Справа № 369/10163/13-ц
Провадження № 2/369/4095/13
02.12.2013 року Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі
головуючої судді Ковальчук Л.М.,
при секретарі Рябець А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
У жовтні 2013 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, посилаючись на те, що 10 лютого 2004 року між нею та ОСОБА_2 був зареєстрований шлюб у відділі реєстрації актів цивільного стану Святошинського районного управління юстиції м. Києва, актовий запис № 131.
Від спільного подружнього життя вони мають сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, та дочку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2.
З травня 2013 року вони з ОСОБА_2 проживають окремо, спільного господарства не ведуть, шлюбних відносин не підтримують, оскільки виявилось, що в них різні погляди на життя і вони повністю несумісні за характерами.
ОСОБА_2 не працює, матеріальної допомоги на утримання дітей не надає,вона одна виховує та утримує дітей, притому, що син є інвалідом з дитинства.
Їхня сім'я фактично розпалася у зв'язку з чим виникла необхідність у розірванні між ними шлюбу. Спору щодо поділу майна чи проживання дітей між ними не виникає
Враховуючи викладене, ОСОБА_1 просила розірвати шлюб між нею та ОСОБА_2, прізвище залишити їй ОСОБА_1.
Суд, дослідивши письмові докази, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що з 10 лютого 2004 року ОСОБА_1 і ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі. Від спільного подружнього життя вони мають дітей: ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, та дочку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, які проживають разом з ОСОБА_1 та знаходяться на її утриманні, що підтверджується довідкою виконавчого комітету Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області № 1636 від 16 жовтня 2013 року. Подружнє життя виявилось неможливим, оскільки в позивача та відповідача різні характери та погляди на життя. З травня 2013 року вони разом не проживають, спільного господарства не ведуть, шлюбні відносини як чоловік і жінка не підтримують. Позивач ОСОБА_1 сім'ю зберегти не бажає.
Згідно вимог ст. 112 Сімейного кодексу України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу є неможливим, а тому позов підлягає задоволенню.
Відповідно до вимог ст. 113 Сімейного кодексу України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Позивач ОСОБА_1 просила залишити їй прізвище ОСОБА_1, а тому суд залишає прізвище позивачці після розірвання шлюбу ОСОБА_1.
Керуючись ст.ст. 104, 110, 112, 113 Сімейного кодексу України, ст. ст. 88, 213, 215, 218, 224-228 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 і ОСОБА_2, зареєстрований відділом реєстрації актів цивільного стану Святошинського районного управління юстиції міста Києва 10 лютого 2004 року, актовий запис № 131, розірвати.
Прізвище після розірвання шлюбу позивачки ОСОБА_1 - ОСОБА_1.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області через Києво-Святошинський районний суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення суду або шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення в разі відсутності осіб, які брали участь у справі, під час проголошення судового рішення.
Суддя Ковальчук Л.М.