03 грудня 2013 року Справа № 32618/11/9104
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Каралюса В.М.,
суддів: Гулида Р.М., Затолочного В.С..,
розглянувши в письмовому провадженні в м. Львові апеляційну скаргу Долинської об'єднаної державної податкової інспекції на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25 березня 2011 року у справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Долинської обєднаної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення,-
Позивач, ОСОБА_1 в березні 2011 року звернувся в суд з позовом до Долинської обєднаної державної податкової інспекції (далі Долинська ОДПІ) та просив скасувати податкове повідомлення-рішення Долинська ОДПІ № 0000121720/0 від 21.02.2010 року форми В 1 про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ за листопад 2010 року у розмірі 10060 грн. обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що вказане податкове повідомлення-рішення є необґрунтованим та прийнятим з порушенням вимог діючого законодавства, а відтак в зв'язку з цим підлягає скасуванню.
Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25 березня 2011 року позов було задоволено та скасовано податкове повідомлення-рішення Долинська ОДПІ № 0000121720/0 від 21.02.2010 року про зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з ПДВ за листопад 2010 року у розмірі 10060 грн .
Постанова суду мотивована тим, що в судовому засіданні позивачем доведено факт придбання запасних частин для транспортних засобів та будівельних матеріалів з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності. Як транспортні засоби так і будівля магазину-перукарні є власністю позивача.
З цією постановою не погодився апелянт Долинська ОДПІ, яка звернулась до суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25 березня 2011 року та винести нову постанову якою повністю відмовити в задоволенні позовних вимог.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом при винесенні оскаржуваної постанови порушено норми матеріального та процесуального права, неповно з»ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи. Судом не враховано, що ОСОБА_1 не веде бухгалтерського обліку, транспортні засоби зареєстровані на фізичну особу ОСОБА_1, а не на підприємця ОСОБА_1
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши та дослідивши матеріали справи вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступних міркувань.
Згідно ч.1.ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1зареєстрований як фізична особа-підприємець з 1999 року та з 2003 року зареєстрований як платник податку на додану вартість. Згідно ліцензії здійснює діяльність вантажного перевізника.
15.02.2011 року працівниками відповідача проведено перевірку позивача та складено акт № 373/171/НОМЕР_1 від 15.02.2011 року про порушення позивачем пп.7.4.1,7.4.4, п.7.4 ст. 7 Закону України « Про податок на додану вартість» в результаті чого зроблено висновок про завищення позивачем суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за листопад 2010 року в розмірі 10060 грн. Даний висновок зроблено на підставі того, що позивач є власником транспортних засобів як фізична особа , а не як підприємець та не має законних підстав для податкового кредиту з податку на додану вартість.
На підставі вищевказаного акта на підставі перевірки було винесене оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0000121720/0 від 21.02.2010 року форми В 1 про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ за листопад 2010 року у розмірі 10060 грн.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що при проведенні перевірки службові прийшли до безпідставних висновків про відсутність в позивача права для податкового кредиту з податку на додану вартість. В судовому засіданні об'єктивно пстановлено, що позивач дійсно придбав, як запчастини до транспортних засобів так і будівельні матеріали для ремонту магазину-перукарні, які належать йому на праві особистої власності, що в подальшому використав в господарській діяльності, а відтак суд першої інстанції підставно задовільнив позов.
У відповідності до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів вважає, що оскаржувана постанова Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25 березня 2011 року у справі № 2а-807/11/1370 прийнята з додержанням норм матеріального і процесуального права при правильно встановлених обставинах справи, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому оскаржувану постанову слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Керуючись ч.3 ст. 160, ст. 195, ст. 196, п.1 ч.1 ст.198, ст. 200, ст. 205, ст. 206, ст.212, ст. 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Долинської об'єднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25 березня 2011 року у справі № 2а-807/11/1370 - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий: В.М. Каралюс
Судді : Р.М.Гулид
В.С.Затолочний