Справа № 569/18433/13-а
2а/569/972/13
29 листопада 2013 року Рiвненський мiський суд Рівненської області
в особi суддi ОСОБА_1,
при секретарі Швець А.Л.,
за участю позивача ОСОБА_2,
розглянувши у вiдкритому судовому засiданнi в мiстi Рiвне справу адміністративного судочинства за позовом ОСОБА_2 до УДАІ УМВС України в Рівненській області та ВДАІ Рівненського МВ УМВС України Рівненської області про визнання протиправною і скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,
11 Жовтня 2013 року позивач звернувся в Рівненський міський суд з позовом до УДАІ УМВС України в Рівненській області та ВДАІ Рівненського МВ УМВС України Рівненської області про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення серії АА2 № 230416 від 05 жовтня 2013 року, як нечинної, необґрунтованої і недоведеної.
Письмових заперечень на позовну заяву відповідачем станом на час судового розгляду позовної заяви не надано.
Представник відповідача в судове засідання, будучи повідомленим про час і місце судового розгляду справи у встановленому законом порядку судовою повісткою під розписку, не з'явився, письмових заперечень, клопотання чи заяви суду не надав.
Позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі в судовому засіданні. Пояснив, що займається підприємницькою діяльністю, а саме перевезенням пасажирів. В той день їхав з пасажиром, який попросив зупинитись на кілька хвилин. Правила зупинки не порушив, оскільки зупинився далі ніж за тридцять метрів до зупинки маршрутних транспортних засобів, зупинився лише на 4-5 хвилин. Знак висів на стовпі, на зупинці стояв тролейбус. Просить позовні вимоги задовольнити.
Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.
Постановою серії АА2 № 230416 від 05 жовтня 2013 року в справі про адміністративне правопорушення було притягнуто до відповідальності позивача ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено штраф в розмірі 255 грн.
Згідно вищевказаної постанови та протоколу про адміністративне правопорушення серії АА2 № 988521 від 05 жовтня 2013 року вбачається, що ОСОБА_2 в цей день на вулиці Київській в місті Рівне о 21 год. 10 хв., керуючи транспортним засобом автомобілем марки «Део», державний номерний знак НОМЕР_1, порушив правила зупинки, здійснив зупинку транспортного засобу ближче 30 метрів від посадкових майданчиків для зупинки маршрутних транспортних засобів в зоні дії дорожнього знаку 5.43 ПДР України «Місце зупинки тролейбуса», чим порушив вимогу п. 15.9 «е» ПДР України, та вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КпАП України.
З наданих позивачем пояснень до протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_2 вказав, що був з пасажиром, який попросив зупинитись біля магазину на 5 хв., з порушенням не згідний. В судовому засіданні вказує на відсутність складу правопорушення в його діях. Зупинився поза зоною дії знаку.
Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_3, який був пасажиром автомобіля позивача, суду показав, що приблизно місяць тому біля 17.30 - 18 години їхав в таксі, за кермом був позивач, послугами якого він часто користується. На вулиці Київській в сторону автовокзалі він попросив у водія зупинитись за перехрестям вулиць Київська і Грушевського за зупинкою, де банк «Хрещатик». Водій зупинився, ОСОБА_3 пішов до банку, прийшов приблизно через 10 хв. і побачив, що працівники ДАІ перевіряли документи в водія таксі. Працівники ДАІ пояснили, що ОСОБА_2 неправильно зупинився. Відстані до зупинки ніхто не заміряв, чи був знак сказати не може.
Відповідно до положень ст. 251 КпАП України, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган чи посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, які встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення та поясненням особи, що притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, показаннями технічних приладів технічних засобів, що мають функції фото -, кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
Встановлено, що особа, яка притягнута до адміністративної відповідальності не визнала подію та вину у вчиненні правопорушення, вказуючи на їх відсутність. Доказів правопорушення в діях порушника, які б спростували доводи порушника, протоколом про адміністративне правопорушення не наведено, відсутні письмові докази, докази відео- чи фото- фіксування технічними засобами. Також не відібрано пояснення від свідків та очевидців події адміністративного правопорушення, щодо події та вини особи в вчиненні правопорушення, які могли б засвідчити чи спростувати факт адміністративного правопорушення, зокрема вину позивача в його вчиненні, який, згідно доводів позову, діяв відповідно ПДР України. Достовірних належних доказів на підтвердження складу правопорушення в діях позивача відповідачем не надано в судовому засіданні.
Крім того, згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Із матеріалів справи не вбачається встановлення відповідачем даних обставин.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Всупереч наведеним вимогам відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятого ним спірного рішення (постанови) з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин та вимог законодавства. Доказів, які б спростовували доводи позивача відповідач суду не надав. Зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 247, 251, 258, 280 КпАП України, керуючись ст. ст. 17-19, 70, 71, 122, 143, 159-163, 167, 171-2, 185, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_2 задовольнити.
Постанову серії АА2 № 230416 від 05 жовтня 2013 року інспектора взводу ДПС ВДАІ Рівненського МВ УМВС України в Рівненській області ОСОБА_4 в справі про адміністративне правопорушення за ст. 122 ч. 1 КУпАП про накладення на ОСОБА_2 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн., скасувати.
Постанова місцевого загального суду як адміністративного суду є остаточною і оскарженню не підлягає.
Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Cуддя Рівненського міського суду Н.Ю.Музичук