Справа №531/2336/13-к р.
Провадження №1-кп/531/178/13 р.
Іменем України
20 грудня 2013 року м. Карлівка
Карлівський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого - судді Попова М.С.,
за участю секретаря - Шаршонь Т.М.,
прокурора - Крихтенка А.О.,
обвинуваченого - ОСОБА_1,
захисника - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Карлівка обвинувальний акт кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Баку, Азербайджан, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, українця, громадянина України, не одруженого, освіта середня, не працюючого, не військовозобов'язаного, раніше судимого: 16.04.2002 року Ленінським районним судом м. Полтава за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 185 КК України до п'яти років позбавлення волі, 15.11.2006 року звільнився з місць позбавлення волі року по закінченню терміну відбуття покарання; 02.02.2009 року Ленінським районним судом м. Полтава за ч. 1 ст. 358, ч. 3 ст. 358 КК України до двох років обмеження волі зі звільненням від відбування покарання з іспитовим строком на два роки; у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 297 КК України, -
ОСОБА_1 29 липня 2011 року, в період часу з 10 по 11 годину, за попередньою змовою з ОСОБА_3 (матеріали відносно якого виділені в окреме провадження), перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, маючи єдиний злочинний намір на заволодіння чужим майном, прийшли на подвір'я господарства ОСОБА_4, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2, де, скориставшись відсутністю господаря та тим, що їх ніхто не бачить, шляхом вільного доступу, з паркану даного господарства умисно, таємно, повторно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільну небезпеку свого діяння, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, викрали п'ять металевих решіток розміром 2,8х0,8 м. кожна, вартістю 129 грн. за одну, загальною вартістю 645 грн., чим заподіяли ОСОБА_4 матеріальну шкоду на вище вказану суму.
Крім того, ОСОБА_1 18 вересня 2011 року, близько 11 години, за попередньою змовою з ОСОБА_5 та ОСОБА_3 (матеріали відносно яких виділені в окреме провадження), перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, маючи єдиний злочинний намір на крадіжку металевих виробів, прийшли на цвинтар, який знаходиться поблизу елеватора ТОВ «АПК Докучаєвські чорноземи» за адресою: вул. Котовського, б. 1-А, м. Карлівка, Полтавської області, де умисно, таємно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільну небезпеку свого діяння, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, з могил ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11, за допомогою металевого лому, викрали металеві вироби, які слугували для встановлення та подальшого утримання гробниць, загальною вагою 59,5 кг., чим вчинили наругу над могилами та заподіяли родичам померлих матеріальну шкоду на загальну суму 119 грн.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 винним себе у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 297 КК України, визнав повністю, та пояснив, що дійсно з 29 липня 2011 року він разом з ОСОБА_3 викрали з господарства
ОСОБА_4, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2, п'ять металевих решіток. Також, 18 вересня 2011 року він разом з ОСОБА_5 та ОСОБА_3 викрали з цвинтаря, який знаходиться поблизу елеватора ТОВ «АПК Докучаєвські чорноземи» за адресою: вул. Котовського, б. 1-А, м. Карлівка, металеві вироби, які слугували для встановлення та подальшого утримання гробниць. В скоєному щиро розкаюється.
Потерпілі, які про час та місце розгляді справи повідомлені належним чином, в судове засідання не з'явились. Від потерпілої ОСОБА_12 надійшла заява про розгляд справи за її відсутністю. Причини неявки інших потерпілих суду не відомі.
З'ясувавши думку учасників судового провадження про те, які докази треба дослідити та порядок їх дослідження, визнавши, в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, враховуючи, що учасниками судового провадження не оспорюються доведеність вини обвинуваченого та кваліфікація його дій, з'ясувавши правильне розуміння обвинуваченим та іншими учасниками кримінального провадження змісту цих обставин, за відсутності сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, роз'яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку, суд вважає, що обвинувачення, пред'явлене ОСОБА_1, знайшло своє підтвердження в судовому засіданні в повному обсязі, а його дії органами досудового розслідування за ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно за попередньою змовою групою осіб, та за ч. 2 ст. 297 КК України, як наруга над могилами та незаконне заволодіння предметами, що знаходяться на могилах, вчинене за попередньою змовою групою осіб з корисливих мотивів, кваліфіковані правильно.
При визначенні покарання ОСОБА_1, на підставі ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, а також обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання.
Згідно досліджених в судовому засіданні матеріалів кримінального провадження щодо особи обвинуваченого, ОСОБА_1 за місцем проживання характеризується посередньо, на диспансерному обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, раніше двічі судимий, в тому числі і за корисливі злочини.
Як обставини, що пом'якшують покарання, згідно ст. 66 КК України, суд враховує щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
Як обставину, що обтяжує покарання, згідно ст. 67 КК України, суд враховує вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.
Під час судового розгляду детально проаналізовано поведінку обвинуваченого після вчинення кримінального правопорушення, його щире каяття, наслідки суспільно-небезпечного діяння, відсутність будь-яких намірів уникнути від кримінальної відповідальності, зваживши на всі обставини кримінального провадження в їх сукупності, суд приходить до переконання, що необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових злочинів буде призначення покарання в меж санкцій кримінального закону за ч. 2 ст. 185 та ч. 2 ст. 297 КК України у вигляді позбавлення волі, застосувавши ч. 1 ст. 70 КК України, призначити покарання шляхом повного складання призначених покарань, із застосуванням ст. 75 КК України - звільненням від відбування покарання з випробуванням з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України - не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти зазначений орган про зміну місця проживання та періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.
Речові докази, процесуальні витрати та цивільний позов по кримінальному провадженню відсутній.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 369-371, 373-376 КПК України суд, -
ОСОБА_1 визнати винними у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185 та ч. 2 ст. 297 КК України, та призначити йому покарання:
- за ч. 2 ст. 185 КК України у вигляді одного року позбавлення волі;
- за ч. 2 ст. 297 КК України у вигляді трьох років позбавлення волі.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом повного складання призначених покарань, остаточно визначити ОСОБА_1 покарання у вигляді чотирьох років позбавлення волі.
Відповідно до ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на два роки.
Згідно ст. 76 КК України, покласти на ОСОБА_1 обов'язки протягом іспитового строку не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти зазначений орган про зміну місця проживання та періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 у вигляді особистого зобов'язання, до набрання вироком законної сили - залишити без змін.
Апеляційна скарга на вирок може бути подана до апеляційного суду Полтавської області через Карлівський районний суд, протягом 30 днів з моменту його проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, в той же термін з моменту вручення копії вироку.
Згідно ч. 6 ст. 376 КПК України, копія вироку, після його проголошення, негайно вручається обвинуваченому та прокурору.
Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя