10 грудня 2013 року Справа № 21907/11/9104
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі :
головуючого судді - Заверухи О.Б.,
суддів - Гінди О.М., Ніколіна В.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Чортківському районі Тернопільської області на постанову Чортківського районного суду Тернопільської області від 31 грудня 2010 року у справі №2а-7755/10/1916 за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Чортківському районі Тернопільської області про зобов'язання нарахувати та виплатити додаткову пенсію та доплату до пенсії особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, -
14.12.2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, яким просив визнати протиправними дії відповідача та зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Чортківському районі Тернопільської області здійснити перерахунок та виплату доплати до державної пенсії як непрацюючому пенсіонеру за проживання у зоні посиленого радіоекологічного контролю у розмірі однієї мінімальної заробітної плати , та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам віднесеним до категорії 2, 3, 4 у розмірі 15% мінімальної пенсії за віком за період з 22.03.2010 року до виникнення обставин, з якими закон пов'язує виникнення , зміну чи припинення спірних правовідносин, з урахуванням виплачених сум , з врахуванням розміру мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком, встановленої Законом України Про Державний бюджет України на відповідний рік або іншим відповідним законодавством.
Постановою Чортківського районного суду Тернопільської області від 31 грудня 2010 року позов задоволено : зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Чортківському районі Тернопільської області здійснити перерахунок та виплатити позивачу доплату до пенсії як непрацюючому пенсіонеру за проживання в зоні посиленого радіоекологічного контролю починаючи з 22.03.2010 року в розмірі однієї мінімальної заробітної плати за місяць, та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 15% мінімальної пенсії за віком починаючи з 22.03.2010 до виникнення обставин, з якими закон пов'язує виникнення , зміну чи припинення спірних правовідносин, з урахуванням виплачених сум . Постанову суду допущено до негайного виконання.
Постанову в апеляційному порядку оскаржив відповідач управління Пенсійного фонду України в Чортківському районі Тернопільської області, вважає її такою, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить постанову скасувати та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. На обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що при розрахунку пенсії позивача не враховано положення ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки мінімальний розмір пенсії за віком, визначений абзацом 1 ч. 1 цієї статті застосовується виключно для визначення розміру пенсій, призначених згідно з цим законом, а пенсія позивачу призначена згідно із Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Обчислення розміру пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, регулюється постановами Кабінету Міністрів України, в яких відсутнє посилання на визначення мінімального розміру пенсії відповідно до законів про державний бюджет України.
Оскільки апеляційну скаргу подано на постанову суду першої інстанції, яка прийнята в порядку скороченого провадження за результатами розгляду справи, передбаченої п. 2 ч. 1 ст. 1832 КАС України, колегія суддів відповідно до ч. 1 п. 2 ст.197 КАС України розглядає справу в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з наступних підстав.
Позивач є особою, що проживає в зоні посиленого радіоекологічного контролю, що підтверджується відповідним посвідченням та отримує пенсію за віком при повному стажі, доплату за проживання у зоні посиленого радіоекологічного контролю та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю.
Відповідно до ч. 2 ст. 39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, проводиться доплата до пенсії в розмірі однієї мінімальної заробітної плати.
Відповідно до ч. 3 ст. 51 цього Закону особам, віднесеним до 4 категорії щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 15% мінімальної пенсії за віком.
Однак позивачу доплата до пенсії виплачувалась відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 року № 836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали від наслідків Чорнобильської катастрофи» в розмірі 5,20 грн., а додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, з моменту призначення пенсії виплачувалась в розмірі 15% мінімальної пенсії за віком, з 01.08.2001 року від спеціально встановленого постановою Кабінету Міністрів України з 01.08.2001 року розміру 18,10 грн., з 01.01.2002 року розміру 19,91 грн., а з 01.01.2008 року у розмірі 5% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», яким внесені зміни до ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в частині встановлення додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю.
Тобто, здійснюючи нарахування та виплату позивачу зазначених виплат, відповідач обчислював їх розмір не з розміру мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком, встановлених законодавством, як це передбачено Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а керувався положеннями підзаконних нормативно правових актів - постанов Кабінету Міністрів України.
Такі дії відповідача є неправомірними, виходячи принципу з пріоритетності законів над підзаконними актами, тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що при визначенні розміру пенсій позивачу не підлягають застосуванню постанови Кабінету Міністрів України, оскільки останні істотно звужують обсяг встановлених законом прав позивача, передбачених ст. ст. 39 та 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідно до ч. 4 ст. 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Крім того, згідно із законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає. Тому правильними є висновки суду першої інстанції щодо неприйняття до уваги положень ч. 3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до якої мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання соціальних виплат.
Також надання законодавством Кабінету Міністрів України права встановлювати розміри соціальних виплат не означає, що останній, встановлюючи порядок та розміри таких виплат, в тому числі особам, які постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, може допустити звуження змісту та обсягу прав позивача, встановлених Законом. Тобто, Кабінет Міністрів України повинен був встановити зазначений порядок, не порушуючи положень цього Закону, чи інших законів, якими встановлено розміри мінімальної заробітної плати.
Відсутність бюджетного фінансування, на яку вказує відповідач, не може бути підставою невиконання відповідним суб'єктом владних повноважень покладених на нього обов'язків. В свою чергу реалізація особою права на отримання соціальних виплат не може бути поставлена у залежність від наявності відповідних бюджетних асигнувань.
Разом із тим, при вирішенні справи суд першої інстанції безпідставно не врахував, що згідно з ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
А відповідно до ч. 1 ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Враховуючи наведене вище, суд вважає, що оскільки позивач не просив поновити йому строк звернення до суду і не вказав жодних причин пропуску такого строку, позовні вимоги ОСОБА_1 за період з 22.03.2010 року по 13.06.2010 року слід залишити без розгляду.
При цьому колегія суддів зазначає, що відповідно до ст. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія - це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом.
Отже,колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині зобов'язання відповідача продовжувати нарахування і виплату позивачу додаткової пенсії та доплати до пенсії відповідно до ст.ст. 39, 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» на весь час дії цього Закону, оскільки законом не встановлюється ані строковість, ані обмеженість у часі цих видів виплат. З самого визначення поняття пенсії випливає, що ці виплати здійснюються на постійній основі, один раз на місяць протягом невизначеного періоду часу. Цей вид виплат не є строковим, а тому не може бути призначений на якийсь строк. В цьому випадку визначається лише дата, з якої особа має право на отримання пенсії (чи її перерахунок). Кінцевий термін, або строк, на який призначається пенсія не може встановлюватись, оскільки це суперечить самому визначенню та суті пенсії.
Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до 1, 2, 3, 4 категорій. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Аналіз зазначеної норми, яка є імперативною, свідчить, що підставою для перерахунку пенсії є встановлення нового розміру прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати і цей перерахунок здійснюється з дня встановлення цього мінімуму.
Оскільки позивач просив суд здійснити йому перерахунок та виплату доплати до державної пенсії як непрацюючому пенсіонеру за проживання у зоні посиленого радіоекологічного контролю та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю за період з 22.03.2010 року, позовні вимоги з врахуванням положень ст. ст. 99, 100 КАС України підлягають задоволенню з 14.06.2010 року .
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що суд першої інстанції порушив норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, тому оскаржувану постанову слід скасувати та прийняти нову постанову.
Керуючись ст. ст. 99, 100, 160, 183-2, 195, 197, п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 4 ст. 202, ч. 2 ст. 205, ст. ст. 207, 211, 212, 254 КАС України,-
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Чортківському районі Тернопільської області задовольнити частково.
Постанову Чортківського районного суду Тернопільської області від 31 грудня 2010 року у справі №2а-7755/10/1916 - скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити частково.
Позовні вимоги ОСОБА_1 за період з 22.03.2010 року по 13.06.2010 року слід залишити без розгляду.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Чортківському районі Тернопільської області нараховувати та виплачувати ОСОБА_1 доплату до пенсії в розмірі однієї мінімальної заробітної плати відповідно до ст. 39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 15% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з 14.06.2010 року з врахуванням ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та виплачених сум.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, що беруть участь у справі, і оскарженню не підлягає.
ГОЛОВУЮЧИЙ О.Б.Заверуха
СУДДІ О.М.Гінда
В.В.Ніколін