ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 29/193 11.12.13
За позовом Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"
до Публічного акціонерного товариства "Укрнафта"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Публічне акціонерне товариство «Укртрансгаз»
про зобов'язання укласти договір та передати природний газ, видобутий у січні та лютому 2008 р., у обсязі 432 011 555 куб. м.
Суддя Нечай О.В.
Представники учасників судового процесу:
від позивача: Громніцький Ю.П., за довіреністю
від відповідача: Дяків Г.М., за довіреністю
від третьої особи: Бєлячкова О.В., за довіреністю.
Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулась до господарського суду міста Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Укрнафта» про зобов'язання укласти договір та передати природний газ, видобутий у січні та лютому 2008 р., у обсязі 432 011 555 куб. м.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.04.2008 р. порушено провадження у справі № 29/193.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.05.2008 р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору Дочірню компанію «Укртрансгаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України».
Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.05.2008 р. провадження у справі № 29/193 було зупинено до вирішення Окружним адміністративним судом міста Києва справи № 8/137 за позовом Відкритого акціонерного товариства "Укрнафта" до Національної комісії регулювання електроенергетики України про визнання протиправними та скасування постанов, та набрання законної сили судовим рішенням, прийнятим за результатами розгляду.
Через відділ діловодства господарського суду міста Києва від відповідача надійшло повідомлення про те, що справу № 8/137 вирішено.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.09.2013 р. провадження у справі № 29/193 було поновлено, розгляд справи призначено на 22.10.2013 р.
За результатами автоматичного розподілу справ, у зв'язку із обранням судді Станіка С.Р. на посаду судді Київського апеляційного господарського суду, вищезазначену справу було передано для розгляду судді Нечаю О.В.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.10.2013 р. справу № 29/193 прийнято суддею Нечаєм О.В. до свого провадження, розгляд справи призначено на 22.10.2013 р.
15.10.2013 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником відповідача були подані письмові пояснення.
22.10.2013 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача була подана заява про зміну правових підстав позову.
22.10.2013 р. судове засідання не відбулось.
Розпорядженням Заступника Голови господарського суду міста Києва Бойка Р.В. від 22.10.2013 р., враховуючи те, що суддя Нечай О.В. знаходиться у відрядженні, справу № 29/193 передано для розгляду судді Гавриловській І.О.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.10.2013 р. справу 29/193 було прийнято суддею Гавриловською І.О. до свого провадження, розгляд справи призначено на 13.11.2013 р.
Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва Князькова В.В. від 28.10.2013 р., у зв'язку з поверненням судді Нечая О.В. з відрядження, справу № 29/193 передано для розгляду судді Нечаю О.В.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.10.2013 р. справу 29/193 було прийнято суддею Нечаєм О.В. до свого провадження, розгляд справи призначено на 13.11.2013 р.
13.11.2013 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником відповідача були подані письмові пояснення та клопотання про витребування доказів.
У судове засідання 13.11.2013 р. представник позивача з'явився.
У судове засідання 13.11.2013 р. представник відповідача з'явився та подав клопотання про долучення документів до матеріалів справи.
У судове засідання 13.11.2013 р. представник третьої особи з'явився, подав письмові пояснення та клопотання про залучення до участі у справі № 29/193 правонаступника Дочірньої компанії «Укртрансгаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» - Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз».
Відповідно до ч. 1 ст. 25 Господарського процесуального кодексу України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову заміни сторони чи третьої особи її правонаступником господарський суд виносить ухвалу.
Розглянувши у судовому засіданні 13.11.2013 р. клопотання представника третьої особи про залучення до участі у справі № 29/193 правонаступника Дочірньої компанії «Укртрансгаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» - Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз», суд задовольнив зазначене клопотання.
Розглянувши у судовому засіданні 13.11.2013 р. клопотання представника відповідача про витребування нових доказів, суд дійшов висновку про необхідність його задоволення.
Враховуючи необхідність витребування нових доказів розгляд справи було відкладено на 11.12.2013 р.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 13.11.2013 р. у даній справі замінено Дочірню компанію «Укртрансгаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» на правонаступника - Публічне акціонерне товариство «Укртрансгаз».
25.11.2013 р. представником відповідача було подано клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.
10.12.2013 р. представником третьої особи через відділ діловодства господарського суду міста Києва були подані додаткові письмові пояснення.
11.12.2013 р. представником позивача були подані письмові пояснення та клопотання про вихід суду за межі позовних вимог.
У судове засідання 11.12.2013 р. представник позивача з'явився, надав суду свої пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання 11.12.2013 р. з'явився, надав суду свої пояснення по суті спору, проти задоволення позовних вимог заперечував.
Представник третьої особи у судове засідання 11.12.2013 р. з'явився, надав свої пояснення по суті спору.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -
Постановою Кабінету Міністрів України «Про утворення Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» від 25 травня 1998 р. N 747 (далі - Постанова № 747) було утворено Національну акціонерну компанію «Нафтогаз України» у формі відкритого акціонерного товариства.
Відповідно до Додатку 2 (Перелік відкритих акціонерних товариств, пакети акцій яких залишені у державній власності і передаються до статутного фонду Національній акціонерній компанії «Нафтогаз України») до Постанови № 747 до статутного фонду Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (далі - позивач) було передано 50 % акцій + 1 акція Відкритого акціонерного товариства «Укрнафта» (перейменоване у Публічне акціонерне товариство «Укрнафта», далі - відповідач).
Згідно з п. п. 5.1. та 5.2. Статуту позивача засновником Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» є держава в особі Кабінету Міністрів України, в свою чергу, акціонерами Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» є держава в особі Міністерства палива та енергетики України - до прийняття в установленому порядку рішення про приватизацію майна Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» та в особі Фонду державного майна України - після передачі йому акцій Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», визначених для продажу згідно з прийнятим рішенням про приватизацію її майна.
Статтею 3 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» установлено, що підприємства, частка держави у статутному фонді яких перевищує 50 відсотків, господарські товариства, більше ніж 50 відсотків акцій (часток, паїв) яких знаходиться у статутних фондах інших господарських товариств, акціонером яких є держава і володіє в них контрольним пакетом акцій, а також дочірні підприємства, представництва та філії таких підприємств і товариств, учасники договорів про спільну діяльність, та/або уповноважені особи договорами про спільну діяльність, укладеними за участю зазначених підприємств, щомісячно здійснюють продаж, зокрема, всього природного газу (у тому числі нафтового (попутного) газу) власного видобутку (видобутого на підставі спеціальних дозволів на користування надрами) для формування ресурсу природного газу, що використовується для потреб населення, безпосередньо суб'єкту, уповноваженому Кабінетом Міністрів України на формування такого ресурсу, за ціною, затвердженою Національною комісією регулювання електроенергетики України для кожного суб'єкта господарювання, визначеного в абзаці першому цієї статті.
Згідно з абз. 1 п.п. 1 п. 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про забезпечення споживачів природним газом» від 27 грудня 2001 р. N 1729 (далі - Постанова № 1729) потреба в природному газі задовольняється населення, релігійних організацій, установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів (в межах обсягів природного газу, що використовуються як пальне для забезпечення горіння Вічного вогню) - з ресурсу природного газу, який формується за рахунок продажу підприємствами, частка держави у статутному фонді яких становить 50 відсотків та більше, господарськими товариствами, 50 відсотків та більше акцій (часток, паїв) яких перебуває у статутних фондах інших господарських товариств, контрольним пакетом акцій яких володіє держава, а також дочірніми підприємствами, представництвами та філіями таких підприємств і товариств, учасниками договорів про спільну діяльність, укладених за участю зазначених підприємств і товариств, та/або уповноваженими такими договорами особами Національній акціонерній компанії "Нафтогаз України" всього обсягу природного газу (в тому числі нафтового (попутного) газу) власного видобутку, який здійснюється на підставі спеціальних дозволів на користування надрами (за винятком обсягів газу, що використовується видобувними підприємствами відповідно до напрямів, визначених прогнозним річним балансом находження та розподілу природного газу по Україні, що затверджений Кабінетом Міністрів України), а у разі нестачі - за рахунок інших ресурсів Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України".
Відповідно до абз. 2 п.п. 1 п. 2 Постанови № 1729 Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» є уповноваженим суб'єктом з формування ресурсу природного газу для населення та споживачів України і зобов'язана забезпечити гарантованих постачальників ресурсом природного газу в необхідному йому обсязі. Згідно з абз. 3 п.п. 1 п. 2 Постанови № 1729 підприємства, зазначені в абзаці першому цього підпункту, а також учасники договорів про спільну діяльність, відповідно до яких розмір внеску підприємств, частка держави у статутному фонді яких становить 50 відсотків та більше, господарських товариств, 50 відсотків та більше акцій (часток, паїв) яких перебуває у статутних фондах інших господарських товариств, контрольним пакетом акцій яких володіє держава, а також дочірніх підприємств, представництв та філій таких підприємств і товариств становить 50 відсотків та більше загального розміру внесків учасників договорів про спільну діяльність, реалізують видобутий природний газ (за винятком обсягів газу, що використовується видобувними підприємствами відповідно до напрямів, визначених прогнозним річним балансом надходження та розподілу природного газу по Україні, що затверджений Кабінетом Міністрів України) виключно Національній акціонерній компанії "Нафтогаз України" за ціною, затвердженою Національною комісією регулювання електроенергетики для кожного суб'єкта господарювання, визначеного в цьому абзаці.
Позивач у своїй позовні заяві зазначає про те, що відповідачем в порушення вищезазначених норм чинного законодавства не було укладено з позивачем договору поставки (купівлі - продажу) природного газу для потреб населення.
21.03.2008 р. листом № 6/1-455-1198 позивач надіслав на адресу відповідача проект договору поставки природного газу обсягом 432 011 555,00 куб.м., видобутого у січні та лютому 2008 р. за ціною, яка була визначена позивачем відповідно до постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.01.2008 р. № 155 «Про затвердження ціни на природний газ (у тому числі нафтовий (попутний газ) для Відкритого акціонерного товариства «Укрнафта» на 2008 рік», в розмірі 272,6 грн. за 1 000 куб.м., без урахування ПДВ.
Проте, відповідачем зазначений договір підписаний не був, оскільки, відповідно до тверджень відповідача, викладених у відзиві, останній у лютому 2008 року звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом про визнання протиправними та скасування постанов, зокрема постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.01.2008 р. № 155 «Про затвердження ціни на природний газ (у тому числі нафтовий (попутний газ) для Відкритого акціонерного товариства «Укрнафта» на 2008 рік», який було прийнято судом до розгляду та порушено провадження у справі № 8/137. Враховуючи дану обставину, відповідач вважає, що до набрання рішенням у справі № 8/137 законної сили, спір у даній справі вирішеним бути не може, оскільки в силу ст. 3 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» постачання природного газу для забезпечення потреб населення підлягає здійсненню за ціною, встановленою НКРЕ.
Згідно з ч. 1 ст. 626 та ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.
У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.
Відповідно до ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно з ч. ч. 1 - 3 ст. 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Судом встановлено, що Відкрите акціонерне товариство «Укрнафта» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Національної комісії регулювання електроенергетики України про визнання протиправними та скасування постанов Національної комісії регулювання електроенергетики України, зокрема постанови від 31.01.2008 р. № 155 «Про затвердження ціни на природний газ (у тому числі нафтовий (попутний газ) для Відкритого акціонерного товариства «Укрнафта» на 2008 рік».
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.07.2008 р. у справі №8/137 у задоволенні адміністративного позову Відкритого акціонерного товариства «Укрнафта» було відмовлено.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.07.2009 р. постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.07.2008 р. у справі № 8/137 було скасовано та ухвалено нову постанову про задоволення адміністративного позову повністю, визнано протиправними та скасовано з дати прийняття, зокрема, постанову Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.01.2008 р. № 155 «Про затвердження ціни на природний газ (у тому числі нафтовий (попутний газ) для Відкритого акціонерного товариства «Укрнафта» на 2008 рік».
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 09.03.2010 р. касаційна скарга Національної комісії регулювання електроенергетики України була залишена без задоволення, а постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 13.07.2009 р. - без змін.
Враховуючи вищенаведене, рішенням суду була скасована з дати прийняття постанова Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.01.2008 р. №155 «Про затвердження ціни на природний газ (у тому числі нафтовий (попутний газ) для Відкритого акціонерного товариства «Укрнафта» на 2008 рік», на підставі якої визначена ціна газу на 2008 рік для відповідача, що фактично означає відсутність у запропонованому позивачем відповідачу проекті Договору поставки природного газу обсягом 432 011 555,00 куб.м., видобутого у січні та лютому 2008 р., його ціни, тобто істотної умови договору, яку сторони в будь-якому випадку повинні погодити (ч. 3 ст. 180 Господарського кодексу України).
В подальшому Національною комісією регулювання електроенергетики України не приймалось інших постанов про затвердження ціни на природний газ (у тому числі нафтовий (попутний газ) для Відкритого акціонерного товариства «Укрнафта» на 2008 рік.
Таким чином, відповідач правомірно не акцептував оферту позивача щодо укладення вищезазначеного договору поставки природного газу, так як зазначений договір не містив істотної умови - ціни договору, що встановлюється постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України.
Крім того, позивач у своїй позовній заяві просить суд зобов'язати відповідача передати позивачу природний газ власного видобутку, видобутий у січні та лютому 2008 р., у обсязі 432 011 555,00 куб. м.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно з ч. 1 ст. 640 Цивільного кодексу України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.
Судом встановлено, а сторонами не заперечується той факт, що між позивачем та відповідачем не було укладено договору поставки природного газу, видобутого відповідачем у січні та лютому 2008 р., у обсязі 432 011 555,00 куб. м. Відповідний договір не було підписано відповідачем правомірно, оскільки він не містив істотної умови - ціни договору (Постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 13.07.2009 р. у справі № 8/137).
Таким чином, вимога позивача щодо зобов'язання відповідача передати позивачу природний газ власного видобутку, видобутий у січні та лютому 2008 р., у обсязі 432 011 555,00 куб. м. задоволенню не підлягає.
22 жовтня 2013 року через відділ діловодства господарського суду м. Києва представником позивача було подано заяву про зміну правових підстав позову.
Згідно з ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач має право до початку розгляду господарським судом справи по суті змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.
Відповідно до п. 3.12. постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26 грудня 2011 року N 18 (далі - Постанова № 18) право позивача на зміну предмета або підстави позову може бути реалізоване лише до початку розгляду господарським судом справи по суті та лише у суді першої інстанції шляхом подання до суду відповідної письмової заяви, яка за формою і змістом має узгоджуватися із статтею 54 ГПК з доданням до неї документів, зазначених у статті 57 названого Кодексу. Невідповідність згаданої заяви вимогам цих норм процесуального права є підставою для її повернення з підстав, передбачених частиною першою статті 63 ГПК. Заяви про зміну предмета або підстави позову, які відповідають вимогам статей 54 і 57 ГПК, проте подані після початку розгляду господарським судом справи по суті, залишаються без розгляду і приєднуються до матеріалів справи, про що суд зазначає в описовій частині рішення, прийнятого по суті спору (або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи). Початок розгляду справи по суті має місце з того моменту, коли господарський суд після відкриття судового засідання, роз'яснення (за необхідності) сторонам та іншим учасникам судового процесу їх прав та обов'язків і розгляду інших клопотань і заяв (про відкладення розгляду справи, залучення до участі в ній інших осіб, витребування додаткових доказів тощо) переходить безпосередньо до розгляду позовних вимог, про що зазначається в протоколі судового засідання. Зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.
Враховуючи те, що заява про зміну правових підстав позову подана позивачем з дотриманням вищезазначених вимог та до розгляду справи по суті, судом було прийнято дану заяву до розгляду.
В заяві про зміну правових підстав позову позивач зазначає, що оскільки позов було подано у 2008 році, а станом на поточну дату відбулись зміни у законодавстві, що регулюють правовідносини, які виникли між позивачем та відповідачем, тому, на думку позивача, суд має вирішувати спір на підставі чинних на поточну дату нормативно-правових актів, що регулюють дані правовідносини, а саме на підставі Закону України «Про засади функціонування ринку природного газу».
Суд не погоджується з даною позицією позивача, враховуючи наступне.
Як зазначено у п. 1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про засади функціонування ринку природного газу», цей Закон набирає чинності з дня його опублікування, за винятком окремих положень, щодо яких цим розділом передбачені інші строки набрання чинності.
Закон України «Про засади функціонування ринку природного газу» набрав чинності 24.07.2010 р., в його тексті відсутні положення щодо того, що дія даного закону розповсюджується на ресурси природного газу, які були видобуті у попередні періоди, а саме до набрання ним чинності.
Таким чином, дія вищезазначеного закону не поширюється на правовідносини, що виникли між позивачем та відповідачем з приводу обов'язкової реалізації природного газу, видобутого у січні та лютому 2008 р.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Вищого господарського суду України від 20.12.2010 р. у справі № 46/480, від 20.09.2010 р. у справі № 32/296, від 31.01.2011 р. у справі № 42/392.
11 грудня 2013 року через відділ діловодства господарського суду м. Києва представником позивача було подано пояснення та клопотання про вихід за межі позовних вимог, які мотивовані аналогічною позицією про необхідність застосування до правовідносин, що склались між позивачем та відповідачем з приводу обов'язкової реалізації природного газу, видобутого у січні та лютому 2008 р., Закону України «Про засади функціонування ринку природного газу» та постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, від 27.12.2012 р. № 1832 «Про встановлення ціни на товарний природний газ власного видобутку для ПАТ «Укрнафта».
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право, зокрема, виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.
Проте, суд не вбачає необхідності виходу за межі позовних вимог з підстав, викладених вище.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги про зобов'язання укласти договір та передати природний газ, видобутий у січні та лютому 2008 р., у обсязі 432 011 555 куб. м. не підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 4, 49, 82-85 ГПК України, суд
1. У задоволенні позову відмовити.
2. Судові витрати покласти на позивача.
Повне рішення складено 16.12.2013 р.
Суддя О.В. Нечай