Головуючий у 1 інстанції - Кошева О.А
Доповідач - Осипчук О.В.
Категорія 24
„ 24" грудня 2013 року Апеляційний суд Донецької області у складі:
головуючого: Осипчук О.В.,
суддів: Смєлік С.І., Соломахи Л.І.,
при секретарях: Мишко Д.О., Біляєві М.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за позовною заявою приватного акціонерного товариства «Горлівськтепломережа» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення за період з березня 2010 року по жовтень 2011 року та за позовною заявою приватного акціонерного товариства «Горлівськтепломережа» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення за період з листопада 2011 року по лютий 2013 року, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Центрально-Міського районного суду м. Горлівки Донецької області від 03 вересня 2013 року , -
Заочним рішенням Центрально-Міського районного суду м. Горлівки Донецької області від 03 вересня 2013 року позовні вимоги приватного акціонерного товариства «Горлівськтепломережа» задоволено частково.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь приватного акціонерного товариства «Горлівськтепломережа» заборгованість за послуги з централізованого опалення в сумі 2323 гривні 80 копійок за період з березня 2010 року по жовтень 2011 року, 3% річних в сумі 58 гривень 28 копійок, інфляційні нарахування в сумі 15 гривень 57 копійок.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь приватного акціонерного товариства «Горлівськтепломережа» заборгованість за послуги з централізованого опалення в сумі 2477 гривень 07 копійок за період з листопада 2011 року по лютий 2013 року , 3% річних в сумі 46 гривень 86 копійок, інфляційні нарахування в сумі 02 гривні 26 копійок.
Ухвалою Центрально-Міського районного суду м. Горлівки Донецької області від 06 листопада 2013 року з урахуванням внесених виправлень, заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення від 03 вересня 2013 року залишено без задоволення.
Не погоджуючись з вказаними рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить заочне рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення про відмову у задоволені позову, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування доводів скарги посилається на те, що при ухвалені заочного рішення суд першої інстанції, не обґрунтувавши свої висновки, стягнув суму заборгованості за теплопостачання, яка позивачем так і не була доведена суду. Також судом не враховано відсутність договірних відносин між сторонами щодо надання зазначених послуг. Суд не зважив на те, що між ПАТ «Горлівськтепломережа» і виконавцем послуг КП «Сервіс» укладений договір № 676 про умови надання послуг з теплопостачання, тому належним відповідачем у цій справі є КП «Сервіс». Суддя, якій було заявлено декілька відводів, всупереч принципу верховенства права застосувала «презумпцію надання послуг».
В апеляційному суді представники позивача заперечували проти апеляційної скарги, просили рішення суду залишити без змін.
Відповідачі до апеляційного суду не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. В апеляційній скарзі ОСОБА_1, який за довіреністю також представляє інтереси ОСОБА_2, просив розглядати справу у його відсутність. В заяві від 14 грудня 2013 року ОСОБА_1 зазначає про неможливість явки до суду внаслідок стану здоров'я.
Апеляційний суд вважає, що скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Відповідно до ч.1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції визнано встановленим, що ухвалою Центрально-Міського районного суду м. Горлівки від 07.10.2011 року скасовано судовий наказ від 07.07.2011 року, виданий Центрально-Міським районним судом м. Горлівки за заявою закритого акціонерного товариства «Горлівськтепломережа» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості в розмірі 1362,21 гривень, 3% річних - 14,13 гривень, інфляційні нарахування - 6,17 гривень та судових витрат.
Ухвалою Центрально-Міського районного суду м. Горлівки від 31.01.2013 року скасовано судовий наказ від 26.11.2012 року, виданий Центрально-Міським районним судом м. Горлівки за заявою закритого акціонерного товариства «Горлівськтепломережа» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за період з листопада 2011 року по серпень 2012 року в розмірі 1430,02 гривень, 3% річних - 20,78 гривень, інфляційні нарахування - 1,56 гривень та витрати по сплаті судового збору.
Позивач по справі - публічне акціонерне товариство «Горлівськтепломережа» змінило назву на приватне акціонерне товариство «Горлівськтепломережа», що підтверджується копією виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємств.
ОСОБА_1, ОСОБА_2 зареєстровані та мешкають за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується довідкою КП «Сервіс» та довідками адресного бюро Горлівського ГУ УМВС України в Донецькій області. На ім'я відповідача ОСОБА_1 позивачем було відкрито особистий рахунок.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції керувався ст. 67, 68 ЖК України, ст. 20, 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст. 625 ЦК України і виходив з того, що відповідачі отримували послуги, але їх не оплачували, внаслідок чого у них виникла заборгованість за централізоване опалення.
Апеляційний суд вважає висновки суду першої інстанції законними та обґрунтованими.
Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Згідно ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Статтями 20,21 Закону України «Про житлово - комунальні - послуги» визначені обов'язки споживача та виконавця житлово - комунальних послуг. Зокрема, обов'язком споживача є укладення договору на надання житлово - комунальних послуг, підготовленого виконавцем на основі типового договору, а також оплата житлово - комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом, а обов'язком виконавця - надання послуг вчасно та відповідної якості згідно з законодавством та умовами договору, а також підготовка та укладення зі споживачем договору про надання житлово - комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.
Відповідно до п.2 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 (надалі Правила), централізоване опалення - це послуга, спрямована на задоволення потреб споживача у забезпеченні нормативної температури повітря у приміщеннях квартири.
Пункт 30 Правил зобов'язує споживача оплачувати послуги в установлені договором строки.
Відповідно до ч. 4 ст. 10 ЦПК України суд має сприяти всебічному і повному з'ясуванню обставин справи, сприяти здійсненню особам, які беруть участь у справі, в реалізації їхніх прав. Реалізація принципу змагальності в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційної гарантією (ст. 129 Конституції України).
Суд вірно дійшов висновку про наявність заборгованості за надані послуги, які підлягають стягненню з відповідачів.
З наявних в матеріалах справи розрахунків сум заборгованості ( а.с.5 том 1; а.с.5 том 2) вбачається, що у спірний період проводилася оплата платежів у сумі 4168,32 грн. та 1879,25 грн., які були віднесені на погашення сальдо на початок періоду стягнення.
Для перевірки доводу скарги щодо не доведення позивачем розміру заборгованості за надані послуги апеляційний суд запропонував відповідачам надати квитанції щодо оплати наданих послуг за спірний період, проте останні такі відомості суду не надали.
Представником позивача було надано список сум, відрахованих з пенсії ОСОБА_1, з якого вбачається, що з пенсії останнього на виконання раніше виданих виконавчих листів відраховувалися певні суми.
Також є вірними висновки суду про необхідність задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідачів сум боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3 процентів річних з огляду на наступне.
Відповідно до частини 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо - та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо).
Правовідносини між сторонами виникли з надання позивачем житлово-комунальних послуг відповідачам. Відповідно до п. 10 ч.3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги сплачувати пеню у встановлених законом чи договором розмірах.
Відповідно до загальних умов виконання зобов'язання, установлених статтею 526 ЦК України, зобов'язання повинно виконуватись належним чином згідно з умовами договору та вимогами ЦК України, інших актів цивільного законодавства. Недотримання таких вимог призводить до порушення зобов'язань.
За змістом частини першої статті 901, частини першої статті 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Зобов'язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов'язанням.
Отже, правовідносини, які склалися між сторонами є грошовими зобов'язаннями, у якому серед інших прав і обов'язків сторін, на боржника покладено виключно певний цивільно-правовий обов'язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора ( частина перша статті 509 ЦК України), - вимагати сплату грошей за надані послуги.
Таким чином, виходячи з юридичної природи правовідносин як грошових зобов'язань, на них поширюється дія частини другої статті 625 ЦК України як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов'язання.
Закріплена в пункті 10 частини третьої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» правова норма щодо відповідальності боржника за несвоєчасне здійснення оплати за житлово-комунальні послуги у вигляді пені не виключає застосування правових норм, встановлених частиною другою статті 625 ЦК України.
Довід скарги про відсутність договірних відносин між сторонами до уваги не приймається, оскільки відповідачі фактично користуються послугами по теплопостачанню, а в разі несплати за надані послуги зацікавлена сторона вправі звернутися до суду за захистом своїх прав, не залежно від того чи існує між ними письмовий договір про надання цих послуг.
Також є безпідставним довід скарги про те, що належним відповідачем по справі повинен бути КП «Сервіс», оскільки 30.07.2010 року між позивачем як виробником послуг та КП «Сервіс» як виконавцем було укладено договір № 676 про умови надання послуг з теплопостачання і відповідно до п.4.1 договору споживач сплачує вартість отриманих послуг з теплопостачання і пеню за несвоєчасне оплату послуг з теплопостачання на розрахунковий рахунок виробника.
Враховуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позов, повно та всебічно встановив обставини справи, дослідивши надані сторонами докази, дав їм належну правову оцінку. Рішення суду є законним та обґрунтованим.
Наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків суду та не належать до тих підстав, із якими процесуальне законодавство пов'язує можливість зміни або скасування оскаржуваного судового рішення.
Керуючись ст.ст.307,308,313,314,315 ЦПК України, апеляційний суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Заочне рішення Центрально-Міського районного суду м. Горлівки Донецької області від 03 вересня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий:
Судді: