Справа № 541/2962/13-ц
Провадження №2/541/1160/2013
Іменем України
12 грудня 2013 року Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:
головуючої, судді Куцин В.М.,
при секретарі Борисенко М. Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Миргороді цивільну справу за ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права спільної сумісної власності подружжя на гараж,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про визнання гаража, розташованого за адресою вулиця Ведмедівка, 20 міста Миргород Полтавської області, спільною сумісною власністю подружжя, її та ОСОБА_2 та визнання за нею права власності на 1/2 частину вказаного гаража.
В обґрунтування позовних вимог, підтримуючи їх в судовому засіданні, пояснила, що вона та відповідач перебували в зареєстрованому шлюбі з 26 липня 1996 року по 10 грудня 2010 року. В період шлюбу 14.06.2001 року за спільні кошти придбали гараж. Договір купівлі - продажу уклав відповідач на своє ім'я, оскільки вона на той час доглядала малолітню дитину.
Незважаючи на те, що гараж придбаний в період шлюбу і є спільною сумісною власністю подружжя, однак відповідач цього не визнає і забороняє їй користуватися приміщенням гаража. Спірний гараж був придбаний у власниці, яка проживала за адресою Ведмедівка, 20 м. Миргород. Приміщення гаражу було розташоване на земельній ділянці між будинковолодінням №18 та №20 по вулиці Ведмедівка. Зараз спірний гараж знаходиться на земельній ділянці, якою користуються вона та відповідач. Земельна ділянка не приватизована, тому їй не відомі межі земельної ділянки за адресою вулиця Ведмедівка,18, як і невідомі межі земельної ділянки за адресою вулиця Ведмедівка, 20. Факт наявності гаражу підтверджується актом опису та оцінки майна, які проводили виконавці з метою виконання рішень про стягнення коштів з відповідача, в тому числі і на її користь. Просила визнати спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 гараж, розташований за адресою: місто Миргород, вулиця Ведмедівка, 20 Полтавської області, який належить ОСОБА_2 на підставі договору купівлі - продажу укладеного 14 червня 2001 року, та визнати за нею право власності на 1/2 частину цього гаража. Оскільки в суді вирішується спір про гараж, співвласником якого є вона, вважала, що необхідно зупинити виконавче провадження в частині реалізації спірного гаража державними виконавцями з метою виконання судових рішень.
Представник відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_3 заперечуючи проти позову пояснив, що його довіритель стверджує, що спірного майна (гаража), який ним був придбаний в період шлюбу в 2001 році не існує. В ході судового розгляду при огляді плану земельної ділянки за адресою: місто Миргород вулиця Ведмедівка, 20 вказані твердження відповідача були підтверджені. Оскільки позивачкою не надані докази про існування на час розгляду справи спірного майна в натурі, тому в задоволенні позову необхідно відмовити за недоведеністю позовних вимог.
Заслухавши сторони, дослідивши письмові докази по справі, суд встановив.
26.07.1996 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 уклали шлюб, 10.12.2010 року шлюб між сторонами розірвано, що об'єктивно підтверджується свідоцтвом про шлюб та свідоцтвом про розірвання шлюбу (а.с.3,4).
В період шлюбу за спільні кошти подружжя придбали гараж за адресою: місто Миргород вулиця Ведмедівка, 20 Полтавської області на підставі договору купівлі - продажу укладеного 14 червня 2001 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_2, зареєстрованого 12.07.2001 року Лубенським міжміським бюро технічної інвентаризації в реєстровій книзі №5 за реєстровим номером 809 за ОСОБА_2, що підтверджується договором купівлі продажу та довідкою ДКП «Миргородтехінвентаризація» від 16.11.2012 року (а.с.49-50).
Висновком про вартість майна від 08.08.2013 року в ході проведення виконавчих дій по виконанню рішення суду про стягнення коштів з відповідача, визначена ринкова вартість гаража за адресою: місто Миргород вулиця Ведмедівка, 20 Полтавської області в сумі 14000 гривень (а.с.8,14,15).
Відповідно до положень ст.ст. 22, 28 КпШС України, які діяли на час придбання спірного майна, майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження майном. Подружжя користується рівними правами на майно і в тому разі, якщо один з них був зайнятий веденням домашнього господарства, доглядом за дітьми або з інших поважних причин не мав самостійного заробітку. В разі поділу майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя, їх частки визнаються рівними. В окремих випадках суд може відступити від начала рівності часток подружжя, враховуючи інтереси неповнолітніх дітей або інтереси одного із подружжя, що заслуговують на увагу. Суд може визнати майно, нажите із подружжя під час їх роздільного проживання при фактичному припиненні шлюбу, власністю кожного з них.
Зважаючи на вищевикладене, суд вважає, що вимоги позивача про визнання спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 гаража за адресою: місто Миргород вулиця Ведмедівка, 20 Полтавської області та визнання права власності ОСОБА_1 на 1/2 частину цього гаража ґрунтуються на законі і підлягають задоволенню.
На думку суду не заслуговують на увагу твердження представника відповідача про відсутність спірного нежитлового приміщення в натурі, оскільки ці твердження спростовуються вищенаведеними доказами наданими позивачем на підтвердження своїх доказів, а також актом опису й арешту майна державного виконавця Миргородського МРУЮ складеного при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження №3164231 про стягнення боргу з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 та інших стягувачів (а.с.45,46).
Не заслуговують на увагу заперечення представника відповідача, що відсутність на плані земельної ділянки по вулиці Ведмедівка, 20 м. Миргород гаража є беззаперечною підставою для відмови в задоволенні позову. Оскільки згідно повідомлення ДКП Миргородтехінвентаризація» надана суду інвентаризація будівель за вказаною адресою проведена станом на 2013 рік (а.с.63,64), в той час як відповідачем не надано будь-яких об'єктивних даних, які б підтверджували незмінність меж земельної ділянки на якій розміщений спірний гараж з часу набуття власності на спірне майно, з 2001 року до жовтня 2013 року. Та враховуючи, що відповідачем не спростовані твердження позивача, що розміщене поблизу житлового будинку №18 на вулиці Ведмедівка м. Миргород нежитлове приміщення, яке зображене на фототаблиці наданій відповідачем, як сарай, є будівлею спірного гаража (а.с.35-37).
В зв'язку з відмовою в задоволенні позову відповідно до ст.88 ЦПК України необхідно стягнути з ОСОБА_2 229 гривень 40 копійок судового збору на користь держави від сплати якого була звільнена позивач при звернені до суду.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 62, 64, 88, 208, 209, 213-215, 294 ЦПК України, ст.ст. 22, 28 КпШС України, суд -
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 гараж вартістю 14000 гривень, розташований за адресою: місто Миргород, вулиця Ведмедівка, 20, Полтавської області, який належить ОСОБА_2 на підставі договору купівлі продажу укладеного 14 червня 2001 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 і зареєстрованого 12.07.2001 року Лубенським міжміським бюро технічної інвентирізації в реєстровій книзі №5 за реєстровим номером 809 за ОСОБА_2.
Визнати право власності ОСОБА_1 на 1/2 (одну другу) частину гаража розташованого за адресою: місто Миргород вулиця Ведмедівка,20 (двадцять) Полтавської області.
Стягнути з ОСОБА_2 229 гривень 40 копійок судового збору на користь держави від сплати якого була звільнена позивач при зверненні до суду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Полтавської області, через Миргородський міськрайонний суд шляхом подання в 10-денний строк апеляційної скарги з дня проголошення рішення.
Суддя:
ОСОБА_5