11 грудня 2013 року 10 год. 50 хв. Справа № 808/7887/13-а м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Каракуші С.М.
за участю секретаря Лазько Д.В.
представника позивача Чубича О.В.
представника відповідача Міщенко О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу
за позовом: Приватного акціонерного товариства «Елан»
до: Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області
про: скасування податкових повідомлень-рішень,
Приватне акціонерне товариство «Елан» (далі - позивач або ПрАТ «Елан») звернулось з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (далі - відповідач або ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області) про скасування податкового повідомлення-рішення від 14.05.2013 №0000412214/4327, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 6 640 грн., та податкового повідомлення-рішення від 14.05.2013 №0000962211, яким визначені податкові зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем - 1 176 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 294 грн.
Позивач вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті безпідставно, оскільки висновки акту перевірки щодо не підтвердження господарської операції з постачальником ТОВ «Вінкана Сервіс», на думку позивача, є необґрунтованими та спростовуються первинним документами бухгалтерського та податкового обліку, які надавались до перевірки.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав у повному обсязі, просив його задовольнити та надав пояснення в його обґрунтування, аналогічні викладеним у позовній заяві.
Представник відповідача позов не визнала в повному обсязі, вважає оскаржувані рішення законними та обґрунтованими, які прийняті внаслідок виявлених порушень податкового законодавства, у зв'язку з чим просить у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно з частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Судом встановлено, що в період з 04.04.2013 по 10.04.2013 ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області проведено
документальну позапланову виїзну перевірку ПрАТ «Елан» з питань своєчасності, достовірності та повноти нарахування та сплати до бюджетів податку на прибуток підприємства та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Вінкана Сервіс» за період з 01.01.2012 по 30.09.2012, за результатами якої складено Акт №79/22-1421/23287464 від 17.04.2013 (а.с. 12-22).
Перевірка проводилась з відома (в присутності) генерального директора ПАТ «Елан» Полякова В.Г. та головного бухгалтера підприємства Варваріної В.В..
Як зазначено у висновках Акту перевірки, перевіркою встановлено порушення:
- п.п. 14.1.36, п. 14.1.181 ст. 14, п. 44.1, п. 44.3, п.п. 44.6 ст. 44, п. 198.3, п. 200.1 ст. 200, ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ (зі змінами та доповненнями), підприємством ПрАТ «Елан» завищено податковий кредит за травень, червень 2012 року на загальну суму 20 430 грн., який сформований від контрагента ТОВ «Вінкана Сервіс», що призвело до:
- заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ (р. 18 податкової декларації з ПДВ) за травень 2012 року на загальну суму 13 790 грн.;
- завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ (р. 19 податкової декларації з ПДВ) за червень 2012 року на загальну суму 6 640 грн.;
- завищення зарахування від'ємного значення поточного (звітного) податкового періоду до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (р. 20.2 податкової декларації з ПДВ) за червень 2012 року на загальну суму 6 640 грн.;
- завищення р. 24 декларації з ПДВ «залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду» по періодах:
- за травень 2012 року на суму 13 790 грн.;
- за червень 2012 року на суму 13 790 грн.;
- п.п. 14.1.36, п. 44.1 ст. 44, п. 138.2 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 187.1 ст. 187, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ (зі змінами та доповненнями), підприємством ПрАТ «Елан» в частині не підтвердження реальності здійснення господарських відносин з постачальником ТОВ «Вінкана Сервіс» за період березень, травень, липень 2012 року на суму 2 959 грн. внаслідок чого завищено суму податкових зобов'язань з податку на додану вартість на загальну суму 3 095 грн. по контрагенту - покупцю ПАТ «Запорізький електровозоремонтний завод», в тому числі по періодам:
- березень 2012 року - 815 грн.;
- травень 2012 року - 1 214 грн.;
- липень 2012 року - 1 066 грн.;
- п.п. 14.1.27, п.п. 14.1.36, п. 44.1 ст. 44, п. 138.2 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ (зі змінами та доповненнями), підприємством ПрАТ «Елан» неправомірно завищено суму податку на прибуток підприємств за перевіряє мий період у розмірі 1 176 грн., в т.ч. по періодам:
- за 2 квартал 2012 року - у розмірі 1 176 грн.;
- за півріччя 2012 року - у розмірі 1 176 грн.;
- за з квартали 2012 року - у розмірі 1 176 грн.;
та в частині не підтвердження реальності здійснення господарських відносин з постачальником ТОВ «Вінкана Сервіс» за період з 01.01.2012 по 30.09.2012 внаслідок чого у ПрАТ «Елан» відсутнє право на формування витрат на загальну суму 14 143 грн., в тому числі по періодам:
- за 1 квартал 2012 року - у розмірі 3 950 грн.;
- за 2 квартал 2012 року - у розмірі 5 125 грн.;
- за півріччя 2012 року - у розмірі 9 075 грн.;
- за 3 квартал 2012 року - у розмірі 5 008 грн.;
- за 3 квартали 2012 - у розмірі 14 143 грн.;
- ст. 134 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ (зі змінами та доповненнями), підприємством ПрАТ «Елан» в частині не підтвердження реальності здійснення господарських відносин з постачальником ТОВ «Вінкана Сервіс» внаслідок чого завищено суму доходу з податку на прибуток підприємств на загальну суму 15 477 грн. по контрагенту - покупцю ПАТ «Запорізький електровозоремонтний завод», в тому числі по періодам:
- 1 квартал 2012 року - 4 075 грн.;
- 2 квартал 2012 року - 6 071 грн.;
- півріччя 2012 року - 10 146 грн.;
- 3 квартал 2012 року - 5 331 грн.;
- 3 квартали 2012 року - 15 477 грн. (а.с. 21-22).
Зазначені висновки обґрунтовані тим, що в ході проведеної передвіки не підтверджено фактичного здійснення господарських операцій щодо поставки позивачу товарів від ТОВ «Вінкана Сервіс», що обумовлено відсутністю поставки товару по ланцюгу постачання до позивача, відсутністю товарно-транспортних накладних по взаємовідносинам з ТОВ «Вінкана Сервіс», а також відсутністю ТОВ «Вінкана Сервіс» за його місцезнаходженням, та відсутністю у останнього необхідної кількості наявних ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, економічно необхідних для здійснення господарської діяльності з постачання товарів, надання послуг.
На підставі даного Акту відповідачем 14.05.2013 прийняті податкові повідомлення-рішення:
- форми «В4» №0000412214/4327, яким ПрАТ «Елан» зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 6 640 грн. за червень 2012 року (а.с. 9);
- форми «Р» №0000962211, яким ПрАТ «Елан» визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 1 470 грн., у тому числі 1 176 грн. основний платіж, 294 грн. штрафні (фінансові) санкції (а.с. 8).
За результатами здійсненого позивачем адміністративного оскарження зазначені податкові повідомлення-рішення залишені без змін, скарги позивача - без задоволення (а.с. 33-49).
Висновки акту перевірки про заниження позивачем податку на прибуток у сумі 1176 грн. та завищення суми податкового кредиту за червень 2012 року у сумі 6640 грн. внаслідок не підтвердження реальності господарських операцій з ТОВ «Вінкана сервіс», на підставі яких прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, суд вважає необґрунтованими, у зв'язку з чим приходить до висновку про протиправність прийнятих повідомлень-рішень з наступних підстав.
Основним видом діяльності позивача є - діяльність посередників у торгівлі машинами, промисловим устаткуванням, суднами та літками (а.с. 73).
Як зазначено в Акті перевірки від 17.04.2013 №79/22-1421/23287464, протягом перевіряємого періоду ПрАТ «Елан» мало взаємовідносини з ТОВ «Вінкана Сервіс» щодо придбання запасних частин та надання останнім послуг по ремонту і налаштуванню паливної апаратури Камаз і ремонтних робіт по ТНВД. До перевірки на підтвердження своєчасності відображення в обліку та звітності операцій по господарським відносинам з ТОВ «Вінкана Сервіс» позивачем були надані податкові декларації з податку на прибуток підприємства та податкові декларації з податку на додану вартість з додатком №5 за відповідні податкові періоди (а.с. 87-91), видаткові накладні (а.с. 50-52) та податкові накладні (а.с. 55-58), рахунки - фактури (а.с. 59-63), акти виконаних робіт (а.с. 53-54), платіжні доручення (а.с. 64-67).
Згідно з актом перевірки та згідно з поясненнями представника позивача угоди між ним та ТОВ «Вінкана Сервіс» були укладені в усній формі, умова поставки рахунок - фактура.
Згідно з наданими до перевірки первинними документами ПрАТ «Елан» отриманими від ТОВ «Вінкана Сервіс» загальна вартість придбаних ПАТ «Елан» у ТОВ «Вінкана Сервіс» товарів (робіт, послуг) становить 140 330 грн. 80 коп., в т.ч. ПДВ - 23 388 грн. 47 коп.
Розрахунки з ТОВ «Вінкана Сервіс» здійснені у безготівковій формі на загальну суму 134 248 грн. 98 коп.
Також згідно з наданими до перевірки первинними документами встановлено, що ПрАТ «Елан» у перевіряємому періоді в податковому обліку витрати по операціям з придбання товарів (робіт, послуг) у ТОВ «Вінкана Сервіс» включена до складу валових витрат на суму 19 743 грн., у т.ч. у 1 кварталі 2012 року у розмірі 3 950 грн., у 2 кварталі 2012 року у розмірі 10 725 грн., у 3 кварталі 2012 року у розмірі 5 068 грн.
ПрАТ «Елан» у перевіряємому періоді суми податку на додану вартість по податковим накладним, отриманим від ТОВ «Вінкана Сервіс», включена до податкового кредиту у березні 2012 року у розмірі 790 грн., у травні 2012 року у розмірі 13 920 грн., у червні 2012 року у розмірі 7 664 грн. 83 коп., у серпні 2012 року у розмірі 1 013 грн. 64 коп. та відображені у реєстрі виданих податкових накладних, які відповідають даним додатку №5 до податкової декларації з податку на додану вартість та даним декларації з ПДВ за березень, травень, червень, серпень 2012 року.
Як встановлено судом та підтверджується актом перевірки, в подальшому частина придбаного позивачем у ТОВ «Вінкана Сервіс» товару вартістю 17 751 грн. 84 коп., в т.ч. ПДВ - 2 958 грн. 64 коп., була реалізована на адресу ПАТ «Запорізький електровозоремонтний завод» на загальну суму 18 572 грн. 40 коп., в т.ч. ПДВ - 3 095 грн. 40 коп., далі в податковому обліку доходи від продажу зазначених товарів (робіт, послуг) включено ПАТ «Елан» до складу скоригованого валового доходу у сумі 15 477 грн. Податок на додану вартість від реалізації товарів відображено у складі податкового зобов'язання з ПДВ у сумі 3 095 грн.
Поставка та передача товару здійснювалась згідно з видатковими накладними та податковими накладними, які містяться в матеріалах справи (а.с. 50-52, 55-58).
Отриманий товар оприбуткований ПрАТ «Елан» та використаний останнім у власній господарській діяльності, що підтверджується наданими в судовому засіданні представником позивача актами виконаних робіт, які долучені до матеріалів справи (а.с. 53-54).
Передача та поставка товару підтверджується вищевказаним переліком первинних документів, а також платіжними дорученнями, які містяться в матеріалах справи (а.с. 64-67).
Крім того, як встановлено судом поставка товару від ТОВ «Вінкана Сервіс» на адресу позивача здійснювалась власним транспортом керівника ПрАТ «Елан», що не заперечується актом перевірки та підтверджується вищевказаним переліком первинних документів, а також журналом реєстрації довіреностей (а.с. 93-95).
Вищезазначений перелік документів наданий позивачем як до перевірки, що відображено в акті перевірки, так і суду.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про те, що висновки зазначені податковим органом в акті перевірки про те, що ПрАТ «Елан» не надано до перевірки документи, що засвідчують факт транспортування товару (запасних частин), а також факт подальшого використання позивачем отриманого товару у власній господарській діяльності, видом діяльності якого є діяльність у сфері торгівлі машинами, промисловим устаткуванням, суднами та літками, необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.
Таким чином реальність придбання товарів підтверджується первинними документами з отримання товару - видатковими та податковими накладними, а витрати ПрАТ «Елан» на оплату товару ТОВ «Вінкана Сервіс» підтверджені відповідними розрахунковими та платіжними дорученнями, копії яких містяться в матеріалах справи, що свідчить про дотримання позивачем встановлених вимог податкового законодавства, як підстави для віднесення до складу валових витрат сум витрат, понесених на придбання товарів у ТОВ «Вінкана Сервіс», а також для формування податкового кредиту з ПДВ.
Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу. Правила формування податкового кредиту платниками податку на додану вартість визначені статті 198 Податкового кодексу України.
Згідно з пунктом 22.1 статті 22, пунктом 185.1 статті 185 та пунктом 186.1 статті 186 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України; поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість; платник податків зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, яка є підставою для віднесення вказаної в ній суми податку на додану вартість до податкового кредиту.
Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Датою виникнення права платника податку на податковий кредит відповідно до пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України вважається дата здійснення першої з подій:
дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Підпунктом 198.6 пункту 198 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну.
Отже, наявність належним чином оформлених податкових накладних є підставою для включення до податкового кредиту платника податку сум ПДВ.
Згідно з пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Пунктом 201.4 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.
Відповідно до пунктів 201.6 та 201.8 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.
Реєстрація особи платником податку на додану вартість діє до дати її анулювання, яка відбувається у випадках, передбачених пунктом 184.1 статті 184 Податкового кодексу України.
Таким чином, виходячи із приписів вищевказаних норм Податкового кодексу України, податкова накладна є документом, який підтверджує фактичну сплату покупцем податку на додану вартість у ціні товару, та надає право на формування податкового кредиту платника податків-покупця. І лише придбання товарів (послуг, робіт), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності платника податку, відсутність податкової накладної та складання податкової накладної особою, що не зареєстрована як платник ПДВ, позбавляють платника податку права на включення до податкового кредиту сплачених (нарахованих) сум податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг). вартість яких відноситься до складу валових витрат.
Матеріальні цінності, що придбавалися у ТОВ «Вінкана Сервіс» призначалися для використання ПрАТ «Елан» в оподатковуваних операціях власної господарської діяльності.
Як встановлено судом, безпосередній контрагент позивача на час здійснення відповідних господарських операцій був у встановленому законодавством порядку зареєстрований як платник ПДВ, що підтверджується відповідним актом ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Вінкана Сервіс» з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати до бюджету податку на прибуток за період з 30.08.2011 по 30.06.2012 та податку на додану вартість за період з 30.08.2011 по 31.08.2012 №1760/2221/37835190 від 19.10.2012, копія якого була надана представником відповідача в судовому засіданні та який долучений судом до матеріалів справи (а.с. 114-118).
При цьому, як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, будь-які рішення про скасування реєстрації свідоцтва платника ПДВ ТОВ «Вінкана Сервіс» податковим органом не приймались, у зв'язку з чим не має підстав для позбавлення позивача права на віднесення до складу податкового кредиту сум податку, сплачених при придбанні товару.
Таким чином, на дату здійснення та відображення у бухгалтерському та податковому обліку господарських операцій зазначений постачальник у встановленому порядку був зареєстрований уповноваженими органами як суб'єкт господарювання, взятий податковим органом на облік як платник податків, в тому числі ПДВ, а ПрАТ «Елан» мало належним чином оформлені податкові накладні, одержані від такого постачальника та інші первинні документи, що підтверджують факт наявності господарчих відносин між підприємствами. Акт перевірки зазначені факти не спростовує.
Перевіркою не зафіксований факт наявності в податкових накладних недоліків, що свідчить про їх неналежність як первинного документу, або порушення порядку їх видачі.
Відповідно до положень Податкового кодексу України, сума податку на додану вартість, що включена до ціни товару, є податковим зобов'язанням продавця товару, і саме продавець товару несе обов'язок по сплаті цього податку до бюджету.
Окрім того, відповідно до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Нормативними актами України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов'язаннями іншої юридичної особи, в тому числі за податковими зобов'язаннями.
При придбанні товару покупець зобов'язаний лише сплатити відповідну суму податку на додану вартість продавцю в ціні товару, який зобов'язаний внести цю суму податку на додану вартість до бюджету і у випадку невиконання свого обов'язку понести за це відповідальність.
Оскільки контрагент позивача (ТОВ «Вінкана Сервіс») на момент укладання угод та складання податкових накладних мав свідоцтво платника податку на додану вартість (знаходився на обліку в Державній податковій службі в якості платника ПДВ), дані податкові накладні оплачені позивачем (що не спростовується в акті перевірки), а також враховуючи, що самі акти перевірок не містять будь - якої інформації щодо анулювання свідоцтва платника ПДВ, а тому і немає підстав для визнання недійсними виписаних цим контрагентом податкових накладних, позивачем в ціні придбаних у цих контрагентів послуг (товарів) по податковим накладним було сплачено ПДВ, тому позивач правомірно відносив сплачений ним в ціні товару ПДВ до свого податкового кредиту.
Таким чином, зазначені обставини не можуть бути підставами для позбавлення позивача права на формування податкового кредиту.
Що стосується твердження відповідача про відсутність ТОВ «Вінкана Сервіс» за юридичною адресою, то відсутність платника податку на додану вартість у місці його знаходження на час проведення податковим органом перевірки не є підставою для визначення податкових зобов'язань з податку на додану вартість для позивача.
Твердження відповідача про відсутність у ТОВ «Вінана Сервіс» достатньої кількості засобів для виконання умов договору, суд вважає необґрунтованими, оскільки відсутність у постачальника основних фондів, складських та торгівельних приміщень, які б підтверджували факт використання останніх в здійсненні поставок на ПрАТ «Елан» запасних частин та надання послуг по ремонту і налаштуванню паливної апаратури Камаз і ремонтних робіт по ТНВД, не свідчить про порушення податкового законодавства позивачем та не відноситься до суттєвих обставин фінансово-господарської діяльності ПрАТ «Елан», знаходяться поза межами податкового обліку позивача, не підтверджуються первинними документами, що відображені у бухгалтерському та податковому обліку ПрАТ «Елан».
Зазначені обставини не можуть бути підставами для позбавлення позивача права на формування податкового кредиту.
Із зазначених підстав суд приходить до висновку про безпідставне визначення податковим органом податкових зобов'язань з податку на прибуток.
Пунктом 14.1.36 Податкового кодексу України, передбачено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через відокремлені підрозділи, а також через будь - яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Відповідно до підпункту 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України витрати - це сума будь - яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, яких відбувається формах, здійснених для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталі (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником.
Відповідно до пункту 138.8 статті 138 Податкового кодексу України до складу витрат, які враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються витрати операційної діяльності та інші витрати.
Витрати операційної діяльності включають собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг. Витрати, що формують собівартість виготовленої продукції (робіт, послуг), складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме:
- прямих матеріальних витрат;
- прямих витрат на оплату праці;
- амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг;
- загальновиробничих витрат, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів0 бухгалтерського обліку;
- вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг;
- інших прямих витрат.
Згідно з підпунктом 138.8.1 пункту 138.8 статті 138 Податкового кодексу України до складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, які створюють основу виготовленого товару, виконаної роботи, наданої послуги, придбаних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкту витрат.
Відповідно до пункту 137.1 статті 137 Податкового кодексу України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, визнаються витратами того звітного періоду, в якому відбувся перехід права власності на товар покупцеві.
При цьому, пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього Кодексу.
Таким чином, за правилами Податкового кодексу України підставою для віднесення до складу витрат сум витрат, понесених на придбання товарів (робіт, послуг), є сукупність таких умов, як реальне (фактичне) придбання товарів (робіт, послуг), використання придбаних товарів (робіт, послуг) у власній господарській діяльності, а також документальне підтвердження понесених витрат.
Як встановлено судом, матеріальні цінності, що придбавалися у ТОВ «Вінкана Сервіс», призначалися для використання ПрАТ «Елан» в оподатковуваних операціях власної господарської діяльності, отримання товару, його оприбуткування, та проведення розрахунків підтверджується сукупністю наданих позивачем та досліджених судом первинних документів, здійснення господарських операцій документально відображено у бухгалтерському і податковому обліку, що також підтверджено також актом перевірки, та спростовує висновки податкового органу про допущенні порушення податкового законодавства.
Таким чином, доводи, якими податковий орган мотивував правомірність прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішення не є переконливими.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про те, що факт здійснення господарських операцій відображений у повному обсязі у бухгалтерському і податковому обліку, що підтверджено актом перевірки, так само як і реальність господарських операцій, у зв'язку з чим вважає, що реальність придбання товарів підтверджується первинними документами з отримання товару - податковими та видатковими накладними, рахунками-фактурами, а витрати ПрАТ «Елан» на оплату товару ТОВ «Вінкана Сервіс» підтверджені відповідними розрахунковими та платіжними дорученнями, копії яких містяться в матеріалах справи.
Зазначені обставини свідчать про дотримання ПрАТ «Елан» встановлених вимог Податкового кодексу України, як підстави для віднесення до складу валових витрат сум витрат, понесених на придбання товарів у ТОВ «Вінкана Сервіс» та для формування податкового кредиту.
Твердження відповідача про те, що ПрАТ «Елан» не підтверджено факт поставки товарів від ТОВ «Вінкана Сервіс» та висновки акту перевірки про нереальність господарських операцій через відсутність поставки товарів від ТОВ «Вінкана Сервіс», які обґрунтовані відсутністю товарно-транспортних накладних, що стало підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, суд вважає їх необґрунтованими виходячи з наступних підстав.
Так, відповідно до розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997, товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу, а товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.
Згідно із п. 11.1, 11.3, 11.4, 11.5, 11.7 вказаних правил основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається. Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.
Разом з тим, вказані правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку платників податку, а лише встановлюють права, обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому, документи обумовлені вказаними правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.
Таким чином, доводи, якими податковий орган мотивував правомірність оскаржуваних податкових рішень не є також переконливими.
Крім того, посилання представника відповідача на наявність кримінальної справи, яка порушена відносно директора ТОВ «Вінкана Сервіс» ОСОБА_5 за ознаками злочину, передбаченого ст. 205 ч. 2 КК України, суд вважає необґрунтованими та такими, що не спростовують реальність здійснених господарських операцій, в межах яких відбулась поставка запасних частин та надання послуг по ремонту і налаштуванню паливної апаратури Камаз і ремонтних робіт по ТНВД, оскільки обвинувальний вирок відносно ОСОБА_5 відсутній.
Крім того, не є переконливими висновки податкового органу про не підтвердження поставки товару до позивача по ланцюгу постачання.
Невиконання контрагентом своїх обов'язків перед бюджетом не може бути підставою для неможливості формування податкового кредиту та валових витрат на підставі господарських операцій інших суб'єктів господарювання, оскільки відповідно до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, а тому до відповідальності може бути притягнутий лише порушник, яким у даному випадку позивач не є.
Відповідно до вимог чинного законодавства на сторону цивільно-правової угоди - покупця товару, як платника податку, не покладено обов'язку здійснювати контроль за дотриманням усіма постачальниками у ланцюгу постачання вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, сплати податку і в подальшому за можливі будь-які неправомірні дії будь-кого з постачальників у ланцюгу постачання або через наявність/відсутність актів про здійснення зустрічних перевірок таких постачальників зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на отримання формування податкового кредиту та валових витрат.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно з частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження обґрунтованості прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.
Враховуючи, що господарські операції позивача з ТОВ «Вінкана Сервіс» щодо поставки товарів, мали реальний зміст, що підтверджується сукупністю наданими позивачем та дослідженими судом доказами, придбані товари призначені та використані ПрАТ «Елан» у власній господарської діяльності, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення - рішення від 14.05.2013 №0000412214/4327, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 6 640 грн., та податкового повідомлення - рішення форми «Р» від 14.05.2013 №0000962211, яким визначені податкові зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем - 1 176 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 294 грн., прийняті протиправно, у зв'язку з чим позовні вимоги про їх скасування є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, присудженню з Державного бюджету України на користь позивача підлягають здійснені ним та документально підтвердженні судові витрати.
Керуючись статтями 2, 4, 7-12, 69-72, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позов задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати прийняті Державною податковою інспекцією в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 14.05.2013 № 0000962211 та податкове повідомлення-рішення форми «В4» від 14.05.2013 № 0000412214/4327.
Присудити на користь Приватного акціонерного товариства «ЕЛАН» з Державного бюджету України судові витрати у розмірі 114 (сто чотирнадцять) грн. 70 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя С.М Каракуша