Київської області
01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81
"30" жовтня 2013 р. Справа № 911/2526/13
Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.
при секретарі судового засідання Щур О. Д.
за участю представників учасників процесу:
від позивача: Грабовський В. А. (довіреність № 31/07 від 31.07.2013 р.);
від відповідача: Сапон К. Л. (довіреність від 21.03.2013 р., зареєстрована в реєстрі за № 504);
розглянувши матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Науково виробничого об'єднання Фастівського заводу хімічного машинобудування „Червоний жовтень", м. Фастів
до Публічного акціонерного товариства Виробничого об'єднання „Автотранспортник", м. Фастів
про зобов'язання передати рухоме майно та стягнення 60 000, 00 грн.
ТОВ Науково виробничого об'єднання Фастівського заводу хімічного машинобудування „Червоний жовтень" звернулось в господарський суд Київської області із позовом до ПАТ Виробничого об'єднання „Автотранспортник" про зобов'язання передати транспортний засіб - вантажний сідловий тягач „DAF", реєстраційний номер АІ 5584 СТ, з напівпричіпом „SCHMITZ S01", реєстраційний номер АІ 2655 ХО, та стягнення 60 000, 00 грн. збитків.
Позовні вимоги обґрунтовані позивачем безпідставним володінням та користуванням відповідачем спірним рухомим майном, а саме транспортним засобом - вантажним сідловим тягачем з напівпричіпом, що належать позивачу.
Ухвалою господарського суду Київської області від 01.07.2013 р. порушено провадження у справі № 911/2526/13 за позовом ТОВ Науково виробничого об'єднання Фастівського заводу хімічного машинобудування „Червоний жовтень" до ПАТ Виробничого об'єднання „Автотранспортник" про зобов'язання передати рухоме майно та стягнення 60 000, 00 грн. і призначено її розгляд у судовому засіданні за участю представників учасників процесу на 17.07.2013 р.
17.07.2013 р. до канцелярії суду від позивача надійшло клопотання № 17/7 від 17.07.2013 р. із доданими до нього документами на виконання вимог суду, що долучені судом до матеріалів справи.
17.07.2013 р. у судовому засіданні представник відповідача надав документи, витребувані судом, а також відзив б/н від 17.07.2013 р. на позовну заяву, у якому він просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову повністю.
17.07.2013 р. у судовому засіданні судом оголошено перерву до 31.07.2013 р.
31.07.2013 р. до канцелярії суду від позивача надійшли уточнення № 30/6 від 30.07.2013 р. до позовної заяви, у яких він просить суд стягнути з відповідача на свою користь 167 000, 00 грн. збитків.
31.07.2013 р. у судовому засіданні судом оголошено перерву до 18.09.2013 р.
Уточнення № 30/6 від 30.07.2013 р. позивача до позовної заяви прийняті судом до розгляду.
17.09.2013 р. до канцелярії суду від позивача надійшли уточнення № 13/9 від 13.09.2013 р. до позовної заяви, у яких він просить суд стягнути з відповідача на свою користь 337 000, 00 грн. збитків.
18.09.2013 р. у судовому засіданні судом оголошено перерву до 02.10.2013 р.
Уточнення № 13/9 від 13.09.2013 р. позивача до позовної заяви прийняті судом до розгляду.
02.10.2013 р. у судовому засіданні представник відповідача надав пояснення б/н від 02.10.2013 р., що долучені судом до матеріалів справи.
02.10.2013 р. у судовому засіданні судом оголошено перерву до 16.10.2013 р.
16.10.2013 р. у судовому засіданні судом оголошено перерву до 30.10.2013 р.
30.10.2013 р. у судовому засіданні представник позивача надав усні пояснення щодо своїх позовних вимог, позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.
Представник відповідача у судовому засіданні надав усні пояснення щодо своїх заперечень проти позову, просив суд відмовити в задоволенні позову повністю з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву.
За наслідками судового засідання судом оголошено вступну і резолютивну частини рішення у даній справі.
Заслухавши пояснення представників учасників процесу, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд -
У процесі розгляду справи судом встановлено, що позивач - ТОВ Науково виробничого об'єднання Фастівського заводу хімічного машинобудування „Червоний жовтень" є власником транспортного засобу - вантажний сідловий тягач „DAF", реєстраційний номер АІ 5584 СТ, з напівпричіпом „SCHMITZ S01", реєстраційний номер АІ 2655 ХО, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії САК № 554854 та свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії САК № 554853, наявними у матеріалах справи.
16.05.2013 р. між позивачем та відповідачем було підписано акт приймання-передачі транспортного засобу, згідно якого позивач передав, а відповідач прийняв транспортний засіб - вантажний сідловий тягач „DAF", реєстраційний номер АІ 5584 СТ, з напівпричіпом „SCHMITZ S01", реєстраційний номер АІ 2655 ХО, для подальшого ремонту.
17.05.2013 р. між позивачем та відповідачем було підписано наряд-замовлення № 4 від 17.05.2013 р. на загальну суму 30 438, 00 грн. на проведення вищевказаних ремонтних робіт.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що 17.05.2013 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір підряду, предметом якого є виконання відповідачем робіт по ремонту транспортного засобу - вантажний сідловий тягач „DAF", реєстраційний номер АІ 5584 СТ, з напівпричіпом „SCHMITZ S01", реєстраційний номер АІ 2655 ХО, що належать позивачу, на загальну суму 30 438, 00 грн., що підтверджується подорожнім листом № 300266 від 16.05.2013 р. ТОВ Науково виробничого об'єднання Фастівського заводу хімічного машинобудування „Червоний жовтень", актом б/н від 16.05.2013 р. приймання-передачі транспортного засобу, нарядом-замовленням № 4 від 17.05.2013 р., рахунком-фактурою № СФ-0000537 від 22.05.2013 р., наявними у матеріалах справи.
У червні 2013 р. відповідач звернувся до позивача із листом № 354 від 01.06.2013 р., у якому просив останнього забрати техніку з території підприємства та розрахуватись за виконані роботи.
У червні 2013 р. позивач звернувся із вимогою № 26/6 від 26.06.2013 р., у якій вимагав останнього негайно повернути із чужого незаконного володіння транспортний засіб - вантажний сідловий тягач „DAF", реєстраційний номер АІ 5584 СТ, з напівпричіпом „SCHMITZ S01", реєстраційний номер АІ 2655 ХО.
У липні 2013 р. відповідач звернувся до позивача із листом № 429 від 11.07.2013 р., у якому повторно просив останнього забрати техніку з території підприємства та розрахуватись за виконані роботи.
25.07.2013 р. між відповідачем та позивачем було підписано акт приймання-передачі, згідно якого відповідач передав, а позивач прийняв транспортний засіб - вантажний сідловий тягач „DAF", реєстраційний номер АІ 5584 СТ, з напівпричіпом „SCHMITZ S01", реєстраційний номер АІ 2655 ХО.
Як було зазначено вище, однією із позовних вимог позивача є його вимога до відповідача про зобов'язання передати транспортний засіб - вантажний сідловий тягач „DAF", реєстраційний номер АІ 5584 СТ, з напівпричіпом „SCHMITZ S01", реєстраційний номер АІ 2655 ХО.
З приводу вказаної позовної вимоги позивача суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Пунктом 1) ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Пунктом 4.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" передбачено, що господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.
Визнання боржником претензії кредитора не є способом припинення зобов'язання і не свідчить про відсутність спору; особа, претензія якої визнана боржником, вправі звернутися до господарського суду з позовом про стягнення визнаної суми коштів.
Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.
Із наданих у процесі розгляду справи позивачем та відповідачем документів вбачається, що після звернення позивачем із даним позовом до відповідача в господарський суд і після порушення судом провадження у даній справі за таким позовом та станом на 25.07.2013 р. відповідач передав, а позивач прийняв транспортний засіб - вантажний сідловий тягач „DAF", реєстраційний номер АІ 5584 СТ, з напівпричіпом „SCHMITZ S01", реєстраційний номер АІ 2655 ХО, що підтверджується актом б/н від 25.07.2013 р. приймання-передачі, наявним у матеріалах справи, тобто станом на час розгляду справи відповідачем було повернуто позивачу спірне рухоме майно, що є предметом спору, у повному обсязі.
Отже, провадження у справі в частині позовної вимоги про зобов'язання ПАТ Виробничого об'єднання „Автотранспортник" передати ТОВ Науково виробничого об'єднання Фастівського заводу хімічного машинобудування „Червоний жовтень" транспортний засіб - вантажний сідловий тягач „DAF", реєстраційний номер АІ 5584 СТ, з напівпричіпом „SCHMITZ S01", реєстраційний номер АІ 2655 ХО, на підставі п. 1-1) ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України підлягає припиненню.
Відповідно до ч. 2 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, у випадках припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.
Крім того, позивач у своїй позовній заяві просить суд стягнути з відповідача на свою користь 337 000, 00 грн. збитків, понесених позивачем на оплату орендної плати транспортних засобів внаслідок порушення його прав та інтересів у зв'язку із безпідставним володінням та користуванням відповідачем спірним рухомим майном, а саме транспортним засобом - вантажним сідловим тягачем з напівпричіпом, що належать позивачу.
Щодо вказаної позовної вимоги позивача суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Частиною 1 ст. 225 цього ж кодексу передбачено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:
вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;
додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;
неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;
матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є:
1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);
2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.
На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо).
Отже, для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправної поведінки; 2) збитків; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; 4) вини боржника у заподіянні збитків.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
У процесі розгляду справи, позивачем у відповідності до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України не було надано суду належних та допустимих доказів, що б підтверджували наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме факт заподіяння відповідачем вказаних збитків позивачу - його відповідну протиправну поведінку; самі збитки та їх заявлений розмір; наявність вини відповідача у заподіянні збитків позивачу; наявність причинного зв'язку між протиправною поведінкою відповідача і заявленими збитками позивача.
Докази, додані позивачем до позовної заяви при зверненні в суд та надані ним у процесі розгляду справи і наявні у матеріалах справи, а саме договір № 17/05-13 оренди транспортних засобів від 17.05.2013 р., укладений між ТОВ „Атлас авто транс Аг" та ТОВ Науково виробничого об'єднання Фастівського заводу хімічного машинобудування „Червоний жовтень", акт приймання-передачі від 17.05.2013 р. до договору № 17/05-13 оренди транспортних засобів від 17.05.2013 р., акт № ОУ-0000133 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 20.06.2013 р., платіжне доручення № 2907 від 16.07.2013 р. на суму 60 000, 00 грн., акт № ОУ-0000204 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 20.07.2013 р., платіжне доручення № 2965 від 29.07.2013 р. на суму 60 000, 00 грн., меморіальний ордер № 209 від 04.07.2013 р. на суму 12 000, 00 грн., платіжне доручення № 2933 від 24.07.2013 р. на суму 10 000, 00 грн., платіжне доручення № 2914 від 18.07.2013 р. на суму 10 000, 00 грн., платіжне доручення № 2888 від 10.07.2013 р. на суму 10 000, 00 грн., акт здачі-приймання наданих послуг від 03.06.2013 р., акт здачі-приймання наданих послуг від 26.06.2013 р., акт здачі-приймання наданих послуг від 13.08.2013 р. та інші документи достовірно не підтверджують факт заподіяння відповідачем вказаних збитків позивачу, збитки, їх обов'язковий характер та їх заявлений розмір, а також достовірно не підтверджують наявність будь-якого причинного зв'язку між протиправною поведінкою відповідача і заявленими збитками позивача.
Оскільки, враховуючи те, що недоведеними є факти заподіяння відповідачем вказаних збитків позивачу, їх розмір, наявність вини відповідача у заподіянні збитків позивачу, наявність причинного зв'язку між протиправною поведінкою відповідача і заявленими збитками позивача, то у суду відсутні правові підстави для застосування такої міри відповідальності до відповідача, як стягнення збитків, через відсутність всього складу цивільного правопорушення, а тому позовна вимога позивача про стягнення із відповідача 337 000, 00 грн. збитків, є такою, що не ґрунтується на нормах законодавства України, а тому суд не вбачає підстав для задоволення позову в цій частині.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини справи, провадження у справі в частині позовної вимоги про зобов'язання передати спірне рухоме майно підлягає припиненню, а позовна вимога про стягнення з відповідача збитків є такою, що не ґрунтується на нормах законодавства України, а тому суд не вбачає підстав для задоволення позову в цій частині.
Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 44, 49, 80, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Припинити провадження у справі в частині позовної вимоги про зобов'язання Публічного акціонерного товариства Виробничого об'єднання „Автотранспортник" передати Товариству з обмеженою відповідальністю Науково виробничого об'єднання Фастівського заводу хімічного машинобудування „Червоний жовтень" транспортний засіб - вантажний сідловий тягач „DAF", реєстраційний номер АІ 5584 СТ, з напівпричіпом „SCHMITZ S01", реєстраційний номер АІ 2655 ХО.
2. Відмовити в задоволенні інших позовних вимог.
Суддя В. М. Бацуца
Повний текст рішення підписаний
20 грудня 2013 р.