ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/21076/13 03.12.13
За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група"
до Публічного акціонерного товариства "Київенерго"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Комунальне підприємство «Липкижитлосервіс»
про відшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 42 950,51 грн.
Суддя Якименко М.М.
Представники сторін:
від позивача: Пахолок Т.П. - довіреність № 0112-447 від 26.12.2012 року;
від відповідача: Гуменюк Т.М. - довіреність б/н від 01.10.2013 року;
Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Українська страхова група" звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Київенерго" про відшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 42 950,51 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що в результаті затоплення двокімнатної квартири № 15, загальною площею 87,1 м2, що розташована за адресою: м. Київ, вул. Шовковична, майну Кушпітовського О.Я., який є страхувальником позивача, було завдано матеріальної шкоди, яка була відшкодована позивачем в якості страхового відшкодування. У зв'язку з цим позивач просить суд стягнути з відповідача 42 950,51 грн. - страхового відшкодування в порядку регресу, 1 720,50 грн. - судового збору.
Ухвалою від 04.11.2013 року порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 19.11.2013 року.
15.11.2013 року через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшли документи по справі, клопотання про залучення в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача КП "Липкижитлосервіс".
19.11.2013 року представники сторін у судове засідання з'явилися.
19.11.2013 року представник відповідача підтримав, подане через відділ діловодства суду, клопотання.
19.11.2013 року представник позивача заперечував проти задоволення поданого клопотання.
Ухвалою суду від 19.11.2013 року залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Комунальне підприємство "Липкижитлосервіс" (01021, м. Київ, провулок Івана Мар'яненка, 7) та відкладено розгляд справи на 03.12.2013 року.
В судовому засіданні 03.12.2013 року представник відповідача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.
В судовому засіданні 03.12.2013 року представник відповідача позовні вимоги не визнав, та просив суд в їх задоволенні відмовити.
Відповідно до статті 85 ГПК України в судовому засіданні 03.12.2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані матеріали справи в їх сукупності та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, господарський суд міста Києва, -
26.10.2011 року між Кушпітовським О.Я. (далі по тексту - страхувальник) та Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Українська страхова група" (далі по тексту - страховик, позивач) укладений Договір добровільного страхування заставного майна № 13-0101-11-1256 (далі за текстом - Договір), за умовами якого було застраховано двокімнатну квартиру № 15, загальною площею 87,1 м2, що розташована за адресою: м. Київ, вул. Шовковична (далі по тексту - застраховане майно).
Відповідно до Договору страхування страховик повинен відшкодовувати шкоду, що трапилась в результаті страхового випадку, а саме: стихійного явища, впливу рідини, неправомірних дій третіх осіб, падіння літальних апаратів, наїзд транспортних засобів.
З матеріалів справи слідує, що 12.05.2012 року у м. Києві, по вул. Шовковична, 11/11 відбулося затоплення квартири № 15, у результаті чого застрахованому майну було завдано пошкодження (Акт від 05.06.2012 року складений працівниками КП «Липкижитлосервіс»; Звіт про незалежну оцінку розміру матеріального збитку, завданого Власнику двокімнатної квартири № 15, яка розташована за адресою: м. Київ, вул. Шовковична, 11/1, що постраждала внаслідок залиття; наявні у матеріалах справи).
Відповідно до Страхового акту № ДКЦВ-4523 від 10.12.2012 року вартість матеріального збитку, завданого застрахованому транспортному засобу склала 42 950,51 грн. (копія страхового акту в матеріалах справи).
У зв'язку зі зверненням страхувальника до позивача з заявою про виплату страхового відшкодування в порядку регресу (копія заяви в матеріалах справи), позивачем було визнано вищезазначену пригоду страховим випадком, про що складено відповідний страховий акт, видано наказ на здійснення виплати страхового відшкодування страхувальникові (зазначені документи містяться в матеріалах справи) у розмірі 42 950,51 грн.
Сплата страхового відшкодування підтверджується платіжним дорученням № 16355 від 10.12.2012 року на суму 42 950,51 грн.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Договір укладений між позивачем та страхувальником за своєю правовою природою є договором страхування. Правовідносини щодо страхування регулюються нормами Цивільного кодексу України, зокрема, главою 67 ЦК України.
Згідно з ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Відповідно до ст. 22, 1166 ЦК України особа, якій завдано збитків в результаті її цивільного права, має право на їх відшкодування. Шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала, і звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоду завдано не з її вини.
Згідно до ст. 27 Закону України «Про страхування» та ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
У відповідності до вимог ст.1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року N 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 440 і 450 ЦК шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.
Таким чином умовою для притягнення до відповідальності за завдану шкоду є:
· наявність протиправних (неправомірних) дій;
· наявність шкоди;
· безпосередній причинний зв'язок між дією чи бездіяльністю і шкодою;
· вина.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 та Правила утримання жилих будинків та прибудинкових територій, які затвердженні наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року N 76 (далі по тексту - Правила) передбачено, що Балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд (далі - балансоутримувач) - власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом.
Згідно з додатками № 3 «Схема межі поділу теплової мережі» та 4 «Акту розмежування меж балансової належності теплових мереж та експлуатаційної відповідальності сторін» до Договору на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.02.2004 № 520073, межею розподілу балансової належності (відповідальність за технічний стан та експлуатацію) між КИЇВЕНЕРГО та КП «Липкижитлосервіс» є фланці після засувок № 3 та № 4 елеваторного вузла № 9,11 по вул. Шовковичній.
Згідно з п. 13 Типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009 р. N 529, Виконавець (в даному випадку КП «Липкижитлосервіс») зобов'язаний:
- утримувати внутрішньобудинкові мережі в належному технічному стані, здійснювати їх технічне обслуговування та ремонт, вживати своєчасних заходів до запобігання аварійним ситуаціям та їх ліквідації, усунення порушень щодо надання послуг в установлені законодавством строки (підпункт 3 пункту 13);
- відшкодовувати споживачеві збитки, завдані його майну та (або) приміщенню, шкоду, заподіяну життю чи здоров'ю споживача внаслідок ненадання послуг або надання послуг неналежної якості (підпункт 8 пункту 13).
Суд вважає, що в даному випадку, шкода завдана залиттям квартири № 15 по вул. Шовковичній, 11/1 у м. Києві виникла в результаті бездіяльності (неналежного надання послуг) особи, яка відповідає за належне утримання внутрішньобудинкових мереж, зокрема системи центрального опалення на горищі даного будинку.
Акт 05.06.2012 року складений та підписаний пише працівниками (інженером, майстром ремонтної дільниці, майстром тех. дільниці) КП «Липкижитлосервіс» про те що затоплення, яке відбулося 12.05.2012 року від системи центрального опалення з горищного приміщення під час проведення випробувальних робіт теплових мереж РТ-5 ПАТ «Київенерго», не приймається судом в якості належного та допустимого доказу та спростовується наявними в матеріалах справи документами.
Так, пунктом 8.5. Розпорядження Виконавчого драгун Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 07.07.2012 року № 1175 «Про заходи щодо підготовки та координації роботи міського господарства в осінньо-зимовий період 2012/2013 року» передбачено, покласти персональну відповідальність на керівників житлово-експлуатаційних підприємств і організацій, що здійснюють обслуговування житлових будинків всіх форм власності, нежитлових будівель та споруд за виконання необхідних заходів з підготовки теплових господарств та систем теплоспоживання до роботи в осінньо-зимовий період.
Відповідно до п. 8.7. Розпорядження Виконавчого драгун Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 07.07.2012 року № 1175 «Про заходи щодо підготовки та координації роботи міського господарства в осінньо-зимовий період 2012/2013 року, районним в місті Києві державним адміністраціям забезпечити ремонт покрівель та фасадів, інженерних мереж і електрощитових будинків, теплових пунктів, герметизацію інженерних вводів у будинки та стиків панелей, відповідність схем електроосвітлення проектним рішенням, проведення промивки систем опалення, засклення вікон та утеплення під'їздів, дотримання Правил безпеки систем газопостачання України, затверджених наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 01.10.97 N 254, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 15.05.98 за N 318/2758.
Гідравлічні випробовування на теплових мереж Київенерго проводились згідно з графіком випробовувань теплових мереж у 2012 році, затвердженим Київською міською державною адміністрацією (копія графіку міститься в матеріалах справи). Проведення гідравлічних випробовувань дозволяє виявити ділянки трубопроводів з незадовільним станом та провести на них ремонтні роботи, що підвищує рівень надійності теплопостачання споживачів в опалювальний період.
ПАТ «Київенерго» (відповідач) 05.04.2012 року вручило КП «Липкижитлосервіс» припис-попередження про проведення з 07.05.2012 по 21.05.2012 випробувань на щільність теплових мереж (додаток № 3 до відзиву). Відповідно до зазначеного припису комунальному підприємству необхідно відключити теплопостачаючі установки та місцеві системи (при несправності вимикаючої арматури - її від глушити).
Тобто, балансоутримувач житлового будинку, в даному випадку КП «Липкижитлосервіс», був належним чином попереджений про проведення Відповідачем гідравлічних випробовувань на щільність теплових мереж.
Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Отже, доводи Позивача про те, що залиття сталось як наслідок проведення випробувань ПАТ «КИЇВЕНЕРГО» не доведені належними та допустимими доказами.
Таким чином, за результатами розгляду справи суд прийшов до висновку що позивачем не надано належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження своїх позовних вимог, а тому позовні вимоги про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 42 950,51 грн. не підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, -
В позові відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя М.М. Якименко
Дата складання (підписання) повного тексту рішення: 16.12.2013 року.