Господарський суд Чернігівської області
14000 м. Чернігів, проспект Миру 20 Тел. 67-28-47, факс 77-44-62
Іменем України
"24" грудня 2013 р. Справа № 927/1522/13
Прилуцький міжрайонний прокурор Чернігівської області в інтересах держави
17500, м. Прилуки, вул. 1 Травня, 50а
В особі позивача: Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України",
вул. Б. Хмельницького, 6, м. Київ, 01001
До відповідача: Комунального підприємства „Прилукитепловодопостачання" Прилуцької міської ради Чернігівської області,
вул. Садова, 104, м. Прилуки, Чернігівська область,17500
Предмет спору: про стягнення заборгованості в сумі 7149103,88 грн.
Суддя І.Г.Мурашко
Представники сторін:
від прокуратури: Лазаренко М.М. посвідчення № 015041 від 05.02.2013 р. - старший прокурор відділу прокуратури м. Чернігова
від позивача: Зексель О.В. довіреність № 14-341 від 16.03.2012 р. представник
від відповідача: Трепаченко А.М. довіреність № 38 від 08.01.2013 р. представник
Суд виносить рішення після оголошеної перерви у судовому засіданні від 23.12.2013 р. відповідно до ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.
В судовому засіданні 24.12.2013 р. на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Прилуцьким міжрайонним прокурором Чернігівської області в інтересах держави в особі позивача Національної акціонерної компанії «Нафтогаз Україна» подано позов до Комунального підприємства «Прилукитепловодопостачання» Прилуцької міської ради Чернігівської області про стягнення 7149103,88 грн. заборгованості, з якої 6555110,74 грн. сума основного боргу, 46516 грн. пені за період з 15.02.2013 р. по 15.11.2013 р., включно, 128477,14 грн. 3% річних за той же період. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконання відповідачем умов договору № 13/3180-ТЕ-39 купівлі-продажу природного газу від 28.12.2012 р.
В подальшому, прокурором подано письмову заяву від 18.12.2013 р. про виправлення описки у позові, в зв»язку із тим, що при підготовці позовної заяви в її мотивувальній (описовій) та прохальній частині допущено технічну помилку та вказано, що сума пені пред'явлена до стягнення становить 46516 грн., замість 465516 грн. згідно наданого позивачем розрахунку. Враховуючи вищевикладене, Прилуцький міжрайонний прокурор Чернігівської області в інтересах держави в особі позивача Національної акціонерної компанії «Нафтогаз Україна» просить стягнути з Комунального підприємства «Прилукитепловодопостачання» Прилуцької міської ради Чернігівської області 7149103,88 грн. заборгованості, з якої 6555110,74 грн. сума основного боргу, 465516 грн. пені за період з 15.02.2013 р. по 15.11.2013 р., включно, 128477,14 грн. 3% річних за той же період. Подана заява прийнята судом. Позивач заяву прокурора підтримав. Суд продовжив розгляд справи з урахуванням поданої заяви.
Відповідач відзивом на позов від 20.12.2013 р. позовні вимоги визнав частково, в частині основного боргу в сумі 5755110,74 грн., зазначивши про часткову сплату боргу в сумі 800000 грн. В частині стягнення пені та трьох відсотків річних заперечив в повному обсязі, посилаючись на порушення позивачем вимог п. 3.4 договору, в результаті чого акти приймання -передачі природного газу переданого в січні - липні 2013 р. складені 28.10.2013 р., таким чином зобов'язання щодо оплати переданого природного газу виникло у відповідача починаючи з 29.10.2013 р., оскільки до вказаної дати обсяги переданого газу не були погоджені між сторонами, а тому нарахування штрафних санкцій за період з 15.02.2013 р. по 15.11.2013 р. є неправомірним (а.с.85-86).
В судовому засіданні прокурор та представник позивача підтримали позовні вимоги та просили суд задовольнити позов в повному обсязі.
Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення прокурора та повноважних представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, господарський суд , -
28 грудня 2012 року між сторонами був укладений договір на купівлю-продаж природного газу № 13/3180-ТЕ-39, згідно з яким позивач (продавець) зобов'язується передати у власність відповідачу (покупцю) у 2013 році природній газ, ввезений на митну територію України ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а відповідач (покупець) зобов'язується прийняти та оплатити цей природній газ (надалі - газ), на умовах договору (п.п. 1.1. Договору).
Відповідно до п. 2.1 договору, позивач передає відповідачу з 01 січня 2013 р. по 31 грудня 2013 р. газ обсягом до 10 300,0 тис. куб. м. (десять мільйонів триста тисяч куб. м), у тому числі по місяцях кварталів (тис. куб. м.): 1980 - у січні, 1800 - у лютому, 1590 -у березні, 580 - у квітні, 125 - у травні, 90 - у червні, 125 - у липні, 115 - у серпні, 125 - у вересні, 580 - у жовтні, 1350 - у листопаді, 1840 - у грудні.
Згідно п. 2.1.1. договору, обсяги газу, що планується передати за цим договором (далі -плановий обсяг), можуть змінюватись сторонами протягом місяця продажу в установленому порядку.
Відповідно до п. 3.1. договору, позивач (продавець) передає відповідачу (покупцю) газ у пунктах приймання-передачі газу на вхідній запірній/відключаючій арматурі відповідача (покупця). Право власності на газ переходить від позивача (продавця) до відповідача (покупця) в пунктах приймання-передачі. Після переходу права власності на газ відповідач (покупець) несе всі ризики і приймає на себе всю відповідальність, пов'язану з правом власності на газ.
Відповідно до п. 3.3. договору, приймання-передача газу, переданого позивачем (продавцем) відповідачу (покупцеві) у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг споживання газу відповідачем (покупцем) у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу відповідача (покупця).
Згідно п. 3.4. договору, не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, відповідач (покупець) зобов'язується надати позивачу (продавцеві) підписані та скріплені печатками відповідача (покупця) та газорозподільного (газотранспортного) підприємства три примірники акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використання газу, його фактична ціна та вартість. Позивач (продавець) не пізніше 8-го числа зобов'язується повернути відповідачу (покупцеві) та газорозподільному (газотранспортному) підприємству по одному примірнику оригіналу акта, підписаному уповноваженим представником та скріпленому печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.
Відповідно до п. 5.1. договору, ціна (граничний рівень ціни) на газ для теплопостачальних підприємств та послуги з його транспортування установлюються Національною комісією регулювання електроенергетики України (НКРЕ).
Згідно п. 5.2. договору ціна за 1000 куб. м. природного газу становить 1091,00 грн. з урахуванням збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом та без урахування податку на додану вартість. До сплати за 1000 куб. м. природного газу - 1091,00 грн., крім того ПДВ - 20% - 218,20 грн., всього з ПДВ - 1309,20 грн.
За умовами п. 6.1. договору, оплата за газ здійснюється відповідачем (покупцем) виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця наступного за місяцем поставки газу.
Позивач передав, в відповідач прийняв імпортований природний газ за період з січня 2013 року - по вересень 2013 р., включно, в обсязі 5755,107 тис.куб.м на загальну суму 7534586,09 грн., що підтверджується належним чином завіреними копіями актів прийому-передачі природного газу від 28.10.2013 р. на суму 2509568,82 грн., від 28.10.2013 р. на суму 1881735,42 грн., від 28.10.2013 р. на суму 2275726,07 грн., від 28.10.2013 р. на суму 753164,42 грн., від 28.10.2013 р. на суму 113494,55 грн., від 28.10.2013 р. на суму 362,65 грн., від 28.10.2013 р. на суму 380,97 грн., від 31.08.2013 р. на суму 34,05 грн., від 30.09.2013 р. на суму 119,14 грн., які підписані та скріплені печатками обох сторін, що містяться в матеріалах справи (а.с.43-51).
У відповідності зі ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Згідно вимог ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідач умови договору порушив - за отриманий природній газ не розрахувався в повному обсязі.
Позивачем пред'явлено до стягнення 6555110,74 грн. боргу за поставлений природній газ за спірний період.
Після подачі позову до суду (25.11.2013 р.) відповідач частково погасив суму основного боргу в розмірі 800000 грн., відповідно до платіжних доручень № 24 від 27.11.2013 р. на суму 200000 грн., № 26 від 28.11.2013 р. на суму 100000 грн., № 30 від 06.12.2013 р. на суму 500000 грн.
Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Таким чином, провадження у справі в частині стягнення заборгованості в сумі 800000 грн. підлягає припиненню за відсутністю предмету спору.
Позовні вимоги в сумі 5755110,74 грн. основного боргу підтверджуються матеріалами справи, визнані відповідачем та підлягають задоволенню .
Відповідно до ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов'язання. Частинами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов'язання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі.
Відповідно до п. 7.2. Договору, у разі невиконання відповідачем (покупцем) пункту 6.1. Договору, позивач має право не здійснювати поставку газу відповідачу або обмежити поставку…, відповідач у безспірному порядку зобов'язується сплатити позивачу (продавцю), крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 465516,00 грн. за період з 15.02.2013р. по 15.11.2013р. включно, та 3% річних в сумі 128477,14 грн. за той же період.
Відповідач в судовому засіданні проти стягнення пені та трьох відсотків річних заперечив, посилаючись на те, що строк оплати за актами приймання-передачі природного газу, спожитого за період з січня по липень 2013 р., включно, настав з 29.10.2013 р., так як до 28.10.2013 р. обсяги переданого газу не були погоджені між сторонами, а тому нарахування штрафних санкцій за період з 15.02.2013 р. по 15.11.2013 р. є неправомірним. Представник відповідача у судовому засіданні усно пояснив, що у нього відсутня можливість самостійно визначити обсяг спожитого газу, оскільки відсутній доступ до комерційного вузла обліку газу. Плановий обсяг газу, що визначений по місяцях кварталів відповідно до умов договору (п. 2.1) відрізняється від фактично спожитого, і не може бути взятий відповідачем за основу при розрахунку за відсутністю акта приймання передачі природного газу за відповідні місяці.
Дослідивши заперечення відповідача, суд прийшов висновку про їх доцільність виходячи з наступного:
Згідно з умовами договору купівлі- продажу, право власності на газ переходить від позивача (продавця) до відповідача (покупця) в пунктах приймання-передачі ( п.3.1), приймання-передача газу, оформлюється актом приймання-передачі газу,( п.3.3), при цьому, акти приймання передачі газу є підставою для остаточних розрахунків між сторонами, відповідно до яких визначається фактичний обсяг використаного газу, його фактична ціна та вартість ( п.3.4).
Враховуючи те, що акти приймання - передачі природного газу за період з січня по липень 2013 р. включно, складені та підписані 28.10.2013 р. (а.с.43-49), саме з цієї дати, згідно укладеного між сторонами договору купівлі-продажу, до відповідача перейшло право власності на куплений газ , а тому пункт 6.1 договору, в якому визначено порядок та умови проведення остаточних розрахунків за період з січня по липень 2013 р за фактично переданий 28.10.2013р. газ, з посиланням на 14 число місяця, наступного за місяцем поставки газу, в даному випадку застосованим бути не може. За таких обставин, оскільки між сторонами укладений саме договір купівлі-продажу, то у відповідності до приписів ч.1 ст. 692 Цивільного кодексу України, з урахуванням позиції ВГСУ , викладеній в Інформаційному листі Вищого господарського суду України від 17.07.2012 р. № 01-06/928/2012, строк виконання зобов'язання щодо оплати вартості спожитого газу за період з січня по липень 2013 р., включно, настав з 29.10.2013 р., що також зазначається повноважним представником відповідача.
З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку , що обов»язок щодо здійснення розрахунку за газ, проданий відповідачу за актами приймання - передачі природного газу від 28.10.2013 р., спожитого за період з січня по липень 2013 р., настав з 29.10.2013 р.
Щодо проданого відповідачу природного газу за актами приймання - передачі від 31.08.2013 р. та 30.09.2013 р. за газ спожитий в серпні - вересні 2013 р. , які складені сторонами своєчасно, то строк оплати за вищевказаними актами визначається відповідно до п. 6.1 договору та є таким, що настав, відповідно, з 17.09.2013 р., замість 15.09.2013 р. як визначено позивачем, та 15.10.2013 р. з урахуванням вимог частини 1 ст. 252 Цивільного кодексу України, відповідно до якої строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Стаття 253 даного кодексу визначає, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Частини 5 ст. 254 даного кодексу визначає, що якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день. Відповідно до умов укладеного договору, строк виконання зобов'язання визначається днями, тому позивач при здійснені розрахунку мав керуватися вищевказаними вимогами.
З урахуванням вищевикладеного, суд, здійснивши перерахунок пені та трьох відсотків річних, прийшов висновку про часткове задоволення позовних вимог в частині стягнення пені та трьох відсотків річних в сумі 42025,65 грн. та 9698,24 грн. відповідно, за заявлений позивачем період.
Відповідачем заявлено клопотання від 20.12.2013 р. про відстрочку виконання рішення суду, відповідно до якого відповідач просить суд відстрочити виконання рішення суду терміном на 12 календарних місяців з моменту набрання рішенням законної сили, відповідно до ч. 6 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України.
Заявлене клопотання відповідач обґрунтовує письмовими доказами ( а.с.93-103), які свідчать про наступне: основною діяльністю відповідача, згідно статуту, є виробництво теплової енергії, транспортування та розподіл тепла та опалення населення, об'єктів соціальної інфраструктури, надання споживачам послуг з теплопостачання, холодного та гарячого водопостачання та водовідведення, забезпечення питною водою, очищення нечистот. Основним джерелом надходження коштів відповідачу є надходження комунальних платежів від споживачів послуг, які не покривають витрати підприємства на оплату природного газу. Оскільки тарифи на послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води встановлені нижче їх економічно обґрунтованого рівня. Відповідно до умов спірного договору відповідач закуповував природній газ по ціні 1309,20 грн. При цьому, відповідно до висновку Державної інспекції з контролю за цінами в Чернігівській області від 15.19.2010 р. № 154, розрахунок планових витрат на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії з урахування коригування статей витрат на природній газ та електроенергію для надання послуг з централізованого опалення визначені у розмірі для населення 162,36 грн. за 1 Гкал фактично спожитої теплової енергії, при умові ціна за 1000 куб. м природного газу 1309,20 грн. (з ПДВ). Однак, Постановою НКРЕ № 1732 від 14.12.2010 р. затверджено тариф для населення у розмірі 140,20 грн за 1 Гкал (без ПДВ), тобто нижче від економічно обґрунтованого рівня, що в свою чергу унеможливлює своєчасні розрахунки за спожитий природній газ. Як наслідок утворюється різниця в тарифах, борг з якої за 10 місяців 2013 р., складає 4778252,00 грн. (а.с.93-92, 100-103). Крім того, відповідач зазначає про наявність боргу населення перед відповідачем за спожиту теплову енергію в сумі 5759300,00 грн. Враховуючи викладене, відповідач неспроможний своєчасно та в повному обсязі розрахуватися за спожитий природній газ. Зазначена ситуація виникла не з вини відповідача, а у зв'язку з рядом об'єктивних обставин, однією з яких є визнаний на державному рівні факт невідповідності тарифів, діючих в минулі роки, встановлених для підприємств теплопостачання, водопостачання та водовідведення, їх фактичній вартості.
Також відповідач наголошує на збитковості підприємства, що підтверджується наданими копіями фінансової звітності, зокрема за 9 місяців 2013 року (а.с.99). Примусове виконання рішення суду може призвести до повної зупинки діяльності підприємства та його банкрутства, що в свою чергу зумовить відключення населення та об'єктів соціальної інфраструктури міста від тепломережі, та зупинку очисних споруд міста Прилуки, що призведе до екологічної катастрофи.
Прокурор та представник позивача у вирішенні судом заявленого відповідачем клопотання поклалися на розсуд суду.
Згідно вимог ч.6 ст.83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.
Приймаючі до уваги всі вищевикладені обставини справи, господарський суд, на підставі ст.83 Господарського процесуального кодексу України, клопотання відповідача про відстрочення виконання рішення задовольнив частково та відстрочив виконання рішення суду терміном на 6 календарних місяців до 24.06.2014 р.
Згідно п. 2.1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позову майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі - 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат. Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» органи прокуратури при здійсненні свої повноважень звільнені від сплати судового збору.
Ціна заявлено позову складає 7149103,88 грн., 2 відсотка від ціни позову - 142982,08 грн., що є більшим за 60 мінімальних заробітних плат, що складає 68820 грн. Таким чином, за подання даного позову до суду мав бути сплачений судовий збір у розмірі 68820 грн.
Відповідно до ч. 3 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. З урахуванням вищевикладеного, з відповідача пропорційно розміру позовних вимог підлягає стягненню судовий збір у розмірі 68820 грн.
Керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 49, 80, ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Припинити провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 800000 грн.
2. Позовні вимоги задовольнити частково.
3. Стягнути з Комунального підприємства „Прилукитепловодопостачання" Прилуцької міської ради Чернігівської області (17500, Чернігівська область, м. Прилуки, вул. Садова, 104, р/р 26007301100623 банк «Демарк» м. Чернігів, МФО 353575, код ЄДРПОУ 32863684) на користь Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, р/р 26002301921 у ПАТ «Державний ощадний банк» м. Київ, МФО 300465, код ЄДРПОУ 20077720) - 5755110,74 грн. основного боргу, 42025,65 грн. пені, 9698,24 грн. трьох відсотків річних.
4. Стягнути з Комунального підприємства „Прилукитепловодопостачання" Прилуцької міської ради Чернігівської області (17500, Чернігівська область, м. Прилуки, вул. Садова, 104, р/р 26007301100623 банк «Демарк» м. Чернігів, МФО 353575, код ЄДРПОУ 32863684) в доход Державного бюджету України (рахунок 31217206783002 в ГУДКСУ у Чернігівській області, МФО 853592, отримувач: УК у м. Чернігові/м.Чернігів/22030001, код ЄДРПОУ 38054398, код бюджетної класифікації доходів 22030001) - 68820 грн. судового збору.
5. Відстрочити виконання рішення суду терміном на 6 місяців до 24.06.2014 р.
6. В іншій частині в позові відмовити.
7. Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення оформлено відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України та підписано 25.12.2013.
Суддя І.Г.Мурашко