами на виконання вимог суду, що долучені судом до матеріалів справи.
16.10.2013 р. перед судовим засіданням від позивача надійшла заява б/н від 16.10.2013 р. про залучення доказів із доданими до неї документами, що долучені судом до матеріалів справи.
16.10.2013 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 30.10.2013 р.
30.10.2013 р. у судовому засіданні представник відповідача надав усні пояснення щодо обґрунтування своєї скарги, вимоги скарги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в скарзі.
Представники позивача та Відділу Державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції у судове засідання не з'явились, хоча про судове засідання були повідомлені належним чином, про причини своєї неявки у судове засідання суд не повідомили, документи, витребувані судом, надали.
Відповідно до ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.
Заслухавши пояснення представників учасників процесу, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд вважає, що вимоги скаржника є правомірними та визнаються такими, що підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Рішенням господарського суду Київської області від 12.12.2012 р. у справі № 14/071-12 за позовом ПАТ „АЕС Київобленерго" до ОСББ „Чабанець" про стягнення 187 017, 96 грн. позов задоволено повністю і присуджено до стягнення з ОСББ „Чабанець" на користь ПАТ „АЕС Київобленерго" 185 407, 02 грн. основної заборгованості та судові витрати 3 708, 14 грн. судового збору.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.03.2013 р. рішення господарського суду Київської області від 12.12.2012 р. у справі № 14/071-12 залишено без змін.
16.04.2013 р. на виконання вказаного рішення судом було видано відповідний наказ.
Постановою Відділу Державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції від 07.05.2013 р. відкрито виконавче провадження ВП № 38000086 з примусового виконання наказу № 14/071-12, виданого господарським судом Київської області 16.04.2013 р., за відповідною заявою б/н від 22.04.2013 р. ПАТ „АЕС Київобленерго" про відкриття виконавчого провадження. Даною постановою боржнику - ОСББ „Чабанець" встановлено строк для добровільного виконання рішення суду - в семиденний строк з моменту винесення постанови про відкриття виконавчого провадження та постановлено, що при невиконанні рішення в наданий для самостійного виконання строк виконати його в примусовому порядку зі стягненням з боржника виконавчого збору та витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій, і направити копію постанови направити сторонам виконавчого провадження.
Постановою Відділу Державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції від 08.07.2013 р. про стягнення з боржника виконавчого збору постановлено стягнути з боржника виконавчий збір у розмірі 18 911, 52 грн., у зв'язку із тим, що у встановлений строк наказ боржником виконано не було.
Постановою Відділу Державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції від 08.07.2013 р. про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій, затвердженою Виконуючим обов'язки Начальника Відділу Державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції від 08.07.2013 р., постановлено стягнути з боржника витрати на проведення виконавчих дій у розмірі 200, 00 грн.
Постановою Відділу Державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції від 08.07.2013 р. про арешт коштів боржника накладено арешт на кошти, що містяться на відповідних рахунках в ПАТ „Радикал Банк", ПАТ КБ „Правекс-Банк" та належать боржнику у межах суми: 208 226, 68 грн.
05.08.2013 р. відповідач звернувся до Відділу Державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції із листом № 154 від 02.08.2013 р., у якому повідомив про виконання у період з 01.01.2013 р. по 01.08.2013 р. рішення суду у повному обсязі та просив скасувати арешт коштів на своїх рахунках, а також довів до відома, що Відділ Державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції вчасно не повідомив відповідача про відкриття виконавчого провадження, чим завадила погасити борг у визначений термін, і відповідно просив скасувати постанови про стягнення з ОСББ „Чабанець" виконавчого збору у розмірі 18 911, 52 грн. та витрат на проведення виконавчих дій у розмірі 200, 00 грн.
22.08.2013 р. відповідач звернувся до Відділу Державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції із листом № 161 від 22.08.2013 р., у якому повторно поінформував про виконання рішення суду у повному обсязі та просив зняти арешт з відповідного рахунку в ПАТ „Радикал Банк" для надання можливості сплачувати заробітну плату та інші обов'язкові платежі.
02.09.2013 р. відповідач звернувся до Відділу Державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції із листом № 168 від 02.09.2013 р., у якому повторно просив зняти арешт з його розрахункових рахунків.
09.09.2013 р. відповідач звернувся до Відділу Державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції із листом № 163 від 09.09.2013 р., у якому повторно просив зняти арешт з його розрахункових рахунків та повернути помилково перераховані кошти.
Постановою Відділу Державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції від 09.09.2013 р. про зняття арешту з майна, затвердженою Начальником Відділу Державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції від 09.09.2013 р., звільнено з-під арешту кошти боржника, що містяться на відповідних рахунках в ПАТ „Радикал Банк", ПАТ КБ „Правекс-Банк" та належать боржнику, у зв'язку із повною сплатою боргу.
09.09.2013 р. державним виконавцем Відділу Державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції було видано розпорядження № 38000086/8, затверджене Начальником Відділу Державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції від 09.09.2013 р., про перерахування 69 124, 16 грн. на користь ПАТ „АЕС Київобленерго", 5 779, 19 грн. - залишити на депозитному рахунку, 34 034, 83 грн. - на користь ОСББ „Чабанець".
09.09.2013 р. державним виконавцем Відділу Державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції було видано розпорядження № 38000086/8, затверджене Начальником Відділу Державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції від 09.09.2013 р., про перерахування 3 708, 14 грн. на користь ПАТ „АЕС Київобленерго", 116 282, 86 грн. - на користь ПАТ „АЕС Київобленерго", 13 332, 33 грн. - залишити на депозитному рахунку.
18.09.2013 р. Відділом Державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції перераховано ОСББ „Чабанець" помилково (надлишково) стягнуті грошові кошти у розмірі 34 034, 83 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 2854 від 12.09.2013 р.
Регулювання відносин, що виникають у зв'язку із виконанням судових рішень здійснюється Господарським процесуальним кодексом України, Законом України „Про виконавче провадження", Наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012 р. „Про затвердження Інструкції з організації примусового виконання рішень", іншими нормативно-правовими актами.
Статтею 17 Закону України „Про виконавче провадження" передбачено, що примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.
Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи:
1) виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду та рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті і Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті;
2) ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних, кримінальних справах та справах про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом;
3) судові накази;
4) виконавчі написи нотаріусів;
5) посвідчення комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій;
6) постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом;
7) постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу;
8) рішення інших органів державної влади, якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу;
9) рішення Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".
Згідно ч. 1 ст. 19 цього ж закону державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону:
1) за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення;
2) за заявою прокурора у випадках представництва інтересів громадянина або держави в суді;
3) у разі якщо виконавчий лист надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду в порядку, встановленому законом;
4) в інших передбачених законом випадках.
Відповідно до ч. 1, 2, 5 ст. 25 цього ж закону (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.
Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.
У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.
Копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.
Згідно ч. 1 ст. 38 цього ж закону за наявності обставин, що перешкоджають провадженню виконавчих дій, або у разі несвоєчасного одержання сторонами документів виконавчого провадження, внаслідок чого вони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм цим Законом, державний виконавець може відкласти виконавчі дії за заявою стягувача чи боржника або з власної ініціативи на строк до десяти робочих днів. Про відкладання провадження виконавчих дій державний виконавець виносить відповідну постанову, про що повідомляє сторонам.
Статтею 27 цього ж закону передбачено, що у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.
У разі якщо при відкритті виконавчого провадження державним виконавцем накладено арешт на майно та кошти боржника, боржник за погодженням з державним виконавцем має право у строк до початку примусового виконання рішення реалізувати належне йому майно чи передати кошти в рахунок повного або часткового погашення боргу за виконавчим документом. У разі продажу майна боржника покупець цього майна повинен внести кошти за придбане майно на рахунок органу державної виконавчої служби у строк до початку примусового виконання рішення. Після внесення покупцем коштів арешт з проданого майна боржника знімається за постановою державного виконавця.
У разі отримання документального підтвердження про повне виконання рішення боржником до початку його примусового виконання державний виконавець закінчує виконавче провадження в порядку, встановленому цим Законом. Виконавчий збір та витрати, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій, у такому разі з боржника не стягуються.
Частиною 1 ст. 28 цього ж закону передбачено, що у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його примусового виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.
Згідно ч. 1, 3, 4, 5 ст. 41 цього ж закону витрати органів державної виконавчої служби, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження.
Кошти виконавчого провадження складаються з:
2) авансового внеску стягувача на організацію та проведення виконавчих дій;
3) стягнутих з боржника витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій;
4) інших надходжень, що не суперечать законодавству.
До витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, належать кошти, за рахунок яких здійснено оплату:
1) перевезення, зберігання і реалізації майна боржника;
2) послуг експертів, суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання та інших осіб, залучених у встановленому законом порядку до провадження виконавчих дій;
3) поштового переказу стягувачу стягнених аліментних сум;
4) проведення розшуку боржника, його майна або розшуку дитини;
5) розміщення оголошення в засобах масової інформації;
6) виготовлення та пересилання документів виконавчого провадження, ведення Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень;
7) інших витрат, необхідних для забезпечення належної організації виконання рішень органами державної виконавчої служби.
Про стягнення з боржника витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, державний виконавець виносить постанову, яка затверджується начальником відповідного відділу державної виконавчої служби. Зазначена постанова надсилається сторонам не пізніше наступного робочого дня після її винесення і може бути оскаржена ними до суду у десятиденний строк.
Відповідно до ч. 1, 2, 4 ст. 57 цього ж закону арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.
Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом:
винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах;
винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї;
винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження;
проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.
Копії постанови державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника надсилаються не пізніше наступного робочого дня після її винесення боржнику та банкам чи іншим фінансовим установам або органам, зазначеним у частині другій цієї статті та органам, що ведуть Державний реєстр обтяжень рухомого майна. Постанова державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.
Частиною 1 ст. 31 цього ж закону передбачено, що копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
Як вбачається із матеріалів справи, у матеріалах виконавчого провадження відсутні будь-які належні та допустимі докази надсилання Відділом Державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції боржнику у встановленому порядку копій постанов про відкриття виконавчого провадження, про стягнення виконавчого збору, про стягнення з боржника витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, про арешт коштів боржника, та належні та допустимі докази отримання боржником копії постанови про відкриття виконавчого провадження, а саме повідомлення про вручення поштового відправлення чи будь-які інші відповідні докази.
Пунктом 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 26.12.2003 р. „Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" передбачено, що відповідно до статей 45, 46 Закону N 606-XIV витрати виконавчого провадження та виконавчий збір стягуються за постановою державного виконавця з боржника, якщо останній не виконав рішення добровільно в установлений для цього строк і воно було виконане примусово.
Суд може визнати стягнення виконавчого збору необґрунтованим, якщо встановлений державним виконавцем строк для добровільного виконання рішення не узгоджувався зі строками, встановленими в ч. 2 ст. 24 Закону № 606-XIV, і був нереальним.
Отже, суд вважає, що виконавчий збір та витрати, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій відповідно до ст. ст. 25, 27, 28 Закону України „Про виконавче провадження" стягуються за постановою державного виконавця з боржника, якщо останній по-перше, не виконав рішення добровільно в установлений для цього строк, а по-друге, рішення було виконано примусово після спливу строку для добровільного виконання рішення суду.
Як вбачається із матеріалів справи та матеріалів виконавчого провадження, Відділом Державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції всупереч положенням ст. ст. 25, 27, 28, 31 Закону України „Про виконавче провадження" та відповідних положень Наказу Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012 р. „Про затвердження Інструкції з організації примусового виконання рішень" не було направлено боржнику у встановленому порядку копії постанови про відкриття виконавчого провадження, що в свою чергу виключає встановлення, перебіг і закінчення для боржника строку для самостійного виконання рішення суду у даному виконавчому провадженні (протягом семи днів з моменту винесення постанови) і фактично позбавило боржника можливості самостійного виконання рішення суду у встановлений постановою строк, в залежності від закінчення якого перебуває початок Відділом Державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції примусового виконання рішення суду із винесенням у виконавчому провадженні відповідних постанов, у тому числі постанови про стягнення виконавчого збору, про стягнення з боржника витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, про арешт коштів боржника, а тому суд дійшов висновку, що державним виконавцем Відділу Державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції без відповідних правових підстав, фактично не встановивши для боржника строку для самостійного виконання рішення суду у даному виконавчому провадженні, було стягнуто з боржника виконавчий збір, витрати на проведення виконавчих дій та накладено арешт на його кошти і відповідно постанова Відділу Державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції від 08.07.2013 р. про стягнення з боржника виконавчого збору, постанова Відділу Державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції від 08.07.2013 р. про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій, постанова Відділу Державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції від 08.07.2013 р. про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні ВП № 38000086 були прийняті із порушенням положень Господарського процесуального кодексу України, Закону України „Про виконавче провадження", Наказу Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012 р. „Про затвердження Інструкції з організації примусового виконання рішень", інших нормативно-правових актів і є такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства України.
Пунктом 9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 р. „Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" передбачено, що за змістом цієї статті ГПК скарги на дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів розглядає виключно місцевий господарський суд, яким відповідну справу розглянуто у першій інстанції, тобто той господарський суд, що видав виконавчий документ (наказ чи ухвалу), незалежно від того, якою саме особою подано скаргу, і в тому ж складі суду (якщо цьому не перешкоджають об'єктивні обставини, як-от звільнення судді, його захворювання, перебування у відпустці тощо).
Оскільки прийняття органами Державної виконавчої служби, їх посадовими особами будь-яких рішень (постанов тощо) в процесі здійснення виконання судових рішень господарських судів підпадає в розумінні статті 1212 ГПК під ознаки дій цих органів та осіб, то відповідні рішення також підлягають оскарженню до названих судів.
У порядку згаданої статті ГПК до господарських судів оскаржуються й дії (бездіяльність) органів Державної виконавчої служби під час виконання рішень третейських судів, якщо виконавчі документи на примусове виконання таких рішень видано господарськими судами (розділ XIV1 ГПК).
Пунктом 9.13. цієї ж постанови передбачено, що за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.
При цьому господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.
Якщо під час розгляду скарги господарським судом буде виявлено порушення законності або недоліки в діяльності органу Державної виконавчої служби, учасників виконавчого провадження, суд має вжити заходів, передбачених частинами першою і другою статті 90 ГПК.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що обставини щодо неправомірних дій державного виконавця Відділу Державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції при прийнятті постанови від 08.07.2013 р. про стягнення з боржника виконавчого збору, постанови від 08.07.2013 р. про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій, постанови від 08.07.2013 р. про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні ВП № 38000086 та щодо незаконності постанови Відділу Державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції від 08.07.2013 р. про стягнення з боржника виконавчого збору, постанови Відділу Державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції від 08.07.2013 р. про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій, постанови Відділу Державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції від 08.07.2013 р. про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні ВП № 38000086, викладені у скарзі б/н від 28.08.2013 р. відповідача (боржника) - ОСББ „Чабанець", були підтверджені у процесі розгляду скарги, а тому вимоги відповідача (боржника) про визнання їх відповідно неправомірними та недійсними, є законними і обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Скаргу б/н від 28.08.2013 р. (вх. № 109 від 29.08.2013 р.) Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку „Чабанець" на дії та постанови Відділу Державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції задовольнити.
2. Визнати недійсною постанову Головного державного виконавця Відділу Державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції від 08.07.2013 р. про стягнення з боржника виконавчого збору у виконавчому провадженні ВП № 38000086.
3. Визнати недійсною постанову Головного державного виконавця Відділу Державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції від 08.07.2013 р. про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій, затверджену Виконуючим обов'язки Начальника Відділу Державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції від 08.07.2013 р., у виконавчому провадженні ВП № 38000086.
4. Визнати недійсною постанову Головного державного виконавця Відділу Державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції від 08.07.2013 р. про арешт коштів боржника в частині накладення арешту на кошти, що містяться на рахунку № 26001001000047 в ПАТ „Радикал Банк" МФО 319111, затверджену Виконуючим обов'язки Начальника Відділу Державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції від 08.07.2013 р., у виконавчому провадженні ВП № 38000086.
5. Копію ухвали направити учасникам процесу та Відділу Державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції.
Суддя Бацуца В.М.