19 грудня 2013 рокум. ПолтаваСправа №816/7005/13-а
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Кукоби О.О.,
за участю:
секретаря судового засідання - Марченка О.Є.,
та представників сторін:
від позивача - Черчик А.В.,
від відповідача - Костяний О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Виробничо - комерційного товариства з обмеженою відповідальністю "Техкомплектсервіс" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області про скасування податкового повідомлення-рішення,
Виробничо - комерційне товариство з обмеженою відповідальністю "Техкомплектсервіс" (далі по тексту - позивач, ВКТОВ "Техкомплектсервіс") звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області (далі по тексту - відповідач, ДПІ у м. Полтаві) про скасування податкового повідомлення-рішення від 15 листопада 2013 року №0012591502, яким позивача зобов'язано сплатити штраф за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі 7846 грн. 16 коп.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що контролюючим органом порушено права та законні інтереси ВКТОВ "Техкомплектсервіс" у сфері публічно-правових відносин через безпідставне застосування штрафних (фінансових) санкцій. Посилався на те, що податок на додану вартість за серпень 2013 року підприємством сплачено 30 вересня 2013 року, тобто, в строки, визначені Податковим кодексом України. Оскільки право визначати призначення платежу належить виключно платнику податків, позивач вважав, що змінивши призначення платежу та зарахувавши кошти в рахунок погашення податкового боргу попередніх періодів контролюючий орган діяв протиправно, у зв'язку з чим просив скасувати спірне податкове повідомлення-рішення.
Відповідач позов не визнав. У наданих до суду письмових запереченнях проти позову представник відповідача зазначив, що сплачені ВКТОВ "Техкомплектсервіс" платіжними дорученнями від 30 вересня 2013 року №№5437, 5442 кошти в порядку черговості зараховано в рахунок погашення податкового боргу, включеного до картки особового рахунку позивача на підставі податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Полтаві від 12 жовтня 2012 року №0003652310.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував з мотивів, наведених у письмових запереченнях, просив відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.
ВКТОВ "Техкомплектсервіс" у встановленому законодавством порядку зареєстроване як юридична особа, код ЄДРПОУ 32636107, з 30 вересня 2003 року перебуває на обліку в якості платника податків в ДПІ у м. Полтаві та є платником податку на додану вартість.
Фахівцем ДПІ у м. Полтаві 14 листопада 2013 року проведено перевірку з питання порушення ВКТОВ "Техкомплектсервіс" правил сплати та несвоєчасного подання платіжного доручення до установи банку на сплату грошового зобов'язання по податку на додану вартість за серпень 2013 року.
Перевіркою встановлено та відображено в акті перевірки від 14 листопада 2013 року №1791/16-01-15-02/32636107, що позивачем несвоєчасно сплачено податок на додану вартість (далі по тексту також ПДВ) за серпень 2013 року в розмірі 78 461 грн. 61 коп. /а.с. 7-8/.
На вказаний акт перевірки ВКТОВ "Техкомплектсервіс" 19 листопада 2013 року подано письмові заперечення, за результатами розгляду яких ДПІ у м. Полтаві, листом від 26 листопада 2013 року вих. №6534/10/16-01-02-20, повідомила платника податків про залишення спірних висновків без змін /а.с. 9-11/.
На підставі зазначеного вище акта перевірки відповідачем 15 листопада 2013 року винесено податкове повідомлення-рішення №0012591502, яким позивача, на підставі статті 126 Податкового кодексу України, зобов'язано сплатити штраф за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі 7846 грн. 16 коп. /а.с. 12/.
Дане податкове повідомлення-рішення позивачем оскаржено до суду.
Надаючи правову оцінку спірному рішенню суб'єкта владних повноважень, суд виходить з критеріїв правомірності такого рішення, що встановлені частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з чим перевіряє чи прийнято дане рішення: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Судом встановлено, що ВКТОВ "Техкомплектсервіс" 20 вересня 2013 року до ДПІ у м. Полтаві подано податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2013 року, у рядку 25.1 якої самостійно визначено суму ПДВ, що підлягає сплаті в бюджет за вказаний звітний (податковий) період в розмірі 178 727 грн. /а.с. 15-17/.
30 вересня 2013 року платіжними дорученнями №№5437, 5442 позивачем до Державного бюджету України (р/р 31117029700002, отримувач - УДКС України у м. Полтава, код отримувача 34698804, банк отримувача - ГУДКС України у Полтавській області, код банку 831019) перераховано кошти загалом в розмірі 178 727 грн. із зазначенням у графі "Призначення платежу": ПДВ за VIII 2013 року /а.с. 13-14/.
Згідно з пунктом 49.1 статті 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.
За приписами статті 203 Податкового кодексу України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.
При цьому, як передбачено пунктом 87.9 статті 87 Податкового кодексу України, у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.
Тобто, сплачені платником податків кошти, незалежно від визначеного таким платником напряму сплати, в обов'язковому порядку зараховуються в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення.
Зі змісту картки особового рахунку (далі по тексту - КОР) ВКТОВ "Техкомплектсервіс" за платежем "Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)" судом встановлено, що 12 вересня 2013 року у КОР, на підставі податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Полтаві від 12 жовтня 2012 року №0003652310, у зв'язку з несплатою позивачем узгодженого грошового зобов'язання відображено податковий борг зі сплати ПДВ в розмірі 295 766 грн. основного платежу та 73 942 грн. - штрафних (фінансових) санкцій /а.с. 35 - зворот/.
Матеріалами справи підтверджено, що вказане податкове повідомлення-рішення позивачем оскаржувалось до суду. Так, постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 18 червня 2013 року у справі №816/1781/13-а, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 29 серпня 2013 року, у задоволенні позову ВКТОВ "Техкомплектсервіс" відмовлено /а.с. 43-51/.
30 вересня 2013 року до КОР позивача занесено відомості про узгоджене грошове зобов'язання зі сплати ПДВ в розмірі 178 727 грн., що виникло на підставі податкової декларації з ПДВ за серпень 2013 року /а.с. 36 - зворот/.
З огляду на викладене та в силу покладеного на відповідача пунктом 87.9 статті 87 Податкового кодексу України обов'язку щодо черговості зарахування коштів в рахунок погашення податкового боргу, кошти, перераховані позивачем до Державного бюджету України платіжними дорученнями від 30 вересня 2013 року №№5437, 5442 загалом в розмірі 178 727 грн., зараховано в якості погашення податкового боргу, що виник на підставі податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Полтаві від 12 жовтня 2012 року №0003652310, оскільки такий борг виник раніше та не був погашений станом на 30 вересня 2013 року.
Посилання позивача на те, що контролюючим органом неправомірно, в порушення вимог пункту 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року №22, змінено призначення платежу, суд вважає необґрунтованими з огляду на наступне.
Згідно з пунктом 1.1 статті 1 Податкового кодексу України податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Пунктом 7.3 статті 7 Податкового кодексу України визначено, що будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.
Враховуючи викладене та те, що норма пункту 87.9 статті 87 Податкового кодексу України носить імперативний характер, до спірних відносин сторін застосовуються приписи саме даної норми Податкового кодексу України.
Стосовно посилань позивача на правову позицію Верховного Суду України, викладену у постанові від 20 червня 2011 року та відповідно до якої у податкового органу відсутнє право самостійно змінювати призначення платежу, зазначеного платником податків при його внесенні з метою погашення податкового боргу, суд вважає за доцільне звернути увагу на те, що даного висновку Верховний Суд України дійшов за результатами аналізу положень Інструкції про порядок ведення державними податковими інспекціями оперативно-бухгалтерського обліку податків і неподаткових платежів, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 12 травня 1994 року №37 у взаємозв'язку з приписами Закону "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21 грудня 2000 року №2181-ІІІ. Оскільки вказані нормативно-правові акти станом на дату виникнення спірних відносин втратили свою чинність, їх застосування до даних правовідносин є недоцільним.
За приписами статті 126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
КОР позивача підтверджено, що станом на 30 вересня 2013 року, після зарахування в рахунок погашення податкового боргу ВКТОВ "Техкомплектсервіс" зі сплати ПДВ суми переплати та коштів в розмірі 178 727 грн., сплачених зазначеними вище платіжними дорученнями, сума податкового боргу становила 78 461 грн. 61 коп.
Дану суму податкового боргу погашено у зв'язку зі сплатою позивачем коштів в розмірі 78 748 грн. 23 коп. на підставі платіжного доручення від 10 жовтня 2013 року №5541 /а.с. 37/.
Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що спірним податковим повідомленням-рішенням правомірно зобов'язано ВКТОВ "Техкомплектсервіс" сплатити штраф за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з ПДВ в розмірі 7846 грн. 16 коп. (10% від суми податкового боргу).
В силу частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до підпункту 21.1.1 пункту 21.1 статті 21 Податкового кодексу України посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.
Згідно із частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
У відповідності до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, доведено правомірність податкового повідомлення-рішення від 15 листопада 2013 року №0012591502. Разом з тим, позивачем не наведено доводів, а також не надано суду доказів, що свідчили б про порушення контролюючим органом вимог чинного законодавства України та обґрунтованість даного позову.
З огляду на вищезазначене, суд дійшов висновку, що приймаючи оскаржене податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Полтаві діяла на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження їй надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено), добросовісно та розсудливо. А вимоги позовної заяви не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства та задоволенню не підлягають.
Зважаючи на приписи статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати, понесені позивачем, стягненню на користь останнього не підлягають.
Керуючись статтями 2, 7-11, 69-71, 86, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,
У задоволенні адміністративного позову Виробничо - комерційного товариства з обмеженою відповідальністю "Техкомплектсервіс" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області про скасування податкового повідомлення-рішення відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання її копії з одночасним надісланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.
Повний текст постанови складено 24 грудня 2013 року.
Суддя О.О. Кукоба