ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/15159/13-ц
провадження № 2/753/6782/13
"09" грудня 2013 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі
головуючого судді Колесника О.М.
при секретарі Пуник Л.В.
розглянувши відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, 3-тя особа: ОСОБА_4 про виселення з жилого приміщення,
Позивач звернулась до суду з позовною заявою до відповідача про виселення з житлового приміщення.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити, проти винесення заочного рішення не заперечувала. На обґрунтовуння позовні вимоги пояснилалась на те, що позивачка є єдиним власником квартири АДРЕСА_1. В даній квартирі, за договором найму (оренди) нерухомого майна від 01.11.2009 року проживав ОСОБА_4, який виселений рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 28.08.2013 року та даний договір між сторонами розірвано. Та як стало відомо позивачці разом з ОСОБА_4 в даній квартирі проживає його матір ОСОБА_3, яка самовільно вселилась без згоди позивачки та на даний час не хоче виселитись.
Відповідачка ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилась повторно, про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, з заявами та клопотаннями до суду не зверталась (а.с.18, 34, 47).
Третя особа ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився повторно, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, з заявами та клопотаннями до суду не звертався (а.с.19, 32, 47).
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність відповідача та ухвалити заочне рішення відповідно до ст.ст. 169 ч. 4, 224-226 ЦПК України.
Заслухавши пояснення представника позивачки, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Судом встановлено, що 08.11.2009 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 укладено угоду найму (оренди) нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1.
Як вбачається з рішення Дарницького районного суду м. Києва від 28.08.2013 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про розірвання договору, виселення та стягнення грошової суми, задоволено, а ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 31.10.2013 року, апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилено, а рішення залишено без змін (а.с.24-27, 42-45).
Згідно ст. 61 ЦПК обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Як вбачається з пояснень представника в процесі розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про розірвання договору, виселення та стягнення грошової суми, їм стало відомо, що в даній квартирі проживає також мати ОСОБА_4 ОСОБА_3, яка туди вселилась без згоди та відома позивачки.
Статтею 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на свій розсуд.
Відповідно до вимог Цивільного кодексу України право на проживання відповідача у спірній квартирі залежить від права самого власника і є похідним від нього.
Відповідно до ч. 1 ст. 383 ЦК України, власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб.
Згідно зі ст. 391 ЦК України власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. Оскільки позивач є власником квартири, він має право, відповідно до положень ст. 391 ЦК України, вимагати захисту порушеного права від осіб, які перешкоджають йому користуватися та розпоряджатися його майном - квартирою.
Частиною 1 ст. 11 ЦПК України передбачено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно ч.3 ст. 98 ЖК України тимчасові жильці зобов'язані на вимогу власника (наймача) негайно звільнити приміщення. У разі відмови підлягать виселенню без надання іншого жилого приміщення.
Водночас відповідачем ОСОБА_3 у справі не надано суду доказів того, що власник квартири (позивачка) давала згоду на її проживання та користування нею, тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги ґрунтуються на вимогах закону, обставини справи підтверджені певними засобами доказування, а тому позовну заяву необхідно задовольнити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 57-61, 208 - 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд -
Позов задовольнити.
Виселити ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 з квартири АДРЕСА_1 без надання іншого жилого приміщення.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 114 грн. 70 коп. судового збору, 660 грн. витрат, пов'язаних з розміщенням оголошення в пресі, а всього 774 грн. 70 коп.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано до Дарницького районного суду м. Києва протягом 10 днів з дня отримання його копії відповідачкою.
Апеляційна скарга на заочне рішення суду може бути подана до Апеляційного суду м. Києва протягом 10 днів з дня проголошення вступної та резолютивної частини заочного рішення через Дарницький районний суд м. Києва.
СУДДЯ: О.М. КОЛЕСНИК