17.12.13р. Справа № 904/7655/13
За позовом Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго", м. Дніпропетровськ
до Державного підприємства "Виробниче об'єднання "Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова", м. Дніпропетровськ
про стягнення 70 820 046,50 грн. за договором на постачання електричної енергії
Суддя Назаренко Н.Г.
Секретар судового засідання Бондик Є.В.
Представники:
Від позивача: Козак Т.В., довіреність № 226/1001 від 18.05.2013 р.
Від відповідача: Потуремець Т.І., довіреність № 157/1050 від 29.12.2012 р.
Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Дніпрообленерго" звернулось до господарського суду з позовом до Державного підприємства "Виробниче об'єднання "Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова" про стягнення з останнього за договором про постачання електричної енергії № 15-Ц від 01.01.2002р. (з урахуванням уточнень) заборгованості за спожиту активну електроенергію у сумі 87 692 509,53 грн., заборгованості по оплаті втрат, які виникають через перетоки реактивної електроенергії у сумі 549 718.93 грн.; 3 % річних у сумі 1 330 939,69 грн., інфляційних втрат у сумі 32 584,02 грн.; пені у сумі 4 732 092,11 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань по оплаті поставленої позивачем електроенергії за договором на постачання електричної енергії № 15-Ц від 01.01.2002р.
Позивач позовні вимоги, викладені у позовній заяві, підтримав в повному обсязі.
Відповідач проти позову не заперечив, зазначив, що заборгованість виникла у зв'язку з cкрутним матеріальним становищем.
Крім того, відповідач просить зменшити розмір пені та розстрочити виконання рішення суду на 3 роки, пояснюючи це скрутним фінансовим становищем.
Представник позивача заперечив проти задоволення клопотань відповідача про зменшення розміру пені та розстрочення виконання рішення.
Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу сторонами не подавалось.
У судовому засіданні 29.10.2013р. оголошувалась перерва до 18.11.2013р., 18.11.2013р. оголошувавсь перерва до 09.12.2013р., 09.12.2013р. оголошувалась перерва до 17.12.2013р.
Ухвалою суду від 18.11.2013р. розгляд справи продовжено до 17.12.2013р.
Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні 17.12.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, господарський суд, -
01.01.2002р. між Відкритим акціонерним товариством „Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго", яке 31.03.2011р. перейменоване у Публічне акціонерне товариство «Енергопостачальна компанія «Дніпрообленерго», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Дніпрообленерго" (далі - Енергопостачальник, Позивач) та Державним підприємством «Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова» (далі - Споживач, Відповідач) укладено договір № 15-Ц про постачання електричної енергії (далі - Договір) та Додаткові угоди до Договору про постачання електричної енергії №15-Ц від 01.01.2002р.: №1 від 01.02.2002р., № 2 від 10.06.2002р. та № 4/12 від 01.08.2012р.
Відповідно до п.1.1. Договору, предметом договору є постачання і передача електроенергії Енергопостачальником та оплата спожитої електроенергії Споживачем.
Пунктом 1.2. Договору встановлено, що споживач приймає до оплати обсяг та витрати електроенергії, спожитої підприємством, і не несе відповідальності за обсяги та витрати електроенергії, відпущеної Енергопостачальником через мережі Споживача за межою балансового розподілу електромереж Споживача та інших споживачів (субспоживачів) Енергопостачальника (п. 1.2. Договору).
Обсяги постачання електроенергії та її вартість визначаються відповідно до додатка 1, за тарифами на електроенергію, які визначаються у порядку, затвердженому НКРЕ України (п. 2.1. Договору).
У відповідності до абзацу 1 п. 4.1. Договору, споживач зобов'язаний вносити плату за споживання активної електричної енергії у вигляді передоплати виключно коштами. Оплата за активну електроенергії здійснюється до уповноваженого банку на розподільний рахунок Енергопостачальника. Відомості щодо рахунків наведені у розділі 12 цього договору.
Згідно з п. 4.2. Договору Споживач здійснює поточну оплату за активну електричну енергію в такому порядку:
До першої, другої та третьої середи розрахункового місяця оплачує кожний тиждень 25% вартості, встановленого на розрахунковий місяць обсягу споживання електроенергії, остання оплата у поточному розрахунковому місяці за два банківських дня до кінця поточного місяця у сумі, що дорівнює різниці між вартістю 100% очікуваного споживання електроенергії у розрахунковому місяці та попередніх поточних платежів за електроенергію, яку Споживач отримав у поточному місяці.
Отриманий розрахунок за фактично спожиту електроенергію у розрахунковому місяці здійснюється Споживачем на підставі рахунку, наданого Енергопостачальником, протягом 2-х календарних днів з моменту його отримання, але не пізніше 7 числа місяця наступного за розрахунковим. Рахунок надається нарочним (через канцелярію Споживача), рекомендованим листом або платіжною вимогою-дорученням через банк.
Відповідно п. 4.3. Договору в редакції Додаткової угоди № 1 від 01.02.2002р., Споживач здійснює економічну компенсацію втрат Енергопостачальника, які виникають через перетоки реактивної електроенергії, шляхом платежів на поточний рахунок Енергопостачальника протягом 5 днів після отримання рахунка - фактури Енергопостачальника, з наведенням у платіжних документах після слів «за перетоки реактивної електроенергії» інформації, зазначеної в п. 4.1. цього договору. Порядок розрахунку платежів за перетоки реактивної електроенергії наведених у додатку 9-а, для споживачів із багатозонним обліком у додатку 9-б, при цьому обсяг перетоків, за яким Споживач здійснює економічну компенсацію втрат Енергопостачальника, встановлюється з урахуванням обсягів перетоків реактивної електроенергії субспоживачів, які мають договори на постачання електроенергії зі Споживачем, але за винятком обсягів перетоків реактивної електроенергії, що пов'язані з передачею електроенергії до мереж Енергопостачальника та субспоживачам, які мають прямі договори на постачання електроенергії з Електропостачальник та договори на транспортування електроенергії з Енергопостачальником та договори на транспортування електроенергії зі Споживачем.
Споживач зобов'язаний сплачувати за фактично спожиту електричну енергію, а також вносити всі інші платежі за розрахунковий період згідно з обумовленою ціною (тарифом) у термін, визначений пунктами 4.2.,4.3., 4.4. і 4.11. Договору (п.п. 7.1., 7.1.1. Договору в редакції Додаткової угоди № 2 від 10.06.2002р.).
Пунктом 11.4. Договору встановлено, що цей договір укладається на строк до 31 грудня 2003р. і набирає чинності з дня його підписання та вважається щорічно пролонгованим, якщо за місяць до закінчення строку не буде заявлено однією із сторін про відмову від цього договору або його перегляд. На письмову вимогу Споживача пролонгація може бути оформлена письмовою угодою.
Позивач належним чином виконав свої зобов'язання за договором, що підтверджується актами по розподілу електричної енергії за період з грудня 2012р. по жовтень 2013р., які підписані повноважним представником Відповідача та на яких міститься відтиск печатки підприємства відповідача (а.с. 42-138, 167-176, 229).
На оплату наданої електроенергії Позивачем Відповідачеві виставлені рахунки (а.с. 139-154, 164-165, 224-226), які відповідно до реєстрів виданих рахунків по активній та реактивній електроенергії були отримані повноважними представниками відповідача, що підтверджується підписами представників у вказаних реєстрах (а.с.155, 166, 227, 228).
Проте, Відповідач виставлені рахунки за спожиту активну електроенергію оплатив частково, внаслідок чого утворилась заборгованість Відповідача перед Позивачем за поставлену активну електроенергії у сумі 87 692 509,53 грн. та заборгованість за компенсацію за перетоки реактивної електроенергії у сумі 549 718,93 грн., що і стало причиною спору.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд прийшов до висновку про задоволення спору на підставі наступного.
Вищевказаний договір за своїм змістом є договором про надання послуг.
Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ст.530 Цивільного кодексу України).
Статтею 610 ЦК України передбачено, порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами
За умовами ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідач доказів оплати боргу на час розгляду даного спору не надав, проти наявності боргу не заперечив.
Враховуючи викладене, вимоги Позивача в частині стягнення заборгованості за активну електроенергію у сумі 87 692 509,53 грн. та заборгованості по оплаті втрат, які виникають через перетоки реактивної електроенергії у сумі 549 718,93 грн. є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.
Крім основного боргу позивач просить стягнути з Відповідача пеню у сумі 4 732 092,11 грн. за період з 10.01.2013р. по 14.11.2013р., 3 % річних - 1 330 939,69 грн. за період з 10.01.2013р. по 10.11.2013р.. та інфляційні втрати - 32 584,02 грн. за період з 09.03.2013р. по 01.06.2013р.
Пунктом 4.5. Договору передбачено, що у разі несвоєчасних розрахунків Споживач сплачує Енергопостачальнику пеню за кожен день прострочення платежу за споживання електроенергії у розмірі 0,04%, але не більше подвійної величини облікової ставки Національного банку України. Пеня нараховується Енергопостачальником з першого дня одержання остаточного рахунку або рахунку-фактури згідно пунктів 4.2. та 4.3.
Відповідно до частини першої статті 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Частиною першою статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Під неустойкою (штрафом, пенею), відповідно до статті 549 цього Кодексу, розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Перевіривши розрахунок пені, судом встановлено, що пеня за період з 10.01.2013р. по 14.11.2013р. нарахована позивачем вірно, та підлягає стягненню в сумі 4 732 092,72 грн.
Відповідно п. 4.6. Договору, у разі прострочення платежу за спожиту електроенергію Споживач на вимогу Енергопостачальника зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми.
Згідно з ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми.
Перевіривши розрахунок, судом встановлено, що інфляційні втрати з урахуванням індексу інфляції за період прострочення оплати з березня по травень 2013р. включно становлять 32 584,02 грн.
3% за період з 10.01.2013р. по 10.11.2013р. становлять 1 330 939,69 грн. та підлягають до стягнення.
В ході судового розгляду справи відповідачем заявлені клопотання про зменшення розміру пені та про розстрочення виконання рішення строком на 3 роки, які обґрунтовані скрутним фінансовим становищем та заборгованістю по іншим обов'язковим платежам.
Доводи відповідача про необхідність зменшення пені заслуговують на увагу, з огляду на наступне.
Згідно п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Пунктом 1 ст. 233 Господарського кодексу України закріплено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Згідно ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.
Вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки розміру збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.
Зі змісту наведених норм випливає, що при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки, суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків кредитора.
Як встановлено матеріалами справи, підприємство відповідача віднесено до переліку підприємств, які належать до державного сектору та які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, та фінансуються державою. У з в'язку з недофінансуванням відповідача підприємство знаходиться у тяжкому фінансово-економічному становищі. Стягнення з нього заборгованості у повному обсязі приведе до призупинення виробничої діяльності, затримки у виплаті заробітних плат та нанесенню збитків державі.
Враховуючи викладене, суд вважає за можливе зменшити розмір пені на 30% та стягнути з відповідача 3 312 464,48 грн. пені.
В частині стягнення 1 419 627,63 грн. пені - відмовити.
Щодо клопотання відповідача про надання йому розстрочення виконання рішення строком на три роки суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 6 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.
Відстрочка або розстрочка виконання рішення, зміна способу та порядку виконання рішення, ухвали, постанови унормовано статтею 121 Господарського процесуального кодексу України.
Так, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
Наведена норма визначає процесуальну можливість вирішення питань, пов'язаних із проблемами, що виникають під час виконання рішення господарського суду. У процесі виконання рішення ймовірне виникнення обставин, що ускладнюють виконання чи роблять його неможливим.
Розстрочка - це виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки визначається господарським судом.
Підставою для розстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення у строк.
При вирішенні питання про розстрочку виконання рішення господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
При цьому, господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але перш за все повинен враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання.
Господарський суд, дослідивши докази та надавши оцінку наведеним відповідачем обставинам, викладеним вище установив, що негайне виконання рішення у справі може призвести до призупинення виробничої діяльності, затримці у виплаті заробітних плат та нанесенню збитків державі, що, в свою чергу, унеможливить виконання судового рішення у цій справі, тобто стягнення спірної суми.
При цьому суд приймає до уваги і інтереси позивача та те, що затримка у виконанні судового рішення строком на три роки призведе до скрутного матеріального стану останнього.
Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку про можливість часткового задоволення клопотання Відповідача та надання йому розстрочки виконання рішення у справі на 12 (дванадцять) місяці з оплатою відповідачем боргу в сумі 92 918 216,65 грн. за наступним графіком :
- до 31 грудня 2013р. - 3 496 922,15 грн.;
- до 31 січня 2014р. - 8 129 208,59 грн.;
- до 31 лютого 2014р. - 8 129 208,59 грн.;
- до 31 березня 2014р. - 8 129 208,59 грн.;
- до 31 квітень 2014р. - 8 129 208,59 грн.;
- до 31 травня 2014р. - 8 129 208,59 грн.;
- до 31 червня 2014р. - 8 129 208,59 грн.;
- до 31 липня 2014р. - 8 129 208,59 грн.;
- до 31 серпня 2014р. - 8 129 208,59 грн.;
- до 31 вересня 2014р. - 8 129 208,59 грн.;
- до 31 жовтня 2014р. - 8 129 208,59 грн.;
- до 31 листопада 2014р. - 8 129 208,59 грн.
Отже, з врахуванням викладеного, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме: сума за активну електричну енергію - 87 962 509,53 грн., за реактивну електроенергію - 549 718,93 грн.; 3 % річних - 1 330 939,69 грн., інфляційних втрат - 32 584,02 грн.; пені - 3 312 464,48 грн.
В частині стягнення 1 419 627,63 грн. пені - відмовити.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладаються на відповідача.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 33, 43, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85, 87, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позов задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з Державного підприємства «Виробниче об'єднання «Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова» (49600, м. Дніпропетровськ, вул. Криворізька, 1, код ЄДРПОУ 14308368) на користь Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго" (49107, м. Дніпропетровськ, вул. Запорізьке шосе, буд. 22, код ЄДРПОУ 23359034) 87 692 509,53 грн. (вісімдесят сім мільйонів шістсот дев'яносто дві тисячі п'ятсот дев'ять грн. 53 коп.) - заборгованості за спожиту активну електроенергію, 549 718,93 грн. (п'ятсот сорок дев'ять тисяч сімсот вісімнадцять грн. 93 коп.) - заборгованості за реактивну електроенергію, 1 330 939,69 грн. (дин мільйон триста тридцять тисяч дев'ятсот тридцять дев'ять грн. 69 коп.) - 3% річних, 32 584,02 грн. (тридцять дві тисячі п'ятсот вісімдесят чотири грн. 02 коп.) - інфляційних втрат, 3 312 464,48 грн. (три мільйони триста дванадцять тисяч чотириста шістдесят чотири грн. 48 коп.) - пені.
Розстрочити виконання рішення у справі в частині стягнення заборгованості в розмірі 92 918 2163,65 грн. на 12 (дванадцять) місяці з оплатою Державним підприємством «Виробниче об'єднання «Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова» (49600, м. Дніпропетровськ, вул. Криворізька, 1, код ЄДРПОУ 14308368) боргу в сумі 92 918 2163,65 грн. за наступним графіком:
- до 31 грудня 2013р. - 3 496 922,15 грн.;
- до 31 січня 2014р. - 8 129 208,59 грн.;
- до 31 лютого 2014р. - 8 129 208,59 грн.;
- до 31 березня 2014р. - 8 129 208,59 грн.;
- до 31 квітень 2014р. - 8 129 208,59 грн.;
- до 31 травня 2014р. - 8 129 208,59 грн.;
- до 31 червня 2014р. - 8 129 208,59 грн.;
- до 31 липня 2014р. - 8 129 208,59 грн.;
- до 31 серпня 2014р. - 8 129 208,59 грн.;
- до 31 вересня 2014р. - 8 129 208,59 грн.;
- до 31 жовтня 2014р. - 8 129 208,59 грн.;
- до 31 листопада 2014р. - 8 129 208,59 грн., про що видати наказ.
Стягнути з Державного підприємства «Виробниче об'єднання «Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова» (49600, м. Дніпропетровськ, вул. Криворізька, 1, код ЄДРПОУ 14308368) на користь Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго" (49107, м. Дніпропетровськ, вул. Запорізьке шосе, буд. 22, код ЄДРПОУ 23359034) 68 820,00 грн. (шістдесят вісім тисяч вісімсот двадцять грн. 00 коп.) - витрат по сплаті судового збору, про що видати наказ.
В частині стягнення 1 419 627,63 грн. пені - відмовити.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційної скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Н.Г. Назаренко
Дата підписання рішення, оформленого відповідно до вимог ст. 84 ГПК України, - 23.12.2013р.