83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
12.12.2013р. Справа № 905/6279/13
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Довгалюк В.О., за участю секретаря судового засідання Паніної С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Приватного акціонерного товариства «Приазовкурорт», м. Бердянськ Запорізької області
до Відповідача: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Горлівка Донецької області
про: усунення перешкод прав власника шляхом зобов'язання Відповідача звільнити літній збірний будинок загальною площею 66,1м.кв., який розташований за адресою: АДРЕСА_1 стягнення заборгованості по орендній платі в розмірі 12 914 грн. 26 коп., плати за фактичне користування об'єктом нерухомого майна після припинення договору оренди в сумі 5 748 грн. 27 коп., пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ в сумі 1 676 грн. 18 коп., 3% річних від простроченої суми в розмірі 349 грн. 42 коп., суми неустойки в розмірі 11 496 грн. 54 коп.
За участю:
Представників сторін:
Від Позивача: Корхова Н.М. - юрисконсульт по довіреності №08/06 від 03.01.2013р., Боярко Г.О. - заступник директора з економічних питань по довіреності №08/1409/1 від 20.09.2013р.;
Від Відповідача: ОСОБА_4, ОСОБА_5 - представники по довіреності від 28.08.2013р.
04 вересня 2013 року Приватне акціонерне товариство «Приазовкурорт», м. Бердянськ Запорізької області, звернулось до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Горлівка Донецької області, про усунення перешкод прав власника шляхом зобов'язання Відповідача звільнити літній збірний будинок загальною площею 66,1м.кв., який розташований за адресою: АДРЕСА_1 стягнення заборгованості по орендній платі в сумі 14 139 грн. 06 коп., плати за фактичне користування об'єктом нерухомого майна після припинення договору оренди в сумі 4 334 грн. 75 коп., пені в сумі 1 716 грн. 15 коп., 3% річних в сумі 352 грн. 36 коп., неустойки в сумі 8 669 грн. 50 коп.
В обґрунтування заявлених вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем договірних зобов'язань за договором оренди нерухомого майна від 01.02.2012 року.
На підтвердження вищевказаних обставин Позивачем надано договір оренди від 01.02.2012р., постанову Донецького апеляційного господарського суду від 15.05.2013р. у справі №5006/37/160пн/2012, свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 05.04.2005р., витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно №6920912 від 05.04.2005р., витяг з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №479132 від 14.02.2013р., банківськи виписки, лист №08/771 від 24.05.2013р. про відмову від договору оренди з доказами його направлення Відповідачу, листи №08/1618 від 11.06.2013р., №08/1687 від 18.06.2013р., №08/895 від 11.06.2013р., розрахунки.
Ухвалою від 05.09.2013р. господарським судом порушено провадження по справі №905/6279/13, судове засідання призначено на 24.09.2013 року.
За клопотанням Відповідача ухвалою від 24.09.2013р. розгляд справи господарським судом відкладено на 15.10.2013р. відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України.
15 жовтня 2013 року до господарського суду Позивачем подано заяву №02/1494 від 08.10.2013р. про зміну позовних вимог, яка виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи розцінюється судом як заява про збільшення позовних вимог в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України.
Так, у зазначеній заяві Позивач просив господарський суд усунути перешкоди прав власника шляхом зобов'язання Відповідача звільнити літній збірний будинок, загальною площею 66,1м.кв., який розташований за адресою: АДРЕСА_1 стягнути з Відповідача суму боргу по орендній платі в розмірі 12 914 грн. 26 коп., плату за фактичне користування об'єктом нерухомого майна після припинення договору оренди в розмірі 5 748 грн. 27 коп., пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ в сумі 1 676 грн. 18 коп., 3% річних від простроченої суми в розмірі 349 грн. 42 коп., суму неустойки в розмірі 11 496 грн. 54 коп.
Враховуючи вищевикладене, господарський суд розглядає позовні вимоги з урахуванням поданої заяви про збільшення позовних вимог.
В подальшому, розгляд справи господарським судом ухвалами відкладався на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою від 04.11.2013р. у зв'язку з клопотаннями Відповідача про продовження строку розгляду справи на 15 днів та відкладення розгляду справи, господарським судом задоволені зазначені клопотання на підставі частини 3 статті 69, статті 77 Господарського процесуального кодексу України.
Розпорядженням в.о. голови господарського суду Донецької області від 14.11.2013р. у зв'язку з відрядженням судді Довгалюк В.О. справу №905/6279/13 передано на розгляд судді Мальцеву М.Ю.
Ухвалою від 19.11.2013р. господарським судом відкладено розгляд справи на 12.12.2013р. відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України.
Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 12.12.2013р. справу №905/6279/13 передано на розгляд судді Довгалюк В.О. у зв'язку з її поверненням з відрядження.
В судовому засіданні 12.12.2013р. представник Позивача підтримав заявлені вимоги з урахуванням заяви №02/1494 від 08.10.2013р. про збільшення позовних вимог, просив суд задовольнити їх в повному обсязі.
Відповідачем у судовому засіданні 12.12.2013р. надано клопотання про відкладення розгляду справи на 10 робочих днів у зв'язку з необхідністю подати додаткові докази щодо прибудови до спірного орендованого майна, та витребування у Позивача документів щодо вартості оренди 1 м.кв. землі за адресою: АДРЕСА_1, що орендується у Бердянської міської ради.
Позивач у судовому засіданні заперечив проти задоволення вищезазначеного клопотання.
У задоволенні заявленого Відповідачем клопотання господарським судом відмовлено виходячи з наступного.
Частина 2 статті 22 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що сторони мають право, зокрема подавати докази та заявляти клопотання, при цьому відповідно до частини 3 названої правової норми сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами.
Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Відповідачем не надано жодних доказів, які б підтверджувати неможливість раніше надати у судове засідання документи щодо прибудови до спірного орендованого майна.
Одночасно, застосовуючи відповідно до частини 1 статті 4 Господарського процесуального кодексу України, статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).
У відзиві від 31.10.2013р. на позовну заяву з урахуванням заяви Позивача про збільшення позовних вимог Відповідач просить суд відмовити Позивачу у задоволенні позовних вимог, оскільки останнім всупереч приписів пункту 3.4 Договору не виставлялись рахунки для сплати орендної плати, у зв'язку з чим у Відповідача була відсутня можливість знати та сплачувати суму, яка підлягає сплаті за конкретний місяць, та відсутні підстави для розірвання Договору в односторонньому порядку.
Крім того Відповідач стверджує, що Позивачем порушено пункт 5.2 Договору, а саме Позивачем відключено об'єкт оренди від систем водопостачання, водовідведення та постачання електричної енергії, тобто вчинялися дії, що перешкоджають Відповідачу користуватися орендованим приміщенням, у зв'язку з чим несплата Відповідачем орендної плати є оперативно-господарською санкцією.
Також Відповідач зазначає, що Позивач не має права вимагати компенсації плати за землю, оскільки відповідно до договору оренди земельної ділянки Позивача з Бердянською міською радою Позивач має право лише за згодою Бердянської міської ради передавати в суборенду земельну ділянку або її частину, а відповідно до відповіді Виконавчого комітету Бердянської міської ради дозвіл на суборенду Позивачу не надавався.
Вислухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, господарський суд ВСТАНОВИВ:
01 лютого 2012 року між Позивачем (Орендодавець) та Відповідачем (Орендар) укладено договір оренди нерухомого майна.
Відповідно до пункту 1.1 Договору Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування літній збірний будинок (літ.Вв), інвентарний №0117, загальною площею 66,1м.кв., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, для надання послуг проживання. Вказане майно належить Орендодавцю на праві власності та знаходиться на балансі Орендодавця. Вартість його визначена Приватним підприємством «М-Продукт» незалежною оцінкою від 01.02.2012р. і становить 38 585 грн.
Орендар вступає у строкове платне користування Майном вартістю, вказаною в пункті 1.1 у термін, визначений в цьому Договорі, але не раніше дати підписання акта приймання-передачі, який є невід'ємною частиною цього Договору (пункт 2.1 Договору).
В матеріалах справи відсутній акт приймання-передачі Позивачем спірного нерухомого майна в оренду Відповідачу, проте факт наявності зазначеного акту та виконання Позивачем умов договору від 01.02.2012р. в частині передачі Відповідачу об'єкту оренди встановлено постановою Донецького апеляційного господарського суду від 15.05.2013р. у справі №5006/37/160пн/2012, яка в силу приписів статті 35 Господарського процесуального кодексу України має преюдиціальне значення.
Отже, за висновокм господарського суду, Позивачем належним чином виконано взяті на себе договірні зобов'язання в частині передачі об'єкту оренди у тимчасове платне користування Відповідачу.
Згідно пункту 7.1 Договору строк дії договору в частині користування орендованим майном встановлюється на 2 роки 11 місяців з 01.02.2012р. до 31.12.2014р., а по інших зобов'язаннях - до повного виконання.
В силу приписів статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Пунктом 4.4 Договору передбачено, що Орендар зобов'язується своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату відповідно до розділу 3 Договору.
За змістом пункту 3.1 Договору орендна плата є платежем, який вносить Орендар Орендодавцеві незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.
Орендна плата за орендоване майно становить без ПДВ за травень-вересень 1 183 грн. 85 коп. на місяць, крім цього ПДВ 20% 236 грн. 77 коп., разом з ПДВ 1 420 грн. 62 коп. на місяць; жовтень-квітень - 733 грн. 71 коп. на місяць, крім цього ПДВ 20% 146 грн. 74 коп., разом з ПДВ 880 грн. 45 коп. на місяць (пункт 3.2 Договору).
Виходячи з приписів пунктів 3.3, 3.4 Договору перша сплата за оренду здійснюється Орендарем протягом трьох робочих днів після підписання акта приймання-передачі Майна та включає в себе плату за перший місяць оренди відповідно до розрахунку орендної плати. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається Орендодавцем з урахуванням щомісячного індексу інфляції за попередній місяць і доводиться до Орендаря шляхом встановлення рахунку до 15 числа поточного місяця.
Орендар проводить оплату орендних платежів на поточний рахунок №26004702934907 в АТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 380805, індивідуальний податковий №026477608228, свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ №100334836 шляхом щомісячних перерахувань до 25 числа звітного місяця (пункт 3.5 Договору).
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічні положення закріплені у частині 1 статті 193 Господарського кодексу України.
При цьому, згідно статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Однак, Відповідач в порушення умов пунктів 3.1 - 3.5, 4.4 Договору взяті на себе зобов'язання виконав частково в сумі 4 260 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями банківських виписок.
Таким чином, за Відповідачем утворилась заборгованість в сумі 12 914 грн. 26 коп. за період з червня 2012р. по травень 2013р.
Доказів погашення боргу в сумі 12 914 грн. 26 коп. Відповідачем не надано, у зв'язку з чим суд вважає, що на момент прийняття рішення грошове зобов'язання Відповідача по сплати орендної плати залишилось невиконаним, що є порушенням вимог статей 525, 526 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України.
За таких обставин, враховуючи те, що матеріалами справи підтверджений факт заборгованості Відповідача по сплаті орендної плати за період з червня 2012р. по травень 2013р. включно, господарський суд вважає вимоги Позивача в цій частини обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 782 Цивільного кодексу України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.
У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору (частина 2 статті 782 Цивільного кодексу України).
Аналогічне право Позивача відмовитися від договору передбачено сторонами у пункті 6.4 Договору, згідно якого якщо Орендар має заборгованість з орендної плати понад три місяці від встановленого Договором терміну їх сплати, Орендодавець має право відмовитись від Договору, попередивши Орендаря про це за п'ять календарних днів.
У зв'язку з невиконанням Відповідачем умов Договору в частині сплати орендної плати, Позивач 24.05.2013р. направив на адресу Відповідача лист №08/771 про відмову від договору оренди від 01.02.2013р. та повідомив, що зазначений Договір буде розірваний з боку Орендодавця в односторонньому порядку з наступного дня після спливу п'яти календарних днів від дня отримання листа.
Зазначений лист Відповідачем отримано 24.05.2013р., що підтверджується квитанцією про направлення поштової кореспонденції кур"єрською поштою.
Під час розгляду справи судом на підставі оцінки наявних в матеріалах справи доказів встановлено факт порушення Відповідачем строків сплати орендної плати, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 12 914 грн. 26 коп. понад три місяці, а саме за період з червня 2012 року по травень 2013 року.
З огляду на вищевикладені обставини, з урахуванням приписів статті 782 Цивільного кодексу України, пункту 6.4 Договору, приймаючи до уваги лист Позивача №08/771 від 24.05.2013р., господарський суд вважає договір оренди нерухомого майна від 01.02.2012р. розірваним в позасудовому порядку з 30.05.2013 року.
Відповідно до частини 1 статті 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який обумовлено у договорі.
Пунктом 4.10 Договору передбачено, що Відповідач зобов"язався повернути орендоване майно в належному стані за актом приймання-передачі з урахуванням його фізичного та морального зносу в триденний термін після закінчення строку дії договору або його дострокового розірвання.
Позивач неодноразово звертався до Відповідача з листами №08/1618 від 11.06.2013р., №08/1687 від 18.06.2013р., №08/895 від 11.06.2013р. про повернення об'єкту оренди у зв'язку з припиненням Договору, однак викладені у зазначених листах вимоги Відповідачем залишені без задоволення.
Неповернення об'єкту оренди Позивачеві за актом приймання-передачі є порушенням відповідних зобов'язань з боку Відповідача у розумінні статті 610 Цивільного кодексу України, що зумовлює висновок суду про наявність у Позивача як відповідного суб'єктивного права, яке підлягає судовому захисту, так і факту його порушення Відповідачем - обов'язкових умов за змістом статті 1 Господарського процесуального кодексу України та статей 15, 16 Цивільного кодексу України для застосування обраного способу судового захисту.
За таких обставин, господарський суд вважає, що позовні вимоги про зобов'язання Відповідача звільнити літній збірний будинок, загальною площею 66,1м.кв., який розташований за адресою: АДРЕСА_1 також підлягають задоволенню у повному обсязі, а згідно вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України та пункту 9.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 23.03.2012р. «Про судове рішення» судом встановлюється строк вчинення відповідних дій тривалістю 14 днів з моменту набрання рішенням законної сили.
Системний аналіз статті 785 Цивільного кодексу України з урахуванням положень статті 11 Цивільного кодексу України, статті 174 Господарського кодексу України та умов пункту 4.10 Договору свідчить про те, що у зв'язку із припиненням договору внаслідок його розірвання, у Відповідача виник обов'язок повернути Позивачу у триденний термін після його дострокового розірвання.
Проте, в порушення умов пункту 4.10 Договору, частини 1 статті 785 Цивільного кодексу України Відповідачем орендоване майно до теперішнього часу Позивачу не повернуто.
Частиною 2 статті 785 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки в розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
У зв'язку з цим Позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача неустойки за несвоєчасне повернення об'єкту оренди в сумі 11 496 грн. 54 коп. за період з 30.05.2013р. по вересень 2013 року включно.
Однак, враховуючи те, що Договір розірвано з 30.05.2013р., Відповідач виходячи з приписів пункту 4.10 Договору повинен виконати зобов'язання в частині повернення об'єкту оренди Позивачу у строк до 02.06.2013р. включно, у зв'язку з чим господарський суд вважає неправомірним нарахування Позивачем неустойки за період з 30.05.2013р. по 02.06.2013 року.
За таких обставин вимоги Позивача в частині стягнення неустойки на підставі частини 2 статті 785 Цивільного кодексу України в сумі 11 496 грн. 54 коп. господарський суд задовольняє частково та стягує з Відповідача неустойку в сумі 11 125 грн. 14 коп. за період з 03.06.2013 року по вересень 2013 року включно.
Також, господарський суд відмовляє Позивачу у задоволенні позовних вимог в частині стягнення плати за фактичне користування об'єктом нерухомого майна після припинення договору в сумі 5 748 грн. 27 коп. за період з 30.05.2013р. по вересень 2013 року включно виходячи з наступного.
З урахуванням положень статей 653, 795 ЦК України та умов договору, якщо останніми передбачено, що після закінчення або дострокового розірвання договору оренди нарахування орендної плати за фактичне користування майном припиняється з моменту підписання акта приймання-передачі приміщень орендодавцеві, нарахування орендної плати за відповідний період є правомірним (частина 4 пункту 5.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України №12 від 29.05.2013р. «Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна»).
Проте, умови укладеного між сторонами Договору не містять положень стосовно того, що після закінчення або дострокового розірвання договору оренди нарахування орендної плати за фактичне користування майном припиняється з моменту підписання акта приймання-передачі приміщень орендодавцеві, у зв'язку з чим у Позивача відсутні правові підстави для стягнення з Відповідача плати за фактичне користування об'єктом нерухомого майна після припинення договору в сумі 5 748 грн. 27 коп.
Посилання Позивача на пункт 6.9 Договору судом до уваги не приймається, оскільки виходячи зі змісту зазначеного пункту Орендар не звільняється від сплати орендної плати до моменту передачі майна за актом приймання-передачі лише у разі звільнення Орендарем об'єкта оренди без письмового попередження, а також без складання акта приймання-передачі.
За приписами пункту 3.9 Договору орендна плата, внесена несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, за кожний день прострочення, включаючи день оплати з урахуванням індексації.
У зв'язку з цим Позивачем заявлені вимоги про стягнення з Відповідача пені в сумі 1 676 грн. 18 коп.
Проте, перевіривши наданий Позивачем розрахунок пені в сумі 1 676 грн. 18 коп. суд вважає, що він не відповідає положенням чинного законодавства та є арифметично невірним виходячи з наступного.
Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Тобто положення частини 6 статті 232 Господарського кодексу України щодо нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання в межах шести місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, застосовується до відповідних правовідносин в разі, якщо інше не встановлено законом або договором.
Оскільки умовами договору оренди від 01.02.2012р. сторонами не встановлено можливість стягнення пені за весь час прострочення виконання зобов'язання по сплаті орендної плати та не передбачено, господарський суд вважає, що пеня в даному випадку нараховується за шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, а посилання Позивача у поясненні від 08.10.2013р. №02/1497 на те, що жодного обмеження щодо строків нарахування пені договором не передбачено є необґрунтованими та суперечать приписам пункту 3.9 Договору.
Таким чином,в контексті вищевказаних вимог законодавства, пеня нараховується з дня, наступного за днем, коли зобов'язання повинно було бути виконано, за період шість місяців. Після закінчення цього строку їх нарахування припиняється.
Крім того, Позивачем безпідставно нараховано пеню на суму плати за фактичне користування майном після розірвання договору оренди, оскільки як зазначалось господарським судом вище у Позивача відповідно до умов Договору відсутнє право вимагати у Відповідача плати за фактичне користування майном після припинення договору оренди.
За таких обставин, господарський суд позовні вимоги в цій частині задовольняє частково та стягує з Відповідача пеню за прострочку сплати орендної плати у період з червня 2012 року по травень 2013 року включно в сумі 909 грн. 84 коп.
Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У зв'язку з цим, Позивачем заявлено вимогу про стягнення з Відповідача 3% річних в сумі 349 грн. 42 коп.
Перевіривши наданий Позивачем розрахунок 3% річних в сумі 349 грн. 42 коп. (т.2 а.с.14) суд вважає його арифметично невірним, оскільки Позивачем безпідставно нараховано 3% річних на суму плати за фактичне користування майном після розірвання договору оренди за період з червня 2013 року по вересень 2013 року включно, у зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині задовольняє частково та стягує з Відповідача 3% річних в сумі 324 грн. 63 коп.
Посилання Відповідача в частині того, що Позивачем всупереч приписів пункту 3.4 Договору не виставлялись рахунки на сплату орендної плати, у зв'язку з чим у Відповідача була відсутня можливість знати та сплачувати суму, яка підлягає сплаті за конкретний місяць, суд вважає безпідставними та до уваги не приймає, оскільки не виставлення Позивачем Відповідачу рахунків, як то передбачено умовами договору, не надає останньому права ухилятися від обов'язку щодо сплати орендної плати, оскільки у договорі вказані розрахункові рахунки для перерахування коштів, розмір орендної плати та строки розрахунків (пункти 3.2-3.5 Договору).
Твердження Відповідача відносно того, що несплата ним орендної плати є оперативно-господарською санкцією, що застосована Відповідачем до Позивача у зв'язку з відключенням об'єкту оренди від електропостачання та водопостачання, не приймається судом до уваги, оскільки терміни дії договорів Позивача з підприємствами водовідведення та постачання електричної енергії закінчились, та у зв'язку з наявною заборгованістю Відповідача по орендній платі зазначені договори Позивачем не були продовжені на новий термін.
Крім того, посилання Відповідача на те, що Позивач не має права вимагати компенсації плати за землю, оскільки відповідно до договору оренди земельної ділянки Позивача з Бердянською міською радою Позивач має право за згодою Бердянської міської ради передавати в суборенду земельну ділянку або її частину, а відповідно до відповіді Виконавчого комітету Бердянської міської ради дозвіл на суборенду Позивачу не надавався суд вважає безпідставними, оскільки розмір щомісячної орендної плати передбачений сторонами у пункті 3.2 Договору, з боку Відповідача підписаний без зауважень та заперечень.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на Відповідача пропорційно задоволеній частині позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись статтями 1, 4, 4-2 - 4-6, 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
1. Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Приазовкурорт», м. Бердянськ Запорізької області, до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Горлівка Донецької області, про усунення перешкод шляхом зобов'язання Відповідача звільнити літній збірний будинок, загальною площею 66,1м.кв., який розташований за адресою АДРЕСА_1, стягнення заборгованості по орендній платі в сумі 12 914 грн. 26 коп., плати за фактичне користування об'єктом нерухомого майна після припинення договору оренди в сумі 5 748 грн. 27 коп., пені в сумі 1 676 грн. 18 коп., 3% річних в сумі 349 грн. 42 коп., неустойки в сумі 11 496 грн. 54 коп. задовольнити частково.
2. Зобов'язати Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) протягом чотирнадцяти днів з дня набрання законної сили цим рішенням повернути Приватному акціонерному товариству "Приазовкурорт" (71100, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Котляревського-Волкова, б.12/24, ідентифікаційний код 02547763) за актом приймання-передачі літній збірний будинок, загальною площею 66,1кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_1
3. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1)на користь Приватного акціонерного товариства «Привазовкурорт» (71100, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Котляревського-Волкова, б.12/24, ідентифікаційний код 02547763) заборгованість по орендній платі в сумі 12 914 грн. 26 коп., 3% річних в сумі 324 грн. 63 коп., неустойку в сумі 11 125 грн. 14 коп., пеню в сумі 909 грн. 84 коп.
4. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Приватного акціонерного товариства «Привазовкурорт» (71100, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Котляревського-Волкова, б.12/24, ідентифікаційний код 02547763) витрати по сплаті судового збору за немайновим спором в сумі 1 147 грн., витрати по сплаті судового збору за майновим спором в сумі 1 351 грн. 07 коп.
5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
6. В іншій частині позову відмовити.
7. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.
8. Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
9. У судовому засіданні 12.12.2013р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
10. Повне рішення складено та підписано 17.12.2013 року.
Суддя В.О. Довгалюк