Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"21" листопада 2013 р.Справа № 922/4116/13
Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Светлічного Ю.В.
розглянувши матеріали справи
за позовом Заступника прокурора Дзержинського району, м. Харкова в інтересах держави в особі 1) Харківської міської ради, м. Харків; 2) Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, м. Харків
до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Харків
про стягнення коштів
Заступник прокурора Дзержинського району м. Харкова в інтересах держави в особі: 1) Харківської міської ради, м. Харків; 2) Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, м. Харків звернувся до господарського суду Харківської області із позовною заявою, щодо стягнення з відповідача - Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Харків заборгованості за договором оренди №3991 від 09.12.2009 р. в розмірі 37 419,61 грн. та пені у розмірі 888,88 грн., посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань згідно вказаного договору.
Рішенням господарського суду Харківської області від 18 листопада 2013 р. у справі №922/4116/13 у позові відмовлено частково. В частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 27 000,00 грн. - у задоволенні позову відмовлено. В частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 11 308,49 грн. провадження у справі припинити. Стягнуто з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на користь державного бюджету України судовий збір в сумі 1180,50 грн.
За результатами розгляду справи було встановлено, 09 грудня 2009 року між 2-им позивачем та відповідачем було укладено договір оренди №3991, відповідно до умов якого позивач (орендар) передав відповідачу (орендарю) в строкове платне користування комунальне окреме індивідуально визначене майно, а саме: нежитлові приміщення загальною площею 229,4 кв.м., розміщене за адресою: АДРЕСА_1 літери "А-2", що належить до комунальної власності територіальної громади міста Харкова та відображається на балансі КП "Жилкомсервіс".
Однак, в порушення умов договору відповідач вносив орендну плату несвоєчасно та не в повному обсязі, в зв'язку з чим виникла заборгованість по орендній платі, та як встановлено судом заборгованість відповідача перед позивачем складає 37 419,61 грн.
Судом встановлено, що відповідачем було сплачено суму боргу перед позивачем, що підтверджується копіями квитанцій оплати відповідачем заборгованості перед позивачем: №26-5260 від 20.09.2013 року на суму 27 000,00 грн., №26-3641 від 18.10.2013 р. на суму 16 000,00 грн., №265697 від 18.10.2013 р. на суму 600,00 грн., тобто заборгованість у відповідача відсутня.
Як вбачається з матеріалів справи, позовна заява була подана прокурором 26 вересня 2013 року, згідно квитанції №26-5260 від 20.09.2013 року відповідачем до подачі прозову до суду була оплачена заборгованість перед позивачем на суму 27 000,00 грн. Тобто в частині позовних вимог у розмірі 27 000,00 грн. слід відмовити, як у безпідставно заявлених прокурором.
Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Відповідно до п.1. Цивільного кодексу України основу цивільного законодавства України становить Конституція України.
Згідно п. 2 ст. 4 Цивільного кодексу України, основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України.
Пунктом 2 ст. 11 Цивільного кодексу України передбачається, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.
У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами другою - п'ятою ст.13 Цивільного кодексу суд може зобов'язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом.
Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст.90 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, виявивши при вирішенні господарського спору порушення законності або недоліки в діяльності підприємства, установи, організації, державного чи іншого органу, виносить окрему ухвалу.
Окрема ухвала надсилається відповідним підприємствам, установам, організаціям, державним та іншим органам, посадовим особам, які несуть відповідальність за ухилення від виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, в порядку та розмірі, передбачених частиною першою статті 119 цього Кодексу.
Відповідно до Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції":
5.1. Окрема ухвала виноситься господарським судом за наявності умов, передбачених частиною першою статті 90 ГПК - виявлення при вирішенні спору порушень законності або недоліків у діяльності підприємства, установи, організації, державного чи іншого органу (далі - підприємства і організації).
При цьому господарський суд не обмежений колом ні учасників судового процесу у конкретній справі, ані загалом осіб, зазначених у статті 1 ГПК.
5.2. Окрема ухвала виноситься, як правило, одночасно з рішенням зі справи. Водночас з урахуванням обставин конкретної справи (зокрема, у випадках, зазначених у підпунктах 3.12, 3.13 пункту 3 цієї постанови) суд може винести окрему ухвалу в будь-який момент часу в процесі розгляду справи.
Враховуючи вищевикладене, те що відповідачем порушувались умови договору в частині сплати орендної плати та те, що сторони мають дотримуватися вимог чинного законодавства при здійсненні господарської діяльності, з метою недопущення в майбутньому порушень чинного законодавства, суд вважає за необхідне винести окрему ухвалу на адресу відповідача, щодо усунення недоліків в діяльності підприємця в частині здійснення господарської діяльності відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 86, 90 Господарського процесуального кодексу України, п. ,2 ст. 4, п. 2 ст. 11, п. 1, 6 ст.13, 509, ст. 526, 530 Цивільного кодексу України, суд-
Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 дотримуватись вимог чинного законодавства України щодо належного виконання зобов'язань за укладеними підприємцем договорами.
Суддя Светлічний Ю.В.