09.12.2013 року Справа № 904/5171/13
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Антонік С.Г.(доповідач),
суддів: Чоха Л.В., Чимбар Л.О.
при секретарі судового засідання: Ревкова Г.О.
за участю представників сторін:
від позивача: Целелєв М.Ю., представник, дов. № б/н від 31.05.2013
Петраченко Л.А., бухгалтер, дов. № б/н від 04.12.2013
від відповідача: Бєлих О.О., представник, дов. № 1 від 04.01.2013
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Командитного товариства "СИМФА" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.08.2013 року по справі № 904/5171/13
за позовом Прокурора Інгулецького району м.Кривого Рогу в інтересах держави в особі Управління благоустрою та житлової політики виконкому Криворізької міської ради, м.Кривий Ріг
до Командитного товариства "СИМФА", м. Кривий Ріг
про стягнення заборгованості за договором на відшкодування експлуатаційних витрат з утримання будинку і споруди та прибудинкової території
Ухвалою суду від 25.11.2013р.. за клопотанням сторін. розгляд справи продовжено на 15 днів.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 06.08.2013р. ( суддя - Петрова В.І.) позов задоволено частково.
Стягнуто з Командитного товариства "СИМФА" на користь Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація № 20" заборгованість за договором на відшкодування експлуатаційних витрат з утримання будинку і споруди та прибудинкової території у розмірі 15 501,31грн., 496,02грн. пені, 336,17грн. 3% річних.
Стягнуто з Командитного товариства "СИМФА" на користь Державного бюджету України в особі Управління Державної казначейської служби України у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області 1 714,47грн. судового збору.
В іншій частині позову відмовлено.
Рішення мотивоване доведеністю вимог позивача матеріалами справи та правильністю розрахунків заборгованості. пені та 3% річних. У стягненні інфляційних відмовлено, оскільки за стягуваний період індекс інфляції мав від'ємне значення.
Не погодившись з рішенням, відповідач у справі звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права та неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, відмовити в задоволенні в повному обсязі.
В апеляційній скарзі зазначається, суд не прийняв до уваги те, що позивачем нараховано відповідачу заборгованість за комунальні послуги за період з 01.10.2011р. по 01.02.2013р. згідно договору №5/57 від 01.03.2009р.. Однак вказаний договір в період нарахування заборгованості припинив свою дію у встановленому законом порядку, а комунальні послуги відповідачу позивачем за вказаний період не надавались.
Представник відповідача в судовому засіданні підтримала апеляційну скаргу .
Позивач відзив на апеляційну скаргу не надав. Його представник в судовому засіданні зазначив, що відповідачу направлялися для підписання 2 екземпляри договору. Однак відповідач їх не підписав. послуги відповідачу надавалися. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Згідно зі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.
Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм чинного законодавства при винесенні рішення суду, встановила наступне.
01.03.2009р. Комунальним підприємством "Житлово-експлуатаційна організація № 20" та Командитним товариством "СИМФА" укладено договір на відшкодування експлуатаційних витрат з утримання будинку і споруди та прибудинкової території №5/57.
Предметом Договору є забезпечення постачальником виконання комплексу робіт, пов"язаних з утриманням будинку і споруди та прибудинкової території за адресою: м. Кривий Ріг, пр. Перемоги, 35/131.
Договір набирає сили з моменту його підписання сторонами і діє протягом 3-х років. По закінченню терміну дії цього договору його дія продовжується щорічно терміном на 3 роки за відсутності письмової заяви однієї із сторін про бажання розірвати його в термін не пізніше 1-го місяця до закінчення дії цього договору (п.п. 6.1,6.2. договору).
Відповідно до п. 4.1 Договору постачальник щомісяця до 10 числа місяця, наступного за звітним, надає власнику для здійснення оплати спожитих послуг платіжні документи/рахунок на експлуатаційні витрати, податкову накладну.
Пунктом 4.2. договору передбачено, що оплата здійснюється власником у безготівковій формі щомісяця до 20 числа місяця, наступного за звітним згідно наданих платіжних документів, які власником отримує самостійно у постачальника.
За несвоєчасну оплату експлуатації послуг згідно п.4.2. власник сплачує пеню в розмірі облікової ставки НБУ від суми оплати за кожен день прострочки ( п.5.2 Договору).
У зв'язку з несплатою відповідачем наданих послуг, позивач звернувся з позовом до суду. Просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 15 501,31грн. за період з 01.10.2011р. по 01.02.2013р.; пеню у розмірі 496,02грн. за період з 21.11.2011р. по 30.03.2013р.; 3 % річних у розмірі 336,17грн. за період з 21.11.2011р. по 30.03.2013р.; інфляційні у розмірі 57,42грн. за період з грудня 2011р. по лютий 2013р.
Позовні вимоги позивача ґрунтуються на договорі про відшкодування експлуатаційних витрат з утримання будинку і споруди та прибудинкової території №5/57.
Господарський суд, приймаючи рішення, не звернув уваги на те, що даний договір припинив свою з 01.03.2012р. у зв'язку письмовим повідомленням відповідачем позивача листом № 8 від 03.01.2012р., відповідно до п.6.2. Договору, про що відповідач зазначав у відзиві на позовну заяву та прикладав відповідні листи (т.1 а.с.185). Докази, що листи додані до позовної заяви не були надані, в матеріалах справи відсутні.
Факт отримання даного листа підтверджується відповіддю позивача від 19.01.2012р. (т.1 а.с.188). При цьому колегія суддів звертає увагу, що незгода позивача з припиненням договору не є обставиною за якою договір вважається пролонгованим.
Таким чином послуги відповідачу на підставі договору надавалися по лютий 2012р. включно.
Як вбачається з акту звірки розрахунків від 06.12.2013р. позивачем за період з травня 2011 року по лютий 2012 року надані послуги відповідачу на загальну суму 9 118,96 грн.
Відповідачем надані послуги оплачені частково:
- платіжним дорученням №3634 від 18.07.11р. на суму 866,53 оплачені послуги надані в липні 2011р.;
- платіжним дорученням №352 від 23.08.11р. на суму 2 190 грн. оплачені послуги за травень 2011р.
- платіжним дорученням №3712 від 24.10.11р. на суму 300 грн. оплачені послуги за червень 2011р.;
- платіжним дорученнями №589 від 11.11.2011р. на суму 924,96 оплачені послуги за липень 2011р.
Інші платіжні доручення судом не приймаються до уваги, оскільки за ними здійснювалася оплата за послуги надані до травня 2011р.
Таким чином заборгованість відповідача за послуги надані позивачем з травня 2011року по лютий 2012 року складають 4 837, 47 грн.
Відповідно до ч.ч.1, 7 ст.193 ГК України (ст.ст.525, 526 ЦК України), суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом.
Оскільки заборгованість доведена матеріалами справи то з відповідача підлягає стягненню 4 837,47 грн. основного боргу.
Згідно ст..625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно ч.1 ст.216, ч.1, 2 ст.218 ГК України,учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання, шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій.
Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Відповідно до ст..230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
З урахуванням терміну оплати, передбаченого договором, проведених оплат, сума та період прострочення складає: 866,53 грн. з 21.06.11р. по 22.08.11р., 924,96 грн. з 21.08.11р. по 11.11.11р., 226,45 грн. з 21.10.11р., 924,96 грн. з 21.11.11р., 866,53 грн. з 21.12.11р., 1041,98 грн. з 21.01.12р., 508,37 грн. з 21.02.12р., 1269,18 грн. з 21.03.12р.
Пеня за період з 21.11.11р. по 30.03.13р., з урахуванням 6 місячного строку нарахування, виходячи з сум заборгованості та облікової ставки НБУ, як це передбачено Договором, складає 183,76 грн., а не 496,02 грн. як розрахував позивач. Тому позовні вимоги в частині пе5ні підлягають задоволенню в сумі 183,76 грн.
Три проценти річних за період з 21.11.11р. по 30.03.13р. складають 501,19 грн. Однак, оскільки позивач просив стягнути 336,17 грн. 3% річних то колегія суддів погоджується з рішенням суду щодо стягнення 336,17 грн.
Колегія суддів погоджується з рішенням суду в частині відмови у стягненні інфляційних втрат, оскільки дійсно індекс інфляції за період нарахування мав відмінне значення.
З урахуванням викладеного апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення господарського суду зміні.
Витрати з судового збору покласти сторони пропорційно задоволеним вимогам.
На підставі викладеного, керуючись ст. 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд-
Апеляційну скаргу Командитного товариства "СИМФА" задовольнити частково.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.08.2013 року у справі № 904/5171/13 змінити.
Стягнути з Командитного товариства «Симфа» (50000, м. Кривий Ріг, пр..Перемоги, 31, ЄДРПОУ 20254458) на користь Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна організація № 20» (50002, м. Кривий Ріг, вул.. Лермонтова, 60, ЄДРПОУ 25521786) 4 837,47 грн. основного боргу, 183,76 грн. пені, 336,17 грн. 3% річних.
В іншій частині позову відмовити.
Стягнути з Командитного товариства «Симфа» на користь Державного бюджету України в особі Управління Державної казначейської служби у Жовтневому районі м. Дніпропетровська 562 грн. 26 коп. судового збору.
Стягнути з Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна організація № 20» (50002, м. Кривий Ріг, вул.. Лермонтова, 60, ЄДРПОУ 25521786) на користь Командитного товариства «Симфа» (50000, м. Кривий Ріг, пр..Перемоги, 31, ЄДРПОУ 20254458) 281 грн. 21 коп. витрат на судовий збір.
Повний текст постанови складено 16.12.2013 року.
Головуючий: __________________ С.Г. Антонік
Судді: __________________ Л.В.Чоха
__________________ Л.О. Чимбар