ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
29 листопада 2013 року № 826/16033/13-а
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шрамко Ю.Т. розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві, Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва, Державного реєстратора Шевченківської районної у м.Києві державної адміністрації
про зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1, (далі - позивач), звернулась до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві (надалі - відповідач-1), Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва (надалі - відповідач-2), Державного реєстратора Шевченківської районної у м.Києві державної адміністрації (надалі - відповідач-3), про зобов'язання вчинити дії щодо проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця за принципом мовчазної згоди.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що позивачем були подані усі, передбачені чинним законодавством документи, необхідні для проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, проте, відповідачами в порушення вимог чинного законодавства не було проведено відповідних дій, чим порушено законні права та інтереси позивача. Також позивач звертала увагу суду на те, що більше чотирьох років не здійснює підприємницьку діяльність і більше одного року не подає органам доходів і зборів податкових декларацій і документів фінансової звітності, що відповідно до ч.2 ст.46 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" є підставою для припинення підприємницької діяльності.
Відповідач-1 позовні вимоги не визнав, просив у задоволенні позову відмовити повністю, оскільки позивач має заборгованість перед бюджетом України в сумі 170,00 грн., що виключає можливість розпочати процедуру припинення.
Відповідач-2 та відповідач-3, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи у судові засідання не з'являлись, заперечень на адміністративний позов не надавали.
Позивач у позові просила розгляд справи здійснювати без її участі.
Необхідність у заслуховуванні свідка чи експерта у справі відсутня, так само, як і відсутні перешкоди для розгляду справи у судовому засіданні.
Відповідно до вимог ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Приймаючи до уваги викладене, розгляд справи здійснюється у письмовому провадженні.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) була зареєстрована Шевченківською районною у м. Києві державною адміністрацією 11.01.2007 р.
Позивач стверджувала, а відповідачі не заперечували, що з січня 2007 року по березень 2009 року ОСОБА_1 здійснювала підприємницьку діяльність. З пояснень позивача вбачається, що з квітня 2009 року позивач підприємницьку діяльність припинила та доходів від неї не отримувала.
В листопаді 2010 року позивач подала Державному реєстратору заяву про припинення підприємницької діяльності за власним рішенням.
Позивачем отримано довідку ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 13.06.2012 року № 2490/20-214 про відсутність заборгованості зі сплати податків, зборів.
Позивач також повідомила, що 23.07.2012 року, не маючи боргів по платежах до Пенсійного фонду - тому що працювала за спрощеною системою оподаткування, отримала рішення №2686 про застосування штрафних санкцій за несвоєчасне подання звітності, що стало на заваді для проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності позивача.
Відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, а також фізичних осіб-підприємців регулює Закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", (далі - Закон України № 755-IV).
Відповідно до положень статті 1 вищезазначеного Закону, державний реєстратор - посадова особа, яка відповідно до цього Закону від імені держави здійснює державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Згідно частини 1 статті 6 Закону України № 755-IV, державний реєстратор, зокрема, проводить державну реєстрацію припинення юридичних осіб та державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичними особами -підприємцями.
Статтею 47 Закону України № 755-IV передбачено порядок державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця за її рішенням.
Так, для внесення до Єдиного державного реєстру запису про рішення фізичної особи-підприємця щодо припинення нею підприємницької діяльності така фізична особа-підприємець або уповноважена нею особа має подати державному реєстраторові (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) заяву про припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем із зазначенням відомостей про порядок та строк заявлення кредиторами своїх вимог (ч. 1 ст. 47 Закону України № 755-IV).
У разі, якщо після закінчення проведення заходів щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, але не раніше закінчення строку заявлення кредиторами своїх вимог фізичній особі не надані у встановленому законом порядку органом державної податкової служби та/або Пенсійного фонду України довідки про відсутність заборгованості із сплати податків, зборів та/або єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування або рішення про відмову в їх видачі, фізична особа - підприємець або уповноважена ним особа не раніше ніж через десять робочих днів з дня закінчення такого строку набуває право на подання державному реєстраторові документів, передбачених частиною одинадцятою статті 47 цього Закону, за винятком зазначених довідок, для проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця за її рішенням за принципом мовчазної згоди.
За наявності підстав, визначених абзацом першим цієї частини, державний реєстратор проводить державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця за принципом мовчазної згоди, про що вносить відповідний запис до Єдиного державного реєстру (ч. 2 ст. 47 Закону України № 755-IV).
Державний реєстратор має право залишити заяву про припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем, яка передбачена частиною першою цієї статті, без розгляду, якщо: заява подана за неналежним місцем проведення державної реєстрації припинення фізичною особою - підприємцем підприємницької діяльності; заява не відповідає вимогам частини першої цієї статті або частини першої статті 8; строк заявлення кредиторами своїх вимог, зазначений у заяві, не відповідає вимогам закону (ч. 7 ст. 47 Закону України № 755-IV).
Відповідно до частини 9 ст. 47 зазначеного Закону України № 755-IV, державний реєстратор за відсутності підстав для залишення без розгляду документів, які подані для внесення до Єдиного державного реєстру запису про рішення фізичної особи - підприємця щодо припинення нею підприємницької діяльності, зобов'язаний не пізніше наступного робочого дня з дати надходження зазначених документів внести до Єдиного державного реєстру запис про рішення щодо припинення фізичною особою - підприємцем підприємницької діяльності із зазначенням відомостей про порядок та строк заявлення кредиторами своїх вимог і в той самий день передати органам статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України повідомлення про внесення такого запису. Повідомлення про внесення запису до Єдиного державного реєстру про рішення фізичної особи - підприємця щодо припинення нею підприємницької діяльності публікується у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації. Відомості про дату публікації повідомлення, яке містить інформацію про строк заявлення вимог кредиторів щодо фізичної особи - підприємця, яка припиняє підприємницьку діяльність, підлягають наданню органам державної податкової служби, Пенсійного фонду України не пізніше наступного дня з дати публікації такого повідомлення.
Згідно з вимогами частини 11 статті 47 Закону України № 755-IV від 15.05.2003 року, для проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем за її рішенням фізична особа - підприємець або уповноважена нею особа не раніше закінчення строку пред'явлення вимог кредиторів, зазначеного у заяві про припинення підприємницької діяльності, подає державному реєстраторові особисто (надсилає рекомендованим листом з описом вкладення) або через уповноважену особу такі документи: заповнену реєстраційну картку на проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем за її рішенням; довідку відповідного органу доходів і зборів про відсутність заборгованості із сплати податків, зборів; довідку відповідного органу Пенсійного фонду України про відсутність заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування.
У реєстраційній картці на проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця така фізична особа - підприємець або уповноважена нею особа письмово зазначає та підтверджує своїм особистим підписом, що нею вчинено всі передбачені законодавством дії стосовно порядку припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, включаючи завершення розрахунків з кредиторами (у тому числі із сплати податків, зборів, обов'язкових платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування).
Положеннями ч.15 ст.47 Закону України № 755-IV закріплено, що державний реєстратор має право залишити без розгляду документи, які передбачені частиною дев'ятою цієї статті, якщо: документи подані за неналежним місцем проведення державної реєстрації; документи не відповідають вимогам, встановленим частиною одинадцятою цієї статті, частиною першою або другою статті 8 цього Закону; документи подані не в повному обсязі; документи подані раніше строку, встановленого частиною одинадцятою цієї статті; від органів доходів і зборів та/або Пенсійного фонду України надійшло повідомлення про наявність заперечень проти проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, і воно не відкликане.
З матеріалів справи вбачається, що 17.07.2012 року Управлінням Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва прийнято Рішення про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" №2686, яким до позивача застосовано штрафні санкції в розмірі 170,00 грн.
Судом встановлено, що станом на час розгляду справи зазначені вище штрафні санкції позивачем не були сплачені.
Позивач у позовній заяві зазначала, що вважала штраф несправедливим і не могла його сплатити, проте не надала жодних доказів оскарження рішення, яким було накладено зазначені штрафні санкції.
Враховуючи те, що позивачем не було надано жодних належних доказів на підтвердження того, що вона зверталась до державного реєстратора з, передбаченими чинним законодавством, документами з метою припинення власної підприємницької діяльності як фізичної особи-підприємця, а також, звертаючи увагу на наявність у позивача заборгованості перед державним бюджетом, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Приймаючи до уваги викладене в сукупності, керуючись вимогами ст. ст. 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві, Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва, Державного реєстратора Шевченківської районної у м.Києві державної адміністрації про зобов'язання вчинити дії відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Суддя Ю.Т. Шрамко