Справа № 536/2344/13-а
29 листопада 2013 року Кременчуцький районний суд Полтавської області в складі: головуючого - судді Клименко С.М.
за участю секретаря Олефір А.
позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в залі судових засідань в місті Кременчуці справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Інспектора дорожньо-патрульної служби №6 РДПС по ОСПДАІ ГУМВС України в Харківській області ОСОБА_2 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення
ОСОБА_1 03 вересня 2013 року звернувся до суду з позовом до Інспектора дорожньо-патрульної служби №6 РДПС по ОСПДАІ ГУМВС України в Харківській області ОСОБА_2 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення посилаючись, що 28 серпня 2013 року він керуючи автомобілем на 448 км автошляху Київ - Харків в 7 год.53 хв. був зупинений працівником ДАІ - відповідачем ОСОБА_2, який склав протокол про те, що нібито він перевищив допустиму швидкість в населеному пункті, про що склав протокол та виніс постанову з накладенням штрафу в сумі 255 грн. Він заперечував, бо швидкості не перевищував.
Вважає, що притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП є недоведеним і необґрунтованим, швидкості 60 км/год. він не перевищував, а в протокол занесені недостовірні відомості, оскільки, як зазначено в протоколі, швидкість вимірювалась приладом «TruCam», інші відомості відносно приладу відсутні, як і вказівка на те, хто саме проводив фіксацію за допомогою вимірювача швидкості, що свідчить про порушення нормативних актів МВС при фіксації порушень та перешкоджає застосуванню її результатів для притягнення осіб до адміністративної відповідальності, а інші докази відсутні.
Просив суд скасувати постанову серії АА2 № 256032 від 28 серпня 2013 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та накладення стягнення в вигляді штрафу в сумі 255 грн.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримав та просив задовольнити, про обставини та підстави якого пояснив так, як це викладено в заяві.
Відповідач: Інспектор дорожньо-патрульної служби №6 РДПС по ОСПДАІ ГУМВС України в Харківській області ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився по невідомій суду причині, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується розпискою про отримання ним судового повідомлення, про причини неявки в судове засідання суду не повідомив.
Заслухавши пояснення позивача ОСОБА_1 та перевіривши їх доказами, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, в судовому засіданні встановлено, що 28 серпня 2013 року Інспектор дорожньо-патрульної служби №6 РДПС по ОСПДАІ ГУМВС України в Харківській області ОСОБА_2 склав протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за те, що він 28 серпня 2013 року в 07 год. 53 хв. керуючи автомобілем НОМЕР_1 на 448 км автошляху Київ-Харків-Довжанський перевищив швидкість більше 20 км/год., рухаючись зі швидкістю 110 км/год. в населеному пункті позначеному дорожнім знаком 5.45 Правил дорожнього руху України, яка вимірювалась приладом «TruCam» № 00682, чим порушив вимоги п.12.4 Правил дорожнього руху та виніс постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП і наклав стягнення в вигляді штрафу в сумі 255 грн.
Як зазначено в протоколі швидкість вимірювалась приладом «TruCam» № 00682, інші відомості відносно приладу відсутні всупереч вимогам ст.ст.10-15 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», що на вимірювання у сфері, у якій результат може бути використаний в якості доказу у справі, розповсюджується державний метрологічний нагляд. За таких умов кожен засіб вимірювальної техніки має бути укомплектований документами про сертифікацію та допуск даного типу засобів вимірювальної техніки для використання в Україні і таких документів позивачу надано не було.
До того ж у постанові відсутні вказівки на те, хто саме проводив фіксацію за допомогою вимірювача швидкості «TruCam» № 00682. Між тим це повинно бути зафіксовано, тим більше, що відповідно до п. 13.2 Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України (затвердженої Наказом МВС 13.11.06 №1111) до використання спеціальних засобів нагляду за дорожнім рухом допускаються лише співробітники, які вивчили інструкції та склали заліки з використання цих приладів. Тому при оцінці як законності, так і достовірності фіксації порушень ПДР необхідно мати відомості стосовно цих співробітників. Відповідно до п.п.12.2, 12.3 зазначеної Інструкції, визначено виключний перелік способів та тактичних прийомів нагляду за дорожнім рухом.
Це говорить про порушення нормативних актів МВС при фіксації порушень та перешкоджає застосуванню її результатів для притягнення осіб до адміністративної відповідальності, а інші докази відсутні.
Оскільки позивач ОСОБА_1 винним себе у вчинені правопорушення в судовому засіданні не визнав і докази, що підтверджували б викладені в протоколі та постанові обставини вчинення ним правопорушення, які зазначені в протоколі, відхилені судом, а інші відповідач не надав, то суд приходить до висновку про відсутність події адміністративного правопорушення по якому була прийнята відповідачем постанова, яка оскаржується позивачем, тому її необхідно скасувати, а справу провадженням закрити.
Керуючись ст.ст. 159-163, 167, 254 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 до Інспектора дорожньо-патрульної служби №6 РДПС по ОСПДАІ ГУМВС України в Харківській області ОСОБА_2 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення задовольнити.
Постанову серії АА2 № 256032 від 28 серпня 2013 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.122 КУпАП та накладення штрафу в сумі 255 грн. скасувати і справу провадженням закрити.
Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.
Суддя С. М. Клименко