29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"10" грудня 2013 р.Справа № 924/1018/13
Господарський суд Хмельницької області у складі:
Головуючий суддя Шпак В.О., суддя Смаровоз М.В., суддя Раченя Д.І. розглянувши матеріали справи за позовом: Приватного підприємства „Д „Торговий дім Тернопіль" м. Київ
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м. Кам'янець-Подільський
про стягнення 100 692,49грн. заборгованості, 2 183,47грн. 3% річних, 10 796,93грн. штрафу
Представники сторін
Позивача: не з'явився
Відповідача: ОСОБА_2 - представник за довіреністю від 22.10.13р.
Рішення приймається 10.12.2013р., оскільки в судовому засіданні оголошувалась перерва.
Суть спору:
Приватне підприємство „Д „Торговий дім Тернопіль" м. Київ звернулось з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м. Кам'янець-Подільський про стягнення 100 692,49грн. заборгованості, 2 183,47грн. 3% річних, 10 796,93грн. штрафу.
В обґрунтування позовних вимог посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору суборенди нежитлового приміщення від 20.12.2011р.
Позивач зазначив, що ПП „Д" Торговий дім Тернопіль" була сформована Картка заборгованостей Суборендаря - ФОП ОСОБА_1, відповідно до якої вівся облік поступлення грошових коштів на рахунок позивача від відповідача та рахунків, які Суборендодавець виставляв для Суборендаря.
Аналізуючи даний документ, можна дійти висновку що 20.12.11 р., 21.12.11р. Відповідач оплатив в касу ПП „Д" Торговий дім Тернопіль" суми в розмірі 10 000грн. та 112грн. відповідно до Прибуткових касових ордерів №1132 та №1133.
Позивачем на виконання умов договору суборенди виставлялись відповідачу рахунки на сплату орендної плати.
30.08.12р. згідно прибуткового касового ордеру №1348, відповідач сплатив в касу ПП „Д" Торговий дім Тернопіль" суму в розмірі 624,32грн. за електроенергію.
У вересні 2012р. між ПП „Д „Торговий дім Тернопіль" та ФОП ОСОБА_1 був укладений усний Договір на основі добросовісності, справедливості і звичаїв ділового обору. Згідно нього ПП „Д" Торговий дім Тернопіль" здавало ФОП ОСОБА_1 у тимчасове платне володіння і користування додаткові 58кв.м. до основного приміщення, яке здавалось в суборенду. За цим Договором Відповідач мав сплачувати Позивачу суму у розмірі згідно усної домовленості на місяць, проте останній і на цей раз повністю не виконав своє зобов'язання. Згідно Платіжного доручення № 53 орендар сплатив орендну плату за додаткові 58кв.м. у розмірі 2009грн., що підтверджує факт дійсності правочину.
Таким чином, Позивач (Орендар) здійснив встановлення правовідносин з Орендарем (Відповідачем) не в письмовій формі, а конклюдентно, шляхом вчинення дій, які виразились у фактичній передачі Об'єкту оренди, що підтверджується Рахунками №1211-0004, №1211-0005, №0312-0003, № 020100004, №0102-0004, №0103-0039, №0104-0015, №0805-0010, №0106-0019, № 0107-0019. Орендар виразив волю на встановлення правовідносин також конклюдентно, шляхом часткової оплати Об'єкту оренди, що підтверджується Платіжним дорученням № 53 .
Зазначив, що такий усний Договір за своєю правовою природою є Договором Оренди, а тому підпадає під регулювання ст. 283, п.4 ст. 179 ГК України та Главою 58 ЦК України.
06.06.13р. згідно Прибуткового касового ордеру №1632 Суборендар частково сплатив на рахунок ПП „Д" Торговий дім Тернопіль" суму в розмірі 8 125грн. за лютий-березень оренди приміщення.
07.06.13р. згідно Прибуткового касового ордеру №1631 Суборендар сплатив на рахунок ПП „Д" Торговий дім Тернопіль" суму в розмірі 8 125грн. за січень оренди приміщення та частково за лютий оренди 2013р.
Зауважив, що протягом усього періоду дії Договору суборенди, Суборендарю пред'являлись Рахунки по сплаті оренди за приміщення для обладнання торгівельного залу, додаткових орендованих 58кв.м. та рахунки по компенсації за комунальні платежі.
Таким чином, зобов'язання виконувалось як зі сторони Позивача так і зі Сторони Відповідача, що говорить про факт дійсності Договору суборенди від 20 грудня 2011 року та його неналежне виконання Суборендарем.
Просить суд позов задоволити.
Відповідач проти позову заперечив. У відзиві на позовну заяву зазначив, що 20 грудня 2011 року між ПП „Д" Торговий дім Тернопіль" та ФОП ОСОБА_1 було підписано договір суборенди нежитлового приміщення -приміщення для обладнання торгівельного залу площею 126,40кв.м., що розташоване на АДРЕСА_1. Відповідно до п. 1.3 даного Договору про передачу Об'єкта Оренди Суборендареві складається акт прийому-передачі.
Згідно із п. 2.1.1 та 2.2.1 цього ж Договору Суборендодавець зобов'язується передати Об'єкт Суборендарю, а Суборенар зобов'язаний прийняти Об'єкт за актом приймання-передачі, який є невід'ємною частиною цього Договору.
Відповідно до ч. 6 ст. 283 ГК України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно із ст. 759 ІДК України, яка трансформується із ст. 283 ГК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. У відповідності із ст. 765 ЦК України наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк, встановлений договором найму.
Стаття 793 ЦК України встановлює, що договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) укладається у письмовій формі.
У відповідності із ст. 795 ЦК України передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди ( їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором.
Повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.
Отже, як випливає із вищенаведеного, передача нежитлового приміщення за договором оренди (суборенди) майна обов'язково повинна здійснюватися шляхом підписання між сторонами акту прийому-передачі і саме з цього моменту вступає в силу самий договір оренди (суборенди).
Проте, всупереч цьому між ПП „Д" Торговий дім Тернопіль" та ФОП ОСОБА_1 відповідного акту прийому-передачі приміщення для обладнання торгівельного залу площею 126,40кв.м., що розташоване на АДРЕСА_1 за договором суборенди нежитлового приміщення від 20 грудня 2011 року підписано не було (доказів протилежного суду не надано). А тому даний Договір не розпочав свою дію і правових підстав для задоволення позовних вимог ПП „Д" Торговий дім Тернопіль" про стягнення заборгованості та штрафних санкцій немає.
Просить суд у позові відмовити.
Позивач у запереченні на відзив відповідача зазначив, що на підтвердження своїх доводів Відповідач обмежився тим, що між Сторонами Договору суборенди не було підписано Акту приймання-передачі приміщення для обладнання торгівельного залу. Так, вище зазначено Акту справді не було підписано, оскільки ФОП ОСОБА_1 неодноразово відкладав день підписання даного Акту. Однак, дана обставина не є причиною вважати, що Договір суборенди від 20 грудня 2011 року не вступив в дію.
Позивач своє зобов'язання щодо передачі в тимчасове платне володіння і користування Об'єкта суборенди Орендарю (Відповідачу) виконав. Відповідно, Суборендар почав користуватися орендованим приміщенням та частково сплачувати орендну плату та комунальні платежі. Підтвердженням вищевказаного є прихідні касові ордери за оренду приміщення (а саме № 1132, №1133, № 1632, №1631) та Платіжні доручення (№41, №52 за електроенергію, №48 за користування телефоном, № 49 за опалення приміщення, № 53 за оренду приміщення за січень 2013 року (частково), оплачені ОСОБА_1.
Окрім того, 29 лютого 2012р. між ПП „Д" Торговий дім Тернопіль" та ФОП ОСОБА_1 була укладена Додаткова угода до договору суборенди нежитлового приміщення від 20 грудня 2011 року, що знову підтверджує дійсність первинного Договору суборенди між Сторонами.
Зверну увагу на те, що відсутність Акту приймання-передачі не може розглядатись як підстава недійсності правочину, тим більше у даному випадку - це не є предметом спору.
Даний Договір був укладений фактично, зобов'язання частково виконувалось, а оформленнянеоформелення яких-небудь дій, аж ніяк не може вплинути на дійсність вже укладеного договору.
Окрім того, Договір суборенди від 20 грудня 2011 року не визнаний судом недійсним, його недійсність прямо не встановлена законом, тому за приписами ст. 204 Цивільного кодексу презумується правомірність правочину.
У відповідача відсутні підстави стверджувати, що Договір суборенди від 20 грудня 2011р. не розпочав свою дію, а відтак безпідставними є вимоги Відповідача про відмову у задоволені позовних вимог ПП „Д" Торговий дім Тернопіль" про стягнення заборгованості та штрафних санкцій.
Розглядом матеріалів справи встановлено наступне.
10.07.2009р. між ЗАТ „Агрокомбінат" (орендодавець) та ПП „Д" Торговий дім Тернопіль" (орендар) укладено договір оренди нежитлового приміщення.
Пунктами 1.1, 1.8, 1.10 договору передбачено, що орендодавець передає в тимчасове платне володіння і користування, а орендар приймає не житлове приміщення, що розташоване за адресою АДРЕСА_1. Термін оренди (термін дії договору) встановлюється з 10 липня 2009р. по 10 липня 2014р. Орендар зберігає за собою право передачі об'єкта оренди в суборенду.
20.12.2011р. між Приватним підприємством „Д „Торговий дім Тернопіль (суборендодавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (суборендар) укладено договір суборенди нежитлового приміщення.
Пунктами 1.1, 1.3, 1.6, 1.10, 1.11 договору передбачено, що суборендодавець передає в тимчасове платне володіння і користування, а суборендар приймає об'єкт оренди, що розташований за адресою: АДРЕСА_1: приміщення для обладнання торгівельного залу площею 126,40кв.м, що розташоване на першому поверсі і сплачує суборендавцеві за користування ними орендну плату, обумовлену цим договором. Про передачу об'єкта суборендареві складається акт приймання-передачі. Суборендар отримує право користування переданим в суборенду об'єктом на весь термін дії цього договору. Термін оренди (термін дії договору) встановлюється з 01 лютого 2012р. по 01 лютого 2013р. Якщо жодна із сторін не заявить клопотання (шляхом надсилання листа) про бажання припинити відносини за цим договором не пізніше як за два тижні (чотирнадцять календарних днів) до завершення терміну дії даного договору, він вважається пролонгований на наступний рік без обмеження в кількості таких пролонгацій.
Відповідно до підпунктів 2.11, 2.2.4 суборендовець зобов'язується передати об'єкт суборендарю, а суборендар зобов'язаний прийняти об'єкт за актом приймання-передачі, який є невід'ємною частиною цього договору. Суборендар зобов'язується вчасно і повністю оплачувати визначену договором орендну плату, та комунальні платежі на підставі виставлених рахунків.
Орендна плата за користування об'єктом оренди протягом одного місяця становить 5 056грн. Орендна плата вноситься у гривнях шляхом безготівкового переказу на банківський рахунок або безпосередньо готівкою у касу суборендодавця. Орендна плата за кожний повний або неповний місяць оренди сплачується суборендарем до третього числа кожного місяця за наступний. Орендна плата сплачується з моменту підписання сторонами договору (п.3.1, п.3.2, п.3.3).
29.02.2012р. сторони уклали додаткову угоду до договору суборенди нежитлового приміщення від 20.12.2011р. Пунктом 9 угоди сторони погодили, що термін оренди встановлюється з 01.02.2012р. по 01.02.2014р.
В пунктах 3, 4 Додаткової угоди сторони зазначили про необхідність проведення ремонту зазначеного приміщення, при цьому вказали, що кошторис ремонту погоджується з Суборендодавцем.
03.12.2012р. позивач звернувся до відповідача з вимогою погасити заборгованість по орендній платі.
Позивачем долучено до матеріалів справи рахунки, які він виставляв відповідачу на оплату оренди приміщення та комунальних платежів.
Відповідач здійснював оплату за суборенду приміщення, що підтверджується:
- прибутковим касовим ордером №1132 від 20.12.2011р. - 10 000грн. за оренду приміщення;
- прибутковим касовим ордером №1133 від 21.12.2011р. - 112грн. за оренду приміщення;
- прибутковим касовим ордером №1348 від 30.08.2012р. - 624,32грн. за продукти харч. ;
- платіжним дорученням №41 від 29.11.2012р. - 3 347грн. за електроенергію згідно рахунку №2311-0001 від 23.11.2012р. по договору суборенди від 20.12.2011р., в т.ч. ПДВ 557,83грн.
- платіжним дорученням №48 від 22.12.2012р. - 700грн. за користування телефоном (0352) 23-50-39 за серпень-грудень 2012р.;
- платіжним дорученням №49 від 22.12.2012р. - 844,35грн. компенсація за опалення приміщення з 15.10.2012р. по 30.11.2012р. (частково);
- платіжним дорученням №52 від 28.01.2013р. - 935грн. компенсація за електроенергію за грудень 2012р. - січень 2013р.;
- платіжним дорученням №53 від 28.01.2013р. - 2009грн. за оренду приміщення за січень 2013р. (частково);
- прибутковим касовим ордером №1632 від 06.06.2013р. - 8 125грн. орендна плата частково за лютий та березень 2013р.;
- прибутковим касовим ордером №1631 від 07.06.2013р. - 8 125грн. орендна плата за січень, частково лютий 2013р.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступних висновків.
Згідно із ст.774 Цивільного кодексу України передання наймачем речі у користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом. Строк договору піднайму не може перевищувати строк договору найму. До договору піднайму застосовуються положення про договір найму.
Статтею 759 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).
Відповідно до ст.762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ст. 765 ЦК України наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк, встановлений договором найму.
Відповідно до пунктів 2.1, 2.2 укладеного Договору суборенди нежитлового приміщення суборендодавець зобов'язався передати об'єкт суборендарю за актом приймання-передачі, який є невід'ємною частиною цього договору; а суборендар зобов'язався прийняти об'єкт оренди згідно акту приймання-передачі, який є невід'ємною частиною цього договору.
Під час розгляду справи було встановлено, що орендоване майно по акту приймання - передачі позивачем відповідачу не передавалось.
Твердження позивача, що відповідач фактично вступив у користування майном не підтверджені належними та допустимими доказами по справі.
Факт часткової проплати орендної плати та комунальних послуг відповідачем не є беззаперечним доказом фактичного отримання орендованого майна, а є лише доказом належного виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором.
Крім того, суд приймає до уваги те, що відповідачем не проводився ремонт орендованого приміщення, що унеможливлювало його використання за цільовим призначенням, оскільки позивачем не погоджувався кошторис, передбачений Додатковою Угодою від 29.02.2012р.
Крім того, статтею 762 Цивільного кодексу України встановлено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.
В силу ст.ст. 32,33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Приймаючи до уваги, що позивачем не подано належних та допустимих доказів передачі позивачем відповідачу майна і відповідно його використання останнім, у позові про стягнення 100 692,49грн. заборгованості, 2 183,47грн. 3% річних, 10 796,93грн. штрафу належить відмовити.
Позивачем під час направлення позовної заяви подано клопотання про накладення арешту на майно та грошові кошти відповідача.
Відповідно до ст. 67 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду
З огляду на неправомірність позовних вимог, в задоволенні клопотання про вжиття заходів забезпечення позову належить відмовити.
Судові витрати належить покласти на позивача.
Керуючись ст.ст. 44, 49, ст. 82, ст. 83-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
У позові Приватного підприємства „Д „Торговий дім Тернопіль" м. Київ до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м. Кам'янець-Подільський про стягнення 100 692,49грн. заборгованості, 2 183,47грн. 3% річних, 10 796,93грн. штрафу відмовити.
Повне рішення складено 16.12.2013р.
Головуючий суддя В.О. Шпак
Суддя М.В. Смаровоз
Суддя Д.І. Радченя
Віддрук. 4 прим. :
1 - до справи,
2,3 - позивачу м. Київ, Печерський район, вулиця Кіквідзе, буд. 13-В. оф. 41 та м. Тернопіль, вул. Поліська, 14 - рекомендованим.
4 - відповідачу.