Провадження № 2/754/6480/13
Справа № 754/20573/13-ц
17.12.2013 року Деснянський райсуд м.Києва в складі:
головуючого - судді Смирнової Є.П.,
при секретарі Кузьменко А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві
справу за позовом
ОСОБА_1 до
ОСОБА_2, -
про стягнення боргу за договором
позики, -
25.11.2013 року ОСОБА_1. в особі свого представника за довіреністю ОСОБА_3, звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, в якому просить стягнути з відповідача борг за договором позики в розмірі 160.000 грн., а також судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1.600 грн.
При цьому позивач вказує на те, що 19.09.2012 року між ним та ОСОБА_2 було укладено договір позики, за яким відповідач отримав від нього (позивача) 160.000 грн., які зобов'язався повернути до 19.09.2013 року. Відповідно до п. 6.1 Договору позики 20.09.2013 року відповідач зобов'язався протягом 10 календарних днів повернути суму позики в повному обсязі.
Як вказує ОСОБА_1, в обумовлений в Договорі строк ОСОБА_2 грошові кошти йому не повернув, тому він звернувся до нього з вимогою про повернення боргу, в якій просив повернути суму позики протягом 30 календарних днів з моменту отримання даної вимоги. Зазначену вимогу ОСОБА_2 отримав під розписку 09.10.2013 року, однак станом на 09.11.2013 року ніяк не відреагував, у зв'язку із чим він змушений звернутися до суду з даним позовом.
Посилаючись на викладені обставини, ОСОБА_1 просить задовольнити його вимоги.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 позовні вимоги підтримала та просить їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та постановити заочне рішення, проти чого не заперечує представник позивача, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.
Заслухавши пояснення представника позивача ОСОБА_3, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного.
Згідно вимог ст. 1046 ЦК України по договору позики одна сторона передає у власність другій стороні гроші або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцю таку ж суму грошей чи рівну кількість речей того ж виду і якості.
Договір позики є укладеним з моменту передачі грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Судом встановлено, що 19.09.2012 року ОСОБА_2 уклав з ОСОБА_1 договір позики, згідно якого отримав у позивача в борг гроші в сумі 160.000 грн., які відповідач зобов'язався повернути до 19.09.2013 року, що підтверджується змістом Договору позики (а.с. 5-6, 13-14).
Відповідно до п. 6.1 Договору позики по закінченню строку, вказаного в п. 5.1 Даного Договору, а саме: 20.09.2013 року, позичальник ОСОБА_2 зобов'язався протягом 10 календарних днів повернути суму позики повному обсязі.
Судом також встановлено, що після закінчення встановленого сторонами строку повернення боргу, 07.10.2013 року ОСОБА_1 звернувся до ОСОБА_2 з вимогою про повернення боргу, в якій просив повернути суму позики протягом 30 календарних днів з моменту отримання даної вимоги, яку ОСОБА_2 отримав особисто під розписку 09.10.2013 року (а.с. 7).
Як вказує представник позивача ОСОБА_3, станом на 09.11.2013 року відповідач грошові кошти за договором позики від 19.09.2012 року ОСОБА_1 не повернув, тому просить стягнути з ОСОБА_2 на користь позивача борг в розмірі 160.000 грн.
Вказані обставини підтверджуються як поясненнями представника позивача, так і матеріалами справи, в тому оригіналом Договору позики від 19.09.2012 року про отримання ОСОБА_2 в борг грошових коштів у ОСОБА_1 в розмірі 160.000 грн. (а.с. 5-6, 7,13-14).
Згідно вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно вимог ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку, що відповідач ОСОБА_2 свої зобов'язання за договором позики належним чином не виконав, у встановлений в договорі строк гроші не повернув, тому суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 борг за договором позики від 19.09.2012 року в сумі 160.000 грн.
Оскільки суд задовольняє вимоги ОСОБА_1, то відповідно до ст.ст.79,88 ЦПК України, стягує з ОСОБА_2 на користь позивача витрати по сплаті судового збору в сумі 1600 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4,10,57-60, 88,213,214, 218 ЦПК України, ст.ст. 526,610,612, 625,1046,1049,1050 ЦК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 борг за Договором позики від 19.09.2012 року в сумі 160.000 грн., а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 1.600 грн., всього - 161.600 грн.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Деснянський районний суд м.Києва протягом 10 днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.
Суддя: