Справа № 761/11621/13-ц
Провадження №2/761/5245/2013
01 листопада 2013 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді Кравець Д.І.,
при секретарі Костюковій М.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3, про відшкодування вартості втраченого орендованого майна та стягнення заборгованості за договором оренди, -
Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування вартості втраченого орендованого майна та стягнення заборгованості за договором оренди. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 09 серпня 2012 року між позивачем та відповідачем був укладений Договір оренди риштування на використання будівельних лісів № 21-Ар (надалі - Договір). Згідно умов Договору позивач передав, а відповідач прийняв в оренду майно - будівельні ліси, строком на тридцять календарних днів, тобто з 09 серпня по 07 вересня 2012 року, та сплатив позивачу за користуванням даним майном, орендну плату у розмірі 3 150 грн. 00 коп.
Також, 21 серпня 2012 року між сторонами була укладена Додаткова угода до Договору, відповідно до якої позивач передав відповідачу в оренду будівельні ліси строком на вісімнадцять днів, а останній прийняв дане майно, сплатив за нього орендну плату у розмірі 1 250 грн. 00 коп. та зобов'язався повернути не пізніше 07 вересня 2012 року.
Разом з тим, у строк визначений Договором та Додатковою угодою до неї, відповідач орендоване майно позивачу не повернув, у зв'язку з чим 12 квітня 2013 року позивач направив відповідачу вимогу, в якій вимагав негайно повернути йому будівельні ліси. Однак, отримавши дану вимогу від позивача, відповідач залишив її поза своєю увагою.
На підставі зазначеного та враховуючи положення Договору та чинного законодавства позивач просив суд зобов'язати відповідача негайно повернути об'єкт оренди в натурі з урахуванням нормального зносу, а у разі неможливості повернення майна стягнути з відповідача на користь позивача збитки за втрачений (знищений, пошкоджений) об'єкт оренди у розмірі 147 400 грн. 00 коп., а також стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості по Договору, а саме: орендну плату у розмірі 49 072 грн. 00 коп.; пеню від простроченої оплати оренди у розмірі 44 164 грн. 80 коп.; штраф у розмірі 9 814 грн. 40 коп.; три проценти річних у сумі 943 грн. 79 коп.
Ухвалою від 22 серпня 2013 року позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 третя особа: ОСОБА_3, в частині позовних вимог про зобов'язання відповідача негайно повернути об'єкт оренди в натурі з урахуванням нормального зносу - залишено без розгляду.
В судовому засіданні позивач та його представник ОСОБА_4 позовні вимоги, з урахуванням їх зменшення та уточнення, підтримали в повному обсязі та просили позов задовольнити.
Відповідач та його представник ОСОБА_5 в судовому засіданні проти задоволення позову заперечували та пояснили, що відповідач взяті на себе зобов'язання щодо оплати оренди за майно виконав належним чином.
Крім того, представник відповідача наголосив, що на сьогоднішній день відповідач не утримує об'єкт оренди та не має наміру продовжити строк дії Договору, оскільки орендоване майно позивача знаходиться у третьої особи - ОСОБА_3, яка виступає замовником будівельних робіт, для виконання яких відповідач і взяв в оренду будівельні ліси. При цьому, представник зазначила, що в даний час відповідач намагається повернути як об'єкт оренди, так і втрачені кошти, про що свідчить заява відповідача до начальника Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві з метою притягнення винних осіб до відповідальності. За таких умов та враховуючи відсутність волі відповідача, стягнення з нього суми орендної плати з урахуванням штрафних санкцій по Договору є необґрунтованим.
Третя особа у судове засідання не з'явилась, надала до суду письмові пояснення відповідно до яких, 28 квітня 2012 року між нею та ОСОБА_6 було підписано Договір № 01-28/04/12 (підряду), в якому фактичними виконавцями робіт були ОСОБА_6 та ОСОБА_2 З метою виконання оздоблювальних робіт ОСОБА_2 було завезено на її прибудинкову територію необхідне йому для роботи обладнання, а саме - будівельні ліси. Проте, через конфлікт з ОСОБА_6 у вересні 2012 року підрядні роботи були припиненні, а обладнання (будівельні ліси) було забране з її території працівниками ОСОБА_2 і подальше місцезнаходження даного обладнання їй не відомо. На підставі зазначеного, третя особа просить прийняти законне рішення, а справу розглядати за її відсутності.
Заслухавши пояснення позивача, відповідача та їх представників, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
У судовому засіданні встановлено, що 09 серпня 2012 року між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 до ОСОБА_2 укладено Договір № 21-Ар (а.с. 7-8). Згідно п.п. 1.1, 2.1, 2.2.1 Договору позивач передав, а відповідач прийняв у строкове, платне користування будівельні ліси, строком на тридцять календарних днів, з моменту підписання сторонами акту прийому передачі, а відповідач зобов'язався сплатити орендну плату позивачу у розмірі 3 150 грн. 00 коп. за тридцять календарних днів та після закінчення строку оренди повернути позивачу об'єкт оренди в справному виді з урахуванням нормального зносу.
Також, 28 серпня 2012 року сторони підписали Додаткову угоду до Договору, відповідно до умов якої позивач передав, а відповідач прийняв у строкове, платне користування будівельні ліси, строком на вісімнадцять календарних днів, з моменту підписання сторонами акту прийому передачі, а відповідач зобов'язався сплатити орендну плату позивачу у розмірі 1 250 грн. 00 коп. за вісімнадцять календарних днів та після закінчення строку оренди повернути позивачу об'єкт оренди в справному виді з урахуванням нормального зносу (а.с. 10).
Як встановлено в судовому засіданні, позивач свої зобов'язання за Договором виконав належним чином, що підтверджується Актом прийому-передачі в оренду елементів будівельних лісів від 09 серпня 2012 року та Актом № 2 прийому-передачі в оренду елементів будівельних лісів від 21 серпня 2012 року (а. с. 9, 11). Відповідач, в свою чергу, сплатив позивачу оренду плату за орендоване майно строком до 07 вересня 2012 року, що не заперечувалось сторонами у судовому засіданні. При цьому, керуючись умовами п.п. 2.2.2 Договору та Додаткової угоди до нього, відповідачем було продовжено строк оренди майна з 08 вересня по 07 жовтня 2012 року, що підтверджується копією товарного чеку (а.с. 35).
Разом з тим, в подальшому ОСОБА_2 було порушено умови щодо повернення орендованого майна у строк, визначений у Договорі та Додатковій угоді до нього, та щодо сплати орендної плати.
Відповідно до вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Крім того, положеннями ч. 1 ст. 530 ЦК України регламентовано, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до п.п. 2.2.2 Договору та Додаткової угоди до нього у випадку прострочки строку оренди (самовільне продовження без узгодження з орендарем) орендна плата за кожний наступний календарний день оренди складає 126 грн. 00 коп. та 83 грн. 00 коп.
При цьому, згідно умов п.п. 2.3.2 Договору та Додаткової угоди до нього у випадку прострочки повернення об'єкту оренди оплата орендної плати здійснюється у вигляді 100% попередньої оплати, якщо строк прострочки оренди більше зазначеного в п. 2.1.
Також, відповідно до п.п. 5.3 Договору та Додаткової угоди до нього у разі прострочення повернення об'єкту оренди, орендар зобов'язаний заплатити орендну плату орендодавцеві за весь фактичний час користування об'єктом оренди, а також штраф в розмірі 20 % від загальної вартості орендної плати за даною угодою.
При цьому, відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі зазначеного та в зв'язку з порушенням відповідачем зобов'язання за Договором та Додатковою угодою до нього станом на 16 вересня 2013 року сума заборгованості з боку відповідача за договорами становила: 49 072 грн. 00 коп. - орендна плата; 9 814 грн. 40 коп. - штраф; 943 грн. 79 коп. - три відсотки річних, що підтверджується розрахунками позивача (а.с. 66-67), перевіреними у судовому засіданні, що вірності яких відповідач та його представник у судовому засіданні не заперечували.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи 12 квітня 2013 року позивачем направлено відповідачу лист з вимогою повернути елементи будівельних лісів у строк до 30 квітня 2013 року (а.с. 14). Однак, отримавши вказаний лист 16 квітня 2013 року (а.с. 15), вимогу позивача щодо повернення орендованого майна відповідач залишив без уваги.
При цьому, в судовому засіданні встановлено, що на сьогоднішній день орендоване мано не перебуває у нього, а тому повернути його позивачу він не має можливості.
Разом з тим, ч. 2 ст. 779 ЦК України визначено, що у разі неможливості відновлення речі наймодавець має право вимагати відшкодування завданих йому збитків.
Згідно положень ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, серед іншого, є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Так, відповідно до п.п. 1.3 Договору та Додаткової угоди до нього об'єкт оренди мають оціночну відновну вартість, що засновується на залишковій відновній вартості в розмірі 91 110 грн. 00 коп. та 56 290 грн. 00 коп.
Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач як на підставу для задоволення позову в частині вимог про стягнення з відповідача на користь позивача вартості втраченого орендованого майна у сумі 147 400 грн. 00 коп., орендної плати у сумі 49 072 грн. 00 коп., штрафу у сумі 9 814 грн. 40 коп., трьох відсотків річних у сумі 943 грн. 79 коп., знайшли своє підтвердження у судовому засіданні, суд прийшов до висновку, що в цій частині позовні вимоги є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Разом з тим, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача пені, яка відповідно до п.п. 5.1 Договору та Додаткової угоди до нього становить 44 164 грн. 80 коп. не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Так, відповідно до п.п. 5.1 Договору та Додаткової угоди до нього у разі прострочення оплати орендної плати, окрім авансових платежів, орендар зобов'язаний сплатити орендодавцю пеню у розмірі 0,5 відсотків від суми боргу за кожен день прострочки.
Крім того, як вбачається з умов п.п 2.3, 2.3.2 Договору та Додаткової угоди до нього орендна плата відбувається у виді 100 % попередньої оплати суми, вказаної в п.п. 2.2.1 Договору. У разі продовження строку оренди або прострочки повернення об'єкту оренди оплата відбувається у вигляді 100 % попередньої оплати, якщо строк продовження або прострочки оренди більше вказаного у п.п. 2.1.
Таким чином, суд вважає, що з урахуванням умов Договору та Додаткової угоди до нього відповідач зобов'язався сплачувати позивачу орендну плату у вигляді попередньої оплати, яка, в свою чергу, за своїм юридичним змістом є нічим іншим як авансовим платежем, а тому позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача пені на підставі п.п. 5.1 Договору та Додаткової угоди до нього не підлягають задоволенню.
На підставі зазначеного суд прийшов до висновку, що позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3, про відшкодування вартості втраченого орендованого майна та стягнення заборгованості за договором оренди підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до ст. 88 Цивільного процесуального кодексу України суд присуджує до стягнення з відповідача на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2 072 грн. 30 коп., які сплачено позивачем за подання позову до суду, виходячи із суми позовних вимог, які задоволено судом.
Враховуючи наведене, на підставі ст.ст. 22, 525, 526, 530, 625, 629, 759, 779 ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 11, 57-60, 64, 179, 208, 209, 212-215, 218, 294, 296 ЦПК України, суд -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 вартість втраченого орендованого майна у сумі 147 400 грн. 00 коп., орендну плату у сумі 49 072 грн. 00 коп., штраф у сумі 9 814 грн. 40 коп., три відсотки річних у сумі 943 грн. 79 коп. та судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2 072 грн. 30 коп., а всього загальною сумою 209 302 (двісті дев'ять тисяч триста дві) грн. 49 коп.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасували, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.