"10" грудня 2013 р. справа № 2а-4958/11
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чередниченко В.Є.
суддів: Коршуна А.О. Панченко О.М.
розглянувши у письмовому провадженні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Новомосковськ Дніпропетровської області
на постанову Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 28 вересня 2011 року
у справі № 2а-4958/11
за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2
до управління Пенсійного фонду України в м. Новомосковськ Дніпропетровської області
про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії, -
15 липня 2009 року позивачі звернулися до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Новомосковськ Дніпропетровської області, в якому просили визнати протиправною бездіяльність відповідача та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату підвищення пенсії згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з урахуванням ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за період 2007,2008,2009 років та з дня набрання чинності рішенням суду.
Постановою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 28 вересня 2011 року позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задоволено частково: визнано неправомірними дії та зобов'язано управління Пенсійного фонду України в м. Новомосковськ Дніпропетровської області здійснити перерахунок та виплату позивачам підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 01.09.2010 року по 22.07.2011 року, включно, з урахуванням виплачених сум. У задоволенні решти позову відмовлено.
З зазначеною постановою суду не погодився відповідач, який посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.
Судом встановлено, що позивачі є особами, на яку поширюється дія абзацу 1 статті 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» №2195-ІV від 18 листопада 2004 року, та мають статус «дитина війни».
Як вбачається з матеріалів справи, постановою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 лютого 2010 року позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задоволено частково: визнано неправомірними дії та зобов'язано управління Пенсійного фонду України в м. Новомосковськ Дніпропетровської області здійснити перерахунок та виплату позивачам підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, з урахуванням виплачених сум. У задоволенні решти позову відмовлено (а.с.28-30).
Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 26 квітня 2010 року постанову Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 лютого 2010 року змінено:
- визнано дії управління Пенсійного фонду України в м. Новомосковськ Дніпропетровської
області щодо не виплати ОСОБА_1 щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 15 липня 2008 року по 31 грудня 2008 року визначеними Законом України «Про соціальний захист дітей війни» - неправомірними.
- визнано дії управління Пенсійного фонду України в м. Новомосковськ Дніпропетровської
області щодо не виплати ОСОБА_2 щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 15 липня 2008 року по 31 грудня 2008 року визначеними Законом України «Про соціальний захист дітей війни» - неправомірними.
- зобов'язано управління Пенсійного фонду України в м. Новомосковськ Дніпропетровської
області здійснити перерахунок ОСОБА_1 щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 15 липня 2008 року по 31 грудня 2008 року визначеними Законом України «Про соціальний захист дітей війни».
- зобов'язано управління Пенсійного фонду України в м. Новомосковськ Дніпропетровської
області здійснити перерахунок ОСОБА_2 щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 15 липня 2008 року по 31 грудня 2008 року визначеними Законом України «Про соціальний захист дітей війни».
- в іншій частині постанову суду залишити без змін (а.с.49-52).
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26 червня 2011 року постанову Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 лютого 2010 року та рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 26 квітня 2010 року скасовано в частині відмови у задоволенні позову та справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції саме в цій частині. В решті рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 26 квітня 2010 року залишено без змін.
Враховуючи викладене, предметом спору переданого на вирішення суду є позовні вимоги заявлені позивачами за період з 01.01.2009 року.
Суд апеляційної інстанції проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесенні оскарженої постанови, виходить з наступного.
Згідно статті 6 Закону №2195-ІV дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Редакція цієї статті набрала чинності з 1 січня 2006 року.
Згідно з частиною 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року, №1058-IV мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Виходячи із змісту статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у якій йдеться саме про «мінімальний розмір пенсії за віком», який встановлюється лише за правилами, передбаченими частиною першою статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та відсутність іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, суд апеляційної інстанції не бере до уваги, як підставу для скасування рішення суду - доводи апеляційної скарги про неможливість застосування до спірних правовідносин положень ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з огляду на частину третю цієї статті. Наявність вказаної норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не можуть бути підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на підвищення пенсії виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»
За наведених обставин, суд визнає обґрунтування суду першої інстанції у вищенаведеній частині такими, що відповідають нормам матеріального права.
З урахуванням норм статтей 99, 100 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов поданий з пропуском строку звернення до суду, підлягає задоволенню в частині вимог щодо нарахування підвищення пенсії в межах річного строку звернення до суду.
Таким чином, суд першої інстанції, обґрунтовано зробив висновок про наявність підстав для задоволення позову, в межах річного строку звернення до адміністративного суду, який діяв на час звернення позивача з позовом до суду , відповідно до статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України, тобто за період починаючи з 01 січня 2009 року .
Разом з цим, суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови правильно врахував те, що пенсія є періодичним платежем, виплата якої, за загальним правилом не обмежена у часі. Підвищення до пенсії, яке є додатковою виплатою особі, яка визнана такою, що має на нього право, нерозривно пов'язано з виплатою пенсії і також має не визначений у часі граничний термін виплати. Отже, вирішуючи питання про зобов'язання здійснити перерахунок та виплатити відповідні періодичні платежі, суд не має підстав обмежувати орган, відповідальний за здійснення їх перерахунку і виплати, певним часовим проміжком, крім випадків, передбачених законом.
Управлінням Пенсійного фонду України має бути нараховано та виплачено пенсію, підвищену на 30% мінімальної пенсії за віком виходячи з розміру, встановленого частиною 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"до зміни законодавчих норм, що регулюють призначення цього виду пенсії.
Відповідно до Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" від 14 червня 2011 року, прикінцеві положення Закону доповнено пунктом 4, відповідно до якого встановлено, що у 2011 році норми і положення статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.
06 липня 2011 року Кабінетом Міністрів України було прийнято Постанову №745 "Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету", яка набула чинності 23 липня 2011 року, відповідно до пункту 6 якої встановлено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у розмірі 49,8 гривні.
Отже, починаючи з 23.07.2011 року виплати особам, які мають статус "дитина війни", повинні здійснюватись у відповідності до постанови КМУ №745.
За таких обставин суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції повно встановлені обставини справи та надана правильна юридична оцінка, у зв'язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду відсутні.
На підставі викладеного, керуючись пунктом 1 частини 1 статті 198, частини 1 статті 200, статтею 206 КАС України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Новомосковськ Дніпропетровської області - залишити без задоволення.
Постанову Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 28 вересня 2011 року у справі №2а-4958/11 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий: В.Є. Чередниченко
Суддя: А.О. Коршун
Суддя: О.М. Панченко