Справа № 525/1063/13-ц
Номер провадження 22-ц/786/4190/2013
Головуючий у 1-й інстанції Хоролець В. В.
Доповідач Винниченко Ю. М.
09 грудня 2013 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого судді: Винниченка Ю.М.,
Суддів: Абрамова П.С., Карпушина Г.Л.,
при секретарі: Коротун І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засідання в м. Полтаві цивільну справу за апеляційними скаргами Управління пенсійного фонду України у Великобагачанському районі Полтавської області та ОСОБА_2
на рішення Великобагачанського районного суду Полтавської області від 29 жовтня 2013 року
по справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у Великобагачанському районі Полтавської області про відшкодування моральної шкоди,-
15 серпня 2013 року ОСОБА_2 звернувся з позовом до Великобагачанського районного суду Полтавської області, в якому просив стягнути 100 000 грн. моральної шкоди з Управління Пенсійного фонду України у Великобагачанському районі.
Свої вимоги мотивував тим, що постановою Великобагачанського районного суду Полтавської області від 10.04.2013 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 02.07.2013 року визнано протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України у Великобагачанському районі Полтавської області щодо відмови йому, ОСОБА_2, у перерахуванні щомісячного довічного грошового утримання як судді у відставці з 01.01.2012 року, зобов'язано відповідача Управління Пенсійного фонду України у Великобагачанському районі Полтавської області здійснити такий перерахунок з 01.01.2012 року по даний час ( остання довідка № 33 від 08.01.2013 року, видана ТУ ДСА України в Полтавській області) та виплатити на його користь недоплачену заборгованість за період з 01.01.2012 року по квітень 2013 року включно в сумі 131506 грн. 56 коп. Отримавши вказані рішення судів та 30.07.2013 року заяву ОСОБА_2 від 24.07.2013 року з пропозицією та проханням добровільно виконати рішення судів і перерахувати йому щомісячне довічне грошове утримання як судді у відставці та виплатити всю заборгованість за період з 01.01.2012 року по липень 2013 року в сумі 163 958 грн. 22 коп. в черговий день виплати щомісячного довічного грошового утримання як судді у відставці 09.08.2013 року, УПФУ у Великобагачанському районі Полтавської області цього не зробило.
09.08.2013 року УПФУ у Великобагачанському районі виплатило йому щомісячне довічне грошове утримання, як судді у відставці у старому розмірі 3979 грн. 08 коп., довівши таким чином загальну суму недоплаченої йому заборгованості за період з 01.01.2012 року по серпень 2013 року включно до 174 775 грн. 44 коп.
Вважає, що відповідач своїми незаконними діями, які виразились у прийнятті протиправного рішення про відмову у виплаті йому щомісячного довічного грошового утримання, завдав йому моральну шкоду, яка виразилась у порушенні його життєвих планів. Зокрема, більше 20 місяців він змушений був витрачати багато часу, здоров'я та коштів на судову тяганину та звертатись з численними скаргами за допомогою до начальника Головного УПФ України в Полтавській області; до Ради суддів України; до ДСА України - весь цей час переживав душевні хвилювання та залишився без засобів існування.
Рішенням Великобагачанського районного суду Полтавської області від 29 жовтня 2013 року позов ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у Великобагачанському районі Полтавської області про відшкодування моральної шкоди задоволено частково.
Стягнуто з Управління Пенсійного фонду України у Великобагачанському районі Полтавської області на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя АДРЕСА_1. заподіяну моральну шкоду в розмірі 2000 грн.
В іншій частині позовних вимог ОСОБА_2 - відмовлено.
Судові витрати віднесено за рахунок держави.
Не погодившись з зазначеним рішенням, його оскаржило Управління пенсійного фонду України у Великобагачанському районі Полтавської області, подавши апеляційну скаргу, в якій прохає скасувати рішення місцевого суду з підстав порушення норм матеріального права та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.
Вказує, що доводи позивача щодо завдання йому моральної шкоди не можуть бути прийняті до уваги, оскільки на його звернення до Управління пенсійного фонду України у Великобагачанському районі були дані змістовні відповіді.
Також посилається на те, що позивачем не доведено факт заподіяння фізичних чи моральних страждань, а також причинного зв'язку між неправомірною поведінкою і моральної шкодою.
Не погодився із зазначеним рішенням також ОСОБА_2, подавши апеляційну скаргу, в якій прохає скасувати рішення Великобагачанського районного суду Полтавської області від 29 жовтня 2013 року, стягнути з Управління Пенсійного фонду у Великобагачанському районі Полтавської області 100 000 грн. моральної шкоди.
Перевіривши матеріали справи, з'ясувавши межі апеляційного оскарження, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги слід відхилити, а рішення місцевого суду залишити без змін.
Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно ч.1 п.1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.
Відповідно до ч.1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
У відповідності з ч.3 ст. 10, ч.1ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим, ухваленим на основі повно і всебічно з'ясованих обставин. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень та добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.
Судом достовірно встановлено, що ОСОБА_2 працював на посаді судді Великобагачанського районного суду Полтавської області з 22 січня 1993 року по 31 жовтня 2003 року. Відповідно до Указу Президента України № 1198/2003 від 20.10.2003р. та наказу № 68.1 від 31.10.2003 року ТУ ДСА України в Полтавській області, ОСОБА_2 звільнений з посади з 31.10.2003 року у зв'язку з виходом у відставку.
З витягу із Акту огляду у МСЕК № 0155706 та довідки МСЕ № 0065955 від 08.01.2008 року вбачається, що ОСОБА_2 являється інвалідом третьої групи загального захворювання ( а.с.а.с.35,99).
В період з 05.12.2011 року по 01.01.2012 року ОСОБА_2 звернувся до Управління Пенсійного фонду України у Великобагачанському районі Полтавської області, Головного управління Пенсійного фонду України та Пенсійного фонду України із заявою про виплату йому щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01.01.2012 року згідно ст. ст. 129,138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» ( а.с. 42-44, 46), однак листом УПФУ України у Великобагачанському районі Полтавської області ОСОБА_2 як судді у відставці було відмовлено у проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання як судді у відставці з 01.01.2012 року ( а.с.а.с. 45,47).
За наслідками звернення ОСОБА_2 з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України у Великобагачанському районі Полтавської області про визнання дій відповідача щодо відмови у перерахуванні щомісячного довічного грошового утримання з 01.01.2012 року неправомірними та зобов'язання виплачувати щомісячне довічне грошове утримання як судді у відставці, постановою Великобагачанського районного суду Полтавської області від 10.04.2013 року визнано протиправною бездіяльність Управління Пенсійного Фонду України у Великобагачанському районі Полтавської області щодо відмови у перерахуванні щомісячного довічного грошового утримання з 01.01.2012 року ОСОБА_2 як судді у відставці та зобов'язано Управління Пенсійного фонду України у Великобагачанському районі Полтавської області здійснити ОСОБА_2 перерахунок щомісячного довічного грошового утримання як судді у відставці у розмірі 86% від суддівської винагороди, визначеної ст. 129 Закону України « Про судоустрій і статус суддів», працюючого на відповідній посаді судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання: з 01.01.2012 року - на підставі довідки територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області про суддівську винагороду, яка враховується при визначенні (перерахунку) йому щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці № 141 від 19.01.2012 року; з 01.04.2012 року - на підставі довідки № 1003 від 23.05.2012 року; з 01.07.2012 року - на підставі довідки № 1429 від 10.07.2012 року; з 01.10.2012 року - на підставі довідки № 1959 від 02.10.2012 року; з 01.12.2012 року - на підставі довідки № 2432 від 05.12.2012 року; з 01.01.2013 року - на підставі довідки № 33 від 08.01.2013 року та виплатити на його користь 131 506 грн. 56 коп. заборгованості, що виникла внаслідок недоплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за період з 01 січня 2012 року по квітень 2013 року включно ( а.с.а.с. 4-11).
Ухвалою колегії суддів Харківського апеляційного адміністративного суду від 02.07.2013 року апеляційну скаргу УПФУ у Великобагачанському районі Полтавської області залишено без задоволення, а постанову Великобагачанського районного суду Полтавської області від 10.04.2013 року без змін ( а.с.а.с.12-15).
Постанова Великобагачанського районного суду Полтавської області від 10.04.2013 року набрала законної сили 02.07.2013 року.
Рішенням УПФУ у Великобагачанському районі від 31.07.2013 року ОСОБА_2 було проведено перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці згідно судового рішення та справу направлено до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області для перевірки та включення виплат до виплатних відомостей ( а.с.а.с.30,38). У підсумкову відомість на зарахування пенсії за період з 04.08 по 25.08.2013 року була включена сума коштів 174 775 грн. 44 коп., яка підлягала виплаті ОСОБА_2 ( а.с.32).
23.08.2013 року Головним управлінням ПФУ у Полтавській області було профінансовано дану виплату та перераховано на вкладний рахунок ОСОБА_2 у Великобагачанському віддділенні ПАТ КБ «ПриватБанк» ( а.с.26).
Відповідно до ст. 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.
При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Згідно ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується
особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Також пунктами 2, 5 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», роз'яснено, що суд при вирішенні питання про відшкодування моральної шкоди повинен встановити її наявність, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
Особа несе відповідальність за заподіяну моральну шкоду у випадках, коли право на її відшкодування безпосередньо передбачене нормами Конституції України або у випадках, передбачених нормами ЦК, а також іншими нормами законодавства, які встановлюють відповідальність за заподіяння моральної шкоди.
Таким чином, за загальним правилом особа несе відповідальність за заподіяну моральну шкоду лише у випадку доведеності її вини та коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції України, іншими нормативними актами, які встановлюють відповідальність за заподіяння такої шкоди.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди у розмірі 2000 грн., місцевий суд обґрунтовано виходив з того, що орган пенсійного фонду безпідставно відмовив у виплаті позивачу щомісячного довічного грошового утримання. Вина Пенсійного Фонду України у Великобагачанському районі щодо відмови позивачу у призначенні щомісячного довічного грошового утримання встановлена відповідними судовими рішеннями.
При цьому місцевим судом обґрунтовано враховані вимоги розумності та справедливості, а також те, що позивач внаслідок неправомірних дій відповідача фактично залишився без засобів існування, тоді як потребував лікування і обстеження.
Таким чином, доводи апеляційних скарг щодо неправомірності ухваленого рішення не заслуговують на увагу колегії суддів та спростовуються наявними у справі доказами.
На підставі викладеного, та враховуючи, що доводи апеляційної скарги не ставлять під сумнів правильність постановленого рішення, колегія суддів приходить до висновку, що підстави для їх зміни чи скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційні скарги Управління пенсійного фонду України у Великобагачанському районі Полтавської області та ОСОБА_2 - відхилити.
Рішення Великобагачанського районного суду Полтавської області від 29 жовтня 2013 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.
Головуючий суддя : ______________ Ю.М. Винниченко
Судді: _____________ П.С. Абрамов ______________ Г.Л.Карпушин