ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/16000/13 06.11.13
За позовом Приватного акціонерного товариства "Українська акціонерна страхова компанія "АСКА"
До Приватного акціонерного товариства "Народна фінвнсово-страхова компанія "Добробут"
Про відшкодування шкоди в порядку регресу 3 018,48 грн.
Суддя Прокопенко Л.В.
Представники:
Від позивача не з'явився
Від відповідача не з'явився
Приватним акціонерним товариством "Українська акціонерна страхова компанія "АСКА" заявлений позов до Приватного акціонерного товариства "Народна фінвнсово-страхова компанія "Добробут" про відшкодування шкоди в порядку регресу в сумі 3 018,48 грн.
Ухвалою суду від 21.08.2013 за зазначеною вище позовною заявою порушено провадження у справі № 910/16000/13 та призначено розгляд справи на 10.09.2013.
В судове засідання 10.09.2013 представники сторін не з?явилися причини неявки суду не повідомили, вимог ухвали суду від 21.08.2013 не виконали .
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.09.2013 розгляд справи відкладено на 06.11.2013.
01.11.2013 відділом діловодства суду від представника позивача отримано додаткові документи по справі та клопотання про розгляд справи без участі представника позивача у зв'язку із неможливістю участі в судовому засіданні..
В судове засідання 06.11.2013 представники сторін не з?явилися.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду її судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (Роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.07.97. № 02-5/289 із змінами "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
В судовому засіданні 05.11.2013 прийнято рішення.
Розглянувши подані матеріали справи, суд, -
21.04.2011 між позивачем, як страховиком, та Степановим П.М.., як страхувальником, було укладено договір страхування транспортного засобу № 7420552, відповідно до умов якого страховиком було застраховано майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією автомобіля "Лексус" д.р.н. АА3999 КА.
Відповідно до постанови Дніпровського районного суду м. Києва від 29.07.2011. № 3-5480 гр. 24.06.2011 в м. Києві на пр. Броварському сталося ДТП за участю застрахованого автомобіля "Лексус" д.р.н. АА3999 КА, під керуванням Степанова П.М.. та автомобіля "Ауді" д.р.н. В0082 Кі, під керуванням Краєвського Є.Ш., винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення було визнано гр. Краєвського Є.Ш..
Відповідно до страхового акту № 2844, пошкодження транспортного засобу марки "Лексус" д.р.н. АА3999 КА, внаслідок ДТП, яка сталася 29.07.2013 в м. Києві за участю застрахованого автомобіля, визнано позивачем страховим випадком та прийнято рішення про здійснення виплати в розмірі 4 922,15 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, між відповідачем (страховик) та гр. Краєвським Є.Ш. було укладено поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВЕ/6124415, за умовами якого відповідач прийняв на себе зобов'язання по відшкодуванню збитків, завданих майну третіх осіб транспортним засобом автомобіль "Ауді" д.р.н. В0082 Кі, ліміт за шкоду майну - 25 500,00 грн., франшиза - 510 грн.
23.03.12 позивач направив на адресу відповідача заяву про виплату страхового відшкодування в порядку регресу № 774-17/1 про відшкодування шкоди у зв'язку з ДТП. 29.07.2011
Проте, за твердженням позивача, станом на момент вирішення спору, страхове відшкодування сплачено було частково в розмірі 1393,67 грн..
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Стаття 22 Цивільного кодексу України встановлює, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Стаття 979 Цивільного кодексу України визначає, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно статті 990 Цивільного кодексу України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).
Відповідно до п.1 ст.1166 Цивільного кодексу України шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Право вимоги страховик отримує тільки в разі, якщо він виплатив страхове відшкодування, тобто вимога до винної особи по суті має регресний характер.
Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Пунктом 37.4 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів» (в редакції закону на час врегулювання страхового випадку) передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.
Згідно з положеннями Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів» (п. 37.1) виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.
Таким чином, підставою вважати порушеними права позивача відповідачем при невиплаті суми страхового відшкодування на користь позивача є саме неотримання коштів від відповідача протягом місяця від дня отримання страховою компанією регресної вимоги.
У відповідності до абз. 2 п. 12.1 ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.
Розмір франшизи, тобто суми, на яку зменшується страхове відшкодування за шкоду, заподіяну майну потерпілих, встановленої полісом № ВЕ/6124415 складає 510 грн. Як вбачається із розрахунку доданого до позовної заяви позивачем вирахувано суму франшизи.
Таким чином, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача страхового відшкодування в порядку регресу підлягають задоволенню у розмірі 3018,48 грн.
Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ч. 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідачем не наведено обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання.
Судовий збір, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, суд, -
1 Позов задовольнити
2 Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Народна фінансово-страхова компанія "Добробут" (04070, м. Київ, вул. Сагайдачного/Ігоревська, 10/5, літ "А", код ЄДРПОУ 31093336) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь Приватного акціонерного товариства "Українська акціонерна страхова компанія "АСКА" (83052, м. Донецьк, пр. Ілліча, 100, код ЄДРПОУ 13490997) 3018 (три тисячі вісімнадцять) грн. 48 коп. страхового відшкодування, 1720 (одну тисячу сімсот двадцять ) грн. 50 коп. судового збору.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 12.11.2013
Суддя Л.В. Прокопенко