справа № 562/2553/13-к
29.11.2013 року. Здолбунівський районний суд
Рівненської області
в складі: головуючого судді Мички І.М.
при секретарі Прадош О.М.
за участю: прокурора Соботюка О.О.
потерпілого ОСОБА_1
обвинуваченого ОСОБА_2
провівши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду міста Здолбунів підготовче судове засідання обвинувального акта у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12013190130000543 від 06.08.2013 року щодо
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1; уродженця м. Рівне; українця; громадянина України; із вищою освітою; одруженого; не працює; раніше не судимого; жителя АДРЕСА_1;
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, суд -
Близько 01:00 год. 01.08.2013 р. ОСОБА_2 маючи умисел на незаконне заволодіння чужим майном , перебуваючи в квартирі ОСОБА_1 , що за адресою : АДРЕСА_2, шляхом обману та зловживання довірою останнього , під приводом необхідності здійснення телефонного дзвінка , попросив у ОСОБА_1 мобільний телефон марки «SAMSUNG GT- S5660» ,вартістю 936,83 грн. споряджений картою пам»яті марки «Micro- SD» ємністю 2 GB ?вартістю 35 грн. та сім - картою оператора мобільного зв»язку «Київстар» вартістю 10 грн., після чого з даним телефоном покинув приміщення квартири за вищевказаною адресою , чим спричинив ОСОБА_1 матеріальний збиток на загальну суму 981,83 грн.
Згідно із змісту угоди про примирення випливає, що слідчим СВ Здолбунівського РВ УМВС України в Рівненській області за погодженням з прокурором, 20.08.2013 року ОСОБА_2 було висунуто підозру в тім, що він 01 серпня 2013 року , близько 01.00 год., вчинив шахрайські дії відносно ОСОБА_1
В результаті неправомірних дій останньому заподіяв матеріальну шкоду на загальну суму 981 грн. 83 коп.
ОСОБА_2 під час досудового розслідування повністю визнав свою винуватість у зазначених діяннях і зобов'язався беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні; погодився з тим, що в результаті вчиненного кримінального правопорушення збитки відшкодовані повністю.
Потерпілий ОСОБА_1 зобов'язався погодитись з тим, що завдані в результаті вчиненного кримінального правопорушення збитки відшкодовані в повному обсязі.
Сторони погодились на призначення покарання ОСОБА_2 .за ч. 1 ст. 190 КК України у виді штрафу в розміри тридцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
В судовому засіданні сторони проти затвердження угоди про примирення не заперечували.
Прокурор угоду про примирення підтримав.
Суд переконався у тому, що підозрюваний правильно розуміє зміст угоди про примирення, наслідки укладання та затвердження зазначеної угоди відповідно до ст.473 КПК України. Підозрюваному роз'яснено обмеження права на оскарження обвинувального вироку, яким затверджена ця угода, в апеляційному та касаційному порядку і відмову від здійснення права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов"язаний довести кожну обставину інкримінованого йому кримінального правопорушення; на допит свідків обвинувачення у судовому засіданні; заявлення клопотань про виклик свідків і подання доказів , що свідчать на його користь (частинами 5, 6 ст.474 КПК України); та, що у разі невиконання ним угоди про визнання винуватості відповідно до ст..476 КПК України прокурор має право у продовж строків давності притягнути його до кримінальної відповідальності за ст.389-1 КК України і звернутись до суду з клопотанням про скасування вироку та судового розгляду даного кримінального провадження в загальному порядку.
Усвідомивши це, підозрюваний настояв на істинності своєї позиції у визнанні винуватості і викладених обставин справи.
Дії підозрюваного кваліфіковано правильно за ч. 1 ст. 190 КК України тому, що він умисно заподіяв матеріальну шкоду шляхом зловживання довірою.
Ним вчинено кримінальне правопорушення невеликої тяжкості.
Визнання вини, притягнення до кримінальної відповідальності впершее, щире каяття, відсутність небезпечних наслідків, сприяння розкриттю злочину, що пом'якшують відповідальність підозрюваного.
Обтяжуючих її вину обставин не встановлено.
Перевіривши угоду про примирення на відповідність закону суд переконався, що умови угоди не суперечать вимогам ст.471 КПК України; правова кваліфікація кримінального правопорушення є правильною; умови угоди відповідають інтересам суспільства; не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб; укладання угоди було добровільним; виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов'язань є можливим.
Враховуючи вище наведене, суд приходить до висновку про можливість затвердження угоди про примирення та ухвалення вироку з призначенням міри покарання узгодженої сторонами угоди.
Суд не вбачає підстав для обрання запобіжного заходу підозрюваному до набрання чинності цим вироком.
Речові докази та по справі відсутні.
Судові витрати які підлягають стягненню з обвинуваченного-відсутні.
Керуючись ст. ст. 474, 475 КПК України, суд -
Угоду про примирення від 20.08.2013 року, укладену між потерпілим ОСОБА_1 та підозрюваним ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, на підставі ст. 468, частин ст. 469, ст. 471 КПК України, затвердити.
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення та призначити покарання за ч. 1 ст. 190 КК України у виді штрафу в розмірі 30 (тридцяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що відповідає в грошовому виразі 510 (п'ятсот десяти) гривням.
На вирок може бути подана апеляційна скарга в апеляційний суд Рівненської області з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України протягом 30 (тридцяти) днів з моменту його проголошення через Здолбунівський районний суд.
Суддя: