Справа № 541/3023/13-ц
Номер провадження 2/541/1179/2013
20 грудня 2013 року. Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі: головуючого - судді Чернюк В.Д.,
при секретарі Міщанін Т.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миргороді цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційного банку „ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
14 жовтня 2013 року позивач - банк звернувся в суд з цим позовом до відповідача ОСОБА_1, посилаючись на порушення ним його прав, а також зобов'язань за кредитним договором, заявивши вимогу про стягнення з відповідача 28926,87 гривень заборгованості з наданих у кредит 1270,79 гривень / а.с. 2 /.
В судове засідання представник позивача не прибув, будучи належним чином повідомленим про день, час та місце розгляду справи / а.с. 17, 19, 20, 21 /, заявивши письмово про розгляд справи у його відсутність та не, заперечуючи проти заочного розгляду справи у разі неявки відповідача в судове засідання / а.с. 23 /.
Відповідач ОСОБА_1, будучи зареєстрованим за адресою, зазначеною у позовній заяві, а відтак належним чином повідомленим про день, час, місце розгляду справи в порядку, передбаченому абзацом 5 ч. 5 ст. 74 ЦПК України / а.с. 14, 15, 18, 22 /, в судове засідання не з'явився, про поважність причини своєї неявки не повідомив. В справі мається достатньо матеріалів про права та взаємини сторін. Протокольною ухвалою суду відповідно до положень ст. ст. 77, 225 ч. 1 ЦПК України ухвалено справу розглянути у відсутність відповідача проти чого представник позивача не заперечувала у своєму письмовому клопотанні / а.с. 23 /.
Дослідивши письмові докази по справі та, проаналізувавши їх в сукупності, суд приходить до висновку про те, що у задоволенні заявленого позову слід відмовити з наступних обгрунтувань.
Судом встановлено, що 01 вересня 2007 року між банком - позивачем та відповідачем укладено кредитний договір № PLXRRX14000519, за умовами якого цей банк надав відповідачу споживчий строковий кредит у сумі 1270,79 гривень зі сплатою останнім відсотків за користування кредитом у розмірі 12 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 01 вересня 2008 року/ а.с. 4 - 8 /.
Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитними договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти ( кредит ) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Як видно зі змісту заяви відповідача ОСОБА_1, той виразив свою невимушену згоду на те, що вказана заява разом із запропонованими банком - позивачем Умовами надання споживчого кредиту складає між ним та банком кредитно - заставний договір / а.с. 4 /.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Згідно з пунктом 7 ч. 13 ст. 11 Закону України „Про захист прав споживачів" кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув.
Статтями 610, 623 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання чи виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові збитки.
Як видно з розрахунку, наданого стороною позивача, відповідач ОСОБА_1 порушив умови кредитного споживчого договору, оскільки на момент настання строку виконання зобов'язання, тобто на 01 вересня 2008 року таке зобов'язання у повному обсязі не виконав / а.с. 3 /.
В супереч вимогам, визначеним ст. ст. 10, 60 ЦПК України та у строки, імперативно встановлені ч. 2 ст. 27, ст. 131 ЦПК України, стороною позивача суду першої інстанції, до моменту його видалення в нарадчу кімнату, не надано жодного належного і допустимого доказу того, що після 01 вересня 2008 року відповідач ОСОБА_1 вчинив будь - які дії по виконанню укладеного кредитного договору.
Відповідно до ч. 5 ст. 261 ЦК України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
Згідно з п. 5.5 Умов надання споживчого кредиту фізичним особам Розстрочка") (Стандарт ) термін позовної давності по вимогам про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів за даним Договором встановлено сторонами тривалістю 5 років / а.с. 8/.
Таким чином, позовна давність за вимогою позивача - банку про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором сплинула 01 вересня 2013 року.
Між тим, позивач із цим позовом до відповідача ОСОБА_1 звернувся в суд тільки 14 жовтня 2013 року, оплативши це зверення судовим збором 25 вересня 2013 року / а.с. 1, 2 /. Сама позовна заява датована 04 жовтня 2013 року / а.с. 2 /. Отже, позивач звернувся в суд з цим позовом після сплину строку позовної давності, встановленого сторонами в договорі.
За змістом роз'яснень, що містяться у п. 31 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 „Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин", враховуючи положення пункту 7 частини тринадцятої статті 11 Закону України „Про захист прав споживачів", суди мають виходити з того, що у спорах щодо споживчого кредитування кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув. У зв'язку із цим позовна давність за позовом про повернення споживчого кредиту застосовується незалежно від наявності заяви сторони у спорі.
Так як кредит відповідачу ОСОБА_1 позивачем надавався відповідно до Умов надання споживчого кредиту фізичним особам на придбання продукції, то він є споживачем відповідних послуг. З цих підстав суд повинен застосувати позовну давність незалежно від наявності заяви відповідача.
Одночасно з цим судом приймається до уваги і те, що ні у позовній заяві, ні при розгляді даного спору судом стороною позивача не наведено обставин та своєчасно, у строки, встановлені цивільно - процесуальним законодавством України, не подано доказів, які б свідчили про зупинення строку позовної давності, його переривання чи наявності поважних причин його пропуску.
З цих підстав у задоволенні заявленого позову слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 14, 27, 60, 62, 64, 77, 88, 131, 208, 209, 214, 215, 224, 225, 226 ЦПК України, ст. ст. 256, 259, 260, 261, 266, 525, 526, 530, 610, 623, 634, 1048, 1049, 1054 ЦК України, пунктом 7 ч. 13 ст. 11 Закону України „Про захист прав споживачів", пунктами 1.7, 1.8, 1.9, 2.1, 5.5 Умов надання споживчого кредиту фізичним особам („Розстрочка")(Стандарт) Договору № PLXRRX14000519 від 01 вересня 2007 року, суд , -
У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства Комерційного банку „ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № PLXRRX14000519 від 01 вересня 2007 року в сумі 28926 гривень 87 копійок відмовити.
Рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана до суду протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржене позивачем до апеляційного суду Полтавської області через Миргородський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя Миргородського
міськрайонного суду Чернюк В.Д.