ун. № 759/18250/13-к
пр. № 1-кп/759/694/13
13 грудня 2013 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Оздоби М.О.,
при секретарі - Холявчук А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві кримінальне провадження відносно
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.В.Мотовилівка Фастівського району Київської області, українця, громадянина України, освіта середня-спеціальна, одруженого, працюючого водієм в шляхово-експлуатаційному управлінні по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Святошинського району м.Києва, зареєстрованого та проживаючого: АДРЕСА_1, раніше не судимого, -
у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.286 КК України
з участю прокурора - Гуцола О.М.,
потерпілої - ОСОБА_2,
захисника - ОСОБА_3,
обвинуваченого - ОСОБА_1
ОСОБА_1, 27.08.2013 року, приблизно о 03 год. 30 хв., керуючи на підставі дорожнього листа технічно-справним вантажним автомобілем-сміттєвозом “МАЗ 533702” д.н.з. НОМЕР_1, який належить "ШЕУ" Святошинського району м. Києва та рухаючись по пр.Перемоги зі сторони пр.Палладіна в напрямку вул.Ушакова в м.Києві, зупинився в крайній правій смузі руху неподалік підземного пішохідного переходу, розташованого по пр.Перемоги, 148/1 в м.Києві, для здійснення завантаження сміття. При цьому, в салоні даного автомобіля знаходились два працівники "ШЕУ" Святошинського району м.Києва ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які після зупинки разом з водієм ОСОБА_1 почали здійснювати завантаження сміття. В цей час на проїжджу частину пр.Перемоги, а саме крайню праву смугу руху, позаду вантажного автомобіля-сміттєвоза “МАЗ 533702” д.н.з. НОМЕР_1, вийшов пішохід ОСОБА_2 з метою зупинки попутного транспорту.
Після закінчення завантаження сміття, водій ОСОБА_1, приблизно о 03год. 40хв., керуючи вантажним автомобілем-сміттєвозом “МАЗ 533702” д.н.з. НОМЕР_1, в якому в якості пасажирів знаходились ОСОБА_4 та ОСОБА_5, розпочав виконувати маневр - рух заднім ходом по крайній правій смузі руху пр.Перемоги, 148/1 в м.Києві, при цьому не переконався, що це буде безпечно і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, чим порушив правила безпеки дорожнього руху, а саме не виконав вимоги:
-п.1.5, відповідно до якого дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров»ю громадян, завдавати матеріальних збитків;
- п. 2.3(б), який зобов»язує водія для забезпечення безпеки дорожнього руху бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;
- п. 10.1, відповідно до якого, перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху;
- п. 10.9, який зобов»язує водія, під час руху транспортного засобу заднім ходом не створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб.
Внаслідок порушення вищезазначених вимог Правил дорожнього руху України, ОСОБА_1, керуючи автомобілем-сміттєвозом “МАЗ 533702” д.н.з. НОМЕР_1, задньою правою частиною автомобіля скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_2
Згідно висновку судово-медичної експертизи №1710/е від 22.10.2013р. ОСОБА_2 були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді відкритої травми живота: рани правого стегна, з переходом на праву здухвинну ділянку (з випадінням петель кишечника) та на ділянку до проекції нижнього полюсу правої нирки (на різних ділянках ширина рани різна, максимальна 15 см) з відшаруванням шкіри та підшкірної жирової клітковини по передній латеральній поверхні біля середньої третини правого стегна; переломів кісток тазу, які супроводжувались розвитком шоку; крововиливу у м'які тканини лівого стегна, які у своїй сукупності відносяться до тяжких тілесних ушкоджень (за критерієм небезпеки для життя).
Порушення водієм ОСОБА_1 правил дорожнього руху та заподіяння громадянці ОСОБА_2 тяжких тілесних ушкоджень перебувають між собою у прямому причинному зв'язку.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні передбаченому ч.2 ст.286 КК України визнав повністю та пояснив, що працює водієм ШЕУ Святошинського району. 27.08.2013р. він керував вантажним автомобілем-сміттєвозом “МАЗ 533702” д.н.з. НОМЕР_1. Приблизно о 03.40год. по пр.Перемоги, 148/1 в м.Києві він зупинився для завантаження сміття, з ним перебували також ОСОБА_4 і ОСОБА_5, які після виконання всіх дій сіли в салон автомобіля і він почав рух заднім ходом. Проїхавши близько двох метрів почув крик, зупинився і побачив, що під автомобіль потрапила потерпіла, після чого він викликав швидку та працівників міліції. У скоєному щиро розкаюється, частково поніс витрати на лікування потерпілої, просив суд призначити йому покарання не пов»язане із позбавленням волі та не позбавляти права керування транспортними засоби, оскільки це є єдиним джерелом доходів його сім»ї.
Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, що 27.08.2013р. приблизно о 03.30год. вона поверталася додому та вийшла на дорогу з метою зупинки попутного транспорту. Сміттєвоз вона бачила, однак не думала, що він буде здавати назад та скоїть на неї наїзд. В результаті ДТП вона отримала тяжкі тілесні ушкодження, тривалий час перебувала на стаціонарному лікуванні, обвинувачений дійсно частково поніс витрати та навідував її у лікарні. Матеріальних претензій до ОСОБА_1 у неї не має, просила також призначити обвинуваченому міру покарання не пов»язану із позбавленням волі.
Враховуючи те, що учасниками процесу не оспорювались фактичні обставини справи і судом встановлено, що учасники процесу правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позицій, а тому вислухавши думку учасників судового розгляду та роз'яснивши їм положення ст.349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження інших доказів по справі та обмежується допитом обвинуваченого та потерпілої.
Аналізуючи зібрані матеріали в їх сукупності, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 доведена повністю та кваліфікація його дій за ч.2 ст.286 КК України вірна, оскільки він, керуючи транспортним засобом, порушив правила безпеки дорожнього руху, що заподіяло тяжке тілесне ушкодження потерпілій.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_1, є щире каяття у вчиненому злочині, сприяння розкриттю злочину.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1, передбачених ст.67 КК України не встановлено.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, необережну форму вини та наслідки вчиненого діяння, відношення до скоєного, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, за місцем проживання та роботи характеризується позитивно, обставини, що пом'якшують покарання, відсутність обтяжуючих обставин, часткове відшкодування коштів на лікування потерпілої та її думку щодо призначення покарання та вважає за необхідне обрати міру покарання у виді позбавлення волі із застосуванням ст.75 КК України, оскільки вважає, що його виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства.
Враховуючи конкретні обставини справи, особу обвинуваченого, який працює водієм «Шляхово-експлуатаційного управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Святошинського району» , що є єдиним місцем його роботи та єдиним джерелом доходу для нього та його сім»ї, відсутність іншої спеціальності, яка б сприяла працевлаштуванню та отриманню іншого заробітку, зважаючи на щире каяття у вчиненому, те, що обвинувачений попросив вибачення у потерпілої, суд вважає за можливе обмежитись призначенням лише основного покарання та не призначати обвинуваченому додаткового покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами.
Керуючись ст.ст.369-371, 373-376 КПК України, суд,-
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України та призначити йому покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортними засобами.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк 2 (два) роки та на підставі ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_1 не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, періодично з'являтись для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.
Речові докази: вантажний автомобіль-сміттєвоз “МАЗ 533702” д.н.з. НОМЕР_1 - повернути власнику «Шляхово-експлуатаційному управлінню по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Святошинського району».
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м.Києва через районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя: