ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10
16 грудня 2013 року № 813/7722/13-а
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого - судді Сидор Н.Т.,
за участі секретаря судових засідань Цар Х.М.,
представника позивача Цяцяка А.Р.,
представника відповідача Львівської митниці Міндоходів Тістечка Ю.Я.,
представник відповідача Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області не прибув,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Техніка Монтажу» до Львівської митниці Міндоходів, Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області про скасування рішення, картки відмови у прийнятті митної декларації, стягнення з державного бюджету надмірно сплачених платежів,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «Техніка Монтажу» (далі - позивач, ТзОВ «Фірма «Техніка Монтажу») звернулося до суду з позовом до Львівської митниці Міндоходів (далі - відповідач 1), Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області (далі - відповідач 2) з наступними позовними вимогами:
- Скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №209000003/2013/900090/2 від 13.09.2013 року.
- Скасувати картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №209120000/2013/00440, яка оформлена Львівською митницею.
- Стягнути із Державного бюджету через Головне управління Державної казначейської служби України у Львівській області (код ЄДРПОУ 38008294, МФО 825014, 79005, м. Львів, вул. Левицького, 18) надмірно сплачені Товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма «Техніка Монтажу» (79021, м. Львів, вул. Садова, 2А, код ЄДРПОУ 30650109) суми мита у розмірі 11082,52 (одинадцять тисяч вісімдесят дві грн. 52 коп.) грн. та податок на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів в розмірі 46546,56 (сорок шість тисяч п'ятсот сорок шість грн. 56 коп.) грн., а всього в розмірі 57629,08 (п'ятдесят сім тисяч шістсот двадцять дев'ять грн. 08 коп.) грн.
В обґрунтування своїх позовних вимог покликається на безпідставність та протиправність висновку Львівської митниці про неможливість визначити митну вартість товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, у зв'язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 Митного кодексу України (далі - МК України). Позивач вважає, що ним, як декларантом, було подано всі документи, відповідно до ст.53 МК України, які підтверджують митну вартість товарів. Вважає, що з представлених документів вбачається, що ТзОВ «Фірма «Техніка Монтажу» підтвердило обґрунтованість заявленої ціни товару. В зв'язку з прийняттям Львівською митницею спірного рішення, позивачем понесено додаткові витрати, які просять стягнути з Державного бюджету України.
В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали повністю з підстав наведених в позовній заяві та додаткових письмових поясненнях, просили позов задовольнити.
Представник відповідача-1 в судовому засіданні позов заперечив з підстав, наведених у письмових запереченнях. Вважає, що Львівська митниця правомірно визначила митну вартість ввезеного ТзОВ «Фірма «Техніка Монтажу» товару за шостим резервним методом, який передбачає, що визначення митної вартості повинно ґрунтуватись на раніше визнаних митними органами митних вартостях. Покликається на те, що під час розгляду документів було виявлено, що специфікація на товар виписана після виставлення інвойсу та відправлення товару, підпис відправника в сертифікаті про проходження товарів відрізняється від підпису відправника у фактурі, контракті, пакувальному листі, підписи відправника в додатку до контракту та в контракті відрізняються. На думку, Львівської митниці, задекларована ТзОВ «Фірма «Техніка Монтажу» митна вартість товару не підтверджувалась наданими документами. Крім того, за результатами здійснення порівняння рівня заявленої митної вартості товарів виявлено, що задекларована митна вартість товару значно відрізнялась від рівня митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено. Про проведення консультацій з декларантом свідчить скерування декларанту в електронному вигляді повідомлень про надання наявної інформації. Митна вартість імпортованих товарів не була визнана за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, у зв'язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, визначених у частинах 2 - 4 статті 53 Митного кодексу України. З урахуванням наведеного, оскаржені рішення вважає законними. Тому у задоволенні позову просить відмовити.
Представник відповідача-2 в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, причини неявки суд не повідомив.
Відтак, суд вважає, що справу можливо розглядати у відсутності відповідача-2 на підставі наявних в матеріалах справи доказів, відповідно до ст. ст. 71, 128 КАС України.
Заслухавши пояснення представників позивача та представника відповідача 1, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до висновку, що позов підставний і підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
13.11.2011 р. між компанією NINGBO EXACT FASTENERS CO., LTD., та ТзОВ «Фірма «Техніка Монтажу» було укладено контракт №12ЕХТЕЕМ011 (надалі - Контракт), відповідно до п. 1.1. якого Продавець (компанія NINGBO EXACT FASTENERS CO., LTD.,) виробляє та продає, а Покупець (ТзОВ «Фірма «Техніка Монтажу») купує кріпильні елементи, надалі - Товар на умовах FOB Шанхай (Китай) (відповідно INKOTERMS 2000), згідно обумовлених специфікацій, які є невід'ємною частиною цього Контракту.
Пункт 1.2. Контракту вказує, що назва, сума, вартість одиниці кожного Товару, загальна сума Товару і його вартість вказується в додатку/специфікації.
Відповідно до п. 1.3. Контракту Сторони залишають право, при взаємній згоді, доповнювати або змінювати терміни та умови виконання Контракту.
Згідно п. 2.1. Контракту вартість Товару по даному Контракту встановлюється в доларах США і включає до складу вартість Товару, пакування, витрати по завантаженню Товару до транспортного засобу Покупця, виконанню всіх формальностей по передачі Товару, зокрема отримання експортних ліцензій, митної реєстрації та інших дозволів, необхідних для продукування та експорту і перевозки Товару до України.
Відповідно до п. 2.3. Контракту сума Товару, що може бути поставлена по даному Контракту, складає 800000,00 доларів США.
Згідно п. 5.2. Контракту Покупець зобов'язаний заплатити Продавцю аванс, та/або за кожен отриманий вантаж безготівковим банківським переказом в доларах США на вказаний у Договорі рахунок.
Пункт 5.3. Контракту передбачає, що Сторони допускають зміну методу і форми оплати за отриманий Товар.
26 травня 2013 року Продавцем було виставлено на ім'я ТзОВ «Фірма «Техніка Монтажу» інвойс №13ЕХТЕЕМ014 на оплату Товару на загальну суму 28887,37 доларів США.
13 червня 2013 року між сторонами було укладено додаток №8 до контракту №12ЕХТЕЕМ011 від 13.11.2012 року, відповідно до якого Продавець виробляє і постачає, а покупець купує Товар згідно цін, наведених у додатку, на загальну суму 28887,37 доларів США.
Платіжним дорученням в іноземній валюті №660 від 29.07.2013 року ТзОВ «Фірма «Техніка Монтажу» перерахувало на користь Продавця грошові кошти в розмірі 28887,37 доларів США за умовами додатку №8 від 13.06.2013 року до контракту №12ЕХТЕЕМ011 від 13.11.2012 року.
Транспортування товару відбувалося згідно укладеного з ТзОВ «Глобал Оушен Лінк» 12.08.2009 року договору № 00/15 на транспортно-експедиційне обслуговування, який врегульовує взаємовідносини сторін при організації експедитором перевезень різними видами транспорту, перевалки у портах та транспортно-експедиційному обслуговуванні зовнішньоторгових вантажів Клієнта, в т.ч. у великотонажних контейнерах. До матеріалів справи долучено довідку про транспортні витрати №6006 від 05.09.2013 року про те, що ставка морського фрахту по маршруту Шанхай (Китай) - Одесса (Україна) для 1х20 фт контейнера TCLU2810040 склала 11949,54 грн.
На виконання вимог, встановлених ст.53 МК України, для митного контролю та митного оформлення товарів, що імпортуються на митну територію України 21.08.2013 року ТзОВ «Фірма «Техніка Монтажу» було подано до митного оформлення електронну митну декларацію №209120000/2013/833979 та документи на вантаж згідно Контракту з №12EXTEEM011 від 13.11.2012 року.
На підтвердження заявленої митної вартості до митної декларації були подані наступні документи згідно ч.2 ст.53 МК України: контракт №12EXTEEM011 від 13.11.2012 р.; додаток №8 від 13.06.2013 р. до контракту №12EXTEEM011 від 13.11.2012 р.; комерційний інвойс №13ЕХТЕЕМ014 від 26.05.2013 р.; платіжне доручення в іноземній валюті №660 від 29.07.2013 р.; договір №00/15 від 12.08.2009 р. на транспортно-експедиційне обслуговування; іменний коносамент №CNSHA040358 від 10.06.2013 р.; довідку про транспортні витрати №6006 від 05.09.2013 р.; пакувальний лист від 26.05.2013 р.; а також додаткові документи: прайс від 08.05.2013 р.; митну декларацію країни відправника №223120130811814509 від 05.06.2013 р.; витяг про вартість сировини від 12.09.2013 р.; оригінал сертифікату походження №СCPIT123864798 від 13.06.2013 р. із зазначенням країни походження товару і зазначенням відправника та отримувача; інші додаткові документи; інформацію про позитивні результати здійснення фітосанітарного контролю товару; інформацію про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару.
13.09.2013 року Львівською митницею було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № 209000003/2013/900090/2, в якому зазначено, що митна вартість імпортованих товарів не може бути визнана за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, у зв'язку із неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій ст.53 МК України. Відповідно до п.4.1 ст.54 МК України здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. Під час розгляду документів були виявлені розбіжності, а саме специфікація на товар виписана після виставлення інвойсу та відправлення товару, підпис відправника в сертифікаті про проходження товарів відрізняється від підпису відправника у фактурі, контракті, пакувальному листі, підписи відправника в додатку до контракту та в контракті відрізняються. Наявна у митного органу інформація щодо митної вартості імпортованих товарів призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості. Проведено консультації з декларантом згідно ст. 57 МК України. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МК України) та методу 2б (ст.60 МК України) з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні товари. Декларанту був наданий перелік додаткових документів, на підставі яких митна вартість може бути визнана: виписку з бехгалтерської документації; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Коригування митної вартості ґрунтується на раніше визначених митними органами вартостях МД №209160000/2013/011367 від 26.07.2013 р.
Також на основі цього рішення було видано картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 209120000/2013/00440.
На підставі рішення Львівської митниці від 13.09.2013 року ТзОВ «Фірма «Техніка Монтажу» додатково сплатило мито в розмірі 11082,52 грн. та податок на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів в розмірі 46546,56 грн., а всього в розмірі 57629,08 грн.
В обґрунтування протиправності рішення Львівської митниці, ТзОВ «Фірма «Техніка Монтажу» стверджує, що документи, надані до митного оформлення підтверджують митну вартість товару.
Оцінюючи спірні правовідносини та правомірність оскаржуваних рішень та дій відповідача, суд керувався наступним.
Спірні правовідносини, що виникли між сторонами регулюються Митним кодексом України від 13.03.2012 року № 4495-VI (надалі - МК України).
Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (ст. 49 МК України).
Відповідно до ст.51 МК України, митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до гл. 9 цього Кодексу.
Відповідно до ст.52 МК України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
У ст.53 МК України передбачено, що одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Разом з тим, у ч.3 ст.53 МК України передбачено перелік документів, які митний орган може вимагати у декларанта у разі, якщо документи, зазначені у ч.2 ст.53 МК України містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари та які за наявності надаються декларантом у 10-денний термін з моменту отримання такої вимоги
Однак, судом встановлено, що подані ТзОВ «Фірма «Техніка Монтажу» Львівській митниці Державної митної служби України з метою підтвердження митної вартості товару, що імпортується на митну територію України згідно додатку №8 від 13.06.2013 р. до контракту №12ЕХТЕЕМ011 від 13.12.2012 р. в повному обсязі відповідають вимогам, передбаченим ст.53 МК України та містять підтверджені відомості щодо числових значень складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари, та які підтверджують митну вартість товару, визначену декларантом за основним методом - за ціною договору.
Слід зазначити, що згідно ч.1, 2 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій ст. 58 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених ч.6 ст.54 МК України, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товару, в тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Приймаючи рішення про коригування митної вартості товарів №209000003/2013/900090/2 від 13.09.2013 року Львівська митниця Державної митної служби України, крім іншого, зазначила, що митна вартість імпортованих товарів не може бути визнана за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, у зв'язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2-4 ст.53 МК України.
Крім цього, в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів №209000003/2013/900090/2 від 13.09.2013 року зазначено, що декларанту був наданий перелік додаткових документів, на підставі яких митна вартість може бути визнана: виписку з бухгалтерської документації; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Однак, проаналізувавши долучені позивачем до матеріалів справи документи, які були подані декларантом в підтвердження митної вартості товару, що імпортується на митну територію України згідно контракту №12ЕХТЕЕМ011 від 13.11.2012 р. та додатку №8 від 13.06.2013 р. до контракту №12ЕХТЕЕМ011 від 13.11.2012 р., ТзОВ «Фірма «Техніка Монтажу» було подано усі документи, передбачені ч. 2 ст. 53 МК України.
Щодо документів, передбачених ч.3 ст.53 МК України то суд зазначає, що такі документи згідно норм МК України є додатковими документами, та які подаються декларантом за їх наявності протягом 10 календарних днів з моменту отримання письмової вимоги митного органу.
А тому, суд дійшов до висновку, що неподання таких додаткових документів, витребуваних митницею, ще не є підставою для відмови в митному оформленні товару, оскільки, по-перше, подання таких документів можливе лише за їх наявності у декларанта (ч.3 ст.53 МК України), а, по-друге, поданих декларантом позивача документів в своїй сукупності достатньо для здійснення митного оформлення товару за методом, вказаним декларантом, а митним органом в ході судового розгляду належними доказами не доведено протилежного.
Також, в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів №209000003/2013/900090/2 від 13.09.2013 року зазначено, що під час розгляду документів було виявлено розбіжності, а саме: специфікація на товар виписана після виставлення інвойсу та відправлення товару; підпис відправника в сертифікаті про походження товарів, відрізняється від підпису відправника у фактурі, контракті, специфікації, пакувальному листі; підписи відправника в додатку до контракту та в контракті відрізняється; у митного органу наявна інформація щодо митної вартості імпортованих товарів яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості декларантом.
Щодо покликання відповідача 1 на відмінність підпису відправника в сертифікаті про походження товарів від підпису відправника у фактурі, контракті, специфікації, пакувальному листі, а також відмінність підписів у додатку до контракту та в контракті, не можуть бути підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості, оскільки жодним чином не впливають на можливість обчислення вартості товару за основним методом відповідно до ст.57 МК України, а відповідачем-1 не наведено положень нормативно-правових актів, які б встановлювали обов'язкову наявність однакових підписів службової особи контрагента на документах контрагента, що підтверджують здійснення господарської операції.
Крім цього, узгодження між сторонами Контракту специфікації на товар після виставлення інвойсу та відправлення товару, що відбулось у повній відповідності із умовами договору, а зокрема пунктом 1.3. Контракту, не може згідно норм ст. ст. 54, 55 МК України бути підставою для відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю, оскільки вказані обставини не впливають на розрахунок митної вартості товару, не свідчать про відсутність у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також не свідчать про невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару, а тому судом відхиляються посилання відповідача-1 на вказані обставини.
Крім цього, суд зазначає, що розбіжності, на які посилається митний орган та які стали підставою для винесення оскаржуваного рішення не входять до виключного переліку підстав для відмови митного органу у митному оформленні товарів, які визначені ч.6 ст.54 МК України.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
В обгрунтування правомірності прийнятого оскаржуваного рішення Львівська митниця зазначає, що проводила консультації з декларантом щодо застосування другорядного методу визначення митної вартості з причин відсутності вартісної основи для розрахунку вартості товару. Вважає, що про проведення консультацій свідчить скерування йому в електронному вигляді повідомлення-вимоги.
Однак, такі доводи Львівської митниці про те, що консультація проводилась у вигляді надіслання декларанту в електронному вигляді повідомлення-вимоги про надання додаткових документів, є необґрунтованими. Право вимоги таких документів передбачено у ч.3 ст.53 МК України, і не може вважатися частиною процедури консультацій, передбачених ч.4 ст.57 МК України.
Частина 2 ст.58 МК України вказує, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Відповідно до ст.57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:
1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні:
а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;
б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;
в) на основі віднімання вартості;
г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);
ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Крім того, позивач зазначає, що в рішенні Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №209000003/2013/900090/2 від 13.09.2013 року відсутні пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо, також відсутня докладна інформація та джерела, які використовувались митним органом при її визначенні. В рішенні про коригування лише зазначено, що коригування митної вартості ґрунтується на раніше визначених митними органами митних вартостях МД №400050000/2013/14788 від 11.09.2013 р. та №209160000/2013/011367 від 26.07.2013 р.
Так, у відповідності до наказу Міністерства фінансів України "Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору" від 24.05.2012 року № 598, в графі 33 "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі:
- неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу);
- невірно проведений розрахунок митної вартості;
- невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу;
- надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.
У графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59 - 61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі.
Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.
У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
Однак, в оскаржуваному рішенні Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №209000003/2013/900090/2 від 13.09.2013 року відсутні будь-які пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або побідних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо, також відсутня докладна інформація та джерела, які використовувались митним органом при її визначенні.
Вказане дає підстави стверджувати, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів складене Львівською митницею Міндоходів крім іншого також і з порушенням наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору» від 24.05.2012 № 598, що додаткового вказує на наявність підстав для його скасування.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу. Приймаючи самостійне рішення про визначення митної вартості імпортованого товару за шостим (резервним) методом, відповідач покликається на неможливість застосування попередніх методів.
Перевіряючи правомірність застосування методів визначення митної вартості, суд керується ст. 58 МК України, за якою перший метод визначення митної вартості може бути використаний лише за умови, якщо дані, заявлені декларантом, підтверджені документально та є достовірними, підтверджені документально або визначені кількісно і достовірні та/або наявна хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Оскільки декларант подав документи, які чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об'єктивні і достовірні дані, що піддавалися обчисленню, які підтверджували ціну товарів, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця, тобто підтверджували митну вартість товарів за ціною договору, суд дійшов висновку, що відповідач не мав правових підстав для застосування резервного методу №6.
Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
За наслідками розгляду справи суд вважає, що відповідні положення як Конституції України, так і норм КАС України відповідачем дотримані не були, що, в свою чергу, зумовило звернення позивача за захистом своїх порушених прав до суду.
Обґрунтування правомірності рішень відповідача-1 не знайшли підтвердження в судовому засіданні належними та допустимими доказами.
За таких обставин суд дійшов висновку, що вимога про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № 209000003/2013/900090/2 від 13.09.2013 року є обґрунтованою.
Відповідно скасуванню підлягає і картка відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №209120000/2013/00440, а надмірно сплачені суми мита в розмірі 11082,52 грн. та ПДВ із ввезених на митну територію України товарів в розмірі 46546,56 грн. - підлягають до стягнення на користь позивача із Державного бюджету України як надмірно сплачені ним на підставі безпідставного рішення про коригування митної вартості.
Відповідно до ст.94 КАС України, судові витрати в сумі 645,11 грн. слід стягнути з Державного бюджету України на користь позивача.
Керуючись ст. ст. 4, 7-11, 14, 69-72, 86, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів № 209000003/2013/900090/2 від 13.09.2013 року.
Визнати протиправною та скасувати картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 209120000/2013/00440, яка оформлена Львівською митницею.
Стягнути з Державного бюджету України через Головне Управління Державної казначейської служби України у Львівській області (код ЄДРПОУ 38008294, МФО 825014, 79005, м. Львів, вул. Левицького, 18) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Техніка Монтажу» (79021, м. Львів, вул. Садова, 2А, код ЄДРПОУ 30650109) суми мита у розмірі 11 082 (одинадцять тисяч вісімдесят дві) грн 52 коп., та податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів в розмірі 46 546 (сорок шість тисяч п'ятсот сорок шість) грн. 56 коп. надмірно сплачені на підставі платіжного доручення №3395 від 13.09.2013 року, а всього в розмірі 57 629 (п'ятдесят сім тисяч шістсот двадцять дев'ять) грн. 08 коп.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Техніка Монтажу» (79021, м. Львів, вул. Садова, 2А, код ЄДРПОУ 30650109) судовий збір в розмірі 645 (шістсот сорок п'ять) грн 11 коп.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання повного тексту постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Повний текст постанови складено та підписано 23.12.2013 року.
Суддя Сидор Н.Т.