Справа № 539/4685/13-ц
16 грудня 2013 року Лубенський міськрайонний суд
Полтавської області
В складі: головуючого судді - Матвієнка В. М.
при секретарі - Павличенко О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,
Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про визнання її особою, що втратила право користування житловим приміщенням , а саме квартирою №78 по вул. Монастирська 50 м. Лубни Полтавської області .
У позові вказано, що позивачка ОСОБА_1 з 2004 року являється власником квартири АДРЕСА_1 .
За її згодою у 2004 році у даній квартирі зареєструвалися її син ОСОБА_3 разом зі своєю дружиною - відповідачкою по справі , які в неї вселилися та стали проживати.
У 2009 році позивачка подарувала своєму сину житловий будинок , що розташований по вул. Зайкевича №38 м. Лубни Полтавської області в якому вони з цього часу стали проживати при цьому свою реєстрацію у АДРЕСА_2 відповідачка не зняла по теперішній час . 06.06.2013 року її син розірвав шлюб з відповідачкою після чого їй присвоєно дошлюбне прізвище ОСОБА_2.
На неодноразові звернення позивачки зняти свою реєстрацію відповідачка відмовляється.
Враховуючи те що з 2009 року по теперішній час відповідачка в вказаній квартирі не проживає, ніяких стосунків з нею не підтримує, участі в оплаті комунальних послуг не приймає, її особистих речей у квартирі немає , самовільно залишивши це житло тобто, не проживаючи в ній більше ніж 1 рік без поважних причин позивачка прохає визнати ОСОБА_2 особою, що втратила право користування житловим приміщенням , а саме квартирою №78 по вул. Монастирська 50 м. Лубни Полтавської області .
У судовому засіданні позивачка свої позовні вимоги підтримала в повному обсязі, прохаючи суд їх задовольнити , не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідачка ОСОБА_2І, в судове засідання не з"явилася, про дату, час, місце розгляду справи повідомлена завчасно, що підтверджується поштовим повідомленням. Третя особа ОСОБА_3 звернувся до суду з письмовою заявою згідно якої прохає розглянути справу без нього, позовні вимоги підтримує.
Суд , враховуючи думку позивача, достатність матеріалів, доказів, що відповідач повідомлений в установленому законом порядку про дату розгляду справи , від якого не надійшло ніяких заяв про перенесення розгляду справи, вважає за можливе провести заочний розгляд справи у відповідності з ст. 224 ЦПК України.
Дослідивши обставини, докази справи суд вважає, що позов підлягає задоволенню.
Встановлено, що позивачка ОСОБА_1 з 2004 року являється власником квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно, технічним паспортом на квартиру (а.с.9-12).
За згодою власника квартири ОСОБА_1 у 2004 році у даній квартирі зареєструвалися її син ОСОБА_3 разом зі своєю дружиною - відповідачкою по справі , які в неї вселилися та стали в ній проживати.
У 2009 році позивачка подарувала своєму сину житловий будинок , що розташований по вул. Зайкевича №38 м. Лубни Полтавської області де вони з стали проживати при цьому свою реєстрацію у АДРЕСА_2 відповідачка не зняла по теперішній час . 06.06.2013 року її син розірвав шлюб з відповідачкою після чого їй присвоєно дошлюбне прізвище ОСОБА_2. На неодноразові вимоги позивачки добровільно знятися з реєстрації по вищевказаній адресі не реагує.
Судом встановлено, що з 2009 року відповідачка у АДРЕСА_3 по теперішній час не проживає, ніяких стосунків з нею не підтримує, участі в оплаті комунальних послуг не приймає, її особистих речей у квартирі немає , самовільно залишила це житло, ключі від квартири віддала власнику квартири позивачці, питання про вселення не ставила і не ставить, намірів проживати в квартирі не має, що підтверджується актами будинкового комітету (а.с.16.17), поясненнями позивачки.
Згідно ч.2 ст. 405 ЦК України колишній член сім'ї власника житла втрачає право користування цим житлом у разі його відсутності понад один рік без поважних причин.
Виходячи з вищенаведеного суд прийшов до висновку, що відповідачка, як колишній член сім"ї не проживає у спірній квартирі більше 4- х років без поважних причин отже може бути визнана судом особою, що втратила право на користування вказаним житлом.
Обраний позивачем спосіб захисту своїх прав та інтересів відповідає вимогам ст. 16 ЦК України.
Враховуючи вищенаведене , інтереси позивача, як власника житла, що іншого шляху для захисту своїх прав у позивачки немає, суд визнає позовні вимоги правомірними , які підлягають задоволенню.
Судові витрати позивачка взяла на себе, прохає їх не стягувати.
Керуючись ст.16, 405 ЦК України ,
ст.ст. 60, 212-215, 224-226 ЦПК України суд,
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 особою , що втратила право користування житловим приміщенням розташованим у АДРЕСА_4 .
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Полтавської області протягом 10 днів з дня його проголошення через суд першої інстанції.
Особи , які брали участь у справі , але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу до апеляційного суду Полтавської області через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідачів, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя Лубенського
міськрайонного суду ОСОБА_4