16.12.13р. Справа № 904/7590/13
За позовом Товариства з обмеженою відповідальності "ФОРУМ-МЕНЕДЖМЕНТ ГРУП", м.Київ
до Товариства з обмеженої відповідальності "МОБІЛОЧКА", м. Дніпропетровськ
про стягнення 277 776,37 грн.
Суддя Петренко Н.Е.
секретар судового засідання Завалєй Я.О.
Представники:
від позивача: Катющенко І.О., представник за довіреністю № б/н від 23.07.13р.
від відповідача: Васильєв П.С., представник за довіреністю № б/н від 28.08.13р.
Шевелєва А.А., представник за довіреністю № б/н від 28.08.13р.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ФОРУМ-МЕНЕДЖМЕНТ ГРУП" (далі - позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "МОБІЛОЧКА" (далі - відповідач) про стягнення 277 776,37 грн.
Ухвалою господарського суду від 02.10.13р. порушено провадження у справі, прийнято позовну заяву до розгляду, призначено судове засідання на 21.10.13р.
Ухвалою господарського суду від 21.10.13р. відкладено розгляд справи на 14.11.13р.
14.11.13р. в судовому засіданні була оголошена перерва до 26.11.13р.
Ухвалою господарського суду від 26.11.13р. продовжено строк вирішення спору по суті до 16.12.13р. та відкладено розгляд справи на 05.12.13р.
05.12.13р. в судовому засіданні оголошено перерву до 16.12.13р.
16.12.13р. повноважний представник позивача в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх в повному обсязі.
В свою чергу, повноважні представники відповідача позовні вимоги не визнають та просять суд відмовити позивачу в їх задоволенні в повному обсязі. Крім того, повноважний представник відповідача надав для долучення до матеріалів справи додаткові пояснення по справі.
В судовому засіданні 16.12.13р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, згідно зі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, господарський суд, -
11.04.12р. між позивачем та відповідачем був укладений договір суборенди № 84-К (надалі - Договір суборенди), відповідно до умов п. 1.1. якого, позивач зобов'язується передати в суборенду, а відповідач зобов'язується прийняти, згідно з умов цього Договору, нежитлове приміщення (офіс 2/401), план якого наведений у Додатку № 1 до цього Договору, розташоване на четвертому поверсі будівлі за адресою: Україна, місто Київ, проспект Московський, 9 (будівля під літерою "Р"). Право позивача на передачу приміщення в суборенду передбачені умовами укладеного з орендодавцем (власником будівлі) договору оренди від 12.03.12р., посвідченого нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1, зареєстрованого в реєстрі за № 1075. Сума оцінки переданого в суборенду майна визначається відповідно до відповідної вартості з урахуванням індексації, та становить 659455,71 грн.
Пунктом 1.2.1. Договору суборенди передбачено, що строк суборенди діє з 11.05.12р. до 08.05.15р.
В п. 1.2.2. Договору суборенди зазначено про те, що з дня підписання сторонами акту приймання-передачі приміщення відповідач має право користуватися приміщенням у відповідності до мети суборенди.
Мета суборенди є використання як офісне приміщення (п. 1.3. Договору суборенди).
Відповідно до п. 1.4.1. Договору суборенди, відповідач сплачує позивачу орендну плату, яка становить 7 413,27 грн., ПДВ - 1 482,65 грн., всього - 8 895,92 грн. за один повний календарний місяць суборенди, що є еквівалентом 1 114,08 доларів США з ПДВ по офісному курсу НБУ (7,985 грн. за 1 долар США) на день укладення Договору, наступним чином:
Протягом трьох банківських днів з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі приміщення, відповідач сплачує орендну плату за період з дня підписання акту прийому - передачі приміщення по останній день поточного місяця (з урахуванням дня передачі). Розмір орендної плати за вказаний період визначається у відповідності до вищевказаної суми на підставі розрахунку наступним чином: орендна плата за один повний календарний місяць суборенди поділена на кількість днів у місяці, в якому відбулась передача приміщення, помножена на кількість днів що залишились до кінця місяця, включаючи день передачі (п. 1.4.2. Договору суборенди).
Пунктом 1.4.3. Договору суборенди передбачено, що наступні платежі сплачуються авансом щомісячно в термін з 1 (першого) по 5 (п'яте) число поточного (розрахованого) місяця.
Відповідно п. 2.1. Договору суборенди відповідач зобов'язується сплачувати позивачу:
- орендну плату, згідно з умовами цього договору (п. 2.1.1. Договору суборенди);
- плату за сервісне обслуговування, згідно з умовами цього договору (п. 2.1.2. Договору суборенди);
- плату за послуги, які надаються позивачем відповідачу за вимогою останнього і не включені до переліку сервісних послуг, встановленого цим Договором. Вартість, порядок надання, а також порядок та строки оплати таких послуг, обумовлюється додатковою угодою сторін (п. 2.1.3. Договору суборенди).
Як зазначено в п. 2.2. Договору суборенди, при здійсненні платежів, згідно з цим Договором, плата повинна здійснюватись у гривнях, у зазначений строк, безпосередньо на банківський рахунок позивача. Всі платежі, з винятком платежу, передбаченого п. 2.1.1. цього Договору, здійснюються на підставі рахунків, виставлених позивачем. Рахунки, що виставляються позивачем, будуть вважатись наданими відповідачу належним чином, якщо їх направлено одним із наступних способів: 1) вручено відповідачу з обов'язковою відміткою в Реєстрі позивача; 2) за допомогою підприємств поштового зв'язку.
У випадку неотримання рахунку або його втрати до моменту проведення оплати по ньому, відповідач зобов'язаний сплачувати платежі згідно отриманого рахунку за попередній період або, за його відсутності - згідно умов Договору, та в строк до 3 (трьох) календарних днів до закінчення строків для сплати, передбачених п. 1.4.3., п. 3.1. Договору письмово звернутись до позивача з проханням надати рахунок повторно. Після отримання рахунку за таким зверненням відповідач зобов'язаний протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту отримання рахунку сплатити на користь позивача різницю між фактично сплаченою сумою та сумою, що зазначена в наданому позивачем рахунку. У випадку відсутності звернення відповідача до позивача щодо повторного надання рахунку/рахунків у передбачений вище термін, вони вважаються такими, що отримані відповідачем в повному обсязі та підлягають оплаті згідно умов Договору.
Пунктом 3.1. Договору суборенди передбачено, що відповідач сплачує позивачу вартість спожитих послуг щомісячно з 1 по 5 число наступного за поточним (розрахунковим) місяцем.
Відповідно до п. 3.2. Договору суборенди, позивач щомісячно (до першого числа місяця, наступного за тим, в якому надавали послуги) надає відповідачу два примірники Акту прийому-передачі сервісних послуг за поточний місяць з розрахунком їх місячної вартості, а також виставляє рахунок на їх оплату. Відповідач, не пізніше 5 числа місяця, наступного за поточним, підписує зазначені примірники Акту, та повертає один примірник позивачу. Якщо протягом зазначеного строку відповідач не повертає підписаний Акт або не направить мотивовані претензії щодо якості послуг, послуги вважаються наданими належним чином.
Згідно з п. 3.3. Договору суборенди, сума плати за сервісне обслуговування залежить від зміни місячного обсягу спожитих послуг та від тарифів на електричну та теплову енергію, газ, водопостачання та водовідведення, або на інші послуги, зазначені в п. 3.4. цього Договору.
Пунктом 12.1. Договору суборенди передбачено, що за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим Договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України та вимогами цього Договору.
У випадку неналежної або несвоєчасної сплати орендної плати з урахуванням ПДВ, встановленої цим Договором (порушення умов п. 1.4. Договору), відповідач зобов'язується сплатити позивачу неустойку в розмірі 1% від суми простроченого платежу за кожний день такого прострочення, включаючи день фактичної оплати, в тому числі ПДВ (п.12.2. Договору суборенди).
Відповідно до п. 12.3. Договору суборенди, у випадку несвоєчасної сплати відповідачем плати за сервісне обслуговування приміщення з урахуванням ПДВ (порушення умов п. 3 цього Договору) відповідач, в залежності від строку прострочення, сплачує позивачу штраф в розмірі:
а) за прострочення від 2 до 5 календарних днів від встановленого строку - 10% від суми заборгованості по оплаті сервісних послуг;
б) за прострочення від 6 до 10 календарних днів від встановленого строку - 20% від суми заборгованості по оплаті сервісних послуг;
в) за прострочення більше 10 календарних днів від встановленого строку - 30% від суми заборгованості по оплаті сервісних послуг, в тому числі ПДВ.
Строк прострочення обліковується в календарних днях, починаючи з дня, наступного за останнім днем строку оплати (п. 3.1. Договору) та закінчуючи днем фактичної оплати.
В п. 12.5. Договору суборенди зазначено про те, що у випадку дострокового припинення дії цього Договору з ініціативи відповідача, або у випадку дострокового припинення дії цього Договору внаслідок порушення відповідачем своїх зобов'язань, встановлених цим Договором, відповідач зобов'язується сплатити позивачу штраф в розмірі 200 158,40 грн., що є еквівалентом 25 066,80 доларів США на день укладання Договору, в гривнях по офіційно встановленому курсу НБУ на день припинення дії цього Договору з урахуванням п. 2.3. цього Договору, крім того ПДВ.
Згідно з п. 12.6. Договору суборенди, положення про сплату штрафу, встановлене у п. 12.6. цього Договору, не застосовується у разі дострокового припинення дії Договору за згодою сторін, та/або з причин, вказаних у розділі 9 цього Договору.
Цей Договір набуває чинності з дня його підписання сторонами та діє протягом строку суборенди, визначеного цим Договором, а в частині розрахунків - до повної оплати відповідачем заборгованості по орендній платі та іншими платежами за цим договором (п.16.1. Договору суборенди).
Відповідно до п. 16.5. Договору суборенди, відповідач має право в односторонньому порядку припинити дію цього Договору, з обов'язковим наданням позивачу письмового повідомлення за 2 місяці до дня такого припинення, при виконанні умов п. 12.6 Договору. Зазначене повідомлення буде вважатися наданим позивачу належним чином, якщо воно направлено одним з наступних способів:
- надано позивачу з обов'язковою реєстрацією позивачем вхідного листа;
- за допомогою послуг підприємства поштового зв'язку або кур'єрської служби з поміткою про отримання.
Повернення приміщення здійснюється у порядку та на умовах, передбачених цим Договором.
На виконання умов вищезазначеного Договору суборенди позивач передав, а відповідач прийняв в суборенду приміщення, яке знаходиться в належному стані, відповідає санітарним і протипожежним нормам, що підтверджує підписаний повноважними представниками сторін Акт прийому - передачі нежитлового приміщення від 11.05.12р.
Як зазначає позивач, за перші одинадцять місяців користування майном відповідач розрахувався в повному обсязі, в подальшому ж, починаючи з квітня 2013 року, відповідач порушив взяті на себе зобов'язання, сплачував суборендну плату та плату за надані послуги не в повному обсязі.
Позивач звертає увагу суду на те, що 22.04.13р. відповідач, мотивуючи складним фінансовим становищем надіслав на адресу позивача лист № 22-1/04 з повідомленням про дострокове розірвання Договору суборенди та з проханням розглянути можливість розірвання Договорів за взаємною згодою сторін.
В свою чергу позивач 07.05.13р. направив на адресу відповідача лист № 576, відповідно до якого відповідачу надано можливість дострокового розірвання Договору суборенди з 23.05.13р. (а не через 2 місяці, як встановлено п. 16.5. Договору суборенди) та можливість не приведення суборендованих приміщень в первинний стан, так як зазначено в п. 7.3. Договору суборенди. Також цим листом попереджено відповідача про застосування штрафних санкцій за дострокове розірвання Договору суборенди, оскільки сумою штрафу покриваються витрати на проведення ремонтних робіт в приміщеннях та простій приміщення в зв'язку з пошуком нових суборендаторів.
Враховуючи вищевикладене, позивач вважає, що відповідачем ініційовано розірвання Договору в односторонньому порядку, у зв'язку з чим у відповідача виникли наступні зобов'язання по Договору:
- сплатити орендну плату до дати повернення приміщення (включаючи день підписання акту прийому-передачі), тобто до 23.05.13р.;
- сплатити плату за сервісне обслуговування приміщення, що нараховується до дати повернення приміщення (включаючи день підписання акту прийому-передачі), тобто до 23.05.13р.;
- повернути приміщення позивачу;
- сплатити визначений пунктом 12.5. Договору суборенди штраф за дострокове припинення дії Договору в розмірі 200 158,40 грн.
23.05.13р. між позивачем та відповідачем складено та підписано акт приймання-передачі нежитлового приміщення, відповідно до якого відповідач передав, а позивач прийняв нежитлове приміщення, визначене Договором суборенди. При цьому, як зазначає позивач, взяті на себе обов'язки та зобов'язання по сплаті орендної плати, сервісного обслуговування (наданих послуг) та штрафів відповідно до умов Договору суборенди, відповідач не виконав, що підтверджується довідкою банку № 62660-28.1-158095 від 08.08.13р. (а.с.33).
Позивач зазначає про те, що станом на 20.09.13р. відповідач не виконав своїх грошових зобов'язань за Договором суборенди та здійснив прострочення платежів з оплати:
- орендної плати за травень 2013 року в розмірі 6 606,82 грн.;
- плати за сервісне обслуговування приміщення з квітня по травень 2013 року в розмірі 54 623,96 грн.;
- штраф за дострокове розірвання договору в односторонньому порядку в розмірі 200158,40 грн.;
- штраф за прострочення сплати за сервісні послуги в розмірі 16 387,19 грн.
Відповідач заявлені позовні вимоги не визнає та просить суд відмовити позивачу в їх задоволенні, виходячи з наступного.
Як зазначає відповідач, відповідно до умов п. 2.1. Договору суборенди та п. 3.2. Договору суборенди на позивача покладений обов'язок вручення відповідачу рахунку на сплату суборенди та сервісного обслуговування, Акту прийому-передачі сервісних послуг за відповідний розрахунковий період. Оскільки, з вини позивача рахунки на сплату сервісного обслуговування за квітень, травень до сплати не виставлялися відповідачу, то відсутні підстави для застосування штрафу 30% від суми заборгованості по оплаті сервісних послуг, в тому числі ПДВ.
Крім того, відповідач вважає, що з наданих позивачем документів не можливо встановити дійсність сум зазначених в рахунку-фактурі № КН4305 від 22.04.13р. та рахунку-фактурі № КН4379 від 21.05.13р. та таким чином підтвердити суму заборгованості по наданим сервісним послугам, оскільки надані договори з постачальниками послуг укладені на всю будівлю бізнес-центру.
Також відповідач зазначає про те, що позивачем не було надано підтвердження дійсності подвоєння наданих послуг, які зазначені в рахунку-фактурі № КН4305 від 22.04.13р. та рахунку-фактурі № КН4379 від 21.05.13р.
Відповідач звертає увагу суду на те, що відповідно до п. 16.5. Договору суборенди, відповідач надав позивачу письмове повідомлення за 2 місяці до дня такого припинення. Зазначене підтверджено листом відповідача вих. № 22-1/04 від 22.04.13р. про розгляд можливості розірвання Договору за взаємною згодою сторін та Актом приймання-передачі нежитлового приміщення від 23.05.13р., укладеного у відповідності до Договору суборенди. Зазначеним Актом, сторони засвідчують, що приміщення передається в належному стані, відповідає санітарним та протипожежним нормам, в строки та на умовах, передбачених умовами Договору суборенди; позивач претензій до відповідача відносно якісних характеристик та строків передачі об'єкту суборенди не має. Зазначений Акт, як вважає відповідач, по правовій природі є підтвердження факту двостороннього дострокового припинення дії Договору суборенди за згодою сторін. Акт є підтвердженням юридичного факту припинення дії Договору суборенди. З моменту підписання сторонами Акта Договір суборенди припиняє свою дію.
Крім того, відповідач вважає, що з системного аналізу Договору суборенди можна зробити висновок про те, що у пунктах 12.6. та 16.5. була допущена описка, а саме в посиланні на п. 12.6. річ йдеться саме про п.12.5. Договору суборенди.
На підставі вищевикладеного, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, оскільки зобов'язання повинні виконуватись належним чином та в установлені строки.
Приймаючи рішення господарський суд виходив із наступного.
Згідно з ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).
Статтею 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).
В статті 762 Цивільного кодексу України зазначено про те, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном. Наймач має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором. Наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.
Згідно з ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Згідно з п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.
У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Стаття 43 Господарського процесуального кодексу України визначає, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Враховуючи вищезазначені норми чинного законодавства України, умови Договору суборенди та обставини справи, господарський суд вважає, що вимоги позивача в частині стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати за травень 2013 року в розмірі 6606,82 грн. та плати за сервісне обслуговування приміщення з квітня по травень 2013 року в розмірі 54 623,96 грн. є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, оскільки:
По-перше, відповідач не заперечує факту повернення орендованого приміщення 23.05.13р., що підтверджує підписаний сторонами та скріплений печатками підприємств Акт приймання-передачі нежитлового приміщення від 23.05.13р.
Крім того, господарський суд вважає за необхідне зазначити про те, що Акт приймання-передачі нежитлового приміщення від 23.05.13р. є доказом повернення об'єкта оренди.
По-друге, відповідач не надав суду докази сплати орендної плати за травень 2013 року.
По-третє, суд не бере до уваги твердження відповідача про те, що на позивача покладений обов'язок вручення відповідачу рахунку на сплату суборенди та сервісного обслуговування, тому що відповідно до абзацу 2 п. 2.2. Договору суборенди, у випадку неотримання рахунку або його втрати до моменту проведення оплати по ньому, відповідач зобов'язаний сплачувати платежі згідно отриманого рахунку за попередній період або, за його відсутності - згідно умов Договору, та в строк до 3 (трьох) календарних днів до закінчення строків для сплати, передбачених п. 1.4.3., п. 3.1. Договору письмово звернутись до позивача з проханням надати рахунок повторно. Після отримання рахунку за таким зверненням відповідач зобов'язаний протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту отримання рахунку сплатити на користь позивача різницю між фактично сплаченою сумою та сумою, що зазначена в наданому позивачем рахунку. У випадку відсутності звернення відповідача до позивача щодо повторного надання рахунку/рахунків у передбачений вище термін, вони вважаються такими, що отримані відповідачем в повному обсязі та підлягають оплаті згідно умов.
По-четверте, суд вважає, що позивач надав всі необхідні документи в підтвердження заявлених позовних вимог в частині стягнення плати за сервісне обслуговування приміщення з квітня по травень 2013 року в розмірі 54 623,96 грн., у зв'язку з чим суд не приймає до уваги твердження відповідача про те, що:
- з наданих позивачем документів не можливо встановити дійсність сум зазначених в рахунку-фактурі № КН4305 від 22.04.13р. та рахунку-фактурі № КН4379 від 21.05.13р. та таким чином підтвердити суму заборгованості по наданим сервісним послугам, оскільки надані договори з постачальниками послуг укладені на всю будівлю бізнес-центру;
- позивачем не було надано підтвердження дійсності подвоєння наданих послуг, які зазначені в рахунку-фактурі № КН4305 від 22.04.13р. та рахунку-фактурі № КН4379 від 21.05.13р.
Господарський суд вважає за необхідне зазначити про те, що відповідач заперечував щодо подвоєння наданих послуг лише за воду та електроенергію, але в судовому засіданні було встановлено, що в рахунках-фактурах за № КН4305 від 22.04.13р., № КН4379 від 21.05.13р. зазначено оплату послуг за використану воду і електроенергію, та витрати на обслуговування самої системи водопостачання та електроенергії. За своєю сутністю це різні витрати, оскільки перші стягуються за використаний об'єм води та світла, а другі на обслуговування самої системи водопостачання та електроенергії. Крім того, відповідач не заперечував факту отримання і використання світла, води та інших послуг, та не надав суду жодних доказів пред'явлення претензій щодо якості наданих послуг за весь період дії Договору суборенди.
Також господарський суд вважає, що відповідач мав право на звернення до позивача щодо уточнення, перевірки або проведення звірки взаєморозрахунків за надані послуги, але відповідач наданим правом не скористався. Крім того, у відповідача не виникало жодних питань до позивача щодо наданих сервісних послуг до дня звернення останнього з повідомленням про дострокове розірвання Договору суборенди.
Представник відповідач в судовому засіданні категорично заперечував щодо необхідності призначення і попередньої оплати відповідачем експертизи по даній справі для з'ясування спірних питань щодо подвоєння сум в рахунках на оплату сервісних послуг, та зазначив про те, що в матеріалах справи є всі необхідні документи для прийняття судом об'єктивного та повного рішення.
Статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.
Згідно з ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пунктом 12.3. Договору суборенди передбачено, що у випадку несвоєчасної сплати відповідачем плати за сервісне обслуговування приміщення з урахуванням ПДВ (порушення умов п.3 цього Договору) відповідач, в залежності від строку прострочення, сплачує позивачу штраф в розмірі:
а) за прострочення від 2 до 5 календарних днів від встановленого строку - 10% від суми заборгованості по оплаті сервісних послуг;
б) за прострочення від 6 до 10 календарних днів від встановленого строку - 20% від суми заборгованості по оплаті сервісних послуг;
в) за прострочення більше 10 календарних днів від встановленого строку - 30% від суми заборгованості по оплаті сервісних послуг, в ому числі ПДВ.
На підставі п. 12.3. Договору суборенди, позивач нарахував відповідачу штраф за прострочення сплати за сервісні послуги у розмірі 16 387,19 грн., розрахунок якого судом перевірений та визнаний таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.
Пунктом 16.5. Договору суборенди передбачено, що відповідач має право в односторонньому порядку припинити дію цього Договору, з обов'язковим наданням позивачу письмового повідомлення за 2 місяці до дня такого припинення, при виконанні умов п.12.6 Договору. Зазначене повідомлення буде вважатися наданим позивачу належним чином, якщо воно направлено одним з наступних способів:
- надано позивачу з обов'язковою реєстрацією позивачем вхідного листа;
- за допомогою послуг підприємства поштового зв'язку або кур'єрської служби з поміткою про отримання.
На підставі п. 16.5. Договору суборенди, позивач нарахував відповідачу штраф за дострокове розірвання Договору в односторонньому порядку у розмірі 200 158,40 грн.
Господарський суд вважає, що вимоги позивача в частині стягнення з відповідача штрафу за дострокове розірвання Договору суборенди в односторонньому порядку у розмірі 200 158,40 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Пунктом 16.5. Договору суборенди передбачено право відповідача щодо одностороннього порядку припинити дії Договору, з обов'язковим наданням позивачу письмового повідомлення за 2 місяці до дня такого припинення, при виконанні умов п.12.6. Договору.
Згідно з п. 12.6. Договору суборенди, положення про сплату штрафу, встановлене у п.12.6. цього Договору, не застосовується у разі дострокового припинення дії Договору за згодою сторін, та/або з причин, вказаних у розділі 9 цього Договору.
В п. 12.5. Договору суборенди зазначено про те, що у випадку дострокового припинення дії цього Договору з ініціативи відповідача, або у випадку дострокового припинення дії цього Договору внаслідок порушення відповідачем своїх зобов'язань, встановлених цим Договором, відповідач зобов'язується сплатити позивачу штраф в розмірі 200 158,40 грн.
Частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Враховуючи вищевикладене, господарський суд не приймає до уваги твердження відповідача про те, що п. 12.5. Договору суборенди не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки за узгодженням сторін в п. 12.5. Договору суборенди встановлені штрафні санкції у розмірі певної, визначеної грошової суми, відповідно до умов ч. 4 ст.231 Господарського кодексу України, тобто згідно з вимогами чинного законодавства України.
Матеріалами справи підтверджено, що відповідач скористався правом, наданим йому п.16.5. Договору суборенди і звернувся до позивача з листом за вих. № 22-1/04 від 22.04.13р. (Т-1, а.с.34), відповідно до абзацу третього відповідач повідомив позивача в категоричній формі про дострокове розірвання Договорів суборенди (в цьому листі йде мова про декілька аналогічних договорів). Окрім того, в цьому ж листі відповідач просив розглянути можливість розірвання Договорів суборенди за взаємною згодою сторін.
Але, позивач в своєму листі за вих. № 576 від 07.05.13р. (Т-1, а.с.35) не погодився на дострокове розірвання Договору суборенди за взаємною згодою сторін, а повідомив, що погодив умови дострокового розірвання Договору суборенди лише в частині пільгового, тобто скороченого терміну, і надання можливості щодо невиконання умов п. 7.3. Договору суборенди, а саме, що позивач не вимагає від відповідача приведення суборендованих приміщень в первинний стан. В цьому ж листі позивач принципово наполягав на сплаті штрафу, передбаченого у разі дострокового розірвання Договору суборенди за ініціативою відповідача. Крім того, позивач в листі зазначив про те, що сумою штрафу покриваються витрати на проведення ремонтних робіт в приміщеннях та простій приміщення в зв'язку з пошуком нових суборендаторів.
Підприємництво, підприємницька діяльність - самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик діяльність із виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг та заняття торгівлею з метою одержання прибутку.
Основними ознаками підприємництва є: самостійність, відповідальність за прийняття рішень, їх наслідки, ризик, ініціативність, активний пошук нових, оригінальних рішень, орієнтація на досягнення комерційного успіху, прагнення до збільшення прибутків тощо.
Господарський суд вважає, що відповідач скористувався наданим йому правом щодо дострокового припинення дії Договору суборенди, а позивач в свою чергу скористався наданим йому правом щодо отримання штрафу за дострокове припинення дії Договору суборенди з ініціативи відповідача. Окрім того, господарський суд вважає, що передбачений Договором суборенди штраф у розмірі 200 158,40 грн. є свого роду страховкою позивача від понесених збитків у випадку дострокового розірвання відповідачем Договору суборенди, оскільки при укладанні вказаного Договору позивач сподівався на отримання прибутку у вигляді орендної плати аж до 08.05.15р. Також, позивач не міг примусити відповідача продовжувати орендувати приміщення, тому він виконав умови Договору суборенди щодо його одностороннього розірвання і запропонував відповідачу закінчити правовідносини не порушуючи права жодної зі сторін відповідно до умов укладеного між сторонами Договору суборенди, тобто цивілізованим шляхом.
Крім того, господарський суд також вважає за необхідне зазначити про те, що укладений між сторонами Договір суборенди № 84-К від 11.04.12р. судом визнаний недійсним не був, зміни до Договору сторонами не вносилися. За таких обставин, сторони повинні виконувати свої обов'язки належним чином у передбачений Договором суборенди порядок та строки.
Викладене є підставою для задоволення позову в повному обсязі.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 549, 599, 610, 611, 612, 625, 629, 759, 762 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 193, 218, 231 Господарського кодексу України, ст.ст.4, 32-34, 43-44, 49, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позов задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з Товариства з обмеженої відповідальності "МОБІЛОЧКА" (49600, Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, вул. Плеханова, буд. 16, код ЄДРПОУ 24426502) на користь Товариства з обмеженою відповідальності "ФОРУМ-МЕНЕДЖМЕНТ ГРУП" (04073, м. Київ, проспект Московський, буд. 9 код ЄДРПОУ 35847749) заборгованість з орендної плати за травень 2013 року в розмірі 6 606,82 грн. (шість тисяч шістсот шість грн. 82 коп.), заборгованість з плати за сервісне обслуговування приміщення з квітня по травень 2013 року в розмірі 54 623,96 грн. (п'ятдесят чотири тисячі шістсот двадцять три грн. 96 коп.), штраф за дострокове розірвання договору в односторонньому порядку в розмірі 200 158,40 грн. (двісті тисяч сто п'ятдесят вісім грн. 40 коп.), штраф за прострочення сплати за сервісні послуги в розмірі 16 387,19 грн. (шістнадцять тисяч триста вісімдесят сім грн. 19 коп.), витрати по сплаті судового збору у розмірі 5 555, 53 грн. (п'ять тисяч п'ятсот п'ятдесят п'ять грн. 53 коп.).
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Суддя Н.Е. Петренко
Повне рішення складено 20.12.13р.