Справа № 365/831/13-ц
Номер провадження: 2/365/333/13
Іменем України
17.12.2013 року смт. Згурівка Київської області
Згурівський районний суд Київської області в складі:
головуючого-судді ДЕНИСЕНКО Н.О.
за участю секретаря
судових засідань СОКОЛОВОЇ Л.В.
представників позивачки ОСОБА_2
відповідача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про стягнення аліментів та додаткових витрат на дитину,
18 жовтня 2013 року позивачка звернулася до суду з вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що з 23 травня 2007 року вона підтримує із відповідачем фактичні сімейно-шлюбні відносини. ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народилась дочка ОСОБА_6, батьком якої відповідач визнаний згідно з рішенням суду про визнання батьківства. Дитина проживає з нею, відповідач про дитину не піклується та ухиляється від утримання дочки та її лікування. Дочка з народження має незадовільний стан здоров'я. Відповідач є підприємцем, фіксованого доходу не має, тому просить стягнути з відповідача на її користь аліменти на дочку у твердій грошовій сумі в розмірі 3500 грн. щомісячно, до її повноліття, включаючи додаткові витрати на дитину, викликані її хворобою.
В ході підготовки справи до судового розгляду позивачка уточнила позовні вимоги. Зазначає, що відповідач приховує свої доходи від неї та від держави. Однак вона на підтвердження платіжоспроможності відповідача посилається на наступні докази: офіційні дані Головного управління статистики в місті Києві, відповідно до яких середньомісячна номінальна заробітна плата відповідача як ФОП за зареєстрованим у податковій інспекції видом його діяльності за серпень 2013 року становить 7523 грн.; акт обстеження матеріально-побутових умов відповідача, який знаходиться при матеріалах цивільної справи № 365/166/13-ц про встановлення батьківства та у якому відповідач зазначив свій місячний дохід у розмірі 5000 грн.; наявність у власності відповідача трикімнатної квартири АДРЕСА_2, яка одночасно є джерелом надходження коштів, оскільки є офісом. Вартість подібної квартири на ринку становить від 671000 грн. до 1559000 грн.; наявність у власності відповідача автомобіля «Mitsubishi», який коштує від 447761 грн. (офіційний сайт дилера мitsubishi в Україні «Ніко-Україна»); дачна ділянка в приміській зоні Чернігова, яка щомісячно приносить дохід у вигляді продуктів харчування, орієнтовно вартістю 100 грн.; депозитні грошові вклади, в тому числі валютні за кордоном, та акції, від яких має додатковий дохід приблизно в розмірі 2**0000 грн. на місяць; дохід від надання консультацій на місяць психолога приблизно 200-250 грн. за годину. Таким чином, розмір місячного доходу відповідача складає 12623 грн. Дитина має три вродженні вади, для її постійного лікування необхідні значні витрати на медичне обслуговування, обладнання та процедури. В Згурівській ЦРЛ немає відповідного фахового лікаря, тому вона їздить з дитиною на консультації до міста Києва. Вона понесла витрати на дитину: на придбання стремен «Павліка» в розмірі 200 грн., на оплату лікувального масажу - 3500 грн., на придбання апарату «Гневковського» - 439 грн., на фактичне лікування згідно з чеками - 824,47 грн., а всього на суму 4963,47 грн. Витрати на проїзд до лікувальних закладів складає 2196,24 грн., частина яких підтверджує чеками на суму 446,24 грн., на придбання продуктів харчування для дитини та неї, оскільки годує дитину груддю - 1085,45 грн. Крім того, нею придбані інші речі, а саме, манеж дитячий вартістю 580 грн., праска - 388 грн., дитячий стільчик-трансформер для годування - 468 грн., дошку для прасування - 420 грн., сушарку для одягу - 130 грн., засоби гігієни та блендер для приготування пюре - 1070,98 грн. Документально підтверджені витрати на обслуговування дитини в розмірі 3056,98 грн. Фактично понесені нею додаткові витрати на дитину - 11302,14 грн. В дані витрати не включені витрати на придбання одягу для дитини. Дитині також необхідний масаж на майбутні 4 місяці кожні 1,5-2 місяці.
Враховуючи, те, що відповідач неодружений, інших дітей не має, витрачає значні кошти на свій відпочинок за кордоном та власні потреби, тому просить стягнути із відповідача на її користь аліменти на дочку ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 3000 грн. щомісячно, до її повноліття, додаткові витрати у зв'язку із хворобою дитини в розмірі 500 грн. щомісячно до її одужання відшкодувати їй половину вже понесених витрат в розмірі 5651,07 грн. та судові витрати, в тому числі, витрати на правову допомогу в розмірі 1500 грн.
В судовому засідання позивачка уточнила позовні вимоги в частині зазначення строку стягнення додаткових витрат та просить стягувати їх по 31 травня 2014 року, мотивуючи можливою необхідністю проведення операції на руці дитини.
У своїх письмових запереченнях проти позову відповідач посилається на те, що позивачка перешкоджала йому зареєструвати дитину на своє ім'я та надавати тій допомогу, у зв'язку з чим у нього погіршився стан здоров'я та він поніс значні витрати на судову тяганину. Однак від дня народження він добровільно витратив на дитину із власних заощаджень приблизно 6328 грн., а саме, на придбання двох дитячих ліжок - 2668 грн., на пеленатор - 260 грн., на медикаменти для позивачки та засоби гігієни для дитини - більше 700 грн., на продукти харчування - приблизно 700 грн. та надав готівкою 2000 грн. Також він приймав активну участь у лікуванні дитини та позивачки. Баба дитини - його мати передала позивачці 1000 грн. Наразі він працює психологом. Незважаючи на свій доволі скромний дохід, все ж зацікавлений у офіційному оформленні аліментів. У вересні та жовтні 2013 року він не мав змоги надати грошову допомогу. До того ж, він має хвору матір-пенсіонерку, якій допомагає у придбанні ліків та продуктів харчування. На своє утримання та харчування несе певні витрати, як і на оплату комунальних платежів та податки державі у зв'язку із професійною діяльністю. Місячного доходу у розмірі 5000 грн. він не має, квартира, в якій проживає, належить його матері як і дачна ділянка. Автомобіль йому подарувала мати приблизно сім років тому, якого він не експлуатує, так як має низькі доходи. Натомість, позивачка успадкувала 50% 5-кімнатного будинку, працює та має додаткові кошти, отримує декретні виплати та протягом 2013 року отримувала допомогу як одинока мати. Щодо додаткових витрат, то вважає, що хвороба у дитини не є тяжкою, а відтак понесені позивачкою витрати не відносяться до додаткових. У нього складається враження, що хвороба дитини це - пряма провина матері, яка можливо хоче зробити дівчинку інвалідом, щоб потім жити на пенсію дитини, оскільки не знімає з неї стремена та не дає рухатись. Витрати позивачки на харчування, придбання речей для неї та дитини є повною нісенітницею, які не мають відношення до даного позову, який є не чим іншим як шахрайством з боку позивачки. Витрати за квітень-серпень 2013 року він не розглядає, так як не був визнаний батьком дитини, а позивачка витрачала допомогу одинокої матері. Масаж усі матусі роблять дитині вдома. Він має офіційне місце роботи та регулярний дохід. Середній розмір заробітної плати по галузі, в якій він працює, за період січень-вересень 2013 року складає 2339 грн. Його ж дохід достеменно відомий, тому просить відмовити позивачці у задоволенні позовних вимог та стягнути аліменти у розмірі не менше 30% прожиткового мінімуму дитини на місяць.
В судовому засіданні позивачка та її представник позов підтримали повністю, відповідач та його представник позов визнали частково.
В судовому засіданні позивачка та її представник пояснили, що сторони від фактичних шлюбних відносин мають дочку ОСОБА_6, яка залишилися на утриманні позивачки. Відповідач проживає окремо в місті Києві, з дочкою не спілкується, має задовільний стан здоров'я, власне житло, є приватним підприємцем. Позивачка не працює, отримує державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, якої не вистачає на утримання дочки, оскільки інших доходів не має. Дочка має незадовільний стан здоров'я з народження, знаходиться в стременах, у зв'язку з чим є нерухомою, відстає в розвитку (зокрема, у віці 10 місяців немає зубів), потребує лікування, на що потрібні значні кошти, в тому числі, на спеціальні масажі, засоби гігієни (в т.ч. підгузники, враховуючи знаходження в стременах) тощо. Позивачка на даний час не оплатила послуги за надану правову допомогу.
В судовому засіданні відповідач та його представник, частково заперечуючи проти позову, пояснили, що сторони від фактичних шлюбних відносин мають дочку ОСОБА_6. Відповідач любить дочку, визнав своє батьківство, чому перешкоджала позивачка. У них до цього часу йде судова тяжба з приводу прізвища дитини. Розмір аліментів, на які претендує позивачка, відповідач не має змоги платити, оскільки має невисокі доходи, а саме, за 10 місяців - 1200 грн. Має незадовільний стан здоров'я, у нього погіршився зір. Крім того, відповідач має матір-пенсіонерку, яка має незадовільний стан здоров'я та якій він допомагає фізично, працюючи на дачній ділянці. Матеріальної допомоги матері не надає, натомість, мати допомагає йому. Власного житла відповідач не має, проживає у квартирі, яка належить матері. Має авто 2006 року випуску, яке не має змоги обслуговувати із-за скрутного фінансового становища. Інших дітей він не має, стягнення з нього не проводяться. Всі свої заощадження він витратив на судові справи. Відповідач має чотири вищі освіти та можливість заробляти кошти. Однак вважає, що суд має визначити місячний розмір аліментів 300 грн., яких буде достатньо на придбання молока та манної каші для дитини. Відповідач визнає даний розмір аліментів, який дорівнює розміру допомоги, яку отримувала позивачка як одинока мати до встановлення ним батьківства. Дитина має певні фізичні вади, які є виліковними та на даний час повинні вже минутися. Мати маніпулює дитиною. Позивачка повинна сама робити масажі дитині, фахова допомога у даному випадку є зайвою. З метою економії коштів підгузники теж не повинна використовувати, замінюючи їх простими пелюшками. Заявлені додаткові витрати не обґрунтовані позивачкою.
Фактично понесені позивачкою витрати мали місце, коли вона отримувала допомогу як одинока мати, яку й мала змогу витрачати на дані потреби, а він на той час батьком визнаний не був, хоча, незважаючи на те, надавав посильну допомогу дитині й позивачці.
Оцінюючи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні в судовому засіданні доказів, наявних у справі, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що сторони мають спільну дочку ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.3-9, 37 - копії судових рішень та свідоцтва про народження), яка проживає із позивачкою, знаходиться на її утриманні (а.с.11 - довідка виконкому Згурівської селищної ради Київської області) та має незадовільний стан здоров'я (а.с.39-43 - копія консультативного висновку).
Відповідач має незадовільний стан здоров'я (а.с.143 - медична довідка), є працездатним, зареєстрований приватним підприємцем 28.10.2003 року, застосовуючи спрощену систему оподаткування. Його дохід за три квартали 2013 року складає 1200 грн. (а.с.120 - довідка). Інших утриманців не має. Має матір похилого віку, яка має незадовільний стан здоров'я, є пенсіонеркою та отримує пенсію в розмірі 1157,29 грн. Відповідач не надає останній матеріальної допомоги та допомагає, застосовуючи фізичну працю, що підтвердив в судовому засіданні.
Позивачка не працює, отримує допомогу по догляду за однією дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі 940,00 грн. щомісячно та здійснює догляд за малолітньою дочкою (а.с.12 - довідка УСЗН).
Згідно зі ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно з ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує:
1) стан здоров'я та матеріальне становище дітей;
2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;
3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;
4) інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно з ч. 1 ст. 184 СК України якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Згідно з ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Згідно з ч. 2 ст. 200 СК України при визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків.
Заслухавши пояснення сторін та їхніх представників, дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення частково, так як в судовому засіданні доведено, що батько, який згідно чинного законодавства зобов'язаний утримувати малолітню дитину до досягнення нею повноліття, належним чином не виконує зазначеного обов'язку.
Виходячи із загальних засад справедливості цивільного судочинства та необхідності захисту інтересів малолітньої дитини, при визначенні розміру аліментів суд враховує усі істотні обставини справи, стан здоров'я дитини та її батька, матеріальне становище платника аліментів, те, що відповідач має власний автомобіль, забезпечений житлом у м. Києві, має матір-пенсіонерку, яка має незадовільний стан здоров»я, інших дітей не має та має можливість надавати матеріальну допомогу на утримання дочки, будучи приватним підприємцем, враховуючи його фахове спрямування, наявність чотирьох вищих освіт, бажання працювати та утримувати таку бажану для нього дитину, тому вбачається за необхідне визначити аліменти на дитину у твердій грошовій сумі у розмірі 1000 грн.
Також суд враховує, що дитина проживає з матір'ю, яка здійснює догляд за дитиною та отримує відповідну допомогу до досягнення дитиною трирічного віку, яка вбачається недостатньою для утримання дитини та матеріально-побутового забезпечення її сім'ї.
Прожитковий мінімум на одну дитину віком до 6 років установлений ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» у 2013 році: з 1 грудня 2013 року - 1032 грн.
У задоволенні решти позовних вимог вбачається за необхідне відмовити, оскільки заявлений позивачкою розмір аліментів вбачається необґрунтованим, так як задоволення його в повному обсязі може спричинити порушення прав відповідача в частині погіршення його матеріального становища. Оскільки позивачка не підвередила належними доказами потреби у додаткових витратах та відповідач добровільно надавав матеріальну допомогу до звернення позивачки до суду з даним позовом, натомість, зазначала одні ж і ті підстави як для стягнення аліментів, так і для додаткових витрат, не вбачається підстав для їх стягнення. Враховуючи те, що позивачка не підтвердила та не обґрунтувала можливі додаткові витрати на дитину на майбутнє та строк їх сплати, не вбачається також підстав для задоволення вимоги про стягнення із відповідача понесених позивачкою додаткових витрат. Крім того, підстав для стягнення із відповідача витрат на правову допомогу суд також не вбачає, оскільки позивачкою такі витрати понесені не були.
Суд також вважає, що вимога відповідача про стягнення із позивачки на його користь витрат на правову допомогу не є аргументованими.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 180, 182, 184, 191, 200 СК України, ст.ст. 3, 10, 11, 59, 60, 88, 209, 212, 213, 214, 215, 218 ЦПК України,-
Позов ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про стягнення аліментів та додаткових витрат на дитину задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця міста Чернігів, жителя АДРЕСА_2, працездатного, приватного підприємця, аліменти на користь ОСОБА_4, жительки АДРЕСА_3, на дочку ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, у твердій грошовій сумі в розмірі 1000 (одна тисяча) грн. щомісячно, починаючи з 18 жовтня 2013 року і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути із ОСОБА_5 судовий збір в дохід держави в розмірі 229 (двісті двадцять дев'ять) грн. 40 коп.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Київської області через Згурівський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Повний текст рішення складено 20 грудня 2013 року.
ГОЛОВУЮЧИЙ Н.О.ДЕНИСЕНКО