73000, м. Херсон, вул. Горького, 18
тел. /0552/ 49-31-78
Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/
10 грудня 2013 р. Справа № 923/932/13
Господарський суд Херсонської області у складі судді Задорожної Н.О. при секретарі Просоєдовій Ю.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2
про стягнення 224 735 грн. 93 коп.
за участі представників сторін:
від позивача - ОСОБА_3- адвокат, ордер від 20.11.13р.
від відповідача - ОСОБА_4 - адвокат, ордер серія ХС № 007569
Сутність спору: Позивач (фізична особа-підприємець ОСОБА_1, с. Ягнятин, Житомирської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) звернувся з позовом, в якому просить господарський суд стягнути з відповідача (фізична особа-підприємець ОСОБА_2, м. Каховка, Херсонської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) 224 735 грн. 93 коп., у тому числі: 202 310 грн. основного боргу за товар, відвантажений на підставі укладеного між сторонами договору поставки № 26/03 від 26.03.2012р.; 14 978 грн. 63 коп. пені за прострочку оплати товару та 7 447 грн. 30 коп. річних за прострочення боржником грошового зобов'язання.
В подальшому, до початку розгляду господарським судом справи по суті позивач, на підставі письмової заяви збільшив позовні вимоги в частині стягнення річних до 8 029 грн. 30 коп., в частині стягнення пені до 14 978 грн., а також змінив предмет позову, заявивши додатково до стягнення 20 231 грн. штрафу, передбаченого п. 7.3 укладеного між сторонами договору поставки № 26/03, який раніше не заявлявся.
Зазначену заяву, з врахуванням приписів ч. 4 ст. 22 ГПК України, прийнято до розгляду, враховано і залучено до матеріалів справи.
На підставі статей 66, 67 ГПК України за заявою позивача судом було вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на належні відповідачу транспортні засоби - напівпричіп ENERCO ZREMB, державний номер НОМЕР_3 та напівпричіп KROLL TRA, державний номер НОМЕР_4, про що винесено відповідні ухвали.
Обґрунтовуючи позов, позивач посилається на укладення з відповідачем договору поставки № 26/03, на підставі якого уповноважений представник відповідача ОСОБА_5, діючий на підставі довіреності № 256 від 28.03.2012р. форми № М-2, виданої підприємцем ОСОБА_2, по витратних накладних № 26/03-1 від 29.03.2012р. та № ВН-26/03-2 від 03.04.2012р., одержав від позивача товар на загальну суму 202 310 грн., що свідчить про виконання ним взятих за договором зобов'язань.
Відповідач у встановлені умовами договору строки зобов'язання по оплаті не виконав, що було підставою для нарахування пені, штрафу, річних та інфляційних втрат, звернення з позовом про стягнення цих сум в судовому порядку.
Відповідач позов не визнає, в наданих суду у письмовому відзиві та усних поясненнях звернув увагу на те, що дійсно 04.05.2009р. ним було видано гр. ОСОБА_5 нотаріально посвідчену довіреність із строком дії до 04.05.2012р. на представництво інтересів, укладання договорів, одержання документів та вчинення інших дій, пов'язаних із підприємницькою діяльністю ФОП ОСОБА_2
Проте, договір поставки № 26/03 від 26.03.2012р., на підставі якого відвантажено товар на суму 202 310 грн., укладений гр. ОСОБА_5 без відома відповідача.
Довіреність № 256 від 28.03.2012р. форми № М-2, на підставі якої у позивача одержувались товарно-матеріальні цінності, і яка містить підпис керівника ОСОБА_2, ним не підписувалася і не видавалася.
Зважаючи на викладене, відповідачем було заявлено клопотання про призначення по справі почеркознавчої експертизи, на вирішення якої поставити питання: чи виконаний рукописний підпис на довіреності на одержання товарно-матеріальних цінностей № 256 (форма М-2) від 28.03.2012р., виданої на ім'я ОСОБА_5, у графі "директор (керівник) підприємства" гр. ОСОБА_2
З метою з'ясування питання, необхідного для правильного вирішення спору, яке потребує спеціальних знань, клопотання було задоволено, по справі було призначено почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз, провадження у справі зупинено, про що винесено відповідну ухвалу від 03.09.2013р. (а.с. 137-138).
24 вересня 2013р. господарським судом одержано клопотання судового експерта про необхідність надання оригіналу досліджуваного документа - довіреності на одержання товарно-матеріальних цінностей № 256 від 28.03.2012р., з метою вирішення якого провадження у справі було поновлено (ухвала від 19.11.2013р., а.с. 144).
В процесі вирішення клопотання експерта, представник відповідача повідомив, що оригінал довіреності № 256 від 28.03.2012р. та договір поставки вилучено слідчим Каховського РВ УМВС України в Херсонській області та залучено до кримінального провадження № 120132301900001717 за фактом підроблення документів, оформлених від імені ОСОБА_2, за ознаками ч. 1 ст. 258 КК України.
Під час досудового розслідування було призначено почеркознавчу експертизу, яка проведена науково-дослідним експертно-криміналістичним центром Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області (далі - НДЕКЦ УМВС України в Херсонській області).
В ході проведеної НДЕКЦ УМВС України в Херсонській області експертизи встановлено, що підпис на довіреності № 256 від 28.03.2012р. від імені ОСОБА_2 виконаний з використанням технічних засобів, струменевим способом друку, за допомогою поліхроматичного знакодрукуючого пристрою - кольорового струменевого принтеру.
У зв'язку з встановленими обставинами, експертиза почерку не здійснювалась.
З огляду на викладене, виконання клопотання експерта про надання для дослідження оригіналу вищеназваної довіреності, унеможливлено її вилученням та залученням до кримінального провадження №120132301900001717, яке перебуває на стадії досудового розслідування.
З врахуванням викладених обставин, дотримуючись принципу процесуальної економії, розгляд справи було відкладено у зв'язку з необхідністю витребування письмового доказу - експертного висновку, необхідного для правильного вирішення спору, про що винесено ухвалу від 29.11.2013р. (а.с. 160).
Уповноважений представник позивача в наданих суду додаткових поясненнях зазначив, що експертному дослідженню піддано довіреність, виготовлену струменевим способом друку за допомогою кольорового струменевого принтеру, що свідчить про її виготовлення з оригіналу.
Сам оригінал не досліджувався, у зв'язку з чим експертний висновок НДЕКЦ УМВС України в Херсонській області не може бути належним доказом у господарській справі, що вирішується судом.
Відповідач, нотаріально посвідченою довіреністю від 04.05.2009р. уповноважив ОСОБА_5 на укладення правочинів, одержання документів та вчинення інших дій, пов'язаних із підприємницькою діяльністю, що відповідачем не оспорюється.
Таким чином, гр. ОСОБА_5 мав належні повноваження на підписання договору поставки № 26/03 від 26.03.2012р., який в установленому порядку не розірваний, не оспорений, отже є обов'язковим до виконання його учасниками.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи суд
На підставі посвідченої приватним нотаріусом Каховського районного нотаріального округу довіреності, виданої 04.05.2009р., зареєстрованої в реєстрі за № 256, фізична особа-підприємець ОСОБА_2 уповноважив гр. ОСОБА_5 представляти його інтереси в усіх без винятку установах, підприємствах, в організаціях незалежно від їх форм власності та підпорядкування... з питань, пов'язаних із захистом його прав та представництва у взаємовідносинах, що виникли чи будуть виникати у нього як у фізичної особи-підприємця.
З метою виконання функцій представництва гр. ОСОБА_5 було надано у числі інших й повноваження на укладання в інтересах відповідача будь-яких договорів (в тому числі, але не виключно - кредитні договори, договори поруки, договори іпотеки, договори застави тощо) та інші правочини, пов'язані із здійсненням підприємницької діяльності.
Зазначена довіреність видана строком на три роки і дійсна до четвертого травня 2012р. (а.с. 22).
На підставі зазначеної довіреності між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2, від імені якого діяв ОСОБА_5, 26.03.2012р. був укладений договір поставки № 26/03, предметом якого є поставка автомобільних запчастин, мастил та інших комплектуючих для транспортних засобів (а.с. 15-18).
Укладений договір підписаний від імені ФОП ОСОБА_2 гр. ОСОБА_5
У п. 1.2 договору передбачено, що найменування, асортимент, кількість, марка, одиниці виміру, ціна за одиницю товару, узгоджуються сторонами в специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору поставки.
У складеній учасниками договору специфікації № 1 від 26.03.2012р., яка від імені ФОП ОСОБА_2 була підписана гр. ОСОБА_5, який діяв на підставі нотаріально посвідченої довіреності від 04.05.2009р., було узгоджено асортимент та кількість товару, а також ціна поставки - 202 310 грн. (а.с. 19).
На підставі видаткових накладних № ВН-26/03-1 від 29.03.2012р., № ВН-26/03-2 від 03.04.2012р., позивач відвантажив відповідачу товар, відповідно на суми 79 940 грн. та 122 370 грн., всього на суму 202 310 грн. (а.с. 20, 21).
Товар отримувався гр. ОСОБА_5, про що свідчить його підпис на видаткових накладних, який діяв на підставі довіреності № 256 від 28.03.2013р., типової форми № М-2, виданої підприємцем ОСОБА_2 гр. ОСОБА_5 на отримання цінностей згідно специфікації № 1 від 26.03.2012р. до договору поставки № 26/03 (а.с. 24).
Подана засвідчена представником позивача ксерокопія довіреності містить підпис ОСОБА_2 у графі "директор (керівник підприємства)".
У пунктах 1.5.2, п. 3.6.1, п. 7.2, 7.3 та 7.6 договору поставки передбачено, що покупець зобов'язується прийняти кожну окрему партію товару та підписати видаткову накладну; оплата вартості кожної окремої партії товару здійснюється протягом 10 банківських днів з моменту фактичної поставки (передачі) такої партії товару. У випадку несвоєчасного виконання прийнятих на себе грошових зобов'язань по оплаті за фактично переданий у власність товар за цим договором, покупець зобов'язаний сплатити на користь продавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожний календарний день прострочення виконання. У випадку порушення строків оплати більше ніж на 30 календарних днів, покупець зобов'язався сплатити штраф у розмірі 10% від вартості неоплаченого товару. Тривалість позовної давності на стягнення неустойки (штрафу, пені) встановлена у два роки.
Зважаючи на непроведення оплати у встановлені строки, передбачену умовами договору відповідальність та враховуючи приписи ч. 2 ст. 625 ЦК України, позивачем крім суми основного боргу (202 310 грн.) нараховано та заявлено до стягнення 8 029 грн. 30 коп. річних, 14 978 грн. грн. 63 коп. пені та 20 231 грн. штрафу.
З'ясувавши обставини справи, дослідивши докази на їх підтвердження та надавши їм правову оцінку, суд відмовляє у задоволенні позову як безпідставного та такого, що не ґрунтується на належних доказах та фактичних обставинах.
Відповідно до статей 32, 33, 34, 36 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими способами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представниками сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.
Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Суд погоджується з посиланням позивача на пункт 1 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012р. № 01-06/928/2012 "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права" щодо того, що підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", яка відповідає вимогам ст. 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язків щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.
Поряд з цим, згідно п. 2 Наказу Міністерства фінансів України № 99 від 16.05.1996р. "Про затвердження Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей" (в редакції наказу Міністерства фінансів України № 647 від 05.05.2008р.), товарно-матеріальні цінності, запчастини відпускаються покупцем або передаються безоплатно тільки за довіреністю одержувачів.
Відповідно до ст. ст. 1, 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п.п. 2, 11 вищеназваної Інструкції, довіреність на одержання цінностей є первинним документом, що фіксує рішення уповноваженої особи (керівника) підприємства про уповноваження конкретної фізичної особи одержати для підприємства визначений перелік та кількість цінностей, без неї не може бути створено інший первинний документ - накладну вимогу, товарно-транспортну накладну, який є дозволом для здійснення господарської операції з відпуску цінностей.
Пункт 5 цієї Інструкції встановлює, що довіреність на отримання товарно-матеріальних цінностей повинна бути підписана керівником та головним бухгалтером підприємства або їх заступниками, особами, уповноваженими керівниками підприємства.
У конкретному випадку, навіть, при здійсненні представницької функції щодо підписання договору поставки від імені підприємця ОСОБА_2 гр. ОСОБА_5, довіреність на одержання товарно-матеріальних цінностей мала бути підписана особисто фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2
В процесі дослідження матеріалів справи було встановлено, що товарно-матеріальні цінності гр. ОСОБА_5 у позивача згідно видаткових накладних № ВН-26/03-01 та № ВН-26/03-2 одержувались на підставі довіреності № 256 від 28.03.2012р. типової форми № М-2, виданої керівником ФОП ОСОБА_2
Відповідач в наданих суду поясненнях заперечував факт надання гр. ОСОБА_5 повноважень на укладення договору поставки, на підставі якого відбулось відвантаження автозапчастин та комплектуючих для автотранспортних засобів, заперечував факт одержання товару і видачу довіреності № 256 від 28.03.2012р. на їх одержання, що було підставою для порушення Каховським РВ УМВС України в Херсонській області кримінального провадження № 120132301900001717 за фактом підроблення документів, оформлених від імені ОСОБА_2, за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України.
Зазначений факт підтверджено наданим в матеріали справи витягом з кримінального провадження (а.с. 151).
З наданих в матеріали справи належних доказів: письмового клопотання представника позивача ОСОБА_7 про залучення до матеріалів господарської справи засвідченої копії заяви, адресованої ним старшому слідчому СВ Каховського УМВС України в Херсонській області Салівончику Т.О., встановлено, що оригінали договору поставки № 26/03 від 26.03.2012р. та довіреність № 256 від 28.03.2012р. залучено до матеріалів кримінального провадження № 120132301900001717 (а.с.125-126).
Саме ця обставина і відсутність досліджуваного документа унеможливило проведення почеркознавчої експертизи в межах господарської справи і повністю спростовує доводи позивача про відсутність оригіналу довіреності при проведенні експертизи в межах кримінального провадження.
З висновку експерта НДЕКЦ УМВС України в Херсонській області від 27.09.2013р. № 3076 встановлено, що підпис від імені "ОСОБА_2,, розміщений у графі "Директор" зі зворотного боку довіреності № 256 від 28 березня 2012р., виданої від імені ФОП ОСОБА_2 на ім'я ОСОБА_5, виконаний з використанням технічних засобів - струменевим способом друку за допомогою поліхроматичного знакодрукуючого пристрою - кольорового струменевого принтеру, що виключило подальше почеркознавче дослідження щодо виконання підпису від імені ОСОБА_2 безпосередньо ОСОБА_2
Будь-який інший оригінал довіреності на одержання товару позивач суду не надав.
З огляду на викладене, враховуючи положення статей 1, 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п.п. 2, 11 Інструкції без довіреності на одержання товарно-матеріальних цінностей не могло бути створено інший первинний документ - витратну накладну, яка була дозволом для здійснення господарської операції з відпуску матеріальних цінностей на користь та за волевиявленням відповідача.
Доводи позивача є штучними, такими, що ґрунтуються на невірному тлумаченні законодавчих актів, та спростовуються фактичними обставинами справи.
Відповідно до п. 21 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" від 23.03.2012р. № 1 висновок судової експертизи, яку було проведено в межах провадження з іншої справи, в тому числі цивільної, кримінальної, адміністративної, оцінюється господарським судом у вирішенні господарського спору на загальних підставах як доказ зі справи, за умови, що цей висновок містить відповіді на питання, які виникають у такому спорі, і поданий до господарського суду в належним чином засвідченій копії.
Наданий експертний висновок відповідає вищевказаним критеріям.
Відповідно до статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Поряд з цим, позивачем належними та допустимими доказами не доведено факт відвантаження товару відповідачу, оскільки вимоги суду щодо надання оригіналу довіреності № 256 від 28.03.2012р. залишилися невиконаними, у зв'язку з чим, на підставі ст. 75 ГПК України справу було розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Видана копія нотаріально посвідченої довіреності на ім'я гр. ОСОБА_5 підприємцем ОСОБА_2 не надавала йому права отримувати товарно-матеріальні цінності, а тільки укладати правочини в межах повноважень.
Відповідно до ч. 1 ст. 238 ЦК України представник може бути уповноважений на вчинення лише тих правочинів, право на вчинення яких має особа, яку він представляє.
Представник не може вчиняти правочин, який відповідно до його змісту може бути вчинений лише особисто тією особою, яку він представляє.
Частиною 1 статті 241 ЦК України встановлено, що правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим, зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.
Враховуючи той факт, що гр. ОСОБА_5 не був уповноважений відповідачем на отримання у позивача товарно-матеріальних цінностей, таке отримання не створює для ФОП ОСОБА_2 як для довірителя обов'язку щодо проведення їх оплати.
Відтак правові підстави для задоволення позову відсутні.
Керуючись ст. 68 ГПК України, суд скасовує заходи забезпечення позову, застосовані ухвалами від 17.07.2013р. та 16.08.2013р. щодо накладення арешту на два належних ФОП ОСОБА_2 транспортні засоби: напівпричіп ENERCO ZREMB, державний номер НОМЕР_3 та напівпричіп KROLL TRA, державний номер НОМЕР_4.
Керуючись ст.ст.44, 49, 68, 82-85 ГПК України, господарський суд
1. У задоволенні позову відмовити.
2. Скасувати заходи забезпечення позову, застосовані ухвалами від 17.07.2013р. та 16.08.2013р. щодо накладення арешту на два належних ФОП ОСОБА_2 транспортні засоби: напівпричіп ENERCO ZREMB, державний номер НОМЕР_3 та напівпричіп KROLL TRA, державний номер НОМЕР_4.
Повне рішення складено 20.12.2013 р.
Суддя Н.О. Задорожна