Справа № 555/1224/13-к
Номер провадження 1-кп/555/54/13
17 грудня 2013 року
Березнівський районний суд Рівненської області в складі:
головуючого суддіМельника В. Я.
при секретаріЛисенко О. Л.,
з участю прокурораПанчук А.А.,
сторін кримінального
провадження:
потерпілої ОСОБА_4,
її представника, адвоката ОСОБА_5,
обвинуваченої ОСОБА_6,
її захисника, адвоката ОСОБА_7,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Березне кримінальне провадження у відношенні ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, народилася в с. Лімна Турківського району Львівської області, проживає в АДРЕСА_1 українки, громадянки України, пенсіонерки, раніше не судимої,
по обвинуваченню за ч.3 ст. 358, ч.4 ст. 358, ч.3 ст.190 КК України,
26 березня 2008 року ОСОБА_6, маючи намір на оформлення кредиту, звернулась у відділення № 9 філії ВАТ КБ "Надра", що в м. Березне, вул. Андріївська,34 Рівненської області, та усвідомлюючи те, що обов'язковою умовою отримання кредиту є наявність у неї поручителя, надала банку копії наступних документів: паспорта громадянина України, довідки про присвоєння ідентифікаційного номера та довідок на ім'я ОСОБА_8: про доходи № 48 від 26 березня 2008 року, що видана управлінням Пенсійного фонду в Березнівському районі, та № 61 від 26 березня 2008 року, видану Березнівським міськкоопторгом районного споживчого товариства, справжність яких засвідчила своїм підписом від її імені.
Крім цього, діючи повторно, ОСОБА_6 підробила підпис ОСОБА_8 в анкеті поручителя в графі "Поручитель" про ознайомлення останньої з умовами кредитування позичальника ОСОБА_6
В подальшому, 28 березня 2008 року ОСОБА_6 звернулася у відділення № 9 філії ВАТ КБ "Надра", де, діючи повторно, підробила договір поруки № 9/2803/08-4пкп від 28 березня 2008 року, в якому виконала підписи в графі "Поручитель" від імені поручителя ОСОБА_8, зокрема, нібито та на виконання умов кредитного договору № 9/2803/08-4пкп від 28 березня 2008 року поручається перед ВАТ КБ "Надра" за належне виконання ОСОБА_6 взятих на себе зобов'язань, а саме: повернути кредитні кошти в сумі 24 900 гривень до 25 березня 2011 року, сплатити відсотки та інші платежі, можливі штрафні санкції, передбачені кредитним договором.
Того ж дня, 28 березня 2008 року, ОСОБА_6 з метою незаконного отримання кредитних коштів, використавши підроблені документи від імені ОСОБА_8 - анкету поручителя від 26 березня 2008 року та договір поруки № 9/2803/08-4пкп від 28 березня 2008 року, надала їх до відділення № 9 ВАТ КБ "Надра в м. Березне Рівненскої області, на підставі яких кредитною установою 28 березня 2008 року з нею було укладено кредитний договір № 9/2803/08-4ПКП та надано в тимчасове користування на умовах повернення грошові кошти в сумі 24 900 гривень.
Крім цього, в період з лютого 2009 року по січень 2010 року ОСОБА_6 з корисливих мотивів, повторно, шляхом обману та зловживання довірою ОСОБА_4 під приводом продажу власної квартири, що по АДРЕСА_2, не уклавши з нею договору купівлі-продажу вказаної квартири, яка була предметом іпотеки по кредитному договору № 218 її сина ОСОБА_10 з ВАТ "Державний ощадний банк України", оформленому 15 липня 2008 року в Березнівському відділенні банку, та не виконавши даних нею запевнень і зобов'язань щодо погашення кредиту і не маючи наміру цього робити, заволоділа коштами потерпілої в розмірі 160 690 гривень, в тому числі:
- приблизно 17-18 червня 2009 року поставила вимогу перед ОСОБА_4 оплатити завдаток за квартиру в розмірі 5 000 доларів США, внаслідок чого та, не усвідомлюючи протиправних намірів ОСОБА_6, отримала зі свого депозитного рахунку в Березнівського відділення КБ "Приватбанк" кошти в загальній сумі 5 000 доларів США, що згідно курсу НБУ становило 38 100 гривень, і там же надала їх ОСОБА_6;
- у червні 2009 року на вимогу ОСОБА_6 ОСОБА_4 по місцю свого проживання по АДРЕСА_3 передала останній в якості завдатку за квартиру 2 000 гривень;
- 22 червня 2009 року ОСОБА_4 також по місцю свого проживання по АДРЕСА_3 вручила ОСОБА_6 як завдаток за квартиру ще 5 000 доларів США, що згідно курсу НБУ становило 38 100 гривень;
- 23 липня 2009 року в помешканні ОСОБА_6 по АДРЕСА_2, де на той час уже проживала потерпіла ОСОБА_4 з сім'єю, на її вимогу передала ОСОБА_6 в якості завдатку за квартиру кошти в сумі 6 900 доларів США, що згідно курсу НБУ становило 54 510 гривень;
- в період з жовтня 2009 року по грудень 2009 року на вимогу ОСОБА_6 в якості завдатку за квартиру ОСОБА_4 по місцю свого проживання по АДРЕСА_2, надала їй кошти в в сумах: 1 100 доларів США, що згідно курсу НБУ України становило 8 800 гривень, 1 000 доларів США, що згідно курсу НБУ становило 7 980 гривень, крім цього в гривнях, відповідно - 3 000 гривень, 2 000 гривень, 3 000 гривень, а всього за вказаний період 24 780 гривень.
- 20 січня 2010 року в будинку ОСОБА_6, що по АДРЕСА_1, ОСОБА_4 надала їй в якості завдатку за квартиру кошти в сумі 400 доларів США, що згідно курсу НБУ становило 3 200 гривень.
Отримавши вказані кошти, ОСОБА_6 не виконала домовленостей з потерпілою ОСОБА_4 щодо спрямування їх на погашення кредитної заборгованості по договору з ВАТ "Державний ощадний банк України", згідно з яким в якості забезпечення виконання зобов'язання під іпотекою перебувала квартира АДРЕСА_2.
Таким чином, за період з червня 2009 року по 20 січня 2010 року шляхом обману і зловживання довірою ОСОБА_4 під приводом продажу квартири по АДРЕСА_2 ОСОБА_6 заволоділа грошовими коштами потерпілої на загальну суму 160 690 гривень, спричинивши ОСОБА_4 матеріальний збиток у великому розмірі.
Допитана в якості обвинуваченої ОСОБА_6 винною себе не визнала. Показала, що усі копії документів до договору поруки від імені ОСОБА_8, а саме: паспорта громадянина України, довідки про присвоєння ідентифікаційного номера, довідок про доходи, та надала їй особисто, підписала їх від імені ОСОБА_8 з її згоди.
Що стосується коштів, які вона отримала від ОСОБА_4, то не могла спрямувати їх на погашення кредиту в Ощадбанку через наявність у неї заборгованості по інших кредитних договорах та необхідності ремонту будинку по АДРЕСА_1, в який вона перейшла жити у липні 2009 року, звільнивши, таким чином, належну їй на праві спільної часткової власності з сином ОСОБА_10 квартиру АДРЕСА_2 для ОСОБА_4 Про зазначені обставини потерпіла була обізнана і свідомо платила гроші за квартиру, яка була під іпотекою.
На її вимогу уклала з нею договір найму цієї квартири. А тому вважає, що жодних шахрайських дій у відношенні ОСОБА_4 нею не вчинено.
В ході розгляду кримінального провадження судом обвинувачена ОСОБА_6 свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень за ч.3 та ч.4 ст. 358 КК України визнала.
Просить постановити виправдувальний вирок у пред'явленому їй обвинуваченні за ч.3 ст. 190 КК України.
Допитана як потерпіла ОСОБА_4 показала, що вносила гроші ОСОБА_6 щоразу на її вимогу як завдаток за квартиру. Їй дійсно було відомо про те, що квартира, яку вона мала в неї купити, знаходилася під іпотекою банку. Проте, ОСОБА_6 зобов'язалася отримані від неї кошти використати на погашення кредиту банку, тоді як використала їх на власний розсуд.
Про домовленість погашати кредит за рахунок отриманих від неї коштів свідчать розписки ОСОБА_6, де було визначено конкретні строки погашення кредитної заборгованості.
Як цивільний позивач просить солідарно стягнути з ОСОБА_6 та ОСОБА_10 завдану їй злочином матеріальну шкоду в розмірі 187 036 гривень 20 копійок.
Допитавши сторін кримінального провадження, заслухавши пояснення свідків по справі, дослідивши надані стороною обвинувачення докази, суд приходить до висновку про доведеність обвинувачення, висунутого ОСОБА_6 згідно обвинувального акту від 25 квітня 2013 року.
Зокрема, про доведеність обвинувачення, крім пояснень потерпілої ОСОБА_4, свідчать показання допитаних в судовому засіданні свідків.
Свідок ОСОБА_12 дав показання аналогічні тим, що й потерпіла ОСОБА_4
З показань свідка ОСОБА_8 відомо, що вона дійсно давала ОСОБА_6, з якою вони є кумами, копії документів, що посвідчують її особу. Свій підпис в них не ставила. Дізналася, що є поручителем ОСОБА_6 по кредиту, який та отримала в банку "Надра." В банку "Надра" вона не була. ОСОБА_6 запевняла її що платить кредит.
Свідок ОСОБА_13показав, що до нього звернулася ОСОБА_8, яка заявила, що не має наміру платити кредит, в якому позичальником є ОСОБА_6, оскільки жодних документів з цього приводу не підписувала.
Офрмленнм документів для отримання кредиту ОСОБА_6 займалася менеджер банку ОСОБА_9
З показань свідка ОСОБА_9 відомо, що вона дійсно перевіряла документи на отримання кредиту ОСОБА_6 за її зверненням. Не пригадує чи при ній підписувала документи поручитель ОСОБА_8
Свідок ОСОБА_14 показав, що позичальником банку ОСОБА_6 не дотримувався графік внесення платежів за договором з Ощадбанком. Нагадували їй по телефону про необхідність сплати заборгованості. У 2010 році після повідомлення про те, що в її квартирі живуть сторонні люди, відвідував квартиру по АДРЕСА_2. Було встановлено, що в ній проживає сім'я ОСОБА_12 Тоді ж ОСОБА_12 було повідомлено про те, що за кредитом ОСОБА_6 є велика заборгованість.
В даний час заборгованість не зменшується, адже платить кредит ОСОБА_6 лише зі своєї пенсії.
З показань свідка ОСОБА_10 в судовому засіданні слідує, що ОСОБА_4 пропонувалося платити кредит самим від їхнього імені або переоформити його на себе, від чого ті відмовилися.
Свідки ОСОБА_15 та ОСОБА_16 пояснили, що перебуваючи у відпустці в липні 2009 року, не бачили щоб ОСОБА_4 передавали ОСОБА_6 гроші. З пояснень ОСОБА_15 відомо, що він дійсно говорив по те, що його теща хороша людина, але це не було пов'язано з передачею грошей, які ті платили за квартиру.
Винуватість ОСОБА_6 у вчиненні злочинів за ч.3 та ч.4 ст. 358 КК України, крім визнання вини самою ОСОБА_6, доводиться також дослідженими в судовому засіданні доказами, наданими за клопотанням прокурора Панчук А.А.
Підпис в анкеті поручителя від імені ОСОБА_8, що на а. с. 29 (т. 3), підписи від її імені в договорі поруки № 9/2803/08-4 ПКП від 28 березня 2008 року в графі ""Поручитель" (а. с. 40-43), т. 3 та на копіях сторінок паспорта (а. с. 21-23) (т. 3), як це доведено висновком експерта № 1-60 від 13 квітня 2013 року (а. с. 157-161) виконані ОСОБА_6, а не ОСОБА_8
В судовому засіданні безспірно встановлено, що вказані документи ОСОБА_6 були надані у філію № 9 ВАТ КБ "Надра", де вона на підставі меморіального ордера № 4 від 28 березня 2008 року отримала кредит в розмірі 24 900 гривень (а. с. 43, т. 3).
Такі її дії суд кваліфікує за ч. 3 ст. 358 КК України як підроблення документа, який видається установою, та який надає права з метою використання його підроблювачем, а також за ч.4 ст. 358 КК України, що передбачає відповідальність за використання завідомо підробленого документа.
З інших наданих досліджених доказів відомо наступне.
Іпотечний договір № 218 від 15 липня 2008 року на а. с. 39-41 (т. 2) доводить, що квартира АДРЕСА_2 передана ОСОБА_6 та ОСОБА_10 як співвласниками в іпотеку ВАТ "Державний ощадний банк України" в особі Березнівського відділення для забезпечення обов'язку ОСОБА_10 по сплаті кредиту по кредитному договору № 218 від 15 липня 2008 року (а. с. 85-87, т.1), згідно з яким він отримав кредит в розмірі 200 000 гривень.
Підписи від імені позичальника ОСОБА_10 в кредитному договорі та від імені іпотекодавця в іпотечному договорі навпроти його прізвища виконані ОСОБА_10, а в іпотечному договорі навпроти прізвища ОСОБА_6 - вчинений іпотекодавцем ОСОБА_6 Це доведено висновком експерта № 1-57 від 12 квітня 2013 року на а. с. 220-226 (т. 2).
Розписка ОСОБА_10 на а. с. 46 (т. 1) доводить, що 22 червня 2009 року він отримав від ОСОБА_4 10 000 доларів США в якості завдатку за квартиру АДРЕСА_2. В ній передбачено, що залишкова сума буде сплачена у вересні-жовтні місяці 2009 року після підписання договору купівлі-продажу.
Розписка ОСОБА_6 та ОСОБА_10на а. с. 47 (т. 1), що датована 20 січня 2010 року, свідчить, що віддачу вони гарантують до 1 травня 2010 року. Згідно з розпискою домовлена сума продажу квартири не змінюється і становить 29 000 доларів США.
Витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно № 6788321 від 21 березня 2005 року (а. с. 107, т. 2) доведено, що співвласниками квартири АДРЕСА_2 в рівних частках є ОСОБА_6 та ОСОБА_10
А повідомленням Березнівського відділення Ощадбанку № 10017/0136 від 19 жовтня 2010 року на а. с. 72 (т. 1) стверджено, що станом на вказану дату по кредитному договору № 218 від 15 липня 2008 року має місце прострочення та заборгованість складає 236 203 гривні 59 копійок
Таким чином, оцінивши досліджені докази в частині обвинувачення ОСОБА_6 за ч.3 ст. 190 КК України в їх сукупності, суд вважає доведеною вину обвинуваченої ОСОБА_6 та зазначає наступне.
В судовому засіданні встановлено, що отримуючи від потерпілої ОСОБА_4 кошти в рахунок завдатку за квартиру АДРЕСА_2, при наявності домовленості спрямування їх на погашення заборгованості по кредитному договору № 218 від 15 липня 2008 року і укладення договору купівлі-продажу квартири з ОСОБА_4 в строк до жовтня 2009 року, ОСОБА_6 використала вказані кошти в загальній сумі 160 690 гривень у власних цілях, кредиту з цих надходжень погашати наміру не мала, погашала його за рахунок отримуваної пенсії, договору купівлі - продажу з ОСОБА_4 нею оформлено не було.
Такі її дії слід кваліфікувати за ч.3 ст. 190 КК України як шахрайство, вчинене у великих розмірах.
При цьому, та обставина, що ОСОБА_6 поселила ОСОБА_4 з сім'єю в будинок, який мав бути предметом договору купівлі-продажу, уклала договір його найму, на таку кваліфікацію її дій не впливає.
ОСОБА_6 жодних доказів на підтвердження своєї невинуватості в частині обвинувачення за ч.3 ст. 190 КК України суду не надала, не покликалася на такі докази згідно матеріалів кримінального провадження, хоча така можливість їй була забезпечена.
Призначаючи покарання за скоєне ОСОБА_6, суд враховує наступні пом'якшуючі її покарання обставини - щире каяття у вчиненому за ч.3 та ч.4 ст. 358 КК України, а також ті що стосуються її особи - вона раніше до кримінальної відповідальності не притягувалася, з місця проживання характеризується позитивно, є вдовою.
На підставі вищенаведеного не заслуговують на увагу покликання сторони потерпілої на те, що вона має бути засуджена до позбавлення волі.
Крім цього, слід виключити з обвинувального акту обставину, яка на думку обвинувачення обтяжує покарання ОСОБА_6 - рецедив злочину. Адже на день винесення вироку судом відсутнє будь-яке судове рішення, що набрало законної сили, згідно з яким ОСОБА_6 була б засуджена за вчинення кримінального паравопорушення.
Таким чином, обтяжуючі її покарання обставини відсутні.
Тому покарання їй, з врахуванням також тяжкості вчинених нею кримінальних правопорушень, слід призначити не пов'язане з позбавленням волі, застосувавши до покарання у виді позбавлення волі максимальний іспитовий строк на підставі ст.ст 75-76 КК України.
Суд, зважаючи на те, що вину ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення за ч.3 ст. 190 КК України стороною обвинувачення повністю доведено, обвинувачена ОСОБА_6 не заперечила отримання від потерпілої ОСОБА_4 коштів в перерахунку на гривні в розмірі 160 690 гривень, стягує з ОСОБА_6 заявлену в позовній заяві суму - 187 036 гривень 20 копійок, враховуючи, що частина коштів передавалася ОСОБА_6 в доларах та курс долара на час розгляду справи судом.
Вважає, що її солідарна відповідальність разом з сином ОСОБА_10 наступати не може, адже той є свідком по справі.
А згідно з ч.1 ст.128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
Суд також покладає на обвинувачену ОСОБА_6 судові витрати за проведення судово-почеркознавчих експертиз в розмірі 1173 гривні 60 копійок.
До набуття вироком законної сили суд залишає ОСОБА_6 обраний їй в ході досудового розслідування захід запезпечення кримінального провадження - запобіжний захід у виді особистого зобов'язання.
Речових доказів, крім долучених до матеріалів кримінального провадження, суду не надано.
Керуючись ст. ст. 370-371,373-374,376 КПК України, суд
ОСОБА_6 визнати винною за ч.3 ст. 358, ч.4 ст. 358, ч.3 ст. 190 КК України та призначити покрання:
- за ч. 3 ст. 358 КК україни - два роки позбавлення волі;
- за ч.4 ст. 358 КК України - шість місяців арешту;
- за ч.3 ст. 190 КК України - чотири роки позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України шляхом часткового складання призначених покарань остаточне покарання ОСОБА_6 призначити на строк п'ять років позбавлення волі.
У відповідності зі ст. 75 КК України ОСОБА_6 звільнити від призначеного за цим вироком покарання, якщо він протягом трьох років не вчинить нового злочину.
На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_6 обов'язки не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання чи роботи.
Стягнути з ОСОБА_6:
на користь ОСОБА_4 завдану матеріальну шкоду в розмірі 183 036 гривень 20 копійок;
в доход держави судові витрати в розмірі 1 173 гривні 60 копійок.
Захід забезпечення кримінального провадження у виді особистого зобов'язання залишити засудженій ОСОБА_6 до набуття вироком законної сили.
На вирок учасниками судового розгляду може бути подана апеляція до апеляційного суду Рівненської області протягом 30 днів з дня його проголошення через Березнівський районний суд.
Суддя Мельник В. Я.