Справа №2-а-831/13
(№760/26229/13-а)
19 грудня 2013 року м. Київ
Суддя Солом'янського районного суду м. Києва Бобровник О.В., розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва - про визнання дій протиправними та зобов'язання провести перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді,
Позивач звернувся з позовом до відповідача та просив визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва щодо відмови в проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді Верховного Суду України у відставці ОСОБА_1
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва провести перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 починаючи з 05.06.2013 року, з врахуванням довідки, наданої Верховним Судом України щодо розміру грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, та сплачувати його у розмірі 90% від суми 25348,70 грн., та зобов'язати надалі перераховувати розмір щомісячного довічного утримання в залежності від підвищення розміру мінімальної заробітної плати та посадового окладу судді відповідно до ст. 129 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Свої вимоги обґрунтовує тим, що він постановою Верховної Ради України від 15.12.2005 року був обраний суддею Верховного Суду України, де працював до 07.10.2010 року.
Постановою Верховної Ради України від 07.10.2010 року на підставі заяви позивача його було звільнено у відставку. На час виходу у відставку стаж роботи позивача на посаді судді складав більше 29 років, у зв'язку з чим йому було призначено довічне грошове утримання в розмірі 90% грошового утримання працюючого судді.
Після виходу позивача у відставку розмір грошового утримання судді Верховного Суду України змінився. Проте, перерахунок довічного грошового утримання позивачу не проводився, оскільки після прийняття Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» були внесені зміни в Закон України «Про судоустрій і статус суддів» щодо обмежень граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів.
Рішенням Конституційного Суду України від 03.06.2013 року №3-рп/2013 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) ч. 3 перше, друге, третє речення ч. 5 ст. 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 року у редакції Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 року; ст. 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 року в частині поширення її дії на Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 року; абз. 2 п. 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 року.
Отже, враховуючи положення даного рішення Конституційного Суду України виплата щомісячного довічного утримання судді повинна здійснюватись у відсотковому відношенні до розміру грошового утримання працюючого судді даного суду.
19.11.2013 року позивач звернувся з заявою до управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва, де він перебуває на обліку, про здійснення перерахування та виплату йому щомісячного довічного грошового утримання відповідно вимогам ст. 129 та ч. 3 ст. 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» на підставі довідки Верховного Суду України про розмір суддівської винагороди для обчислення щомісячного довічного грошового утримання суддів Верховного Суду України у відставці та Рішення Конституційного Суду України від 03.06.2013 року №3-рп/2013 у справі щодо змін умов виплати пенсій і щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці на підставі окремих положень Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної реформи».
21.11.2013 року позивач отримав письмову відповідь з управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва за №13258/06 з відмовою у перерахуванні розміру його щомісячного довічного грошового утримання.
Вважає, що зазначена відмова є незаконною та такою, що порушує його права і пільги як судді у відставці, гарантовані Конституцією України і Законами України.
З урахуванням викладеного просив позов задовольнити.
06.12.2013 року представник управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва отримав копію ухвали про відкриття скороченого провадження у справі від 29.11.2013 року, що підтверджується розпискою, однак у встановлений ч. 3 ст. 183-2 КАС України строк заперечень до канцелярії суду не подав.
Згідно п. 2 ч. 5 ст. 183-2 КАС України справа повинна бути розглянута у порядку скороченого провадження протягом таких строків: не пізніше трьох днів з дня закінчення строку, передбаченого ч. 3 цієї статті, якщо до суду не було подано заперечення відповідача та за умови, що справа розглядається судом за місцезнаходженням відповідача.
Згідно ч. 4 ст. 183-2 КАС України суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі. За результатами розгляду справи у скороченому провадженні суддя, оцінивши повідомлені позивачем, відповідачем обставини, за наявності достатніх підстав приймає законне та обґрунтоване судове рішення. У разі недостатності повідомлених позивачем обставин або якщо за результатами розгляду поданого відповідачем заперечення суд прийде до висновку про неможливість ухвалення законного і обґрунтованого судового рішення без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, суд розглядає справу за загальними правилами цього Кодексу, про що постановляє ухвалу, яка не підлягає оскарженню.
Оскільки розгляд справи відбувається в порядку скороченого провадження, судове засідання в справі не проводилось та особи, які беруть участь у справі не викликались.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, прихожу до наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва з 01.10.2011 року та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів», як судді у відставці Верховного Суду України.
Стаж позивача на посаді судді становить понад 29 років.
Згідно довідки Верховного Суду України №489/0/21-13 від 16.07.2013 року про розмір суддівської винагороди для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді Верховного Суду України, винагорода судді Верховного Суду України, який працює на відповідній посаді, станом на 03.06.2013 року (Рішення Конституційного Суду України від 3 червня 2013 року №3-рп/2013) становить 25348,70 грн.
19.11.2013 року позивач звернувся з заявою до управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва, де він перебуває на обліку, про здійснення перерахування та виплату йому щомісячного довічного грошового утримання відповідно вимогам ст. 129 та ч. 3 ст. 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» на підставі вищевказаної довідки Верховного Суду України №489/0/21-13 від 16.07.2013 року та Рішення Конституційного Суду України від 03.06.2013 року №3-рп/2013 у справі щодо змін умов виплати пенсій і щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці на підставі окремих положень Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної реформи».
Управлінням Пенсійного Фонду України в Солом'янському районі міста Києва листом №13258/06 від 21.11.2013 року було відмовлено позивачу у проведенні перерахунку довічного грошового утримання посилаючись на те, що з 03.06.2013 року позивачу було здійснено вірний перерахунок, розмір пенсії залишився без змін та складає 17542,20 грн.
Проте, при ухваленні такого рішення відповідач не дотримався вимог чинного законодавства та порушив право позивача на перерахунок розміру щомісячного довічного грошового утримання судді Апеляційного суду у відставці, з огляду на наступне.
Статус суддів у відставці визначається Законом України «Про судоустрій та статус суддів».
За змістом п. 8 ч. 4 ст. 47, ст. ст. 136-138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» належне матеріальне та соціальне забезпечення судді, в тому числі і щомісячне довічне грошове утримання, є елементами статусу судді та однією з основоположних гарантій незалежності судді.
Відповідно до ч. 3 ст. 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» в редакції від 07.07.2010 року, щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання.
В подальшому з 01.10.2011 року частину 3 ст. 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» викладено у новій редакції, відповідно до якої, щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, який працює на відповідній посаді.
Пунктом 8 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України у справі № 1-2/2013 за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень статті 2, абзацу другого пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», статті 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (справа щодо змін умов виплати пенсій і щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці) від 03.06.2013 року №3-рп/2013, встановлено, що частина третя статті 138 Закону №2453 у редакції Закону №3668, яка суперечить Конституції України не підлягає застосуванню як така, що втратила чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Натомість підлягає застосуванню частина третя статті 138 Закону №2453 в редакції до змін, внесених Законом № 3668, а саме: «щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання».
У частині першій статті 126 Конституції України закріплено положення, згідно з яким незалежність і недоторканність суддів гарантуються Конституцією і законами України.
Однією з гарантій забезпечення незалежності суддів, закріплених у частині першій статті 126 Конституції України є надання їм за рахунок держави матеріального та соціального захисту, до яких, зокрема, відноситься і щомісячне довічне грошове утримання.
При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу передбачених законом гарантій самостійності суддів, їх незалежності та правової захищеності.
У зв'язку з набуттям чинності Закону України «Про судоустрій і статус суддів» змінено порядок оплати праці працюючим суддям, яким виплачується суддівська винагорода.
При цьому, Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 року не пов'язує визначення розміру щомісячного довічного грошового утримання судді із розміром заробітної плати, яку суддя отримував до виходу у відставку, а визначає у відсотковому розмірі до грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді.
Отже, при збільшенні розміру суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді перерахунку підлягає розмір щомісячного довічного утримання судді, для приведення його у відповідність з вимогами ч. 3 ст. 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Окрім того, перерахунок щомісячного довічного грошового утримання передбачений на рівні підзаконного нормативно-правового регулювання.
Згідно з пунктами 3 і 4 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 року №384/2011, пунктами 2.1 і 2.2 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 року №8-2 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 25.02.2008 року №5-5), серед основних завдань і функцій Пенсійного фонду України та його органів на місцях є призначення (перерахунок) пенсій, щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці та підготовка документів для їх виплати.
Додатком № 2 до Порядку подання документів для призначення і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 року №3-1, встановлена форма довідки про заробітну плату для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, в якій зазначаються відомості про заробітну плату судді, яка враховується при призначенні (перерахунку) щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці.
Посилання відповідача при відмові позивачу в перерахунку виплат на ч. 4 ст. 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», якою передбачено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання суддів Конституційного Суду України, вважаю безпідставним, так як до даних правовідносин застосовується вищенаведена норма ч. 3 ст. 138 вказаного закону.
Таким чином, прихожу до висновку, що ОСОБА_1 має право на перерахунок його суддівського довічного грошового утримання у розмірі 90 % від грошового утримання судді, що працює на відповідній посаді на підставі наданої йому Верховним Судом України довідки від 16.07.2013 року за №489/0/21-13, а тому відмова відповідача у здійсненні позивачу перерахунку щомісячного довічного утримання судді у відповідності до вимог ч. 3 ст. 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є неправомірною.
З урахуванням викладеного, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню у повному обсязі.
Керуючись ст. ч. 3 ст. 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», рішенням Конституційного Суду України від 03.06.2013 р. № 3-рп2013, ст. ст. 9, 11, 69-71, 86, 94, 99, 100, 158-163 КАС України, суддя,-
Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва - про визнання дій протиправними та зобов'язання провести перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді - задовольнити.
Визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді Верховного Суду України у відставці.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва провести перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді Верховного Суду України у відставці ОСОБА_1 відповідно до частини 3 ст. 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (Рішення Конституційного Суду України від 3 червня 2013 року №3-рп/2013) на підставі довідки Верховного Суду України від 16 липня 2013 року №489/0/21-13 про розмір суддівської винагороди для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді Верховного Суду України у відставці, починаючи з 05 червня 2013 року, з урахуванням раніше проведених виплат.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 судовий збір в сумі 68,82 грн.
Постанова підлягає негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Солом'янський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя: