Яготинський районний суд Київської області
справа № 382/2555/13-ц
2/382/962/13
19 грудня 2013 року Яготинський районний суд Київської області у складі:
головуючого - судді Бурзель Ю.В.,
при секретарі - Луковій Є.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Яготині Київської області позов ОСОБА_1 до Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника, Центральної міжрайонної виконавчої дирекції Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про стягнення заборгованості,
У листопаді 2013 року ОСОБА_1 звернулась до суду із вказаним позовом.
Зазначала, що вона перебувала у трудових відносинах із Національним Києво-Печерським історико-культурним заповідником та працювала на посаді прибиральні.
22 травня 2013 року її було звільнено з роботи на підставі п. 5 ст. 40 КЗпП України.
Посилаючись на те, що на день звільнення з нею не було проведено остаточні рахунки та не виплачено всіх сум, на які вона має право, зокрема, не оплачено листки непрацездатності за період лікування з 16 травня по 23 липня 2013 року, просила стягнути з Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника на її користь 8450 грн. 13 коп. заборгованості по оплаті листків непрацездатності, 16 705 грн. 26 коп. середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку, 8500 грн. моральної шкоди.
У судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити, однак пояснила, що при її звільненні з нею було проведено остаточний розрахунок, у тому числі і оплачено дні тримчасової непрацездатності з 16 травня 2013 року по 22 травня 2013 року, однак неоплаченими залишились дні тимчасової непрацездатності з 23 травня 2013 року по 23 липня 2013 року.
Представник Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що Національним Києво-Печерським історико-культурним заповідником при звільненні ОСОБА_1 22 травня 2013 року було проведено виплату всіх належних їй при звільненні сум, оплата ж днів тимчасової непрацездатності позивачки за період з 23 травня 2013 року по 23 липня 2013 року проводиться роботодавцем за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності і такі суми не є належними працівникові від роботодавця сумами при звільненні у розумінні КЗпП України.
Від представника Центральної міжрайонної виконавчої дирекції Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до суду надійшла заява, у якій він просив справу розглянута за відсутності представника Центральної міжрайонної виконавчої дирекції Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності відповідно до вимог чинного законодавства.
Заслухавши пояснення позивача, представника Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника, дослідивши надані докази, суд дійшов наступних висновків.
Судом установлено, що ОСОБА_1 перебувала у трудових відносинах із Національним Києво-Печерським історико-культурним заповідником та працювала на посаді прибиральні.
22 травня 2013 року ОСОБА_1 було звільнено з роботи на підставі п. 5 ст. 40 КЗпП України та проведено з нею розрахунок при звільненні (а.с. 25, 45).
Згідно довідки до акта огляду МСЕК ОСОБА_1 встановлена вперше третя група інвалідності з 23 липня 2013 року (а.с. 12).
22 липня 2013 року на засіданні Комісії із соціального страхування Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника прийнято рішення про звернення до Центральної міжрайонної виконавчої дирекції Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності з приводу правомочності призначення ОСОБА_1 допомоги по тимчасовій непрацездатності за період з 16 травня 2013 року по 07 червня 2013 року, у зв'язку зі звільненням ОСОБА_1 22 травня 2013 року (а.с. 43-44).
01 серпня 2013 року на засіданні Комісії із соціального страхування Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника прийнято рішення про призначення ОСОБА_1 допомоги по тимчасовій непрацездатності за період з 08 липня 2013 року по 23 липня 2013 року після отримання роз'яснення Центральної міжрайонної виконавчої дирекції Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, у зв'язку зі звільненням ОСОБА_1 (а.с. 34-35).
У зв'язку з отриманням від Центральної міжрайонної виконавчої дирекції Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності роз'яснення (а.с. 26-27) 23 жовтня 2013 року на засіданні Комісії із соціального страхування Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника прийнято рішення про призначення ОСОБА_1 допомоги по тимчасовій непрацездатності за період з 23 травня 2013 року по 23 липня 2013 року - 43 дні (а.с. 40-41) та надано до Центральної міжрайонної виконавчої дирекції Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності відповідну заяву-розрахунок, з якої вбачається, що ОСОБА_1 призначено допомогу по тимчасовій непрацездатності за рахунок Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності з 23 травня 2013 року по 23 липня 2013 року.
09 грудня 2013 року вказана допомога по тимчасовій непрацездатності ОСОБА_1 була перерахована Центральною міжрайонною виконавчою дирекцією Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на відповідний рахунок Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника, а 10 грудня 2013 року Національним Києво-Печерським історико-культурним заповідником така допомога по тимчасовій непрацездатності була перерахована ОСОБА_1 на її картковий рахунок у Розрахунковому Центрі «ПриватБанку», на підтвердження чого представником Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника надано відповідне платіжне доручення та відомість про зарахування.
За змістом ст. ст. 116, 117 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. У разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, вказані в ст. 116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в ч. 1 ст. 116 КЗпП України відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника.
Разом із тим правові, організаційні та фінансові основи загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян на випадок тимчасової втрати працездатності регулюються Законом України від 18 січня 2001 року «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням». Матеріальне забезпечення та соціальні послуги, що надаються за цим Законом, є окремим видом загальнообов'язкового державного страхування громадян, що здійснюється Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.
Відповідно до чч. 2, 3 ст. 35 вказаного Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням, виплачується Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності застрахованим особам, починаючи з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності), незалежно від звільнення застрахованої особи в період втрати працездатності у порядку та розмірах, встановлених законодавством. Оплата перших п'яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, здійснюється за рахунок коштів роботодавця у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
За змістом чч. 1, 2 ст. 21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» фінансування страхувальників-роботодавців для надання матеріального забезпечення найманим працівникам здійснюється районними, міжрайонними, міськими виконавчими дирекціями відділень Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в порядку, встановленому правлінням Фонду.
Підставою для фінансування страхувальників робочими органами відділень Фонду є оформлена за встановленим зразком заява-розрахунок, що містить інформацію про нараховані застрахованими особами суми матеріального забезпечення за їх видами.
Районні, міжрайонні, міські виконавчі дирекції відділень Фонду здійснюють фінансування страхувальників-роботодавців протягом десяти робочих днів після надходження заяви.
Страхувальник-роботодавець відкриває окремий поточний рахунок для зарахування страхових коштів у банках у порядку, встановленому Національним банком України.
Умови фінансування Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності страхувальників для надання ними матеріального забезпечення, передбаченого ст. 34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням», зокрема, і допомоги по тимчасовій непрацездатності, визначаються Порядком фінансування страхувальників для надання застрахованим особам матеріального забезпечення за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженим постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 22 грудня 2010 року.
Відповідно до пп. 3, 4 вказаного Порядку у разі виникнення страхового випадку із застрахованою особою на підставі поданих документів, передбачених ст. 51 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням», комісія (уповноважений) із соціального страхування підприємства з урахуванням вимог Положення про комісію (уповноваженого) підприємства, установи, організації із загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 23 червня 2008 року, приймає рішення про призначення матеріального забезпечення застрахованій особі.
На підставі рішення комісії (уповноваженого) із соціального страхування підприємства про призначення матеріального забезпечення страхувальник-роботодавець нараховує суми матеріального забезпечення та оформлює заяву-розрахунок.
Відповідно до Розділу V Положення про комісію (уповноваженого) підприємства, установи, організації із загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 23 червня 2008 року, рішення комісії (уповноваженого) із соціального страхування підприємства про призначення або відмову у призначенні матерільного забезпеченння та надання соціальних послуг може бути оскарженим застрахованою особою до робочого органу відділення Фонду, де перебуває на обліку підприємство, протягом 5 днів з моменту отримання повідомлення про таке призначення або відмову, що не позбавляє права застрахованої особи звернутися з цих питань до суду.
Ураховуючи, що розрахунок при звільненні з ОСОБА_1 було проведено в повному обсязі, що не оспорюється сторонами по справі, так як ОСОБА_1 у судовому засіданні пояснила, що, коли вона отримувала розрахунок при звільненні їй було виплачено і допомогу по тимчасовій непрацездатності з 16 травня 2013 року по 22 травня 2013 року, а нарахування ОСОБА_1 матеріальної допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю за період з 23 травня 2013 року по 23 липня 2013 року не є розрахунком при звільненні, так як ОСОБА_1 була звільнена з роботи 22 травня 2013 року, а є матеріальним забезпеченням, що надається на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням», а тому несвоєчасне проведення виплати такої допомоги не тягне для роботодавця відповідальність, передбачену ст. 117 КЗпП України. З огляду на це доводи ОСОБА_1 про те, що на день розгляду справи допомога по тимчасовій непрацездатності на її рахунок - банківську картку не надійшли, зважаючи на надані Національним Києво-Печерським історико-культурним заповідником докази перерахування такої допомоги, не заслуговують на увагу і не створюють підстав для застосування до Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника передбаченої ст. 117 КЗпП України відповідальності. Рішення Комісії із соціального страхування Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника від 23 жовтня 2013 року щодо суми матеріального забезпечення та періоду його нарахування ОСОБА_1 не оскаржується.
За таких обставин суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1
Керуючись ст. ст. 116, 117, 237-1 КЗпП України, ст. ст. 60, 212-215 ЦПК України, суд
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Київської області через Яготинський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня його проголошення.
СуддяЮ.В. Бурзель