ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10
Справа №813/8765/13-а
06 грудня 2013 року Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого - судді Кузана Р.І.,
з участю:
секретаря судового засідання Кончук Н.С.,
представника позивача Барбари В.М.,
представника відповідача Музики М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Яворівському районі Львівської області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Яворівському районі про спонукання до вчинення дій,-
Управління Пенсійного фонду України у Яворівському районі Львівської області звернулося у Львівський окружний адміністративний суд з позовом, в якому просить зобов'язати Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Яворівському районі вчинити дії, а саме: включити в акти щомісячних звірок осіб, яким виплачено пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання витрати на виплату щомісячної державної адресної допомоги на загальну суму 1 132 грн. 19 коп. В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що відповідач відмовився прийняти вказану суму до відшкодування, тому просить зобов'язати його це зробити в судовому порядку.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав, вказаних в позовній заяві, просила позов задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечила з мотивів, викладених у письмовому запереченні, суть яких полягає в тому, що позивачем не підтверджено причинно-наслідкового зв'язку між смертю потерпілого та наслідками раніше отриманого каліцтва. Крім того, механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, визначено відповідним Порядком, який затверджений спільною постановою Правління Пенсійного фонду України та Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003р. № 5-4/4. Цей Порядок не врегульовує спірних відносин, які виникли між сторонами. У разі незгоди на підписання актів з боку Фонду соціального страхування від нещасних випадків, вимоги про стягнення мають вирішуватись шляхом пред'явлення адміністративного позову про стягнення відповідних коштів, а не шляхом пред'явлення вимог щодо підписання актів звірки розрахунків. Просив відмовити в задоволенні позову.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне
Механізм відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, визначено «Порядком відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання», затвердженого спільною постановою Правління Пенсійного фонду України та Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003р. № 5-4/4, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 травня 2003 року за № 376/7697 (надалі Порядок).
Відповідно до п. 4 Порядку відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до Законів України "Про пенсійне забезпечення", "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та інших нормативно-правових актів.
Згідно з ст.21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні.
Відповідно до абз. 2 ч.9. ст.34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» у разі смерті потерпілого, який одержував страхові виплати і не працював, розмір відшкодування шкоди особам, зазначеним у статті 33 цього Закону, визначається виходячи із суми щомісячних страхових виплат і пенсії, які одержував потерпілий на день його смерті, з відповідним коригуванням щомісячних страхових виплат згідно із статтею 29 цього Закону. Причинний зв'язок смерті потерпілого з одержаним каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я має підтверджуватися висновками відповідних медичних закладів.
З врахуванням вищенаведеного суд зазначає, що всі страхові виплати мають бути пов'язанні з ушкодженням здоров'я застрахованої особи, що сталося внаслідок нещасного випадку на виробництва або професійного захворювання. Причинний зв'язок смерті потерпілого з одержаним каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я має підтверджуватись висновками відповідних медичних закладів.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 отримує пенсію по втраті годувальника - ОСОБА_4, який отримував пенсію по 2 групі інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві відповідно до Акта про нещасний випадок на виробництві форми Н-1 та виписки з акта огляду ЛТЕК від 31.03.1975р.
Зі змісту вищезазначеного акта та виписки з акта вбачається, що причиною для страхових виплат стала черепно-мозкова травма отримана за наслідками нещасного випадку на виробництві ОСОБА_4. Згідно з свідоцтвом про смерть ОСОБА_4 причиною смерті такого є рак підшлункової залози.
Управлінням ПФУ в Яворівському районі не пред'явлено доказів причинно-наслідкового зв'язку між смертю потерпілого з наслідками раніше отриманого каліцтва. Відтак суд не вбачає наявності підстав для здійснення виплат ОСОБА_3 по втраті годувальника.
Крім того, обраний у цій справі спосіб захисту (відновлення) порушеного права суд вважає таким, що не відповідає змісту прав УПФ України щодо відшкодування понесених ним витрат.
При наявності спору між суб'єктами владних повноважень та недосягненні згоди щодо підписання актів зі сторони Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, як є в даному відпадку, спір повинен вирішуватись шляхом пред'явлення адміністративного позову про стягнення відповідних коштів, а не шляхом пред'явлення вимог щодо підписання актів звірки розрахунків, оскільки така дія передбачає обопільну згоду та відсутність спору між сторонами.
Аналогічна правова позиція висловлена в Постановах Верховного Суду України від 23.03.2010р., 19.03.2012р., ухвалах Вищого адміністративного суду України від 08.07.2010 р. у справі №К-10954/08, від 04.11.2009 року у справі №К- 20035/09 та від 10.04.2013р. у справі № К/9990/80506/11.
Таким чином, виходячи зі змісту заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, з врахуванням викладеного вище, суд вважає, що позовні вимоги позивача є безпідставними, не ґрунтуються на законі, а тому в задоволені позову слід відмовити.
Відповідно до вимог статті 94 КАС України судові витрати у формі судового збору у даній справі не стягуються.
Керуючись статтями 71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.
Суддя Кузан Р.І.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 11 грудня 2013 року.