ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
20 грудня 2013 р. Справа № 909/1509/13
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Максимів Т. В. , при секретарі судового засідання Конашенко О. В., розглянувши
заяву: товариства з обмеженою відповідальністю "Христина", вул.Замость,4, м. Бережани, Бережанський район, Тернопільська область, 47500
до особи, щодо якої просять вжити запобіжний захід: приватного підприємства "Лідер VТМ", вул. Кобринських, 49, м. Снятин, Івано-Франківська область,78300
про вжиття запобіжних заходів у вигляді накладення арешту на майно, зокрема грошові кошти на суму 452463,12 грн., що належать боржнику приватному підприємству "Лідер VТМ"
за участю представників сторін:
від заявника: представник не з"явився,
від особи, щодо якої просять вжити запобіжні заходи: представник Коновал Р.О., (довіреність № б/н від 01.10.13)
товариство з обмеженою відповідальністю "Христина" звернулось до господарського суду Івано - Франківської області із заявою від 19.12.13 за вх. № 1394/13 (№2829 від 16.12.13) про вжиття запобіжних заходів у вигляді накладення арешту на майно, зокрема грошові кошти на суму 452463,12 грн., що належать боржнику приватному підприємству "Лідер VТМ" .
Подана заява мотивована неналежним виконання приватним підприємством "Лідер VТМ" умов договору поставки №103 від 06.12.12 в частині здійснення розрахунку за отриманий товар, у зв'язку з чим утворилася заборгованість в сумі 452463,12 грн., з яких 311671,30 грн.- основного боргу, 4328,77 грн. -10% річних, 5627,40 грн.- пені та 155835,65 грн. - штрафу.
Заявник посилається на порушення законних прав кредитора, у зв"язку із чим існує реальна підстава побоюватись, що невжиття запобіжних заходів зробить неможливим виконання рішення господарського суду.
04.12.13 заявником на адресу боржника направлена претензія вих. № 268 з вимогою про перерахування на розрахунковий рахунок товариства з обмеженою відповідальністю "Христина" 477508,12 грн. заборгованості за поставлену продукцію та штрафних санкцій. Дана вимога залишена без відповіді.
Заявник вважає, що дії боржника щодо порушення умов договору по сплаті боргу свідчать про намагання ним в будь - який спосіб уникнути фактичного виконання взятих на себе зобов'язань за договором поставки №103.
Судом надіслано сторонам телефонограми із повідомленням про дату, час та місце розгляду заяви.
Представник заявника в судове засідання не з"явився, надіслав суду клопотання вх. № 20246/13 від 20.12.13 про розгляд справи без участі представника, яке судом задоволено.
Представник приватного підприємства "Лідер VТМ" проти заяви про вжиття запобіжних заходів у вигляді накладення арешту на майно, зокрема грошові кошти на суму 452463,12 грн. заперечив та зазначив, що дана заява не містить обставин, які б свідчили про необхідність вжиття запобіжних заходів та стосується питань забезпечення позову, а тому у її задоволенні просить відмовити.
Відповідно до частини 1 статті 434 Господарського процесуального кодексу України, заява про вжиття запобіжних заходів розглядається не пізніше двох днів з дня її подання господарським судом, в районі діяльності якого належить провести ці процесуальні дії, з повідомленням заінтересованих осіб. Однак неявка їх не перешкоджає розглядові заяви.
За таких обставин, неявка в судове засідання представника заявника не є перешкодою для розгляду заяви про вжиття запобіжних заходів.
Суд, розглянувши подану заяву, дослідивши та оцінивши докази відповідно до приписів ст. 43 ГПК України, дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви про вжиття запобіжних заходів, враховуючи наступне.
Відповідно до статті 431 Господарського процесуального кодексу України особа, яка має підстави побоюватись, що подача потрібних для неї доказів стане згодом неможливою або утрудненою, а також підстави вважати, що її права порушені або існує реальна загроза їх порушення, має право звернутися до господарського суду з заявою про вжиття запобіжних заходів до подання позову.
Отже, за своєю правовою природою, запобіжні заходи - це заходи, спрямовані на збереження відповідних доказів та на запобігання правопорушенню з метою якнайшвидшого реагування на протиправні дії, а запобіжні заходи за своїм змістом застосовуються як гарантія реального виконання рішення суду. Тобто, заходи, що вживаються судом як запобіжні мають бути спрямованими також на забезпечення позову, який буде поданий до суду з метою захисту порушених прав та інтересів заявника.
Згідно зі статтею 432 Господарського процесуального кодексу України, запобіжні заходи включають:
1) витребування доказів;
2) огляд приміщень, в яких відбуваються дії, пов'язані з порушенням прав;
3) накладення арешту на майно, що належить особі, щодо якої вжито запобіжні заходи, і знаходиться в неї або в інших осіб.
Перелік запобіжних заходів, які може застосовувати суд є вичерпним і розширенню не підлягає (п. 2 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 20.04.07 N 01-8/251 "Про деякі питання практики вжиття запобіжних заходів").
Заявник звернувся до суду із заявою про вжиття запобіжних заходів шляхом накладення арешту на майно, зокрема грошові кошти на суму 452463,12 грн., що належать боржнику приватному підприємству "Лідер VТМ" ( ЄДРПОУ:31979590, вул. Кобринських, 49, м.Снятин, Івано-Франківська область, 78300), які перебувають на рахунках у банках, зокрема на рахунку: р/р 26009052500442 в ПАТ "Приватбанк", МФО 336678.
Накладення арешту на грошові кошти боржника як гарантія реального виконання рішення суду передбачено розділом Х "Забезпечення позову" Господарсько процесуального кодексу України .
Оскільки, накладання арешту на грошові кошти не передбачено статтею 432 Господарського процесуального кодексу України, вимога заявника про накладення арешту на грошові кошти як запобіжний захід не допускається.
Відповідно до пункту 9 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 20.04.07 № 01-8/251 "Про деякі питання практики вжиття запобіжних заходів" у вирішенні питання про вжиття запобіжних заходів господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх застосування з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника; наявності зв'язку між конкретним видом запобіжних заходів і предметом відповідної позовної вимоги, яку заявник повинен подати у строк, встановлений частиною третьою статті 43 3 ГПК України; імовірності настання обставин, зазначених у статті 431ГПК України; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів третіх осіб.
За наведених обставин та правових норм, враховуючи розумність, обґрунтованість, адекватність вимог, суд зазначає, що заявником не наведено жодних обставин, які дають підстави вважати, що невжиття запобіжних заходів може призвести до порушення його прав і охоронюваних законом інтересів, а виникнення у нього побоювань та сумнівів без належного обґрунтування не можуть бути підставою для винесення ухвали про накладення запобіжних заходів.
В силу положень частини 6 статті 434 Господарського процесуального кодексу України, у разі відсутності підстав, встановлених статтею 431 цього Кодексу, господарський суд виносить ухвалу про відмову в задоволенні заяви про вжиття запобіжних заходів.
Керуючись ст. 431, ч. 6 ст. 434, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд
у задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Христина" про вжиття запобіжних заходів шляхом накладення арешту на майно, зокрема грошові кошти, що належать боржнику приватному підприємству "Лідер VТМ"( ЄДРПОУ:31979590, вул. Кобринських, 49, м.Снятин, Івано-Франківська область, 78300), які перебувають на рахунках у банках, зокрема на рахунку: р/р 26009052500442 в ПАТ "Приватбанк", МФО 336678. , на суму 452463,12 грн. відмовити.
Дана ухвала набирає чинності з моменту прийняття та може бути оскаржена у порядку, передбаченому ст. 106 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Максимів Т. В.
Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"
________________ Конашенко О. В. 20.12.13