ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
15 листопада 2013 року 11:05 № 826/16251/13-а
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Шулежка В.П.,
при секретарі Пасічнюк С.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними дій та скасування податкової вимоги і рішення, -
З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулась фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_1) до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - відповідач) про визнання протиправними дій при винесенні податкової вимоги від 12.09.2013 року № 18052-17 щодо зобов'язання ФОП ОСОБА_1 сплатити податковий борг в сумі 2406,08 грн. та рішення від 23.09.2013 року про опис майна ФОП ОСОБА_1 у податкову заставу, скасування податкової вимоги від 12.09.2013 року № 18052-17 щодо зобов'язання ФОП ОСОБА_1 сплатити податковий борг в сумі 2406,08 грн., скасування рішення від 23.09.2013 року про опис майна ФОП ОСОБА_1 у податкову заставу.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем в порушення норм податкового законодавства України вчинені протиправні дії щодо винесення податкової вимоги про сплату податкового боргу та опису майна у податкову заставу, що порушує його права та законні інтереси.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю та просив позов задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, заяв про розгляд справи за його відсутності не надав, про причини неприбуття в судове засідання не повідомив.
Відповідно до вимог ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
З огляду на вищевикладене та з урахуванням вимог ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд прийшов до висновку про доцільність розгляду справи в порядку письмового провадження на підставі наявних матеріалів справи.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення позивача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, судом встановлено наступне.
ФОП ОСОБА_1 (податковий номер НОМЕР_1) зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності 25.05.2005 року у Дарницькій районній у м. Києві державній адміністрації та знаходиться на податковому обліку у Державній податковій інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві.
Як вбачається з матеріалів справи, за результатами проведеної перевірки суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу відповідачем складено акт № 390 від 12.04.2001 року, на підставі якого позивачу нараховано штрафну санкцію. У зв'язку з несвоєчасною сплатою штрафних санкцій позивачу нараховано пеню у розмірі 2406,08 грн.
Дії податкового органу щодо нарахування вказаної пені позивачем оскаржено в судовому порядку.
У зв'язку з наявною у позивача заборгованістю перед бюджетом, відповідачем виписана податкова вимога від 12.09.2013 року № 18052-17 на суму 2406,08 грн. та попереджено, що починаючи з 11.09.2013 року на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому, поширюється право податкової застави, а на суму податкового боргу нараховуються штрафні (фінансові) санкції.
В подальшому, відповідачем винесено рішення від 23.09.2013 року про опис майна у податкову заставу.
Позивач вважає, що у зв'язку з тим, що у нього відсутній податковий борг перед бюджетом, відповідач незаконно виніс протиправну податкову вимогу та рішення про опис майна, а тому на його думку підлягають скасуванню.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом. (п.54.5. ст. 54 Податкового кодексу України).
Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (п.57.1. ст.57 Кодексу).
У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п.59.1. ст.59 Кодексу).
Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання (п.59.3. ст.59 Кодексу).
Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п.59.4. ст.59 Кодексу).
Як уже встановлено судом, відповідачем нараховано позивачу пеню за несвоєчасну сплату штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 2 406,08 грн.
Позивач, не погоджуючись з такими діями податкового органу, звернувся до суду про визнання протиправними дій відповідача щодо нарахування ФОП ОСОБА_1 податкового боргу та зобов'язання внести зміни до облікових карток про відсутність податкового боргу у вигляді несплаченої пені в сумі 2 406,08 грн.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.04.2011 року у справі № 2а-2219/11/2670 адміністративний позов ФОП ОСОБА_1 задоволено, визнано протиправними дії ДПІ у Дарницькому районі м. Києва щодо нарахування ФОП ОСОБА_1 податкового боргу у вигляді несплаченої пені в сумі 2 406,08 грн. та зобов'язано ДПІ у Дарницькому районі м. Києва внести зміни до облікових карток ФОП ОСОБА_1 про відсутність податкового боргу у вигляді несплаченої пені в сумі 2 406,08 грн.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 31.01.2012 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.04.2011 року у справі № 2а-2219/11/2670 залишено без змін.
Судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідачем на підтвердження правомірності вчинених ним дій та прийнятих рішень не було надано жодних доказів, які свідчили б про обґрунтованість нарахування штрафної санкції та пені.
Суд зазначає, що згідно з ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
З урахуванням наведених правових норм та встановлених обставин, враховуючи те, що судовими рішеннями фактично встановлено відсутність у позивача податкового боргу у вигляді несплаченої пені в розмірі 2 406,08 грн., відповідачем протиправно винесено податкову вимогу про сплату податкового боргу без урахування всіх обставин, а відтак позовні вимоги щодо визнання протиправними дій при винесенні податкової вимоги від 12.09.2013 року № 18052-17 щодо зобов'язання ФОП ОСОБА_1 сплатити податковий борг в сумі 2406,08 грн. та скасування податкової вимоги від 12.09.2013 року № 18052-17 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Крім того, суд звертає увагу на положення п.2 ст. 14 КАС України.
У матеріалах справи відсутні докази виконання відповідачем судового рішення, що набрало законної сили, це ще раз підтверджує протиправність дій відповідача щодо надіслання відповідачу податкової вимоги щодо сплати суми податкового боргу у вигляді пені в розмірі 2 406,08 грн., яка за позивачем не повинна обліковуватися.
Відповідно до ст. 89 Податкового кодексу України право податкової застави виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.
Враховуючи те, що встановлено відсутність податкового боргу у позивача в сумі 2406,08 грн. та протиправність винесення податкової вимоги, суд вважає, що відповідач при винесенні рішення про опис майна у податкову заставу діяв з порушенням вимог податкового законодавства, а тому позовні вимоги про визнання протиправними дій при винесенні рішення від 23.09.2013 року про опис майна ФОП ОСОБА_1 у податкову заставу та скасування рішення від 23.09.2013 року про опис майна у податкову заставу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Згідно зі ст.6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах та відповідно до законів України.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно ч.1, 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Проте, доказів правомірності, законності та обґрунтованості відповідачем прийнятих рішень не надано та не доведено.
В той час, позивач довів обґрунтованість позовних вимог належними та допустимими доказами, що виключає стягнення податкового боргу та виникнення права податкової застави.
За таких обставин, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення.
Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України суд,-
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві при винесенні податкової вимоги від 12.09.2013 року № 18052-17 щодо зобов'язання ФОП ОСОБА_1 сплатити податковий борг в сумі 2406,08 грн.
Скасувати податкову вимогу від 12.09.2013 року № 18052-17 щодо зобов'язання ФОП ОСОБА_1 сплатити податковий борг в сумі 2406,08 грн.
Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві при винесенні рішення від 23.09.2013 року про опис майна ФОП ОСОБА_1 у податкову заставу.
Скасувати рішення від 23.09.2013 року про опис майна ФОП ОСОБА_1 у податкову заставу.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Окружного адміністративного суду міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.
Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Суддя В.П. Шулежко