"09" грудня 2013 р.Справа № 916/2945/13
Господарський суд Одеської області у складі:
Судді Зайцева Ю.О.
при секретарі судового засідання Шалапській М.О.
участю представників сторін:
від позивача:Лобенко Н.І. (довіреність №1 від 18.01.2013 р.)
від відповідача: не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства «Дім марочних коньяків «Таврія» до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАНЖЕРОН і К» про стягнення заборгованості,
Суть спору: 29.10.2013 р. публічне акціонерне товариство «Дім марочних коньяків «Таврія» звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАНЖЕРОН і К» про стягнення заборгованості в сумі 28024 грн. 27 коп.
Ухвалою суду від 01.11.2013 р. суддею господарського суду Одеської області Зайцевим Ю.О. порушено провадження за вказаним позовом з призначенням справи до розгляду у відкритому судовому засіданні.
15.11.2013 р. позивач подав заяву про зменшення суми позовних вимог, відповідно до змісту якої позивач просив стягнути на його користь з відповідача 27 381грн. 82 коп.
За клопотанням представника позивача 15.11.2013 р. до матеріалів справи залучено витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців серії АГ №305632 від 13.11.2013 р., щодо реєстрації відповідача.
Відповідач про час та місце судового засідання повідомлений належним чином шляхом надсилання судових ухвал на адресу, зазначену в позовній заяві та у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців за серії АГ №305632 від 13.11.2013 р., проте правом на відзив в порядку ст. 59 ГПК України не скористався.
Відповідно до п. 32 Інформаційного листа ВГСУ від 29 вересня 2009 року № 01-08/350 "Про деякі питання, порушені в доповідних записках господарських судів України у першому півріччі 2009 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України" викладена правова позиція, згідно якої відмітка про відправку процесуального документа суду на зворотньому аркуші у лівому нижньому куті першого примірника процесуального документа є підтвердженням розсилання процесуального документа сторонам у справі та іншим особам, які брали участь у справі, а коли йдеться про ухвалу, де зазначено про час і місце судового засідання, - підтвердженням повідомлення про час і місце такого засідання. При цьому, суд зазначає, що необґрунтоване затягування розгляду справи суперечить вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.
Приймаючи до уваги, що судові відправлення скеровувалися на адресу відповідача визначену в позовній заяві та у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців серії АГ №305632 від 13.11.2013 р., суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.
09.12.2013 року після повернення з нарадчої кімнаті, відповідно до ст. 85 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частину рішення по справі № 916/2945/13.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення, суд встановив:
23 травня 2012 року між ПАТ «ДМК «Таврія» («Постачальник») та ТОВ «Ланжерон і К» було укладено Договір поставки №450.
Згідно з пунктом 1.1. Договору постачальник приймає на себе зобов'язання по поставці Покупцю скло пляшки «Бургундія» 0.75 л, іменованої в подальшому «товар», а Покупець зобов'язується прийняти та своєчасно оплатити поставлений товар.
Кількість та ціна товару зазначаються сторонами в Специфікації, яка є невід'ємною частиною договору (п.1.2. Договору).
Відповідно до специфікації № 1 від 23.05.2012 р. до Договору відповідач зобов'язався прийняти та оплатити товар на загальну суму 288 441,18 грн. (двісті вісімдесят вісім тисяч чотириста сорок одна гривня 18 копійок) з врахуванням ПДВ.
Позивач на підставі видаткової накладної №Т-00000464 від 29.05.2012 р. та № Т-00000826 від 21.08.2012 р. відвантажив на адресу Відповідача товар - пляшку «Бургундія» 0,75 л. у в кількості 64974 штуки, піддон у кількості 51 штук, щит притискний у в кількості 51 штук, на загальну суму 116 726,76 грн. (сто одинадцять тисяч сімсот двадцять шість гривень 16 копійок) з врахуванням ПДВ.
Відповідно до п.3.3. договору оплата проводиться покупцем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника на протязі 45 (сорока п'яти) календарних дні з моменту поставки товару.
Позивач вказує, що відповідачем було перераховано на його розрахунковий рахунок суму 90991,42 грн. (дев'яносто тисяч дев'ятсот дев'яносто одна гривня 42 копійки) з врахуванням ПДВ, про що свідчать платіжне доручення № 953 від 21.06.2012 р. на суму 5000,00 (п'ять тисяч) гривень; №1029 від 04.07.2012 р. на суму 10000,00 (десять тисяч) гривень; №1046 від 07.07.2012 р. на суму 5000,00 (п'ять тисяч) гривень; №1166 від 27.07.2012 р. на суму 5000,00 (п'ять тисяч) гривень; №1206 від 07.08.2012 р. на суму 7000.00 (п'ять тисяч) гривень; №1316 від 07.08.2012 р. на суму 11000,00 (одинадцять тисяч) гривень; №1271 від 17.08.2012 р. на суму 13491,42 грн. (тринадцять тисяч чотириста дев'яносто одна гривня 42 копійки); №1804 від 10.01.2013 р. на суму 5000,00 (п'ять тисяч) гривень; №10 від 03.07.2013 р. на суму 10 000,00 (десять тисяч) гривень; №89 від 03.07.2013 р. на суму 20000,00 (дві тисячі) гривень; т№ 91 від 18.07.2013 р. на суму 3000,00 (три тисячі) гривень; №120 від 26.07.2013р. на суму 2500,00 (дві тисячі п'ятсот) гривень; № 210 від 22.08.2013 р. на суму 5000,00 (п'ять тисяч) гривень; №291 від 13.09.2013 р. на суму 2000,00 (дві тисячі) гривень; №328 від 18.09.2013 р. на суму 5000,00 (п'ять тисяч) гривень.
З матеріалів справи вбачається, що позивач неодноразово звертався на адресу відповідача ПАТ «ДМК «Таврія» з листами до погашення заборгованості №320 від 25.07.2012 р. та лист №02 від 10.01.2013 р.
21 березня 2013 року позивачем відповідачу була направлена претензія № 651 від 11.03.2013 р. на суму 55235,34 грн.(п'ятдесят п'ять тисяч двісті тридцять п'ять гривень 34 (копійки). Претензія №651 від 21.03.2013 р. була залишена відповідачем без відповіді та задоволення.
Таким чином, відповідач своїх зобов'язань з оплати за договором не виконав, чим порушив положення договору та вимоги чинного законодавства України, у зв'язку з чим позивач звернувся до господарського суд Одеської області за захистом свої прав та інтересів, та просить суд стягнути з ТОВ «ЛАНЖЕРОН і К» суму основного боргу в розмірі 25735,34 грн. та суму 3% процентів річних в розмірі 1646 грн. 48 коп.
Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ч. 1. ст.179 ГПК України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.
Згідно із ч.7 ст.179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з нормами статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, а боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу.
Згідно ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання. враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивач умови договору поставки №450 від 23 травня 2012 року виконав належним чином, що підтверджується відповідними видатковими накладними, а відповідачем свої зобов'язання відносно оплати поставленого та переданого у власність позивачем товару, в строк передбачений чинним законодавством не виконані.
Судом встановлено, що згідно п. 3.3 договору поставки №450, строк виконання зобов'язань по оплаті продукції, поставленої за накладною №Т-00000464 від 29.05.2012 року настав 14.07.2012 р., та по оплаті продукції, поставленої за накладною № Т-00000826 від 21.08.2012 року настав 06.10.2012 р.
З наведених підстав вимога про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 25 735 грн. 34 коп. підлягає задоволенню.
Оскільки відповідач свої зобов'язання виконав неналежним чином, розрахунок з позивачем за отриманий товар не провів, ТОВ «АЛЄС» здійснило нарахування штрафних санкцій.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч.1 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок суми, на яку підлягає збільшенню основний борг з врахуванням 3% річних, суд приймає його до уваги.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок суми втрат від інфляції, суд встановив, що сукупний інфляційний індекс за вказані позивачем періоди не перевищував показника 1. Отже вимоги про стягнення 13, 64 грн. інфляційних втрат не підлягають задоволенню.
Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).
Приймаючи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог зі стягненням з відповідача заборгованості в сумі 27 381 грн. 82 коп., що складається з суми основного боргу - 25 735 грн. 34 коп., суми, на яку підлягає збільшенню основний борг з врахуванням 3% річних - 1646 грн. 48 коп.
Згідно ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору на суму 1720 грн. 50 коп.
Керуючись ст.ст. 33,34,43,44,49,75,82-85 Господарського процесуального кодексу України,-
Позов публічного акціонерного товариства «Дім марочних коньяків «Таврія» до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАНЖЕРОН і К» про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАНЖЕРОН і К» (67452, Одеська обл., Роздільнянський р-н., смт. Лиманське, вул. Леніна, будинок 58, код ЄДРПОУ 31892908) на користь публічного акціонерного товариства «Дім марочних коньяків «Таврія» (74905,Херсонська обл., м. Нова Каховка, пр-кт. Дніпровський, будинок 299, код ЄДРПОУ 00413475) суму 27 381 (двадцять сім тисяч триста вісімдесят одна) грн. 82 коп., що складається з суми основного боргу - 25 735 (двадцять п'ять тисяч сімсот тридцять п'ять) грн. 34 коп., суми, на яку підлягає збільшенню основний борг з врахуванням 3% річних - 1646 (одна тисяча шістсот сорок шість) грн. 48 коп. та суму судових витрат в розмірі 1720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп.
Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повний текст складено та підписано 16.12.2013 року.
Суддя Зайцев Ю.О.