Справа: № 826/12790/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Шейко Т.І. Суддя-доповідач: Пилипенко О.Є.
Іменем України
17 грудня 2013 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Пилипенко О.Є.
суддів - Глущенко Я.Б. та Шелест С.Б. ,
при секретарі - Грабовській Т.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 серпня 2013 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Банк "Таврика" Соловйової Н.А. про зобов'язання вчинити певні дії, -
У серпні 2013 року позивач - ОСОБА_2 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Банк "Таврика" Соловйової Н.А. про зобов'язання вчинити певні дії, в якому просила зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб внести ОСОБА_2 до реєстру кредиторів ПАТ «Банк «Тавріка» та здійснити заходи щодо задоволення її вимог.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 серпня 2013 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись із судовим рішенням, позивачка звернулась із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 серпня 2013 року та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення було порушено норми матеріального права.
У судове засідання сторони та їх представники не з'явилися, причини неявки суду невідомі, про розгляд справи були повідомлені належним чином.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.
Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 серпня 2013 року - без змін, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
У відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Приймаючи рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову суд першої інстанції виходив з того, що Фонд гарантування вкладів фізичних осіб діяв у чіткій відповідності з нормами Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено колегією суддів, ОСОБА_2 05 січня 2012 року уклала з ПАТ «Банк «Таврика» договори банківського строкового вкладу «Пенсійний» №ПСД(391)760 у розмірі 225 Євро, №ПСГ(391)2175 у розмірі 100 доларів, №ПСГ (391)9249 у розмірі 8000 грн., а 28 серпня 2012 року позивачка уклала з Банком договори банківського строкового вкладу «Пенсійний» №ПСД(366)393 у розмірі 10500 доларів, №ПСГ(366)2180 у розмірі 65000 грн., та в подальшому по вказаним договорам здійснювала поповнення.
20 грудня 2012 року Правління Національного банку України прийняло постанову №548 про віднесення ПАТ «Банк «Таврика» (код ЄДРПОУ 19454139, МФО 300788) до категорії неплатоспроможних.
20 грудня 2012 року виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №33 про запровадження тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду на тимчасову адміністрацію в АТ «Банк «Таврика». Тимчасову адміністрацію запроваджено на 3 місяці з 21.12.2012 року по 20.03.2013 року.
Як зазначено позивачкою у позовній заяві та апеляційній скарзі та не заперечується Фондом, ОСОБА_2 отримала за вкладами 200 000,00 грн. Залишилась не відшкодованою сума у розмірі 92361,28 грн.
Відповідно до Постанови Правління Національного банку України від 20 березня 2013 року №97 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 20 березня 2013 року №17 про початок здійснення процедури ліквідації АТ «БАНК «Таврика» з 21.03.2013 та рішення від 20 березня 2013 року №18 про призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію АТ «Банк «Таврика».
Оголошення про початок процедури ліквідації АТ «Банк «Таврика» було розміщено в газетах «Урядовий кур'єр» та «Голос України» від 26 березня 2013 року.
З матеріалів справи вбачається, що позивачка зверталась із заявою 14 травня 2013 року до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
За наслідками розгляду заяви, позивачці надана відповідь, викладена в листі №17-036-3732 від 24 травня 2013 року, в якій звернуто увагу на норми частини 5 статті 45 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та норми частини 1 статті 49 цього Закону. Позивачка, вважаючи такі дії протиправними, звернулась до суду.
Обговорюючи правомірність заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до наступного.
Частиною 1 статті 3 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» встановлено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
Згідно з частиною 1 статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд гарантує вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку.
Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 гривень.
Матеріалами справи натомість підтверджено відшкодування Фондом коштів позивачці у розмірі 200 000,00 грн.
Відповідно до частини 1 статті 44 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Національний банк України приймає рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку за пропозицією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та з інших підстав, передбачених Законом України «Про банки і банківську діяльність».
Фонд призначає уповноважену особу Фонду та розпочинає процедуру ліквідації банку в день отримання рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, за виключенням випадку, коли ліквідація здійснюється за ініціативою власників банку (частина 4 статті 44 Закону).
Фонд не пізніше робочого дня, наступного за днем отримання рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку, розміщує інформацію про це на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет.
Фонд здійснює опублікування відомостей про ліквідацію банку та призначення уповноваженою особи Фонду у газетах «Урядовий кур'єр» та «Голос України» не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку (частини 1 та 2 статті 45 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»).
Крім того, згідно частини 4 статті 45 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» уповноважена особа Фонду в семиденний строк з дати прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку розміщує оголошення, що містить відомості про ліквідацію банку відповідно до частини третьої цієї статті, в усіх приміщеннях банку, в яких здійснюється обслуговування клієнтів.
Відповідно до частини 5 статті 45 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду кредитори мають право заявити уповноваженій особі Фонду про свої вимоги до банку. Вимоги фізичних осіб-вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами не заявляються.
Частиною 1 статті 46 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» встановлено, що уповноважена особа Фонду від імені Фонду виконує функції з ліквідації банку відповідно до цього Закону та приступає до виконання своїх обов'язків негайно після прийняття Фондом рішення про призначення уповноваженої особи Фонду.
Згідно з нормами статті 49 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» уповноважена особа Фонду припиняє приймання вимог кредиторів після закінчення 30 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону. Будь-які вимоги, що надійшли після закінчення цього строку, вважаються погашеними, крім вимог вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами.
Протягом 90 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону уповноважена особа вчиняє ряд заходів, визначених у статті 49, з метою виконання покладених на неї обов'язків щодо ліквідації АТ «Банк «Таврика». З наведених правових норм вбачається, що Фондом гарантування вкладів фізичних осіб було відшкодовано позивачці 200 000 грн., залишок у розмірі 92 361,28 грн. не був відшкодований у зв'язку із пропуском позивачкою 30- денного строку звернення з заявою про включення її до числа кредиторів, як це передбачено Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», а тому підстави для задоволення позову відсутні.
У своїй апеляційній скарзі позивачка посилається на те, що остання зверталась із листом до Національного банку, проте у зв'язку з порушенням останній строків надання відповідей, передбачених Законом України «Про звернення громадян» ОСОБА_2 і пропустила строк звернення, передбачений Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Проте колегія суддів звертає увагу на той факт, що позивачкою не було заявлено вимог до Національного банку України, не було також надано доказів на підтвердження оскарження неправомірних дій/бездіяльності останнього.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам. В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 серпня 2013 року - без змін.
Керуючись ст. ст. 41, 195, 196, 199, 200, 205, 206, 212, 254, 267 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 серпня 2013 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя О.Є. Пилипенко
Судді Я.Б. Глущенко
С.Б. Шелест
.
Головуючий суддя Пилипенко О.Є.
Судді: Глущенко Я.Б.
Шелест С.Б.