Ухвала від 17.12.2013 по справі 2-904/11

Справа № 2-904/11 Головуючий у І інстанції Потоцький В.В.

Провадження № 22-ц/780/6954/13 Доповідач у 2 інстанції Верланов С.М.

Категорія 26 17.12.2013

УХВАЛА

Іменем України

16 грудня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого - судді Верланова С.М.,

суддів - Воробйової Н.С., Березовенко Р.В.,

при секретарі - Бобку О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Переяслав-Хмельницького районного суду Київської області від 02 вересня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики,

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2011 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зазначеним позовом, який мотивував тим, що 28 квітня 2009 року він позичив ОСОБА_3 8 880 доларів США, про що відповідач написав розписку, згідно з якою зобов'язався повернути грошові кошти в строк не пізніше 15 листопада 2009 року. Того ж дня між позивачем, відповідачем та ОСОБА_3 був укладений договір поруки, за яким останній зобов'язався перед ОСОБА_2 відповідати за виконання відповідачем усіх його зобов'язань за договором позики. Посилаючись на те, що відповідач ОСОБА_3 до теперішнього часу борг не повернув, позивач просив стягнути з відповідача на свою користь борг за договором позики у розмірі 70 786 грн. 03 коп., 3% річних за прострочення повернення позики у розмірі 3 519 грн. 91 коп., державне мито у розмірі 743 грн. 06 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн.

Рішенням Переяслав-Хмельницького районного суду Київської області від 02 вересня 2013 року в позові ОСОБА_2 відмовлено.

Ухвалою цього ж суду від 10 жовтня 2013 року виправлено описку в рішенні Переяслав-Хмельницького районного суду Київської області від 02 вересня 2013 року, а саме, змінено дату ухвалення даного рішення суду з 03 вересня 2013 року на 02 вересня 2013 року.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким його позов задовольнити, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом норм процесуального права.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явилися в судове засідання, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується наявними у справі доказами, що 28 квітня 2009 року у відповідності до письмової розписки, ОСОБА_2 передав ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 8 880 доларів США, який зобов'язався їх повернути не пізніше 15 листопада 2009 року (а.с.5, 78).

Того ж дня між позивачем, відповідачем та ОСОБА_3 був укладений договір поруки, за яким поручитель зобов'язався перед позивачем відповідати за виконання відповідачем зобов'язань щодо повернення коштів у вказаному вище розмірі за договором позики.

З матеріалів справи вбачається, що 07 жовтня 2010 року ОСОБА_2 надіслав на адресу відповідача ОСОБА_3 вимогу про повернення суми боргу за договором позики з урахуванням 3 % річних.

Заперечуючи проти позову, ОСОБА_3 надав суду письмову розписку від 15 листопада 2009 року, згідно з якою ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 8 900 доларів США. Дана розписка є невід'ємною частиною договору позики від 28 квітня 2009 року, яка підписана сторонами (а.с. 20).

З матеріалів справи вбачається, що судом першої інстанції за клопотанням сторін двічі призначалися судово-почеркознавчі експертизи письмової розписки від 28 квітня 2009 року та письмової розписки від 15 листопада 2009 року (а.с.40, 88-89).

Однак вказані експертизи Київським науково - дослідним інститутом судових експертиз МЮ України проведені не були.

Зокрема, з повідомлення про неможливість надання висновку почеркознавчої та судово-технічної експертизи документів від 06 серпня 2013 року вбачається для вирішення питань, зазначених в ухвалі суду потрібні надання судом:

- оригіналів порівняльних зразків - датованих документів, в яких у період з квітня 2009 року по жовтень 2011 року рукописно виконано написи синьо-фіолетовими та чорними постами кулькових ручок;

- вільні зразки підпису ОСОБА_3 у різних документах за місцем проживання, роботи, у заявах, бланках на оплату, електрофотокопії сторінок паспорту, заяви на отримання паспорту тощо;

- письмового дозволу судді на вирізання штрихів рукописних записів та підписів у всіх наданих документах;

- погодження строку виконання зазначеної експертизи у термін, що перевищує три місяці.

17 травня 2013 року на адресу суду та сторонам по справі було направлено клопотання експертів щодо надання зазначених вказаних матеріалів та дозволів. Однак станом на 31 липня 2013 року клопотання не задоволено, оригінали порівняльних зразків документів до інституту не надійшли, умови та термін проведення експертизи судом не погоджено.

Як вбачається з матеріалів справи, представник позивача у суді першої інстанції в судовому засіданні заперечувала проти надання судом письмового дозволу на вирізання штрихів рукописних записів та підписів у всіх наданих (досліджуваних та порівняльних) документах.

У ході розгляду справи в апеляційному суді представник позивача - ОСОБА_4 також категорично заперечила проти вирізання штрихів рукописних записів та підписів у документах, посилаючись на те, що буде пошкоджено цілісність оригіналу боргової розписки від 28 квітня 2009 року, який є в єдиному екземплярі.

Отже, враховуючи вказані обставини, та виходячи з положень ст. 60 ЦПК України, згідно з якою кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про відмову у позові за його недоведеністю.

Таким чином рішення суду першої інстанції суду ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, передбачених законом підстав для його скасування при апеляційному розгляді не встановлено.

Докази та обставини, на які посилається позивач в апеляційній скарзі, спростовуються матеріалами справи та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановлені судом першої інстанції були дотримані норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди позивача з висновками суду першої інстанції по їх оцінці.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції розглядаючи спір повно та всебічно дослідив обставини справи, надані сторонами докази, вірно послався на закон, що регулює спірні правовідносини, дійшов правильного висновку про відмову у позові та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому апеляційна скарга підлягає відхиленню.

Керуючись ст.ст.303, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Переяслав-Хмельницького районного суду Київської області від 02 вересня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді