"09" грудня 2013 р. Справа № 920/1440/13
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Здоровко Л.М., суддя Плахов О.В., суддя Шутенко І.А.
при секретарі Міракові Г.А.,
за участю представників сторін:
позивач - Карманова Н.В. за довіреністю № 1089 від 02.09.2012р.,
відповідач - не прибув,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Шостка (вх. №3236С/2-5) на рішення господарського суду Сумської області від 25.09.2013р. у справі № 920/1440/13
за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Правекс-Банк", м. Київ,
до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Шостка,
про стягнення 35 700,30 грн., -
Публічне акціонерне товариство комерційний банк "Правекс-Банк" звернулось до господарського суду Сумської області з позовною заявою, в якій просило стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на свою користь заборгованість по кредитному договору № 3491-001/10 від 27.10.2010 р. в сумі 35 700, 30 грн., що складає: 30 549, 75 грн. заборгованості по кредиту, 5 093,08 грн. пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом, 57, 47 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом, а також 1 720, 50 грн. витрат по сплаті судового збору.
Рішенням господарського суду Сумської області (суддя Зражевський Ю.О.) від 25.09.2013 р. по справі № 920/1440/13 позов задоволено повністю, стягнуто з відповідача на користь позивача 30 549, 75 грн. заборгованості по кредиту, 5 093,08 грн. пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом; 57,47 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом, 1 720,50 грн. витрат по сплаті судового збору, з посиланням на не виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за кредитним договором № 3491-001/10 від 27.10.2010 р.
Відповідач з рішенням господарського суду частково не погоджується, вважає його частково необґрунтованим, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення в частині стягнення 5 093,08 грн. пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом та 57,47 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом; прийняти в цій частині нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову у цій частині, вважає, що пеня нарахована з порушенням вимог статті 258 ЦК України та статті 232 ГК України; за вимогами позивача зі сплати пені (як по сумі кредиту так і по процентам за користування ним) строк позовної давності сплинув на момент подачі позивачем позовної заяви.
Апелянт до початку судового засідання факсограмою № 274 від 06.12.2013р. надіслав заяву, в якій з посиланням на частину 2 статті 258 ЦК України, частини 3, 4 статті 267 ЦК України просить застосувати наслідки спливу позовної давності щодо вимог про стягнення пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом та пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом до 01.08.2012р.; надав пояснення, що заявити клопотання про застосування наслідків спливу позовної давності щодо цих вимог під час розгляду справи у суді першої інстанції не зміг у зв'язку з хворобою; просить розглянути справу без його участі.
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу та пояснення у справі, вважає оскаржуване рішення господарського суду Сумської області від 25.09.2013 р. законним та обґрунтованим і підстав для його скасування не вбачає, просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Позивач вказує, що пеня нараховувалась за кожен день прострочення зобов'язання за кредитним договором № 3491-001/10 від 27.10.2010 р. у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, з урахуванням змін облікової ставки; при розрахунку пені враховувалися усі внесені відповідачем платежі згідно з виписки за рахунком про надходження коштів; у відповідності до пункту 3 статті 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення, але відповідач у відповідності до вимог вказаної статті не звертався до суду першої інстанції з відповідною заявою до винесення оскаржуваного рішення.
Представник позивача у судовому засіданні подав уточнений розрахунок загальної заборгованості, з якого вбачається, що загальна заборгованість станом на 12.07.2013р. складає 30 549,75 грн., 5 053,68 грн. пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом за період з 01.12.2011р. по 12.07.2013р.та 57,47 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом за період з 01.12.2011р. по 09.05.2012р.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, встановила наступне.
Як встановлено колегією суддів, 27.10.2010 р. між Публічним акціонерним товариством комерційний банк "Правекс-Банк" (далі - Банк) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (далі - позичальник, відповідач) укладено кредитний договір № 3491-001/10 (далі - Кредитний договір), відповідно до умов якого Банк має право надати відповідачу кредит у валюті, обумовленій в цьому договорі, у розмірі 77 000, 00 грн., а відповідач зобов'язався прийняти кредит, використати його за цільовим призначенням, повернути його Банку в повному обсязі та строки, обумовлені цим договором, а також сплатити відповідну плату за користування кредитом у вигляді процентів і виконати всі інші зобов'язання передбачені цим договором.
Згідно з пунктами 1.2 та 1.3. Кредитного договору, кредит надається відповідачу на поповнення обігових коштів строком з 27.10.2010р. до 27.10.2012р. зі сплатою 20 % річних.
Відповідно до пункту 3.1. Кредитного договору, відповідач зобов'язався погашати заборгованість за кредитом у строк по останній операційний день місяця, шляхом внесення сум коштів відповідно до наступного графіку погашення заборгованості.
Договором про внесення змін та доповнень від 01.06.2012р. до Кредитного договору, пункт 3.2. викладено в наступній редакції: проценти за користування кредитом підлягають сплаті відповідачем щомісячно (за час фактичного користування грошовими коштами протягом відсоткового періоду, яким вважається період з 26-го числа попереднього місяця по 25-е число поточного календарного місяця) протягом 5 календарних днів, починаючи з 27-го числа поточного місяця, а також на момент припинення строку користування кредитом, зазначеного у пункті 1.3. даного договору.
За порушення строків повернення кредиту та/або внесення процентів за користування кредитом Банк має право нарахувати відповідачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (пункт 9.1. Кредитного договору).
Договором про внесення змін та доповнень від 01.06.2012р. до Кредитного договору, пункт 9.1. доповнено підпунктом 9.1.1. наступного змісту: « 9.1.1. Пеня розраховується з дати, що слідує за датою, на яку відповідач мав здійснити платіж за кредитом та/або процентами на користь Банку, відповідно до цього договору, по дату повного погашення відповідачем заборгованості за кредитом та процентами».
Позивач на виконання своїх зобов'язань за Кредитним договором надав відповідачу кредитні кошти на загальну суму 77 000, 00 грн., що підтверджується виписками Банку і не заперечується відповідачем (а.с. 15-16), однак відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань не сплачував належним чином заборгованість за кредитом та проценти за його користування.
У зв'язку з чим Банк 19.08.2013р. звернувся з позовом до господарського суду про стягнення з відповідача станом на 23.07.2013р. 35 700,30 грн. загальної заборгованості відповідача перед Банком за Кредитним договором, з якої: 30 549, 75 грн. заборгованості по кредиту; 5 093,08 грн. пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом; 57, 47 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом
У статті 1054 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до частини 1 статті 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно зі статтею 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідач відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, ні до суду першої інстанції, ні до суду апеляційної інстанції не надав доказів сплати за Кредитним договором суми основної заборгованості за кредитом.
З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції щодо задоволення вимог Банку у частині стягнення з відповідача 30 549, 75 грн. заборгованості по кредиту.
Згідно зі статтею 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою. Одним із видів неустойки є пеня, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктами 1 та 3 статті 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
У відповідності до статті 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до статті 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.
Пунктами 4 та 6 статті 231 ГК України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг); штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Також за змістом пункту 1 частини 2 статті 258 ЦК України щодо вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) передбачено спеціальну позовну давність в один рік.
Поняття позовної давності міститься у статті 256 ЦК України, відповідно до якої позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Відтак частина 6 статті 232 ГК України передбачає строк та порядок, у межах якого нараховуються штрафні санкції, а строк, протягом якого особа може звернутись до суду за захистом свого порушеного права, встановлюється ЦК України.
Частиною 6 статті 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Оскільки договором про внесення змін та доповнень від 01.06.2012р. до Кредитного договору, пункт 9.1. доповнено підпунктом 9.1.1., в якому зазначено, що пеня розраховується з дати, що слідує за датою, на яку відповідач мав здійснити платіж за кредитом та/або процентами на користь Банку, відповідно до цього договору, по дату повного погашення відповідачем заборгованості за кредитом та процентами; апелянт не заявляв до винесення рішення у справі про застосування позовної давності, у зв'язку з чим пеню обраховано з урахуванням вимог статті 232 ГК України та пункту 9.1. Кредитного договору.
Колегія суддів перевіривши уточнений розрахунок Банку вважає його обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню у частині стягнення з відповідача 57, 47 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом за період з 01.12.2011р. по 09.05.2012р. та 5 053,68 грн. пені за несвоєчасне погашення заборгованості по кредиту за період з 01.12.2011р. по 12.07.2013р., а у інший частині вимог позивача у частині стягнення з відповідача пені слід відмовити, як необґрунтовано заявлених до стягнення.
Щодо клопотання відповідача про застосування наслідків спливу строку позовної давності стосовно вимог про стягнення пені за несвоєчасне погашення заборгованості по кредиту та пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом, колегія суддів зазначає наступне.
Пунктом 3 статті 267 ЦК України визначено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Зважаючи на те, що відповідач до винесення рішення у даній справі не заявляв клопотання про застосування строку позовної давності, а знаходившись на амбулаторному лікуванні відповідач мав можливість направити письмові заперечення та пояснення у справі, у зв'язку з чим колегія суддів не приймає вказане клопотання відповідача, як необґрунтоване та безпідставне.
Враховуючи вище викладене, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, дійшла висновку, що рішення господарського суду Сумської області від 25.09.2013р. у справі № 920/1440/13 прийнято при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, у зв'язку з чим рішення суду першої інстанції підлягає частковому скасуванню, а апеляційна скарга частковому задоволенню.
Керуючись статтями 99, 101, пунктом 2 статті 103, пунктом 1 частиною 1 статті 104, статтею 105 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -
Апеляційну скаргу задовольнити частково.
Рішення господарського суду Сумської області від 25.09.2013р. у справі № 920/1440/13 частково скасувати та прийняти нове, виклавши його в наступній редакції.
Позов задовольнити частково.
Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, індивідуальний ідентифікаційний номер НОМЕР_1, дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1) на користь Публічного акціонерного товариства "Правекс-Банк" (Кловський узвіз, 9/2, м. Київ, 01021, код ЄДРПОУ 14360920) 30 549, 75 грн. заборгованості по кредиту, 5 053,68 грн. пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом, 57, 47 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом, 1 720, 50 грн. витрат по сплаті судового збору.
У іншій частині позовних вимог відмовити.
Доручити господарському суду Сумської області на виконання даної постанови видати відповідний наказ.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.
Повний текст постанови підписано 16.12.2013р.
Головуючий суддя Здоровко Л.М.
Суддя Плахов О.В.
Суддя Шутенко І.А.