27 листопада 2013 року (09 год. 55 хв.) Справа № 808/8672/13-а м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Максименко Л.Я.
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовною заявою: Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області, м. Запоріжжя
до: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Запоріжжя
про: стягнення коштів за податковим боргом,
Державна податкова інспекція у Заводському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (далі - позивач або ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя) звернулось із адміністративним позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач або ФОП ОСОБА_1), в якому позивач просить суд стягнути з відповідача суму податкового боргу з єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 1089,28 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що за відповідачем рахується податковий борг з єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 1089,28 грн., який виник у зв'язку з несплатою та несвоєчасною сплатою податкових зобов'язань, згідно із заявою відповідача про застосування спрощеної системи оподаткування з травня 2013 року по червень 2013 року у розмірі 367,04 грн. Крім того, за результатами камеральної перевірки та на підставі Акту від 03.07.2013 № 104/17-020/НОМЕР_1 винесено податкове повідомлення-рішення, яким до відповідача застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 722,24 грн. У позовній заяві вказується, що ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя вживалися всі передбачені законом заходи щодо погашення податкового боргу, проте наразі заборгованість у сумі 1089,28 грн. залишається несплаченою відповідачем, а тому підлягає стягненню в судовому порядку.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, 27.11.2013 до суду подав клопотання вх. № 46238, в якому просить суд розглянути справу без його участі та позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідач у судове засідання також не з'явився. Поштова кореспонденція, направлена на адресу відповідача, повернулась до суду 25.11.2013 з відміткою відділення поштового зв'язку - «за закінченням терміну зберігання».
Частиною 4 ст. 33 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
Відповідно до ч. 11 ст. 35 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Враховуючи те що, поштова кореспонденція направлялась відповідачу за адресою, вказаною в адміністративному позові та відповідає реєстраційним відомостям, то згідно вимог ст. 33 та ст. 35 КАС України, слід вважати, що останній повідомлений про дату, час та місце розгляду справи належним чином.
Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Згідно з ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
За таких обставин, суд дійшов висновку щодо можливості розгляду справи за відсутності представників сторін, на підставі наявних у справі матеріалів, в порядку письмового провадження.
У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі та з урахуванням положень ч. 1 ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд вважає позовні вимоги, такими що підлягають задоволенню з наступних підстав.
Як передбачено ст. 67 Конституції України та п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (зі змінами та доповненнями), платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідач - ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), яка мешкає за адресою: 69067, АДРЕСА_1, зареєстрована як фізична особа-підприємець Виконавчим комітетом Запорізької міської ради 13.04.2011 за № 2 103 000 0000 064214.
Згідно з п. 291.3 ст. 291 Податкового кодеку України, юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
Відповідно до п.п. 298.1.1 п. 298.1 ст. 298 Податкового кодеку України, для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб'єкт господарювання подає до органу державної податкової служби заяву. Заява подається за вибором платника податків в один із таких способів:
1) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;
2) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
3) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.
Підпунктом 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 Податкового кодеку України встановлено, що суб'єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм цього Кодексу, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до органу державної податкової служби не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб'єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.
13.03.2012 відповідач звернувся до ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя із заявою про застосування спрощеної системи оподаткування, з проханням перевести його на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності з 01.04.2012.
ФОП ОСОБА_1, у поданій нею заяві про застосування спрощеної системи оподаткування від 13.03.2012 року № 976, самостійно обрала 2 групу платників єдиного податку та визначила ті види діяльності, якими буде займатися в ході здійснення підприємницької діяльності, а саме: роздрібна торгівля з лотків і на ринках харчовими продуктами, напоями та тютюновими виробами; роздрібна торгівля з лотків і на ринках іншими товарами (код згідно з КВЕД 47.81, 47.89 відповідно).
До другої групи суб'єктів господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, належать фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб та обсяг доходу не перевищує 1000000 гривень (п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України)
Відповідно до п. 293.1, 293.2 ст. 293 Податкового кодексу України ставки єдиного податку встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), та у відсотках до доходу (відсоткові ставки).
Фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць:
2) для другої групи платників єдиного податку - у межах від 2 до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.
В даному випадку, беручи до уваги затверджені рішенням Міської ради від 27.12.2011 № 43 щомісячні ставки для першої та другої груп платників єдиного податку - фізичних осіб, відповідач повинен сплачувати 16% до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Станом на 01.01.2013 розмір мінімальної заробітної плати становив 1 147 грн. (відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» від 06.12.2012 № 5515-VІ). Тобто, сума єдиного податку на місяць, яку має сплачувати відповідач, становить 183,52 грн.
Платники єдиного податку другої групи, згідно п. 295.1 ст. 295 Податкового кодексу України, сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.
Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.
Відповідно до п. 295.2 ст. 295 Податкового кодексу України нарахування авансових внесків для платників єдиного податку другої групи здійснюється органами державної податкової служби на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку.
Виходячи з цього, судом встановлено, що ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя за період з травня 2013 року по червень 2013 року вірно донараховано відповідачу основного платежу у розмірі 183,52 за кожен місяць.
Таким чином, сума податкового боргу відповідача за 2 місяці 2013 року складає 367,04 грн.
Крім того, на підставі п. 20.1.4 ст. 20 та в порядку ст. 76 Податкового кодексу України, фахівцями ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя проведено камеральну перевірку своєчасності сплати сум єдиного податку відповідачем за період з 01.10.2012 по 30.06.2013, за результатами якої складено Акт від 03.07.2013 № 104/17-020/НОМЕР_1. В ході перевірки встановлено порушення відповідачем п. 295.1 ст. 295 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (зі змінами та доповненнями), а саме несплата (неперерахування), несвоєчасна сплата платником податків - фізичною особою сум єдиного податку в порядку та у строки, визначені чинним законодавством. Зокрема, дані камеральної перевірки свідчать про порушення відповідачем граничних строків сплати сум єдиного податку у жовтні, грудні 2012 року (граничний строк сплати - 20.10.2012 та 20.12.2012 відповідно), у січні, лютому, березні, квітні, травні, червні 2013 року (граничний строк сплати встановлено до 20.01.2013, 20.02.2013, 20.03.2013, 20.04.2013, 20.05.2013, 20.06.2013 відповідно).
На підставі Акту перевірки, 03.07.2013 позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0002751700, яким відповідачу донараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 722,24 грн.
Дане податкове повідомлення-рішення надсилалось на адресу ФОП ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення. Проте поштова кореспонденція повернулася до ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя з відміткою відділення поштового зв'язку «за закінченням терміну зберігання».
Відповідно до приписів п. 58.3 ст. 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення. Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг. У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
Отже, враховуючи викладене, податкове повідомлення-рішення вважається врученим відповідачу належним чином.
Вищезазначене податкове повідомлення-рішення відповідачем не оскаржено, ані в судовому, ані в адміністративному порядку, отже зобов'язання за ними вважаються узгодженими.
У п. 57.3. ст. 57 Податкового кодексу України зазначено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у п.п. 54.3.1-54.3.6 п. 54.3 ст. 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Сума, визначена у податковому повідомленні-рішенні від 03.07.2013 № 0002751700 відповідачем у встановлені законодавством строки не сплачена, у зв'язку з чим набула статусу податкового боргу.
Як зазначено в пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Отже, загальна сума податкового боргу відповідача по єдиному податку складає 1089,28 грн., в тому числі за основним платежем - 367,04 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 722,24 грн.
Пунктом 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Як зазначено у пп. 14.1.153 п. 14.1 ст. 14 ПК України податкова вимога - це письмова вимога органу державної податкової служби до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.
Відповідно до п. 59.3 ст. 59 Податкового кодексу України, податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
Відповідно до п. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
З матеріалів справи вбачається, що ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, а саме сформавоно та направлено відповідачу податкову вимогу форм «Ф» від 23.01.2013 № 2 на суму грошового зобов'язання 350,24 грн. Поштова кореспонденція повернулася на адресу позивача з відміткою відділення поштового зв'язку «за закінченням терміну зберігання». З урахуванням положень п. 58.3 ст. 58 Податкового кодексу України, податкова вимога вважається врученою належним чином.
Відповідно до п. 87.11 ст. 87 Податкового кодексу України, орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
За правилами частин 1, 6 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в разі якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.
Наявні матеріали справи свідчать про те, що відповідачем в порушення вимог податкового законодавства, не сплачено суму податкового боргу з єдиного податку з фізичних осіб в розмірі 1089,28 грн., що підтверджується наданою позивачем довідкою про заборгованість станом на 26.11.2013.
З огляду на викладене, суд вважає, що адміністративний позов ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя є обгрунтованим та підлягає задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до приписів п. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Враховуючи вищезазначене та керуючись ст. ст. 71, 86, 94, 122, 159-163 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення коштів за податковим боргом - задовольнити повністю.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Місцевого бюджету Заводського району (код ЄДРПОУ 38025372, банк ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015, р/р 31516970700004, код платежу 18050400) суму податкового боргу з єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 1089,28 (одна тисяча вісімдесят дев'ять гривень 28 коп.) грн.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України -з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя Л.Я. Максименко