Справа: № 2-а-6239/12 Головуючий у 1-й інстанції: Міщенко К.М.
Суддя-доповідач: Межевич М.В.
"10" грудня 2013 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого -судді Межевича М.В., суддів Земляної Г.В. та Сорочка Є.О., розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду в місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Тальнівського районного суду Черкаської області від 06.11.2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії, -
Постановою Тальнівського районного суду Черкаської області від 06.11.2012 року у задоволені позовних вимог відмовлено.
Позивач в апеляційній скарзі просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.
14 червня 2011 року Верховною Радою України прийнято Закон України № 3491-VI "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік", який набрав чинності 19 червня 2011 року.
Пунктом 7 частини першої цього Закону Прикінцеві положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" доповнено пунктом 4, яким установлено, що у 2011 році норми і положення статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", статей 14, 22, 37 та частини третьої статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.
З аналізу наведеної норми випливає, що визначення порядку та розмірів виплат указаним категоріям громадян делеговано Кабінету Міністрів України.
Колегія суддів зазначає, що при вирішенні питання яка з однопредметних законодавчих норм однакової юридичної сили, що не визнані неконституційними в установленому порядку, підлягає застосуванню для розв'язання спорів зазначеної категорії, перевагу слід надавати тій із них, що прийнята пізніше. У розглядуваному випадку пізніше прийняті норми Закону України від 14 червня 2011 року №3491-VI "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік".
На виконання вимог Закону № 3491-VI 6 липня 2011 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 745 "Про встановлення деяких виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету", яка набрала чинності 23 липня 2011 року.
З огляду на викладене, до набрання чинності зазначеною постановою Кабінету Міністрів України, тобто до 23 липня 2011 року, застосуванню підлягають положення статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", статей 14, 22, 37 та частини третьої статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
З 23 липня 2011 року правомірність дій суб'єктів владних повноважень у зазначених категоріях справ необхідно перевіряти на відповідність вимогам Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" та постанови Кабінету Міністрів України від 6 липня 2011 року № 745.
У спірному випадку, при виплаті позивачу додаткової пенсії з 23.07.2011. відповідачем не порушено вимоги вказаних нормативно-правовоих актів.
Отже, приймаючи до уваги те, що позовні вимоги заявлені щодо періоду після набрання законної сили вказаною постановою Уряду, такі вимоги задоволенню не підлягають, а отже висновок суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для задоволення позову є вірним.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтвердженими доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.
Керуючись ч. 1 ст. 41, ст.ст. 160, п. 2 ч. 1 ст. 197, ст.ст. 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 -залишити без задоволення, а постанову Тальнівського районного суду Черкаської області від 06.11.2012 року -без змін.
Ухвала апеляційної інстанції за наслідками її перегляду, набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий суддя М.В. Межевич
Суддя Г.В. Земляна
Суддя Є.О. Сорочко
Головуючий суддя Межевич М.В.
Судді: Земляна Г.В.
Сорочко Є.О.