Справа № 527/2092/13-а
провадження № 2-а/527/40/13
іменем України
22.11.2013 року Глобинський районний суд Полтавської області
в складі : головуючого - судді Прикіпєлової Л.В.
при секретарі Таранець Л.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Глобине справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора СО ДТП ВДАІ Кременчуцького міського управління ОСОБА_2 про скасування та визнання нечинною постанови в справі про адміністративне правопорушення від 28.07.2013 року, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до інспектора СО ДТП ВДАІ Кременчуцького МУЮ ОСОБА_2 про скасування та визнання нечинною постанови в справі про адміністративне правопорушення від 28.07.2013 року, посилаючись на те, що 28.07.2013 року інспектором СО ДТП ВДАІ Кременчуцького МУЮ ОСОБА_2 винесено постанову в справі про адміністративне правопорушення, згідно якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 122 КпАП України у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. Позивач прохає зазначену постанову визнати нечинною та скасувати її, так як зазначене правопорушення він не вчиняв, протокол про адміністративне правопорушення інспектор не надано позивачу не надав, відсутні свідки правопорушення.
Заявою до суду позивач прохає справу розглядати у його відсутності, позов підтримує, просить його задовольнити з підстав, що зазначені в позовній заяві.
Відповідач в судове засідання не з»явився, про дату, час, місце розгляду справи був належним чином повідомлений, про причину своєї відсутності суд не повідомляв, заперечень щодо позову не надсилав.
Суд, дослідивши докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об»єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, дійшов до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно ст.9 КпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визначається протиправна винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління, і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Зазначена постанова винесена з порушенням ст. 33 КпАП України, яка визначає, що стягнення за адміністративне правопорушення накладається в межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладанні стягнення, враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом»якшують та обтяжують відповідальність.
Під час винесення постави не дотримано вимог статей 245, 276, 278, 279, 280, 285 КпАП України відповідно до яких завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об»єктивне з»ясування обставин кожної справи та дотримання процесуального порядку розгляду справи.
Згідно ст. 215 КпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган ( посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконання правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 252 КпАП України орган ( посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об"єктивному дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Судом встановлено, що 28.07.2013 року інспектором СО ДТП ВДАІ Кременчуцького МУЮ ОСОБА_2 винесено постанову в справі про адміністративне правопорушення, згідно якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 122 КпАП України у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. Із змісту постанови вбачається, що 28.07.2013 року об 11 год. 40 хв. в м. Кременчук на нерегульованому перехресті нерівнозначних доріг вул.. Леонова з вул.. Ярмаркова, водій ОСОБА_1, керуючи автомобілем ОСОБА_3 д.н.з. ВІ 7449АК, рухаючись по другорядній дорозі не надав в русі автомобілю ВАЗ 21099, який рухався на даному перехресті по головній дорозі.
Протокол про адміністративне правопорушення в матеріалах справи відсутній з причини, як зазначає позивач, не надання даного протоколу інспектором Акіменком М.М., йому, позивачу. При цьому, відповідачем не надано жодних доказів, які б спростовували такі обставини.
Відповідно до ст..71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.. 72 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб»єкта владних повноважень обов»язок щодо доказування правомірності свого рішення дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Адміністративний позов подано позивачем у строк встановлений ст. 289 КпАП України
Пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах по деяких злочинах проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови повинен відповідати вимогам, передбаченим ст.ст.283,284 КУпАП. В ній, зокрема, необхідно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, і зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилається правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Заперечення проти адміністративного позову, докази відеозйомки, інші докази, які підтверджують правомірність рішення відповідача, дії чи бездіяльності та які витребовувались судом за клопотанням позивача, відповідачем суду не надано.
А поскільки відповідач, на якого згідно закону покладений обов»язок доказування правомірності свого рішення, на неодноразові виклики в судове засідання не з»явивися, своїх заперечень проти позову не надав, що унеможливлює спростування пояснень позивача, за відсутності мотивування у постанові відхилення доказів про те, що адміністративного правопорушення він не вчиняв, винесення постанови без опису обставин по справі щодо відхилення або спростування такої обставини по справі як пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, тому суд приходить до висновку, що порушення відповідачем ст.ст.251,252,280,283,284 КУпАП, при притягненні до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та винесенні постанови є підставою задоволення вимог позивача із скасуванням постанови і закриттям провадження по справі.
Керуючись ст.ст.17-20, ч. 2 ст. 71, 104-106, ч. 1 ст. 102, ч. 2 ст. 162 КАС України, суд
постановив :
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову по справі про адміністративне правопорушення від 28.07.2013 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 122 КпАП України у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. - визнати незаконною та скасувати, провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 - закрити.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя Л. В. Прикіпєлова