Провадження № 2/537/1701/2013
Справа № 537/6036/13-ц
19.12.2013 року Крюківський районний суд м.Кременчука Полтавської області в складі:
головуючого судді - Якимець Т.Є.
при секретарі - Курченко С.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Кременчуці цивільну справу за позовом фізичних осіб ОСОБА_1, ОСОБА_2 до фізичної особи ОСОБА_3, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору державного органу Кременчуцької міської ради м. Кременчука про усунення перешкод в користуванні спільною земельною ділянкою та зобов'язання знести самовільно встановлену огорожу,
встановив:
ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися в суд з позовом до ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні спільною земельною ділянкою та зобов'язання знести самовільно встановлену огорожу.
В судовому засіданні позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 позовні вимоги підтримали, дали пояснення, що житлові будинку та господарські будівлі по вул.Насосній, 38 в м.Кременчуці на праві власності належать ОСОБА_1 4/25 частин, ОСОБА_2 - 17/25 частин, ОСОБА_3 - 4/25 та розташовані на земельній ділянці площею 2368 кв.м , яка знаходиться в спільному користуванні співвласників житлових будинків та господарських будівель. Незважаючи на це, відповідачка ОСОБА_3 на спільній земельній ділянці самовільно без згоди власника земельної ділянки Кременчуцької міської ради та без згоди користувачів, встановила огорожу № 5, відгородивши частину спільної земельної ділянки, чим позбавила їх можливості користуватися спільною земельною ділянкою та виходом з двору. На їх неодноразові вимоги прибрати огорожу відповідачка не реагує. Оскільки відповідачка порушує право користування спільною земельною ділянкою, в добровільному порядку усунути порушення не бажає, прохають зобов'язати ОСОБА_3 усунути перешкоди в користуванні спільною земельною ділянкою по вул..Насосній, 58 в м.Кременчуці шляхом знесення самочинно збудованої огорожі .
Представник відповідачки ОСОБА_3 позовні вимоги не визнала, дала пояснення,що між співвласниками житлових будинків та господарських будівель по вул..Насосній, 58 в м.Кременчуці відсутній договір щодо користування спільною земельною ділянкою, згоди в користуванні не досягнуто, реального розподілу житлових будинків та господарських будівель немає. Садиба по вул..Насосній,58 в м.Кременчуці знаходиться у фактичному користуванні співвласників будівель.. Огорожа , яку прохають знести позивачі була встановлена до придбання ОСОБА_1 належної їй частини житлових будинків та господарських будівель, права ОСОБА_2 С,В. даною огорожею взагалі не порушуються, він користується будинком, який побудований окремо. Огорожа № 5 згідно технічного паспорту самочинною не значиться, можливості користуватися земельними ділянками, якими позивачі фактично користуються, та виходом, не позбавила. Окрім того, що дана огорожа існує вже більше 20 років, вона ще й охороняє їх від посягань позивачів та членів їх родини. Огорожа також захищає від котів та собак співвласників. Прохає суд в задоволенні позовних вимог позивачам відмовити.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Кременчуцької міської ради покладається на розсуд суду, оскільки порядок користування земельною ділянкою між співвласниками не встановлений.
Суд, вивчивши матеріали справи, заслухавши позивачів, представника відповідачки, представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Кременчуцької міської ради,вважає, що позовні вимога задоволенню не підлягають.
В судовому засіданні встановлено, що житлові будинку та господарські будівлі по вул.Насосній, 38 в м.Кременчуці на праві власності належать: ОСОБА_1 4/25 частин на підставі рішення Крюківського районного суду м.Кременчука від 17.02.2012 року, ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 14.12.1990 року, посвідченого державним нотаріусом Другої Кременчуцької державної нотаріальної контори, р. № 4545, - 10/25 частин та 7/25 частин на підставі договору дарування від 15.11.2003 року, посвідченого приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу ОСОБА_4, р.№ 3383 , ОСОБА_3 - 4/25 частин на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 27.10.1997 року, посвідченого державним нотаріусом Другої Кременчуцької державної нотаріальної контори, р.№ 1-2970.
Житлові будинки та господарські будівлі розташовані на земельній ділянці площею 2368 кв.м , яка знаходиться в спільному користуванні співвласників житлових будинків та господарських будівель.
Із пояснень сторін та технічного паспорту, виготовленого станом на 14.07.1997 року, спірна огорожа, яка відокремлює будівлі відповідачки, на 1997 рік існувала і з того часу спору з цього приводу між співвласниками не виникало. Позивачка ОСОБА_1 стала власницею частини будівель на спірній земельній ділянці тільки в 2012 році.
Відповідно до ст.103 Земельного Кодексу України дійсно власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо).
Із змісту ст. 152 Земельного кодексу України та п.7 постанови пленуму Верховного Суду України « Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Суд вважає, що огорожа № 5, яка існує на території подвір'я по вул.Насосній,38 в м.Кременчуці не позбавляє позивачів можливості належно користуватися своїми частинами будівель, земельними ділянками, що знаходяться в їх фактичному користуванні, та виходом з території земельної ділянки, не ущемляє їх законні права співвласників, існує на протязі тривалого періоду , за згодою попередніх власників, тому в задоволенні позовних вимог про усунення перешкод в користуванні спільною земельною ділянкою та зобов'язання знести самовільно встановлену огорожу позивачем необхідно відмовити.
Керуючись ст.ст.10, 11, 60, 212, 213, 215 ЦПК України, ст. ст. 152, 158 ЗК України, суд,
вирішив:
В задоволенні позовних вимог до ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні спільною земельною ділянкою та зобов'язання знести самовільно встановлену огорожу ОСОБА_1, ОСОБА_2 відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів.
Суддя