ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
13 грудня 2013 року 15:25 № 826/17057/13-а
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Скочок Т.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Золота осінь-10»
доДержавного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві Рябоконь Олени Ікарівни (відповіда-1) Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві (відповідач-2)
провизнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Золота осінь-10» (надалі - позивач або ТОВ «Золота осінь-10») з позовом до державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві Рябоконь Олени Ікарівни (надалі - відповідач-1), Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві (надалі - відповідач-2), в якому просить (з урахуванням уточненої позовної заяви від 07.11.2013 року):
- визнати незаконним та скасувати рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 06.09.2013 року №5634451 прийнятим державним реєстратором прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Головного управління юстиції в м. Києві Рябоконь Оленою Ікарівною;
- зобов'язати Реєстраційну службу Головного управління юстиції у м. Києві зареєструвати за ТОВ «Золота осінь-10» право власності на нерухоме приміщення за адресою: м. Київ, пр-т. Відрадний, 16/50 за заявою: ОСОБА_2 №2523510 від 15.08.2013 року та доданих до неї документів.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.11.2013 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду в судовому засіданні на 25.11.2013 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що представник ТОВ «Золота осінь-10», звернувшись до відповідача із заявою про державну реєстрацію права власності на нежитлове приміщення, розташоване за адресою: м. Київ, пр-т. Відрадний, 16/50, отримав відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень.
У судове засідання на судовий розгляд справи 25.11.2013 року з'явився представник позивача, який позов підтримав у повному обсязі та просив суд задовольнити його з підстав, викладених у позовній заяві.
Відповідачі у судове засідання не з'явилися, явку своїх представників у судове засідання не забезпечили, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, відповідно до вимог ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України).
З огляду на викладене, суд у судовому засіданні від 25.11.2013 року на підставі ч. 6 ст. 128 КАС України, в тому числі враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, ухвалив про розгляд справи у порядку письмового провадження.
Разом з тим, 11.12.2013 року від представника відповідача-2 через канцелярію суду надійшли заперечення проти позову, в яких зазначено, що при зверненні із заявою про реєстрацію (щодо права власності) ОСОБА_2 було подано акт про приймання в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта від 11.09.2001 року площею 94 кв.м., а згідно технічного паспорту - об'єкт має загальну площу - 131,20 кв.м., отже, державним реєстратором зроблено висновок, що станом на 2013 рік не надано акту або декларації про приймання в експлуатацію об'єкта загальною площею - 131,20 кв.м. Крім того, вказано, що в акті про приймання в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта зазначено, що була проведена реконструкція складського приміщення, чому має передувати наявність правовстановлюючого документу. Також, доручення представника, який звернувся із заявою про реєстрацію (щодо права власності), було підписано директором ОСОБА_3, проте згідно положень абз. 1 та 4 п.9.10 Статуту, остання повинна була бути підписана генеральним директором, а не директором, а тому, на думку представника відповідача-2, з даною заявою звернулася неналежна особа.
Розглянувши наявні в матеріалах справи документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові заперечення відповідача-2, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про наступне.
Як вбачається з картки прийому заяви №5011475, копія якої наявна у матеріалах справи, до Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві надійшла заява про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо права власності), подана ОСОБА_2, яка зареєстрована у базі даних про реєстрацію заяв і запитів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 15.08.2013 року 10:02:52 за реєстраційним номером 2523510.
При цьому, у вищезазначеній картці прийому заяви вказаний перелік документів, поданих разом із заявою, а саме: технічний паспорт, серія та номер: б/н, виданий 06.08.2013 року, видавник: КП Київське міське бюро технічної інвентаризації; довідка, серія та номер: 3127, виданий 06.08.2013 року, видавник: КП Київське міське бюро технічної інвентаризації; акт про приймання в експлуатацію закінченого будівництва об'єкта, серія та номер: 74, виданий 11.09.2001, видавник: Жовтнева районна в м. Києві державна адміністрація; технічний паспорт, серія та номер: б/н, виданий 07.07.2011, видавник: КП Київське міське бюро технічної інвентаризації; копія статуту, серія та номер: б/н, виданий 29.12.2010, видавник: Товариство з обмеженою відповідальністю «Золота осінь-10»; копія договору оренди земельної ділянки, серія та номер: 407, виданий 14.09.2012, видавник: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4; копія свідоцтва, серія та номер: НОМЕР_3, виданий 02.02.2011, видавник: ДПІ Солом'янського району м. Києва; копія довідки, серія та номер: АБ528539, виданий 30.08.2012 року, видавник: Відділ статистики Солом'янського району м. Києва; копія виписки, серія та номер: б/н, виданий 05.02.2013 року, видавник: Солом'янська районна в м. Києві державна адміністрація; копія свідоцтва, серія та номер: б/н, виданий 23.10.1995 року, видавник: Солом'янська районна в м. Києві державна адміністрація; копія ідентифікаційного номера, серія та номер: НОМЕР_6, виданий 02.06.1997 року, видавник: ДПА Жовтневого району м. Києва; копія паспорта громадянина України, серія та номер: НОМЕР_7, виданий 23.06.2007 року, видавник: Святошинська РУ ГУ МВС України м. Києва; доручення, серія та номер: 173, виданий 20.03.2013 року, видавник: Товариство з обмеженою відповідальністю «Золота осінь-10»; копія ідентифікаційного номера, серія та номер: НОМЕР_5, виданий 08.04.2009 року, видавник: ДПІ Солом'янського району м. Києва; паспорт громадянина України, серія та номер: НОМЕР_4, виданий 13.11.1997 року, видавник: Жовтневе РУ ГУ МВС України м. Києва.
За результатами розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо права власності) та поданих до неї документів державним реєстратором прав на нерухоме майно Рябоконь Олени Ікарівни прийнято рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень №5634451 від 06.09.2013 року, в обґрунтування якого зазначено, що документи, подані для проведення державної реєстрації, не відповідають вимогам або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують, з посиланням на положення ст. 5 п. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» «Якщо законодавством передбачено прийняття в експлуатацію об'єкта нерухомого майна, державна реєстрація прав на такий об'єкт проводиться після прийняття його в експлуатацію в установленому законодавством порядку» (на 2013 рік не надано акта або декларації про приймання в експлуатацію заг.пл. - 131,20 кв.м.), на положення абз. 4 п. 9.10 статуту генеральний директор видає довіреності на право вчинення дій від імені Товариства. Також, зазначено про необхідність надати попередній правовстановлюючий документ, оскільки була реконструкція.
Вважаючи таку відмову протиправною, а свої права та охоронювані законом інтереси порушеними, позивач звернувся з позовом до суду.
Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.
Нормативно-правовим актом, що визначає правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації, та їх обтяжень і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна є Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 року №1952-IV (надалі - Закон №1952-IV).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону №1952-IV, обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, зокрема, право власності на нерухоме майно.
Приписами п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону №1952-IV передбачено, що органи державної реєстрації прав, утворені Міністерством юстиції України в установленому законодавством порядку, проводять державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмовляють у їх реєстрації.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону №1952-IV, державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку:
1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви;
2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень;
3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації;
4) внесення записів до Державного реєстру прав;
5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону;
6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.
При цьому, орган державної реєстрації прав, державні реєстратори зобов'язані надати до відома заявників інформацію про необхідний перелік документів для здійснення державної реєстрації прав. В свою чергу, перелік документів для здійснення державної реєстрації прав визначається Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень (ч. 2 ст. 15 Закону №1952-IV).
Постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011 року №703 затверджено Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень (надалі - Постанова №703), який визначає процедуру проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав), перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов'язки суб'єктів у сфері державної реєстрації прав, а також процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна.
Так, пп. 5 п. 12 Постанови №703 визначено, що під час розгляду заяви про державну реєстрацію і документів, що додаються до неї, державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно, їх обтяженнями, зокрема щодо наявності факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав.
Для проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно необхідними документами є документи, що підтверджують виникнення, перехід або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно та інші документи, визначені цим Порядком (п. 26 Постанови №703).
Документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно є укладений в установленому законом порядку договір, предметом якого є нерухоме майно, права щодо якого підлягають державній реєстрації, або речове право на нерухоме майно, чи його дублікат; свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя в разі смерті одного з подружжя, видане нотаріусом або консульською установою України, чи його дублікат; свідоцтво про право на спадщину, видане нотаріусом або консульською установою України, чи його дублікат; свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, видані нотаріусом, чи їх дублікати; свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане державним реєстратором відповідно до цього Порядку; свідоцтво про право власності, видане органом приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді; свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане органом місцевого самоврядування або місцевою держадміністрацією до набрання чинності цим Порядком; рішення про закріплення нерухомого майна на праві оперативного управління чи господарського відання, прийняте власником нерухомого майна чи особою, уповноваженою управляти таким майном; державний акт на право власності на земельну ділянку або на право постійного користування земельною ділянкою; рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно; ухвала суду про затвердження (визнання) мирової угоди; заповіт, яким встановлено сервітут на нерухоме майно; закон, яким встановлено сервітут на нерухоме майно; рішення уповноваженого законом органу державної влади про повернення об'єкта нерухомого майна релігійній організації; рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу об'єкта нерухомого майна з державної у комунальну власність чи з комунальної у державну власність або з приватної у державну чи комунальну власність; інші документи, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно відповідно до закону (п. 27 Постанови №703).
Відповідно до п. 9 Постанови №703, заявник під час подання заяви про державну реєстрацію пред'являє органові державної реєстрації прав, нотаріусові документ, що посвідчує його особу. Документом, що посвідчує особу, є паспорт громадянина України, посвідка на проживання особи, яка мешкає в Україні, національний, дипломатичний чи службовий паспорт іноземця або документ, що його заміняє. Документом, що посвідчує особу, яка не досягла 16-річного віку, є свідоцтво про народження. Документом, що посвідчує посадову особу органу державної влади або органу місцевого самоврядування, є службове посвідчення. У разі подання заяви уповноваженою особою така особа пред'являє органові державної реєстрації прав, нотаріусові, крім документа, що зазначений в абзаці другому або третьому цього пункту, документ, що підтверджує її повноваження.
Як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення, однією із підстав для відмови у державній реєстрації прав та їх обтяжень державним реєстратором вказано на положення абз. 4 п. 9.10 статуту, згідно з яким саме генеральний директор видає довіреності на право вчинення дій від імені Товариства.
Так, приписами абз. 4 п. 9.10 статуту ТОВ «Золота осінь-10» встановлено, що генеральний директор видає з урахуванням обмежень, встановлених цим статутом довіреності на право вчинення дій від імені Товариства та представлення його інтересів.
Водночас, у матеріалах реєстраційної справи №2523510 міститься копія доручення №173 від 20.03.2013 року, згідно з яким ТОВ «Золота осінь-10» уповноважує ОСОБА_2 представляти інтереси ТОВ «Золота осінь-10», яка підписана директором ТОВ «Золота осінь-10» ОСОБА_3
З огляду на вищевикладене вбачається, що копія доручення, на підставі якої представник позивача з метою державної реєстрації права (щодо права власності) звертався до відповідачів, підписана директором, а не генеральним директором, відповідно до приписів абз. 4 п. 9.10 статуту ТОВ «Золота осінь-10».
Разом з тим, згідно з п. 29 Постанови №703, для проведення державної реєстрації права власності на новозбудований чи реконструйований об'єкт нерухомого майна заявник, крім документів, що зазначені у пунктах 27 і 28 цього Порядку, подає органові державної реєстрації прав технічний паспорт на такий об'єкт.
При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 5 Закону №1952-IV, якщо законодавством передбачено прийняття в експлуатацію об'єкта нерухомого майна, державна реєстрація прав на такий об'єкт проводиться після прийняття його в експлуатацію в установленому законодавством порядку.
В свою чергу, в письмових запереченнях проти позову представником відповідача-2 вказано, що при зверненні із заявою про реєстрацію (щодо права власності) позивачем подано акт про приймання експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта від 11.09.2001 року площею 94 кв.м., а згідно технічного паспорту - об'єкт має загальну площу - 131,20 кв.м., отже, державним реєстратором зроблено висновок, що станом на 2013 рік не надано акту або декларації про приймання в експлуатацію об'єкта загальною площею - 131,20 кв.м.
Як вбачається з акту про приймання в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта №74 від 11.09.2001 року, копія якого наявна у матеріалах справи, загальна площа прийнятого в експлуатацію приміщення складає 94 кв.м., проте згідно технічного паспорту - об'єкт має загальну площу - 131,20 кв.м.
На підстави викладеного вище, державним реєстратором зроблено висновок про невідповідність поданих представником позивача документів вимогам, або неможливість встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.
Так, п. 23 Постанови №703 встановлено, що державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень виключно за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав, що визначені у Законі України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 24 Закону №1952-IV, у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено, зокрема, якщо подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.
З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку, що позивачу було правомірно відмовлено у державній реєстрації (щодо права власності) на об'єкт нерухомого майна, розташованого за адресою: м. Київ, пр-т. Відрадний, 16/50.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
При цьому суд, оцінюючи спірні дії відповідача, виходить з критеріїв оцінки рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, встановлених ч. 3 ст. 2 КАС України, до яких, зокрема, відносяться вчинення дій на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для вчинення дії.
Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, а, відтак, такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 69-71, 94, ч. 6 ст. 128, ст.ст. 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
У задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Т.О. Скочок